Господарський суд Львівської області у складі:

Судді Т.Костів

При секретарі М.Зошій

розглянув справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Розділспецбуд", м. Новий Розділ, Львівська область

до відповідача: відділу державної виконавчої служби Сколівського РУЮ, м. Сколе, Львівська область

про стягнення 616746,27 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Норичка О.В. - заст.нач.

Суть спору: позовні вимоги заявлено товариством з обмеженою відповідальністю "Розділспецбуд", м. Новий Розділ, Львівська область до відділу державної виконавчої служби Сколівського РУЮ, м. Сколе, Львівська область про стягнення 616746,27 грн. шкоди.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.01.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 03.02.2011 р. В судовому засіданні 03.02.2011 р. оголошено перерву до 10.02.2011 р.. Ухвалою суду від 10.02.2011 р. зупинено провадження у справі. Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 20.07.2011 р. та призначено розгляд на 30.08.2011 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 30.08.2011р..

В судовому засіданні 20.09.11р. позивач явки представника не забезпечив.

В попередніх судових засіданнях представник позивача позов підтримував з мотивів, зазначених у позовній заяві, поясненнях. Ствердив, зокрема, що господарським судом Львівської області 23.10.2008 р. було видано наказ у справі №4/1417-23/235 на виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.09.2008 р., за яким на користь позивача з ТзОВ "Синдикат" підлягало стягненню 610524,20 грн. заборгованості, 6105,24 грн. державного мита та 116,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Державний виконавець ВДВС Сколівського районного управління юстиції 04.03.2009р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №11680256. У процесі виконавчого провадження було виявлено єдине ліквідне майно боржника - незавершене будівництво відпочинкового комплексу в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, на яке було накладено арешт. Однак, за скаргою боржника №05-05/09 від 05.05.2009 р. на дії державного виконавця, начальник ВДВС Сколівського РУЮ незаконно виніс постанову від 06.05.2009 р. про наслідки перевірки виконавчого провадження, якою було звільнено з-під арешту зазначене майно. У той же день - 06.05.2009 р. боржник реалізував це майно сторонній особі. Не були задоволені вимоги позивача і за рахунок суми, яка мала надійти на арештовані рахунки боржника за відчужене майно. Постановою про закінчення виконавчого провадження від 14.12.2010 р. закінчено виконавче провадження у зв'язку із оголошенням боржника банкрутом. У зв'язку із цим не були задоволені вимоги позивача на суму 616746,27 грн., чим йому було завдано відповідної шкоди. Просив позов задоволити.

Відповідач позов заперечував за безпідставністю. Посилався на належне виконання відповідачем своїх обов'язків по виконанню виконавчого документа, не встановлення законодавством відповідальності державного виконавця за фактичні наслідки виконання виконавчого документа. Просив у позові відмовити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.09.2008 р., господарським судом Львівської області 23.10.2008 р. видано наказ у справі №4/1417-23/235, за яким на користь позивача з ТзОВ "Синдикат" підлягало стягненню 610524,20 грн. заборгованості, 6105,24 грн. державного мита та 116,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Державний виконавець ВДВС Сколівського районного управління юстиції 04.03.2009 р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №11680256. 11.03.2009 р. відповідачем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яким було накладено арешт на все майно боржника в с. Волосянка, Сколівського району. Однак, за скаргою боржника №05-05/09 від 05.05.2009 р. на дії державного виконавця, начальник ВДВС Сколівського РУЮ виніс постанову (ВП 11680256) від 06.05.2009 р. про наслідки перевірки виконавчого провадження, якою було звільнено з-під арешту зазначене майно. Посилання позивача на незаконність такої постанови не доведена суду у встановленому порядку належними доказами при тому, що вона позивачем у встановленому порядку не оскаржувалась.

У той же день - 06.05.2009 р. боржник реалізував це майно згідно із договором купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 06.05.2009 р., укладеного між ТзОВ "Синдикат" (продавець) та ТзОВ "Форпостінвест" (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цибко Т.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №995.

рішенням господарського суду Львівської області від 28.10.2010 р. у справі №10/125 (10) в задоволенні позову ТзОВ "Розділспецбуд" про визнання недійсним зазначеного договору було відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2010 р. скасовано та задоволено позов ТзОВ "Розділспецбуд", визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 06.05.2009 р.. Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2011 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. у справі №10/152 (10) було залишено без змін, а касаційну скаргу ТзОВ "Форпостінвест" - без задоволення.

З урахуванням наведеного, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що такий об'єкт було відчужено з вини відповідача, а не боржника - ТзОВ "Синдикат" і що це унеможливило виконання судового рішення в силу відсутності ліквідного майна боржника.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 14.12.2010 р. закінчено виконавче провадження у зв'язку із оголошенням боржника банкрутом постановою господарського суду Львівської області №31/172-2010 від 17.11.2010 р. Зазначена постанова позивачем не оскаржувалась не зважаючи на підстави її винесення. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що боржник не ліквідований, позивач включений до реєстру його кредиторів, а відтак має можливість отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

З урахуванням наведеного, посилання позивача на протиправність дій відповідача, його вину, факт заподіяння позивачеві шкоди та причиновий зв'язок не доведені суду у встановленому порядку належними доказами та не підтверджуються матеріалами справи.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла на час існування відповідних відносин, збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи недоведеність підставності позовних вимог, позов не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд, -

у позові відмовити повністю.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 26.09.2011 року.