Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про стягнення боргу за невиконання умов договору про постачання електричної енергії у розмірі 474 365,45 грн. за активну електроенергію за період лютий-травень 2011 року, 3 % річних від суми боргу за період лютий-квітень 2011р. у розмірі 1 321,47 грн., інфляційні від суми боргу за період лютий-березень 2011р. у розмірі 1 460,19 грн. та пеня за період лютий-квітень 2011р. у розмірі 6 827,6 грн., а також донараховані за рішеннями господарського суду Донецької області 3% річних на загальну суму 18 583,77 грн., інфляційні – 62 256,36 грн. та пеню у загальному розмірі 11 952,22 грн., з яких:

- 3% річних у розмірі 6 068,71 грн. за період з 27.05.2010р. по 25.06.2011р., інфляційні на суму 22 506,23грн. за період з 01.06.2010р. по 31.05.2011р. на суму боргу, стягнуту за рішенням господарського суду від 26.05.2010р. по справі №20/99;

- 3% річних у розмірі 5 277,09 грн. за період з 03.12.2010р. по 25.06.2011р., інфляційні на суму 18 337,57грн. за період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. на суму боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду від 02.12.2010р. по справі №20/158;

- 3% річних у розмірі 3 973,32 грн. за період з 15.12.2010р. по 25.06.2011р., інфляційні на суму 14 620,23грн. за період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. та пеню у розмірі 3 827,38грн. за період з 15.12.2010р. по 09.02.2011р, нарахованих на суму боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду від 14.12.2010р. по справі №25/195;

- 3% річних у розмірі 2 968,93 грн. за період з 10.02.2010р. по 25.06.2011р., інфляційні на суму 9 792,33грн. за період з 01.03.2010р. по 31.05.2011р. та пеню у розмірі 7 032,59грн. за період з 10.02.2011р. по 15.05.2011р. на суму боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду від 09.02.2011р. по справі №7/290;

- 3% річних у розмірі 295,72 грн. за період з 15.06.2010р. по 25.06.2011р., та пеню у розмірі 1 092,26грн. за період з 15.06.2011р. по 25.06.2011р., нараховані на суму боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду від 14.06.2010р. по справі №20/46.

На підтвердження позовних вимог позивач надав до справи договір на постачання електроенергії № 1188 від 01.10.2009р. протокол розбіжностей до договору, рахунки за електроенергію, акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії), копії рішень суду, розрахунок боргу та інш.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме суму основного боргу. Також, посилаючись на тяжкій фінансовий стан та систематичні неплатежі з боку споживачів його послуг, просив зменшити суму пені на 80% та надати розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців (а.с.86). На підтвердження заперечень відповідач зазначив, що при розрахунку заявлених вимог позивач допустився арифметичних помилок також надав контррозрахунок та зазначив, що сума невизнаних штрафних санкцій складає 4 530,25 грн.

Позивач неодноразово подавав суду заяви про уточнення позовних вимог.

Так, згідно останньої заяви від 14.09.2011р. позивач просить стягнути з відповідача 474 365,45 грн. за активну електроенергію за період лютий-травень 2011 року, суму 3% річних від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. станом на 14.09.2011р у розмірі 5 314,5 грн., суму інфляційних нарахувань від суми боргу що утворився за період лютий-квітень 2011р у станом на 30.06.2011р. у розмірі 5 054,54 грн., суму пені від боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р станом на 14.09.2011р у сумі 27 458,17 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача донараховані за рішеннями суду суму 3% річних – 27 526,7 грн., суму інфляційних нарахувань – 69 786,61 грн., суму пені у розмірі 15 531,97 грн.

Зазначена заява позивача прийнята судом як така, що відповідає вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувались перерви з 13.07.2011 р. по 23.08.2011 р., з 23.08.2011 р. по 30.08.2011 р. для звірки сторонами розрахунків.

Ухвалою від 30.08.2011р. суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні, що відбулось 14.09.2011р. позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог з врахуванням уточнень заперечив та надав контррозрахунок позовних вимог.

