До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" про визнання рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" від 09 серпня 2011 року недійсними та скасування протоколу загальних зборів учасників товариства від 09 серпня 2011 року (з урахуванням додаткових пояснень від 13 вересня 2011 року).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 серпня 2011 року було порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та призначено розгляд справи на 01 вересня 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з’явилися та повідомили суд про розгляд справи за їх відсутності.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 07 вересня 2011 року № 95 в якому останній зазначав, що відповідачем було дотримано порядок скликання та проведення загальних зборів товариства, які відбулися 09 серпня 2011 року. Доказом повідомлення позивача про проведення загальних зборів є саме письмове повідомлення та акт про відмову позивача в прийнятті повідомлення, складений 09 серпня 2011 року.

Також відповідач стверджував, що рішення які було прийнято на загальних зборах узгоджуються з приписами ст. 99 ЦК України, оскільки даною нормою закону передбачено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

В зв’язку з чим, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_3 у своєму запереченні позов не визнав.

В судовому засіданні, яке відбулося 13 вересня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1810/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про визнання рішення загальних зборів учасників товариства недійсними та скасування протоколу загальних зборів, позивач зазначав, що відповідачем було порушено вимоги та строки для повідомлення учасників про скликання загальних зборів товариства та про його порядок денний, що передбачено нормами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства". В зв’язку з чим було порушено права позивача як співзасновника та учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке".

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, згідно п.п.1.1., 7.1. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" учасниками товариства є ОСОБА_3 та ОСОБА_1, частки яких в статутному капіталі товариства складають 85% та 15% відповідно.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Згідно підпункту "л" п. 9.5. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" до виключної компетенції загальних зборів учасників належить призначення (звільнення) директора товариства.

Пунктом 9.6. Статуту товариства встановлено, що директор товариства обирається загальними зборами строком на 5 років.

В установчих документах товариства не зазначено підстави усунення виконавчого органу (директора) товариства.

Відповідно до ч. 3 с. 99 ЦК України (435-15) члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

В рішенні Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року, № 1-рп/2010 (v001p710-10) "У справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України" зазначено, що усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов'язків (частина третя статті 99 Цивільного кодексу) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац перший частини другої статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства") за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 Кодексу законів про працю. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обов'язків міститься не в приписах Кодексу законів про працю (322-08) , а у статті 99 Цивільного кодексу, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

У зв'язку з цим "усунення" відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті статті 46 Кодексу законів про працю.

Отже, частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу передбачено право компетентного (уповноваженого) органу товариства (в даному випадку - загальні збори товариства) усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.

Водночас, суд вважає, що такі загальні збори повинні бути правомочними, а під час їх скликання та проведення не повинно відбуватись порушення вимог Закону (514-17) та/або установчих документів.

З протоколу позачергових зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" від 09 серпня 2011 року вбачається, що порядок денний складав шість питань, а саме:

1. про усунення ОСОБА_1 від займаної посади;

2. про призначення виконуючого обов’язки директора;

3. про передачу документації ОСОБА_1 виконуючому обов’язки директора;

4.про переоформлення зразків підписів;

5. про охорону майна товариства;

6. про аудиторську перевірку діяльності товариства з 2007 року по 2011 рік.

Отже, на спірних позачергових зборах учасників товариства вирішувались питання пов’язані не лише з усуненням директора від виконання своїх обов’язків.

З учасників товариства на зборах був присутній один учасник - ОСОБА_3

Частиною 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 9.4. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" передбачено, що про проведення загальних зборів учасників повідомляють письмово.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року, № 13 (v0013700-08) "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідач не спростував належними доказами доводи позивача стосовно того, що останнього не було повідомлено завчасно, відповідно до вимог Закону (1576-12) та установчих документів, про час та місце проведення позачергових загальних зборів, а також не було ознайомлено з порядком денним.

Акт від 09 серпня 2011 року, який міститься в матеріалах справи, не спростовує доводи позивача, що викладені в позові.

Тобто відповідачем було порушено порядок скликання загальних зборів передбачений ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та статутом товариства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було спростовано доводи позивача викладені в позові, а також своїх письмових поясненнях.

В пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року, № 13 (v0013700-08) "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суд вважає, що спірне рішення загальних зборів безпосередньо порушує права позивача, зокрема, право брати участь в управлінні товариством, оскільки останнього не було повідомлено завчасно про час та місце їх проведення, позивач не міг в достатній мірі підготуватися до питань порядку денного, висловити свої пропозиції, зауваження з усіх питань, що в подальшому могло вплинути на результати прийнятих рішень.

Таким чином, у позивача виникли законні підстави для захисту порушених прав в судовому порядку шляхом їх відновлення.

Також матеріалами справи підтверджується, що на 15 вересня 2011 року на 10 годину призначено проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" з таким же порядком денним, що був і на зборах від 09 серпня 2011 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому позов в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" від 09 серпня 2011 року підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивач про скасування протоколу загальних зборів учасників товариства від 09 серпня 2011 року, судом встановлено наступне:

В пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року, № 13 (v0013700-08) "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом ст. 20 ГК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

В зв’язку з чим, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині вимог позивача про скасування протоколу загальних зборів учасників товариства від 09 серпня 2011 року на підставі п. 1. ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82- 84 ГПК України, суд,-

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" від 09 серпня 2011 року.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування протоколу загальних зборів учасників товариства від 09 серпня 2011 року - припинити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке", вул. Радянська, 77, с. Полянецьке, Уманського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 02140917 на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 42 грн. 50 коп. витрат на сплату державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.