ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2011 р. Справа № 5016/2799/2011(1/184)
м. Миколаїв
( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs19026071) )
За позовом: ДП "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія""Автомобільні дороги України"
/54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2а/
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ"
/54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-А, кв. 79/
про визнання недійсним договору поставки, -
Суддя Васильєва Л.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1., дов. № 73 від 19.08.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_2., дов. від 12.10.2011р.
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про визнання договору поставки № 16-2/10/08 від 16.10.2008р. недійсним.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує.
Зазначає, що договір поставки № 16-2/10/08 від 16.10.2008р. був підписаний уповноваженим представником позивача та виконувався сторонами належним чином.
Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін - суд
встановив:
16 жовтня 2008р. між ДП "Миколаївський облавтодор"ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"в особі начальника філії "Первомайський райавтодор"та ТОВ "Дорпром"було укладено договір поставки № 16-2/10/08.
Згідно п. 1.1 договору, постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, марка і кількість якого вказується в додатках, які є невід’ємними частинами договору, на умовах що викладені в цьому договорі. Товаром за даним договором можуть вважатись: бітум БНД 60/90, бітум БНД 90/130, мазут М-40 (М-100), паливо пічне.
Відповідно до п. 2.1 договору, ціна на товар, який поставляється за цим договором, встановлюється в гривнях для кожної партії окремо і вказується в додатках до договору.
За умовами пункту 2.2 договору, загальна вартість договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма додатковими угодами до договору на загальну суму 1600 000,00 грн., в тому числі ПДВ.
Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що постачальник зобов’язаний надати покупцеві на товар, що постачається наступні документи: рахунок –фактуру, товаротранспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну, паспорт якості товару (копія), сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання (копія).
Згідно п. 3.4 договору, датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем та одночасного надання постачальником покупцю документів, що вказані в п.п. 3.3 цього договору, що підтверджується актом прийому –передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання договору поставки № 16-2/10/08 від 16.10.2008р. недійсним, позивач зазначає, що відповідно до п.п. 3.1 Положення про Філію "Певомайський райавтодор", вона є відокремленим підрозділом ДП "Миколаївський облавтодор" та не має статусу юридичної особи.
Позивач посилається на п. 4. ст. 95 Цивільного кодексу України, яким встановлено, що керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі і в межах виданих ним довіреностей та зазначає, що на момент укладання спірного договору керівник філії не мав довіреності та повноважень на укладання договору в сумі, вказаній у договорі.
Крім того, позивач зазначає, що ним не було вчинено жодних дій, які могли б свідчити про схвалення правочину –укладання договору поставки.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з такого.
Пунктом 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтєю 203 Цивільного кодексу України (435-15) , а саме:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим
актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем у судовому засіданні була надана належним чином завірена копія довіреності від 15.10.2008р. № 01/1836-6, якою ДП "Миколаївський облавтодор"уповноважив начальника філії "Первомайський РАД"дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор"ОСОБА_3 укласти договір на закупівлю бітуму, мазуту та палива пічного на загальну суму 1600 000,00 грн., підписувати документи по виконанню цього договору, вносити зміни та доповнення, розривати договір. Вказана довіреність була підписана тимчасово виконуючим обов’язки директора ДП "Миколаївський облавтодор"Г.М. Онищенко та скріплена печаткою позивача.
За таких обставин, посилання позивача на те, що у керівника філії при укладанні договору поставки був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
З наданих відповідачем первинних документів, підписаних уповноваженими представниками обох сторін, а саме специфікацій на постачання товару від 24.06.2009р., від 12.09.2009р., від 15.10.2009р., від 22.04.2010р., від 07.05.2010р., від 08.05.2010р., від 08.05.2010р., 20.05.2010р., які є додатками до договору № 16-2/10/08, актів прийому –передачі документів за договором № 16-2/10/08, видаткових накладних № ДП-0000007 від 24.06.2009р, № ДП-0000037 від 12.09.2009р., № ДП-0000046 від 15.10.2009р., № ДП-0000027 від 22.04.2010р., № ДП-0000059 від 07.05.2010р., № ДП-0000064 від 08.05.2010р., № ДП-0000065 від 08.05.2010р., № ДП-0000100 від 20.05.2010р., товаротранспортних накладних, вбачається що на виконання умов договору відповідачем були здійснені позивачу вісім поставок партій товару на загальну суму 416186,88 грн. Вказаний товар був частково оплачений позивачем, про що свідчать копії банківських виписок.
Отже, твердження позивача проте, що ним не було виконано жодних дій, які могли б свідчити про схвалення правочину (укладання договору поставки) є безпідставними.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову відмовити.
рішення у відповідності зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Л.I. Васильєва