Посилаючись на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства та у зв’язку з тим, що заборгованість населення в структурі заборгованості перед відповідачем складає 90%, а також враховуючи неможливість припинення забезпечення міста Донецька та Донецької області питною та технічною водою, на державне регулювання тарифів на водопостачання, що не покриває витрат на оплату електроенергії, відповідач просить зменшити суму пені на 80% та надати розстрочку виконання рішення строком на 12 місяці.

В обґрунтування таких доводів відповідач надав баланс підприємства станом на 31.03.2011р., звіт про фінансові результати за 1 квартал 2011р. та довідку про заборгованість населення перед відповідачем по справі. Судом зазначені документи долучено до матеріалів справи та прийнято до уваги.

Позивач заперечив проти доводів відповідача про зменшення розміру пені на 80%, про що надав договір № 4863/01 від 19.08.2008 р., укладений між ВАТ "Донецькобленерго" та ДП "Енергоринок", додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 р. № 794 (794-2004-п) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 р. № 1010 (1010-2008-п) ), постанову Горлівського Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби про арешт коштів боржника від 03.06.2008 р., претензії Державного підприємства "Енергоринок", постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2009 р. у справі № 15/49 та від 23.02.2010 р. у справі № 37/134. Судом зазначені документи долучено до матеріалів справи та прийнято до уваги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

До приведення своїх статутних документів у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго".

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1088 (а.с.8), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2000 кВт, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами (п.1.1 договору).

Згідно із п 2.3.4 та п.2.3.5 Договору, споживач зобов’язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №3 "Графік зняття показів засобів обліку електроенергії" та Додатку № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію", а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 та 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 10 Додатку №5 до договору встановлено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 10 банківських днів від дня отримання рахунку.

Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2010 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.

З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за лютий – травень 2011 року, скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на активну електроенергію, які отримані особисто представником відповідача (а.с.25-32).

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період.

Предметом спору є стягнення з відповідача 474 365,45 грн. боргу за активну електроенергію за період лютий-травень 2011 року, суму 3% річних від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. станом на 14.09.2011р у розмірі 5 314,5 грн., суму інфляційних нарахувань від суми боргу що утворився за період лютий-квітень 2011р у станом на 30.06.2011р. у розмірі 5 054,54 грн., суму пені від боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р станом на 14.09.2011р у сумі 27 458,17 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача донараховані за рішеннями суду суму 3% річних – 27 526,7 грн., суму інфляційних нарахувань – 69 786,61 грн., суму пені у розмірі 15 531,97 грн.

За приписами статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах договірних відносин.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з енергопостачання та отримання відповідачем цих послуг саме в визначених у позовній заяві обсягах, в матеріалах справи відсутні докази оплати цих послуг та наявність боргу за активну електроенергію у сумі у сумі 474 365,45 грн., господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ "Донецькобленерго" про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ст. 218 Господарського процесуального кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Лише за наявності вини, згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України настає цивільно-правова відповідальність по стягненню неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених норм позивач просить стягнути з відповідача, крім основного боргу, суму 3% річних від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. станом на 14.09.2011р у розмірі 5 314,5 грн., суму інфляційних нарахувань від суми боргу що утворився за період лютий-квітень 2011р у сумі 5 054,54 грн. та пеню у сумі 27 458,17 грн.

За допомогою програмного комплексу "Законодавство" господарським судом перевірено розрахунок позивача, за результатами такої перевірки суд дійшов висновку, що суми інфляційних, річних та пеня нараховані позивачем арифметично вірно, тому підлягають стягненню у повному обсязі, а саме, інфляційні втрати в сумі 5 054,54 грн., 3 % річних у сумі 5 314,5 грн. та пеня у сумі 27 458,17 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача, 3% річних інфляційних та пені нарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що рішенням суду по справі № 20/99 від 26.05.2010р. з відповідача на користь ВАТ "Донецькобленерго" стягнуто 186 925,16 грн. боргу за спожиту активну електроенергію за період з листопада 2009 р. по січень 2010р., 6 311,07 грн. – інфляційних, 1 095,58грн. – 3% річних та 7 486,46грн. - пені (а.с.35).

