За позовом Прокуратури Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21) в інтересах держави в особі: 1) Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9); 2) Кримської республіканської рятувально-водолазної служби (юридична адреса – 95026, м. Сімферополь, вул. Генерала Радіонова, 13; фактична адреса – 95492, Сімферопольський район, с. Аграрне, вул. Научна, 3, кв.16)

До відповідачів: 1) Ялтинської міської ради (98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" (98640, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, буд.16); 3) Фонду комунального майна Ялтинської міської ради (98600, м. Ялта, пл. Радянська, буд. 1); 4) Ялтинського клубу юних моряків (98600, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 15).

Про визнання недійсними результатів конкурсу, договору оренди нерухомого майна, рішення і договору купівлі-продажу, спонукання до повернення майна.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивачів: 1) не з’явився; 2) не з’явився

Від відповідачів: 1) не з’явився (клопотання); 2) ОСОБА_1 – предст., дов. №24-Д від 15.12.2010р.; 3) ОСОБА_2 – предст., дов. №02-11/795 від 29.08.2011р.; 4) не з’явився

Прокурор – Горна К. В. – посв. №09194.

Суть спору: Прокуратура Автономної Республіки Крим звернулася до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Кримської республіканської рятувально-водолазної служби з позовом до Ялтинської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді", Фонду комунального майна Ялтинської міської ради та Ялтинського клубу юних моряків, в якому просить суд:

- визнати недійсними результати конкурсу, оформлені протоколом засідання конкурсної комісії № 4 від 31.03.2009 р., щодо оренди нежитлових будівель та споруд рятувальної станції, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а;

- визнати недійсними договір оренди нерухомого майна № 1 від 28.05.2009 р., укладений на підставі конкурсу між Ялтинським клубом юних моряків і Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді", щодо оренди нежитлових будівель та споруд рятувальної станції, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а, та додаткову угоду до нього від 02.11.2009 р.

- визнати недійсним рішення Ялтинської міської ради № 30 від 17.11.2009 р. про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, в частині внесення до переліку окремого індивідуально визначеного майна – нежитлових будівель та споруд рятувальної станції, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а, орендовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді", та процес приватизації щодо передачі у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" нежитлових будівель та споруд рятувальної станції, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд рятувальної станції, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а, укладений між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" № 658 від 19.05.2010 р. за результатами приватизації способом "викуп", засвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 19.05.2010 р. № 1461 в реєстрі нотаріальних дій;

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" повернути нерухоме майно (нежитлові будівлі та споруди рятувальної станції), що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а, з незаконного володіння та передати його державі в особі Кримської Республіканської рятувально-водолазної служби як балансоутримувачу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що спірні нежитлові будівлі та споруди рятувальної станції, які спочатку були передані в оренду, а в подальшому відчужені Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді", є загальнодержавною власністю, належать на праві господарського відання Кримській Республіканській рятувально-водолазній службі, у зв’язку з чим ані Ялтинська міська рада, ані Фонд комунального майна Ялтинської міської ради, ані Ялтинський клуб юних моряків не могли приймати будь-які рішення з розпорядження цим майном. Крім того, позивач також звертає увагу на те, що відповідно до статті 777 Цивільного кодексу України орендарю належить переважне право на придбання об’єкта оренди виключно у разі належного виконання своїх обов’язків за договором найму, у той час як Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" не були виконані обов’язки, передбачені пунктом 3.4.13 договору оренди.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" проти позову заперечувало з тих підстав, що твердження прокурора про перебування спірного майна в загальнодержавній власності не відповідає дійсності, оскільки 28.09.2004 р. Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було прийнято рішення №1400 про оформлення за Ялтинською міською радою права власності на будівлі Масандрівської рятувальної станції по вул. Дражинського, 33-а в м. Ялта та в подальшому видано відповідне свідоцтво, а право власності зареєстровано в БТІ. Таким чином, відповідач вважає, що спірне майно до моменту продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" перебувало не в державній, а в комунальній власності, а правомірність володіння Ялтинською міською радою майно була неодноразово підтверджена судовими рішеннями, зокрема, рішенням Господарського суду АР Крим від 26.07.2005 р. у справі №2-20/8716-2005 та постановою Господарського суду АР Крим від 25.02.2008 р. у справі №2-1/17883.1-2007А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2008 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2009 р. ТОВ "Центр відпочинку на воді" також зазначило, що спірний договір оренди був укладений на підставі розпорядження Ялтинського міського голови та узгоджений органом, уповноваженим управляти комунальними майном – Фондом комунального майна Ялтинської міської ради, тобто укладений за дозволом вказаних органів. Відповідач вважає, що Ялтинська міська рада має нічим не обмежене право включити будь-який об’єкт, в тому числі спірний, до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, а стосовно переважного права на придбання об’єкта перед іншими особами, зазначає, що на момент включення об’єкта до відповідного переліку, а також після цього були відсутні інші особи, які бажали придбати будівлі та споруди рятувальної станції. Стосовно невиконання обов’язків, передбачених пунктом 3.4.13 договору оренди, відповідач зазначив, що вказані обов’язки були покладені на ТОВ "Центр відпочинку на воді" багатостороннім інвестиційним договором від 18.12.2008 р. та були внесені до умов договору оренди, однак в подальшому виявилося, що виконати частину цих обов’язків неможливо, будучі лише орендарем, а не власником об’єкту. При цьому відповідач повідомив, що передбачені інвестиційним договором умови були перенесені й до договору купівлі-продажу будівель та споруд Масандрівської рятувальної станції від 19.05.2010 р. та неухильно виконуються ТОВ "Центр відпочинку на воді".

