ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2011 р. Справа № 5016/1421/2011(4/85)
Позивач Веселинівське районне споживче товариство
вул. Леніна, 2, смт. Веселинове, Миколаївська область, 57001
Відповідач Веселинівська селищна рада
вул. Леніна, 14, смт. Веселинове, Миколаївська область, 57001
Суддя Дубова Т.М.
ПРИСУТНІ:
Від позивача - ОСОБА_1. довіреність № 13 від 26.01.2011р.
Від відповідача - ОСОБА_2. довіреність № 598/05-03 від 12.09.2011р.
СУТЬ СПОРУ: визнання не чинним рішення Веселинівської селищної ради Миколаївської області від 11.01.2011 року № 16.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання не чинним рішення Веселинівської селищної ради Миколаївської області від 11.01.2011 року № 16 "Про скасування рішення виконкому Веселинівської селищної ради № 42 від 13.03.06 "Про видачу свідоцтва про право колективної власності на 28/100 частин будівлі".
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що 25 серпня 2005 року рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області Веселинівському РСТ було відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності на приміщення ресторану "Колос"площею 239 кв.м, що складає 28/100 часток нежитлової будівлі, розташованої в смт. Веселинове, вул. Київська, 1. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 25.08.2005 року залишено без змін.
10 липня 2007 року Постановою Веселинівського районного суду Миколаївської області було скасовано рішення виконавчого комітету Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області від 13 березня 2006 року № 42 "Про видачу свідоцтва про право колективної власності на 28/100 частин будівлі". Згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року постанова Веселинівського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2007 року була скасована. При цьому позивачеві, тобто Веселинівській районній раді Миколаївської області, було роз'яснено право на вирішення позовних вимог в порядку цивільного судочинства (а.с. 63-64).
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи з наступного:
11.01.2011р. Веселинівською селищною радою V сесії шостого скликання було прийнято рішення № 16, відповідно до якого скасовано рішення виконавчого комітету селищної ради № 42 від 13.03.2006р., як таке що не відповідає чинному законодавству, на підставі ст. 25 та п. 15 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно визначених норм права сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами до їх відання. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Проте, приймаючи таке рішення відповідач не зазначив та не обґрунтував в чому-саме полягає невідповідність чинному законодавству рішення виконавчого комітету селищної ради № 42 від 13.03.2006р., не визначив обставини, на підставі яких приймалось таке рішення.
Між тим, 13.03.2006р. за № 42 виконком Веселинівської селищної ради вирішив видати свідоцтво на право колективної власності на нежитлові приміщення ресторану "Колос" в смт. Веселинове, вул. Київська, 1 площею 239.8 кв.м та зобов’язав Веселинівську філію Миколаївського МБТІ зареєструвати це рішення.
На підставі рішення № 42 від 13.03.06 позивачу видане свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 17.03.2006р. та зареєстровано в реєстрі права власності на нерухоме майно Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації (витяг № 10125531 від 17.03.2006р.).
Довідка Миколаївської МБТІ від 21.02.11р. за № 11 та відповідь Веселинівської філії Миколаївського МБТІ свідчать про те, що право власності на 28/100 частин будівлі в смт. Веселинове по вул. Київська, 1 на даний час зареєстроване за позивачем на підставі свідоцтва на право власності від 17.03.2006р.
Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Таким чином, визначені документи свідчать, що позивач є власником 28/100 частини нерухомого майна, яке являє собою нежитлове приміщення ресторану "Колос", загальною площею 239,8 м2, розташований за адресою: Миколаївська область, Веселинівський р-н, смт. Веселинове, вул. Київська 1. Водночас, відповідачем не надано жодного документу, який би спростував право власності позивача.
Згідно ст.ст. 321, 328 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Втім, приймаючи спірне рішення № 16 від 11.01.2011р. відповідач фактично позбавив позивача права власності, не обґрунтовуючи його будь-якими обставинами.
Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 59 Закону "Про місцеве самоврядування" рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. {Офіційне тлумачення положень частини десятої статті 59 див. в Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2009 (v007p710-09) від 16.04.2009}.
Крім того, Конституційний Суд України зазначив що: "в Конституції України (254к/96-ВР) закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону) . Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп (v001p710-97) у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання".
Про судовий порядок вирішення правовідносин при скасуванні рішення виконавчого комітету селищної ради № 42 від 13.03.2006р. також було роз’яснено в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги як підстава відмови у позові.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати не чинним рішення Веселинівської селищної ради Миколаївської області від 11.01.2011 року № 16 "Про скасування рішення виконкому Веселинівської селищної ради № 42 від 13.03.06 "Про видачу свідоцтва про право колективної власності на 28/100 частин будівлі".
Стягнути з Веселинівської селищної ради (вул. Леніна, 14, смт. Веселинове, Миколаївська область, код 04376044) на користь Веселинівського районного споживчого товариства (вул. Леніна, 2, смт. Веселинове, Миколаївська область, код 01760285) суму 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) - держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу.
рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Суддя Т.М.Дубова
рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 16.09.2011р.