ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 30/149
15.09.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіква"
До: 1) Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"(далі –відповідач-1)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл"
(далі –відповідача-2)
Про визнання недійсними договорів іпотеки
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1 –представник за довіреністю № б/н від 25.05.11.
Від відповідача-1 ОСОБА_2 –представник за довіреністю № 830 від 03.09.10.
Від відповідача-2 не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіква"до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл"про:
- визнання недійсним Договору іпотеки № 22.1/357-3.4-08 від 05.03.09., укладеного між ПАТ "Родовід Банк"та ТОВ "Атіква";
- визнання недійсним Договору іпотеки № 22.1/357-3.2-08 від 05.03.09., укладеного між ПАТ "Родовід Банк"та ТОВ "Атіква".
Позовні вимоги мотивовані тим, що Договори іпотеки № 22.1/357-3.4-08 від 05.03.09. та № 22.1/357-3.2-08 від 05.03.09., в зв’язку з внесенням змін відповідачами до кредитного договору, не містять всіх істотних умов, які передбачені чинним законодавством для договорів даного виду, а саме, в них відсутній строк виконання основного зобов’язання за кредитним договором, в зв’язку з чим зазначені Договори іпотеки підлягають визнанню недійсними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.11. порушено провадження у справі № 30/149, розгляд справи було призначено на 26.05.11. о 14-40.
Враховуючи неявку представника позивача та відповідача-2 в судове засідання 26.05.11., та невиконання з їх боку вимог ухвали суду від 17.05.11., розгляд справи було відкладено на 07.06.11. о 15-45 (ухвала суду від 26.05.11. № 30/149).
Судове засідання призначене на 07.06.11. не відбулося в зв"язку з подачею з боку позивача апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.05.11., якою позовні матеріали ТОВ "Атіква"були направлені за підсудністю до Господарського суду міста Києва за місцезнаходженням відповідачів.
Відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.11. апеляційна скарга ТОВ "Атіква"на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.05.11. залишена без задоволення, ухвала Господарського суду Чернігівської області у справі № 30/149 залишена без змін.
21.07.11. матеріали справи № 30/149 були повернуті до Господарського суду міста Києва, та передані судді Ващенко Т.М. для розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.11. розгляд справи було призначено на 23.08.11. о 15-00.
Представник відповідача-2 в судове засідання 23.08.11. не з"явився, але через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з відпусткою його представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.11. розгляд справи № 30/149 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 06.09.11. о 15-40.
Представник відповідача-2 в судове засідання 06.09.11. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.11. розгляд справи № 30/149 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15.09.11. о 12-00.
В судовому засіданні 15.09.11. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 15.09.11. проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні прозову повністю.
В судове засідання 15.09.11. представник відповідача-2 не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/149.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
23.12.08. між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (правонаступником якого є відповідач-1) (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл"(Позичальник) укладено Кредитний договір № 22.1/357-КЛТ-08 (далі –Кредитний договір), відповідно до умов якого (п. 2.1) Банк надає Позичальнику кредити, на умовах забезпеченості цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів, в межах загальної суми 204 000 000,00 грн.
Згідно з п. 1.1 Кредитного договору передбачено, що цим договором встановлюються: мета, порядок та умови видачі (надання) Банком в майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в національній валюті в межах загальної суми 204 000 000 грн. на основі Додаткових угод про видачу (надання) кредиту (траншу) до договору, які є його невід’ємною частиною.
Згідно п. 1.2 Кредитного договору сторонами погоджено, що заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних Додаткових угодах, але не пізніше 24.06.09.
Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов’язань за цим договором належним виконанням його умов.
Пунктом 5.2 Кредитного договору встановлено, що строком дій даного договору є час, впродовж якого існують зобов’язання сторін, що виникли на основі даного договору.
05.03.09. між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк"(Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атіква"(Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки № 22.1/357-3.2-08 та Договір іпотеки № 22.1/357-3.4-08 (далі –Договори іпотеки), відповідно до умов яких (п.1.1) Іпотекодавець для забезпечення виконання зобов’язань Позичальника перед Іпотекодержателем за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за Кредитним договором, передає в іпотеку Іпотекодержателю належні йому на праві власності:
- нерухоме майно –нежитлову будівлю літ. "А-1"- автозаправна станція (АЗС) та кафе, загальною площею 386,7 кв. м та нежитлову будівлю літ. "В-1"- стаціонарна АГЗС, загальною площею 4,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 301-А, та основні засоби у вигляді обладнання;
- земельну ділянку з цільовим призначенням –будівництво АЗС, площею 0,3837 га, кадастровий номер: 4623681900:04:000:0008, зо знаходиться за адресою: на території Гамаліївської ради Пустомитівського району Львівської області.
Згідно п.1.2 Договорів іпотеки передбачено, що Боржник зобов’язаний погасити заборгованість за Кредитним договором в межах загальної суми 204 000 000,00 грн., відповідно до умов Кредитного договору, але не пізніше 24.06.09.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 07.04.10. відповідачами згідно протоколу домовленостей було продовжено строк дії Кредитного договору на 3 роки, тобто до 23.12.11.
Позивач вказує на те, що зміна строку виконання основного зобов’язання відбулась без повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіква", як Іпотекодавця за Договорами іпотеки, що протирічить вимогам ст. 18 Закону України "Про іпотеку", оскільки Договори іпотеки не містять всіх істотних умов, передбачених для такого виду договорів, а саме, строку виконання основного зобов’язання.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.10. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано Протокол домовленостей між АТ "Родовід Банк"та ТОВ "Золотий Мандарин Ойл"(далі –Протокол домовленостей), відповідно до якого сторони провели нараду щодо умов реструктуризації заборгованості ТОВ "Золотий Мандарин Ойл".
рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.11. у справі № 22/109 за позовом ТОВ "Золотий Мандарин Ойл"до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"про тлумачення правочину, в задоволенні позову відмовлено.
Зазначеним вище рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.11. у справі № 22/109 було встановлено, що Протокол домовленостей від 07.04.10. виражає наміри сторін щодо вчинення відповідних узгоджених дій з метою проведення реструктуризації заборгованості ТОВ "Золотой Мандарин Ойл", що виникла перед банком при виконанні Кредитного договору № 22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.08., і за правовою природою є угодою про наміри, не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків (ч. 6 ст. 182 Господарського кодексу України).
Вказаним вище рішенням суду також встановлено, що Протокол домовленостей від 07.04.10. не є додатковою угодою, чи угодою про внесення змін до Кредитного договору № 22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.08., оскільки не передбачає такої волі сторін, а зміст протоколу досить зрозуміло підтверджує саме домовленості (наміри) сторін, яких досягнуто за результатами проведеної наради щодо умов реструктуризації заборгованості ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" .
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.11. у справі № 22/109 рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.11. у справі № 22/109 залишено без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Таким чином, з наведеного вбачається, що на час прийняття рішення у справі № 30/149, рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.11. у справі № 22/109 набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки, на момент розгляду даної справи вступило в законну силу та діє рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.11. у справі № 22/109, то встановлені у ньому факти мають обов’язкову силу для вирішення спору у даній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 Господарського кодексу України, угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що Протокол домовленостей між АТ "Родовід Банк"та ТОВ "Золотий Мандарин Ойл"від 07.04.10. не є додатковою угодою, чи угодою про внесення змін до Кредитного договору № 22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.08.
Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку"передбачено, що іпотечний договір повинен містити таку істотну умову, як строк і порядок виконання основного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до п. 1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними"від 12.03.99. № 02-5/111 (v_111800-99) , угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом і вирішуючи спори про визнання угод недійсними господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку"встановлено, що у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з істотних умов, він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
Дослідивши зміст Договорів іпотеки № 22.1/357-3.2-08, № 22.1/357-3.4-08 від 05.03.09., суд дійшов висновку, що сторонами при їх укладенні було досягнуто згоди щодо всіх їх істотних умов, передбачених для такого виду договорів, а також враховуючи той факт, що Протокол домовленостей від 07.04.10. не є додатковою угодою, чи угодою про внесення змін до Кредитного договору № 22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.08., суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними зазначених вище Договорів іпотеки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіква".
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіква"відмовити.
2. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення
складено 21.09.11.