Аналогічні обставини викладені також у відзиві Фонду комунального майна Ялтинської міської ради.

Фонд державного майна України в наданих суду письмових поясненнях підтримав позицію прокурора та просив суд задовольнити позов.

Ялтинська міська рада у судове засідання не з’явилася, однак направила до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні вимог прокурора. При цьому відповідач також посилається на те, що рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1400 від 28.09.2004 р. право власності на будівлі Масандрівської рятувальної станції по вул. Дражинського, 33-а в м. Ялта було оформлено за Ялтинською міською радою, а правомірність вказаного рішення органу місцевого самоврядування підтверджується рішенням Господарського суду АР Крим від 26.07.2005 р. у справі №2-20/8716-2005. Крім того, Ялтинська міська рада просить розглянути справу за відсутністю свого представника. Наданий відзив був прийнятий судом до розгляду.

Позивачі та Ялтинський клуб юних моряків у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням позивача ухвалою ГС АР Крим від 06.09.2011 р. строк розгляду справи був продовжений на п’ятнадцять днів в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів та прокуратури, суд

Як свідчать матеріали справи, 06.03.2009 р. відбулося засідання конкурсної комісії для проведення конкурсу на право оренди нежилих приміщень та споруд рятувальної станції, розташованих за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 33-а, на якому було прийнято рішення щодо проведення некомерційного конкурсу на право укладення договору оренди вказаних приміщень та будівель. рішення було оформлено протоколом №1 від 06.03.2009 р., затвердженим директором Ялтинського клубу юних моряків (т. І, а. с. 15).

За результатом проведеного конкурсу переможцем було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді", як особа, яка запропонувала найкращі умови реконструкції об’єкта оренди (протокол №4 від 31.03.2009 р.. т. І а. с. 20).

На підставі цього, 28.05.2009 р. між Ялтинським клубом юних моряків (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, предметом якого, згідно з п. 2.1 Договору, є майнові відносини сторін з господарського користування майном, розташованим по вул. Дражинського, 33-а в м. Ялта, з метою використання в якості складських приміщень.

Згідно з пунктом 1.2 Договору майно є комунальною власністю Ялтинської міської ради.

В розділі У Договору сторони передбачили, що договір укладений строком на 2 роки 11 місяців та припиняє свою дію 28 квітня 2012 року.

02.11.2009 р. між сторонами була підписана додаткова угода №1, яким договір оренди був доповнений положенням про те, що орендар має право на приватизацію об’єкта оренди шляхом викупу.

В подальшому, 17.11.2009 р. Ялтинською міською радою було прийнято рішення №30 "Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації", за яким до відповідного переліку було включено окреме індивідуально визначене майно – будівлі та споруди рятувальної станції, орендовані ТОВ "Центр відпочинку на воді", що розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 33а.

Після цього, 19.05.2010 р. між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, пунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю комунальне майно – окреме індивідуально визначене майно – нежитлові будівлі та споруди, які орендується Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді", що розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 33-а, надалі "Об’єкт приватизації", а Покупець зобов’язується прийняти Об’єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та пройти реєстрацію об’єкта приватизації в Бюро технічної інвентаризації.

Об’єкт приватизації є комунальною власністю Ялтинської міської ради на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 20 липня 2007 року на підставі рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28 вересня 2004 року та зареєстрованого Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20 липня 2007 року, номер запису 961 в книзі 20ж, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 8043264.

Згідно вказаного правовстановлювального документа та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" 19 травня 2010 року, номер витягу 26160987 Об’єкт приватизації складається з: нежитлові будівлі та споруди рятувальної станції: літ. А рятувальна станція загальною площею 162,8 кв. м., літ. Б майстерня загальною площею 6,4 кв. м., на ділянці навіси літ. З, Д, склад ПММ літ. Г, вбиральня літ. Е, літній душ літ. Ж, споруди, які розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, будинок №33а (п. 1.2 Договору).

Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Прокуратура Автономної Республіки Крим посилається на те, що спірне майно рятувальної станції є загальнодержавною власністю, належать на праві господарського відання Кримській Республіканській рятувально-водолазній службі, у зв’язку з чим ані Ялтинська міська рада, ані Фонд комунального майна Ялтинської міської ради, ані Ялтинський клуб юних моряків не могли приймати будь-які рішення з розпорядження цим майном.

Однак, вказані твердження прокуратури не є переконливими з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.09.2004 р. Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було прийнято рішення №1400 "Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції по Парковому проїзду 15 в м. Ялта, на будівлю рятувальної станції по вул. Дражинського, 33а в м. Ялта та видачу свідоцтва про право власності".

Згідно цього рішення було вирішено оформити право власності за Ялтинською міською радою на будівлі рятувальної станції по Парковому проїзду 15 в м. Ялта: літер А, рятувальна станція 1960 року побудови площею 282,8 кв.м.; літер Б компресорна площею 59,1 кв.м., літер В еллінг площею 143,8 кв.м., літер Г площею 47,1 кв.м., літер Д склад паливно-мастильних матеріалів площею 14,5 кв.м., літер Е, М, сараї – літери Ж, Н, Л, уборна – літер К. Крім того, було вирішено оформити право власності за Ялтинською міською радою на будівлю рятувальної станції по вул. Дражинського, 33а в м. Ялта : літер А рятувальна станція, 1980 року побудови площе. 162,8 кв.м., літер Б майстерня 1980 року побудови площею 6,4 кв.м., навіси на ділянці літер В, З, Д, склад паливно-мастильних матеріалів літер Г, уборна літер Е, літній душ літер Ж.

На підставі цього рішення Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.10.2004 р., а Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно був внесений відповідний запис.

12.07.2007 р. Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було прийнято рішення №1382, яким були внесені зміни до рішення Ялтинського міськвиконкому №1400 від 28.09.2004 р. та, зокрема, п. 1.2 був викладений в наступній редакції:

"Оформити право власності на нежилі будівлі та споруди рятувальної станції по вул. Дражинського, 33а в м. Ялта, у тому числі:

Літ. А рятувальна станція, загальною площею 162,8 кв. м.;

Літ. Б майстерня, загальною площею 6,4 кв. м.,

на ділянці навіси літ. З, Д, склад ПММ літ. Г, вбиральня літ. Е, літній душ літ. Ж, споруди за Ялтинською міською радою та видати свідоцтво про право власності".

20.07.2007 р. Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було видане нове свідоцтво про право власності, а Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації був внесений відповідний запис до реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, вказаними документами підтверджується, що власником будівель та споруд рятувальної станції по вул. Дражинського, 33а в м. Ялта на момент виникнення спірних правовідносин була Ялтинська міська рада, оскільки відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції станом на момент первинної видачі свідоцтва про право власності та внесення запису до державного реєстру, тобто станом на 22.10.2004 р.) та пункту 7 Додатку 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 (z0157-02) (також станом на 22.10.2004 р.), одним з документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно та на підставі яких здійснюється державна реєстрація цього права, є свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.

При цьому, суд звертає увагу на те, що правомірність винесення Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради рішення №1400 від 28.09.2004 р. неодноразово була предметом судового розгляду.

Так, рішенням Господарського суду АР Крим від 26.07.2005 р. у справі №2-20/8716-2005 було відмовлено в позові Кримської республіканської рятувально-водолазної служби до відповідачів: Виконавчого комітету Ялтинської міської ради та КП Ялтинське бюро технічної інвентаризації, про визнання недійсним вищевказаного рішення №1400 від 28.09.2004 р. та свідоцтва про право власності.

При прийнятті цього рішення та відхиляючи видане Фондом майна АР Крим свідоцтво №96 від 05.10.1998 р. про постановлення на облік майна Кримської республіканської рятувально-водолазної служби як державного, суд виходив з того, що зі вказаного свідоцтва та статуту позивача не вбачається, що саме об’єкти нерухомості по Парковому проїзду, 15 та вул. Дражинського, 33 в м. Ялта мають вважатися державним майном, яке було закріплено за позивачем, а знаходження за відповідною адресою філій ще не може бути доказом прав на майно. Суд також зазначив, що попередня реєстрація прав на вказане майно БТІ не здійснювалося, будь-яких інших правовстановлювальних документів, у тому числі відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 р. (z0157-02) , Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" стосовно даного майна позивачем не надавалося.

Крім того, постановою Господарського суду АР Крим від 25.02.2008 р. у справі №2-1/17883.1-2007А також було відмовлено в позові Товариства рятування на водах України про визнання нечинним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1400 від 28.09.2004 р.

У цій постанові судом було зазначено, що зі статуту Товариства рятування на водах України (затвердженому на ІІІ з’їзді Товариства рятування на водах України від 06.05.1980р.) вбачається, що товариство є громадською всеукраїнською організацією, яка об’єднує громадян України на основі добровільності, спільності інтересів.

Відповідно до розділу 5.1 Статуту товариства рятування на водах України кошти Товрядводу України формуються за рахунок індивідуальних членських внесків, колективних членських внесків, надходжень від господарської діяльності, створених Товрядводом України госпрозрахуноких організацій, підприємств добровільних благодійних пожертвувань та інших внесків громадян, установ та організацій, госпрозрахункової діяльності рятувально-водолазної служби та інших надходжень, що не заборонені законом.

Дослідивши свідоцтво №96 від 05.10.1998р. "Про постановку на облік майна", видане Фондом майна АР Крим, на яке посилався позивач та Фонд майна АР Крим в обґрунтування обставин, викладених у позовній заяві, суд було встановлено, що з наданого свідоцтва не вбачається ані того, яке державне майно ставиться на облік, кому та на підставі чого віднесена Кримська республіканська рятувально-водолазна служба державної форми власності до Товариства рятування на водах України громадської організації. Крім того, дослідивши надане свідоцтво, суд не встановив ані повноважень, ані норм закону, на підставі яких Фонд майна АР Крим видав свідоцтво №96 від 05.10.1998р., яким відніс незазначене у свідоцтві майно державної форми власності організації, яка заснована на загальнодержавній формі власності, до громадської організації, у зв’язку з чим, судом було вказано про неможливість вважати таке свідоцтво доказом, який підтверджує віднесення майна, щодо якого вирішено питання оспорюваним з дійсної справи рішенням, до загальнодержавної власності.

Крім того, судом були спростовані твердження Фонду майна АР Крим щодо того, що правонаступником Республіканського товариства рятування на водах є Товрядвод України (позивач у справі), оскільки зазначене не підтверджується жодним документом з наданих сторонами до матеріалів справи, зокрема, статутом Товрядводу України.

Вказана постанова суду першої інстанції з тих самих підстав була залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2008 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2009 р.

Факти, встановлені судами під час розгляду справ №2-20/8716-2005 і справі №2-1/17883.1-2007А, та викладені у вищевказаних судових рішеннях, в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України визнаються судом преюдиціальними, а тому не підлягають додатковому доказуванню.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що на момент проведення конкурсу щодо оренди нежитлових будівель та споруд рятувальної станції, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33-а, укладення договору оренди та подальшої приватизації вказаного майна, спірна рятувальна станція перебувала в комунальній власності Ялтинської міської ради, у зв’язку з чим останній, згідно зі статтею 327 Цивільного кодексу України та п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", належать виключні повноваження по управлінню спірним нерухомим майно, його відчуженню тощо.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вказане положення відповідає статті 15 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та статті 55 Конституції України, якою закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Отже, передумовою звернення до суду є наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права позивача, на захист якого й подається позовна заява. При цьому, якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.

Статтею 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 р. у справі №1-1/99 зазначив, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вже було вказано вище, позов Прокуратури Автономної Республіки Крим був мотивований тим, що спірне нерухоме майно рятувальної станції по вул. Дражинського, буд. 33-а в м. Ялта є загальнодержавною власністю, належать на праві господарського відання Кримській Республіканській рятувально-водолазній службі, у зв’язку з чим ані Ялтинська міська рада, ані Фонд комунального майна Ялтинської міської ради, ані Ялтинський клуб юних моряків не могли приймати будь-які рішення з розпорядження цим майном.

Проте, вказані твердження прокуратури спростовуються наявними в матеріалах справи документами, які свідчать про те, що спірна нерухомість на підставі рішень Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1400 від 28.09.2004 р. та №1382 від 12.07.2007 р., які на теперішній час є чинними, була оформлена за Ялтинською міською радою та в подальшому правомірно відчужена Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді". При цьому, відсутність у держави будь-яких прав на спірне майно підтверджена судовими рішеннями у справах №2-20/8716-2005 і №2-1/17883.1-2007А.

За таких обставин, суд вважає, що прокурором та позивачами не доведено порушення будь-яких прав держави під час проведення конкурсу щодо оренди нежитлових будівель та споруд рятувальної станції по вул. Дражинського, буд. 33-а в м. Ялта, укладення договору оренди та подальшої приватизації вказаного майна, що виключає право на звернення до суду та свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В позові відмовити.

рішення підписано 21.09.2011 р.