рішенням господарського суду Донецької області по справі № 20/158 від 02.12.2010р. стягнуто з відповідача на користь ВАТ "Донецькобленерго" 313 192,26 грн. боргу за активну електроенергію за період лютий-квітень 2010р., 3% річних – 1395,96 грн., пеню у розмірі 9 539,05грн. (а.с.36-39)

рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. по справі № 25/195 з відповідача було стягнуто 250 475,45 грн. боргу за активну енергію, спожиту протягом травня-липня 2010р., 3% річних – 1380,07грн., індекс інфляції – 3005,71 грн. та пеня – 5906,33грн. (а.с.40)

За рішенням господарського суду Донецької області по справі №7/290 від 09.02.2011р. з відповідача стягнуто на користь ВАТ "Донецькобленерго" заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 265 604,37 грн., 3% річних за період з 17.09.2010р. по 24.12.2010р. у сумі 1517,94грн., інфляційні за період жовтень-листопад 2010р. у сумі 988,40 грн. та пеню за період з 17.09.2010р. по 24.12.2010р у сумі 6274,16грн. (а.с.45)

рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. по справі № 20/46 від 14.06.2011р. з відповідача на користь ВАТ "Донецькобленерго" було стягнуто 327 080,83 грн. боргу за активну електричну енергію, спожиту протягом листопада 2010р. – січня 2011р., 3% річних у сумі 1 792,52 грн., інфляційні у сумі 2964,86 грн. та пеню у сумі 7409,03 грн. (а.с.49)

Вказані рішення набрали чинності.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені рішеннями господарського суду у вищезазначених справах мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №24/85.

Відповідач не надав суду доказів оплат стягнутих судом сум за вказаними рішеннями.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника вії відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін. Такої позиції дотримується також і Вищий господарський суд України (постанова від 25.10.2010р. у справі № 20/242).

За невиконання грошового зобов’язання за рішенням господарського суду Донецької області по справі № 20/99 від 26.05.2010р. позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 7 313,17 грн. за період з 27.05.2010р. по 14.09.2011р. та інфляційні за період з 01.08.2010р. по 30.06.2011р. на суму 23 369,25 грн.

За невиконання грошового зобов’язання за судовим рішенням по справі № 20/158 від 02.12.2010р. позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 7 362,19 за період з 03.12.2010р. по 14.09.2011р. та інфляційні – 19 740,56 грн. з 01.01.2011р. по 30.06.2011р.

За невиконання грошового зобов’язання за рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. по справі № 25/195 позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 5 640,88 грн. за період з 15.12.2010 по 14.09.2011р., інфляційні – 15738,81грн. за період з 01.01.2011р. по 31.08.2011р. та пеню у сумі 3 827,38 грн. за період з 15.12.2010р. по 09.02.2011р.

За невиконання грошового зобов’язання за рішенням по справі №7/290 від 09.02.2011р. позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4 737,19 грн. за період з 10.02.2010р. по 14.09.2011р., інфляційні на суму 10 937,99 грн. за період з 01.03.2011р. по 30.06.2011р., а також пеню у розмірі 7 032,59 грн. за період з 10.02.2011р. по 15.05.2011р.

За невиконання грошового зобов’язання за рішенням господарського суду від 14.06.2011р. по справі № 20/46 позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 2 473,27 грн. за період 15.06.2011р. по 14.09.2011р. та пеню за період з 15.06.2011р. по 15.08.2011р. на суму 4 672 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних та 3% річних за допомогою програмного комплексу "Законодавство", господарський суд вважає, що розрахунок позивача 3 % річних є обґрунтованим, арифметично вірним та підтвердженим матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 27 526,70 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог зі стягнення інфляційних суд зазначає наступне, при перевірці правильності нарахування інфляційних за допомогою комплексу "Законодавство" суд дійшов висновку, що позивач допустився помилки, невірно визначивши суму інфляційних. Отже за підрахунком суду сума інфляційних, що підлягає стягненню за невиконання грошових зобов’язань за переліченими судовими рішеннями становить 35 638,18 грн.

Щодо позовних вимог зі стягнення нарахованої відповідачу пені за зазначеними судовими рішеннями пені у розмірі 15 531,97 грн. суд виходить з наступного.

