Суть спору Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" звернулося до Господарського суду з позовом про стягнення з Підприємства "господарське управління федерації незалежних професійних спілок Криму" 6192,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було допущено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які були відібрані в контрольному колодязі №4, після чого була нарахована плата за скидання понаднормованих забруднень в розмірі 6192,85 грн. Враховуючи, що відповідний рахунок відповідачем оплачений не був, позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення заборгованості.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про призначення у справі судово-хімічної експертизи з метою встановлення факту перевищення норм допустимих концентрацій в пробах (сосудах) №№73, 51, 14, 29, 64, 21 при відборі проб стічних вод. Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

07.04.2009 р. між Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (Виробник) та Підприємством "господарське управління федерації незалежних професійних спілок Криму" (Споживач) був укладений договір №279 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації.

Відповідно до пункту 2.2 Договору Виробник приймає на себе зобов’язання на умовах цього договору забезпечувати споживача питною холодною водою при наявності води в джерелах та здійснювати водовідведення споживача.

Споживач приймає на себе обов’язок споживати послуги водопостачання та водовідведення в кількості не більше встановленого нормативного об’єму (ліміту) (п. 2.3 Договору).

В пункті 5.1 Договору сторонами були визначені допустимі концентрації забруднюючих речовин в стічних водах, які скидаються споживачем.

При цьому, згідно з пунктом 7.2.20 Договору, споживач зобов’язаний скидати стічні води, якісні показники яких не повинні перевищувати встановлені допустимі концентрації забруднюючих речовин. У випадку скидання споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, плата за них здійснюється в підвищеному розмірі згідно Правил приймання стічних вод підприємств до міської системи каналізації міста Сімферополя, Правил приймання стічних вод до комунальних та відомчих систем каналізації населених пунктів України (z0403-02) , даного договору.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37 (z0403-02) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за N 403/6691 (z0403-02) , на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (z0402-02) (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію. Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Судом встановлено, що саме на підставі місцевих правил скидання стічних вод сторонами в пункті 5.1 Договору були визначені допустимі концентрації забруднюючих речовин.

Згідно з пунктом 7.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (z0403-02) підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення Водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу. Порядок та періодичність відбору контрольних проб визначається у місцевих Правилах приймання.

Водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають Підприємства. Цю роботу організовує адміністрація Водоканалу, яка розробляє інструктивні матеріали щодо контролю за стічними водами Підприємств, які затверджує керівник Водоканалу. Адміністрація Водоканалу повинна передбачити виділення відповідних трудових та матеріальних ресурсів, обладнання, транспортних засобів, виходячи з потреби контролю обсягів та якості стічних вод кожного Підприємства не менше одного разу на три місяці (п. 7.5 Правил).

Для визначення вмісту забруднень у стічних водах Підприємств використовуються як дані лабораторії Водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації (п. 7.6 Правил).

З метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента (п. 7.8 Правил).

З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2010 р. представниками Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" та Підприємства "господарське управління федерації незалежних професійних спілок Криму" відібрано з контрольного колодязю №4 відповідача, розташованого по вул. Севастопольській, 8 в м. Сімферополі, проби стічних вод відповідача, які були розміщені в 6 сосудів та опломбовані пломбою №888. Факт відібрання проб був зафіксований у відповідному акті №279 від 24.09.2010 р., підписаному представником відповідача без будь-яких зауважень.

За результатом лабораторного дослідження було виявлено перевищення в пробах допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах за наступними показниками:

- зважені речовини – 456,40 мг/дм3 (при граничному показнику 265,0);

- амоній сольовий – 59,20 мг/дм3 (при нормі не більше 9,4);

- БПК5 – 344,00 мг/дм3 (допустима концентрація – 174,0).

Твердження відповідача про сумнівність вказаних аналізів до уваги судом не приймаються, оскільки дослідження було проведення згідно із затвердженою процедурою, позаяк відповідно до вказаного вище пункту 7.6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України визначення вмісту забруднень у стічних водах Підприємств можливо у тому числі і за допомогою лабораторії Водоканалу.

Крім того, стосовно заявленого відповідачем клопотання про призначення судово-хімічної експертизи, суд звертає увагу на те, що в рамках цієї справи вирішується спір про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, яке було виявлене у відібраних зразках 24.09.2010 р., у зв’язку з чим дослідження експертом теперішнього рівня концентрації забруднюючих речовин у стічних водах відповідача не спростує факту наявності відповідного перевищення, яке мало місце саме 24.09.2010 р. З урахуванням цього, підстави для призначення судової експертизи відсутні.

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37 (z0402-02) , при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Згідно з пунктом 4.1 вказаної Інструкції (z0402-02) плата за скид стічних вод Підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься Підприємствами згідно з розрахунками Водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки Водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з Підприємств стягується пеня згідно з умовами договору.

Матеріали справи свідчать, що за перевищення норм допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах за період липень-вересень 2010 року позивачем була нарахована плата в розмірі 6192,00 грн., на сплату якої був направлений відповідний рахунок №279 від 19.10.2010 р.

На підставі пункту 4.2.1 Договору №279 від 07.04.2009 р. вказаний рахунок мав бути оплачений відповідачем впродовж трьох банківських днів з моменту його отримання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не надав суду доказів оплати ним в добровільному порядку рахунку №279 від 19.10.2010 р., у той час як згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

При таких обставинах суд вважає позовні вимоги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" про примусове стягнення з Підприємства "господарське управління федерації незалежних професійних спілок Криму" заборгованості в сумі 6192,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства "господарське управління федерації незалежних професійних спілок Криму" (95005, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 8, ідентифікаційний код 02668624) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506) суму заборгованості у розмірі 6192,00 грн., 102,00 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.