рішенням по справі № 25/195 від 14.12.2010р. встановлено момент виникнення зобов’язань у відповідача по сплаті заборгованості за кожним виставленим на сплату рахунком, тому позовні вимоги по сплаті пені, донарахованою на підставі цього рішення у сумі 3 827,38 грн. підлягають задоволенню, як обґрунтовані матеріалами справи.

Разом з тим, рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. по справі №20/99, від 02.12.2010р. по справі №20/158, від 09.02.11р. по справі №7/290, від 14.06.2011р. по справі №20/46 не встановлено момент виникнення зобов’язань у відповідача по оплаті кожного спірного у цих справах рахунку, що унеможливлює проведення перевірки правильності здійснених позивачем нарахувань пені у цій справі. Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Втім, позивачем не надано первинних документів, за якими достеменно можливо було б встановити момент виникнення у позивача права на таке нарахування, тому суд вважає, що позивачем не обґрунтовано період нарахування пені на заборгованість, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. по справі №20/99, від 02.12.2010р. по справі №20/158, від 09.02.11р. по справі №7/290, від 14.06.2011р. по справі №20/46. Отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із статтями 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що відображуються в судовому рішенні. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, донарахованої за рішеннями суду підлягають стягненню частково – у сумі 3 827,38 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені на 80% суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення пені відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства. На підтвердження таких обставин надав суду баланс підприємства станом на 31.12.2010р. та звіт про фінансові результати за 2010 рік, довідку станом на 01.03.2011р. про те, що заборгованість населення за послуги водопостачання та водовідведення складає більш 150,8 млн.грн., а також інформацію про те, що відповідачем укладено 8 тис. договорів реструктуризації вищезазначеної заборгованості з споживачами своїх послуг на суму 9,1 млн.грн.

Позивач проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% заперечив, про що надав договір № 4863/01 від 19.08.2008 р., укладений між ВАТ "Донецькобленерго" та ДП "Енергоринок", додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 р. № 794 (794-2004-п) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 р. № 1010 (1010-2008-п) ), постанову Горлівського Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби про арешт коштів боржника від 03.06.2008 р., претензії Державного підприємства "Енергоринок", постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2009 р. у справі № 15/49 та від 23.02.2010 р. у справі № 37/134.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що, відповідач не довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін залишає клопотання відповідача без задоволення.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м.Горлівка, до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбаса", м.Донецьк, про стягнення 474 365,45 грн. боргу за активну електроенергію за період лютий-травень 2011 року, 3% річних від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. станом на 14.09.2011р у розмірі 5 314,5 грн., інфляційних нарахувань від суми боргу що утворився за період лютий-квітень 2011р станом на 30.06.2011р. у розмірі 5 054,54 грн., пені від боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. станом на 14.09.2011р. у сумі 27 458,17 грн., донарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. по справі №20/99, від 02.12.2010р. по справі №20/158, від 09.02.11р. по справі №7/290, від 14.06.2011р. по справі №20/46 3% річних у загальному розмірі 27 526,7 грн., інфляційних у загальному розмірі 69 786,61 грн., пені у загальному розмірі 15 531,97 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбаса" (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, р/р 260313061291 у філії ДОУ ВАТ "Ощадний Банк", МФО 335106, ЄДРПОУ 00130915) заборгованість за активну електроенергію – 474 365,45 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбаса" (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, п/р 26005302751415 у ПАТ Промінвестбанк, МФО 334635, ЄДРПОУ 00130915) - 3% річних від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. у сумі 5 314,5 грн., інфляційні від суми боргу, що утворився за період лютий-квітень 2011р. у сумі 5 054,54 грн., пеню від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. у сумі 27 458,17 грн., донарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. по справі №20/99, від 02.12.2010р. по справі №20/158, від 09.02.11р. по справі №7/290, від 14.06.2011р. по справі №20/46 3% річних у загальному розмірі 27 526,7 грн., інфляційних у загальному розмірі 69 786,61 грн., пені у загальному розмірі 3 827,38 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбаса" (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) витрати на сплату державного мита у сумі 5 791,84 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 218,70 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .