ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2011 року Справа № 16/08/1846
( Додатково див. рішення господарського суду Черкаської області (rs13794001) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs16927282) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs22225460) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs16486433) )
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача : ОСОБА_1 –за довіреністю,
від відповідача : ОСОБА_2 –за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" до Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця"
про стягнення 457 365 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Первісним рішення по справі від 07.02.2011 року позовні вимоги задоволено повністю - з відповідача на користь позивача стягнуто 457 365,00 грн. коштів за надання послуг з оренди транспортних засобів за угодами між сторонами № 3 і № 4 від 01.02.2009 року (а.с 132 том 1).
Постановою КАГС від 17.05.2011 року ( а.с. 108 том 2) рішення місцевого суду було залишено без змін.
Постановою ВГСУ від 05.07.2011 року ( а.с. 136 том 2) рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції було скасовано з передачею справи на новий розгляд з мотивів, що судами не було перевірено наявності первинних документів, на підставі яких позивачем було нараховано орендну плату відповідачу, не було з"ясовано, чи була переглянута між сторонами угода № 56 в частині умов та порядку розрахунків і терміну дії згідно порядку бухгалтерського обліку, не встановлено дійсних правовідносин сторін, їх прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
При повторному розгляді справи судом було встановлено наступне:
Позовні вимоги позивачем не змінено і він просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по сплаті орендної плати за використання автотранспортних засобів в період з 01.11.2009 року по 31.03.2010 року в сумі 457 365,00 грн. в зв'язку з тим, що відповідач користується переданим йому позивачем в оренду транспортом, але кошти за це не сплачує, мотивуючи своїм правом на безкоштовне користування майном. В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити .
Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів, що відповідач не повинен платити за оренду, якщо сторони досягли згоди про безкоштовне користування майном. Крім того, сума заявленого боргу при реорганізації РЕУ №1 до відповідача не потрапила за передавальним і розподільчим балансом, а тому і обов'язки по її сплаті у відповідача відсутні.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:
За договором № 47 на надання послуги по придбанню прибиральної техніки від 15.03.2006 року ( а.с. 11 том 1) позивач придбав для попередника відповідача (КПВЖРЕУ-1) прибиральну техніку по погрузці, вивезенню сміття з прибудинкових територій, які обслуговує КПВЖРЕУ-1, а відповідач зобов'язується прийняти цю роботу та оплачувати її на весь період дії договору.
За умовами п. 4.4. та 4.5. цього договору, відповідач повинен надати господарську базу для збереження прибиральної техніки та забезпечує робочу силу, обучений персонал для роботи на транспорті на період дії договору.
За умовами п. 5 цього договору - ціна договору визначається окремими договорами оренди з врахуванням всіх цінових показників, діючих на момент його укладення, на кожний наступний рік в термін дії договору.
Договір укладено до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2010 року. Договір може бути пролонгований, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про його припинення ( розділ 7 договору).
Доказів визнання недійсним договору № 47 сторонами у справу не надано.
Для оформлення договірних стосунків по використанню придбаної позивачем для відповідача техніки, сторонами 01 лютого 2009 року було укладено два договори оренди транспортного засобу № 3 та № 4 (а.с. 14,20 том 1).
За договором оренди транспортного засобу № 3 сторонами по справі було узгоджено, що позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування для технічної експлуатації такі транспортні засоби:
- трактор "Білорусь 82.1" реєстраційний № НОМЕР_1;
- екскаватор "Борекс 2202" реєстраційний № НОМЕР_2 та комплектуючі пристрої до них.
За умовами договору позивач забезпечує за власний рахунок паливно-мастильними матеріалами транспортні засоби, що є предметом оренди, а відповідач - забезпечує належний технічний стан транспортних засобів, їх капітальний та поточний ремонт, завантаження та розвантаження власними силами вантажів (п. 2.1.2, 1.5. договору № 3).
Орендна плата за цим договором є договірною в розмірі 33 492,00 грн. на місяць з ПДВ. Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків своєї господарської діяльності ( п. 3.1.. 3.3.), що на думку суду також свідчить і про те, що орендна плата сплачується незалежно від того, чи фактично використовував відповідач техніку у поточний місяць чи ні.
Орендна плата сплачується відповідачем на поточний рахунок позивача наперед не пізніше 30 числа поточного місяця (п. 3.2.).
Термін дії договору - з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року ( п. 7.1.).
За умовами договору оренди транспортного засобу № 4 від 01.02.2009 року ( а.с. 20 том 1) позивач передав відповідачу в оренду :
- сміттєвоз КО 435 М на шасі ЗІЛ 432921 2007 р.в. держ. № НОМЕР_3;
- сміттєвоз КО 435 -01 М на шасі МАЗ 35337-02-240 2007 р.в. держ. № НОМЕР_4;
За умовами цього договору позивач також забезпечує за власний рахунок паливно-мастильними матеріалами транспортні засоби, що є предметом оренди, а відповідач - забезпечує належний технічний стан транспортних засобів, їх капітальний та поточний ремонт, завантаження та розвантаження власними силами вантажів (п. 2.1.2, 1.5. договору № 4).
Розмір орендної плати за договором № 4 становить 57 981,00 грн. з ПДВ, обов'язок сплати якої не залежить від наслідків господарської діяльності відповідача ( п. 3.1 та 3.2.). Сплата орендної плати повинна проводитися наперед до 30 числа поточного місяця на рахунок позивача.
Строк дії договору № 4 - з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року.
Доказів про визнання недійсними договорів № 3 та № 4 оренди транспортного засобу чи заперечень проти укладення цих договорів, сторонами у справу не надано.
01 червня 2009 року сторонами також було укладено угоду № 56 (а.с. 42 том 1) про внесення змін та доповнень до договорів № 3 та № 4 від 01.02.2009 року та додаткової угоди № 36 від 02.03.2009 року, за змістом якої :
у вищевказані договори № 3 та № 4 внесено зміни про те, що забезпечення паливно-мастильними матеріалами всього орендованого майна здійснює не позивач, а відповідач. При цьому сторонами було встановлено, що у відповідача має місце переплата за ПММ і для її компенсації позивач надає відповідач транспорт за обома договорами в оренду безкоштовно з 01.04.2009 року по 01.04.2010 року.
Додатковою угодою від 06.11.2009 року про внесення змін та доповнень до угоди № 56 від 01.06.2009 року (а.с. 37 том 1) сторонами також було погоджено, що безкоштовне надання послуг орендованими транспортними засобами здійснюється до відшкодування грошових зобов'язань перед орендарем-відповідачем надмірно сплачених коштів за плановими показниками. Моментом виконання зобов'язання вважається підписання акту звірки згідно даних фінансово-бухгалтерського обліку
Судовим рішенням від 18.11.2010 року у справі № 16/2060, яке залишено без змін постановою апеляційного суду, відповідачу було відмовлено у позові до позивача про визнання недійсною вказаної додаткової угоди від 06.11.2009 року про внесення змін та доповнень до угоди № 56 від 01.06.2009 року.
Для врегулювання своїх відносин щодо внесення орендних платежів, на виконання додаткової угоди від 06.11.2009 року про внесення змін та доповнень до угоди № 56 від 01.06.2009 року, сторонами по справі було складено акт звірки договірних зобов'язань по наданню транспорту в оренду для вивозу побутового та негабаритного сміття з прибудинкових територій житлових будинків, які обслуговувало КП ВЖ РЕУ-1 станом на 01.11.2009 року ( а.с. 38 том 1). Даним актом сторони підтвердили, що за договором № 47 від 15.03.2006 року позивач придбав для відповідача трактор Бєларус, екскаватор Борекс, причіп до трактора ПТС бУ, ковш до екскаватора, і два сміттєвози
Цим актом сторони також зафіксували, що станом на 01.11.2009 року різниця між платежами за оренду автотранспорту та отриманими коштами від населення та інших споживачів за вивіз побутового сміття складає 173 326,00 грн., а тому з листопада 2009 року продовжується для договорів № 3,4 від 01.02.2009 року, де плата за оренду транспорту складає 57 981,00 грн. та 33 492,00 грн.
В акті сторонами по справі також було прямо зазначено, що безкоштовне надання послуг вищевказаними транспортними засобами припиняється в зв'язку із відшкодуванням грошових зобов'язань.
З пояснень представників обох сторін по справі вбачається, що спору по розміру суми боргу між ними немає, факт користування орендованим майном протягом спірного періоду з листопада 2009 року по березень 2010 року включно відповідач підтверджує, але відповідач вважає, що за вказаний період користування автотранспортом повинно відбуватися для нього безкоштовно.
При цьому відповідач вказує, що безкоштовне користування орендованим майном закріплено угодою № 56 (а.с. 42 том 1), а акт звірки від 09.11.2009 року, яким сторони засвідчили, що безкоштовне надання послуг припиняється з листопада 2009 року, відповідач зараз не визнає та вважає, що виконувати викладені в ньому домовленості не потрібно.
Суд не погоджується із такими доводами відповідача, оскільки акт звірки договірних зобов'язань від 09.11.2009 року ( а.с. 38 том 1) сторонами був складений у строгій відповідності до умов додаткової угоди про внесення змін та доповнень до угоди № 56 від 01.06.2009 року ( а.с. 37), дійсність якої підтверджено рішенням господарського суд Черкаської області по справі № 16/2060.
Доказів про те, що відшкодування надмірно сплачених коштів (про які йде мова у акті звірки) на користь відповідача ще не відбулося, відповідач у справу не надав та цього не доводить.
Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно вказує, що з 01 листопада 2009 року по 31 березня 2010 року використання орендованого автотранспорту за договорами № 3 і № 4 між сторонами є платним, оскільки для встановлення цього факту сторонам слід було оформити один-єдиний документ - акт звірки договірних зобов'язань ( а.с. 38 том 1), який сторонами складено і це відповідало їх договірним зобов'язанням.
У відповідності до ст. 193 ГК та 526 ЦК України (435-15) , зобов'язання повинні виконувати належним чином та в установлений договором строк. Нечинність акту звірки договірних зобов'язань не встановлено жодним судовим рішенням і таких доводів не висуває відповідач, констатуючи лише, що в даний час відповідач цей акт вже не визнає.
Як вказано вище, умовами договорів оренди транспортного засобу № 3 та № 4 від 01.02.2009 року було встановлено фіксовані ціни за оренду майна - 57 981,00 грн. та 33 492,00 грн. на місяць з ПДВ і ця сума не залежить від того, чи фактично користувався відповідач майном за поточний місяць і чи отримав він прибутки.
Позивач виставляв відповідачу рахунки на сплату орендних платежів за використання орендованого майна (а.с. 81-93 том 2) з актами здачі-прийняття робіт, датовані від 01.12.2009 року до 01.02.2010 року, сума за якими складає саме розмір позовних вимог. Однак жоден з актів здачі-прийняття робіт не був підписаний відповідачем і жоден рахунок не сплачений.
Оскільки, як проаналізовано вище, за умовами договорів № 3 та № 4 зі змінами до них, відповідач сам забезпечує орендований транспорт паливно-мастильними матеріалами, підтримку його належного технічного стану, капітальний та поточний ремонт, завантаження та розвантаження вантажу, то всі підтверджуючі документи про це повинен мати і складати виключно відповідач (якщо йому самому це необхідно).
Позивач розрахував позовні вимоги виключно за фіксованими орендними платежами з договорів № 3 та № 4 і позивача не стосується питання про те, які затрати поніс відповідач на ПММ, зарплату водіям, ремонт машин та завантаження сміття протягом кожного місяця оренди транспорту, оскільки це обов'язки відповідача і такі його затрати не впливають на формування розміру орендних платежів, бо вони були визначені договором у фіксованому розмірі.
Відповідач є правонаступником ВЖ РЕУ № 1, який укладав з позивачем всі договори, які маються у справі по спірних правовідносинах, що вбачається із рішення Черкаської міської ради від 16.07.2009 року № 4-1343 (а.с. 45 том 1).
За змістом правонаступництва нове підприємство отримує всі права та обов'язки свого попередника, в т.ч. і за укладеними ним договорами.
Суд не приймає доводи відповідача про те, що якщо спірний борг не було передано відповідачу за розподільчим балансом від його попередника, то відповідальності за стягуваними позивачем у даній справі коштами, відповідач не несе.
Заслухавши думки представників сторін з цього приводу суд погоджується із доводами позивача про те, що спірні кошти є боргом, який виник у відповідача з 01.11.2009 року, а розподільчий баланс складено станом на 31.10.2009 року ( а.с. 66 том 1), що прямо з нього вбачається, а тому він не має відношення до нововиниклих боргів у відповідача за позовними вимогами.
За умовами додаткової угоди про внесення змін та доповнень до угоди № 56 від 01.06.2009 року (а.с. 37 том 1) з моменту проведення реорганізації заключаються нові договори з правонаступником КП ВЖРЕУ 1 згідно договорів № 3 і № 4 від 01.02.2009 року ..... або пролонгуються вже укладені. В разі відмови від подальшої співпраці правонаступник повинен повернути орендоване майно позивачу. Якщо транспорт продовжує працювати, правонаступник сплачує позивачу за фактично відпрацьований час.
Акт звірки договірних зобов'язань (а.с. 38 том 1), яким сторонами було зафіксовано припинення безкоштовного надання послуг відповідачу орендованим автотранспортом, було підписано між позивачем та попередником відповідача, а тому цей акт є обов'язковим для відповідача, як правонаступника КП ВЖ РЕУ №1.
Відповідач не заперечує факту користування орендованим майном в період з 01.11.2009 року по 31.03.2010 року, а тому слід вважати, що відповідач тим самим прийняв на себе зобов'язання продовжувати виконувати договори № 3 і № 4 оренди транспортного засобу, що відповідає умовам цих договорів про автоматичну пролонгацію та умовам додаткової угоди до угоди № 56 ( а.с. 37 том 1) про те, що з моменту реорганізації відповідача або укладаються нові договори оренди або пролонгуються вже укладені, або орендоване майно підлягає поверненню відповідачем, як правонаступником КП ВЖРЕУ № 1 позивачу. Цією ж додатковою угодою прямо передбачено, що я кщо транспорт продовжує працювати, правонаступник сплачує позивачу за фактично відпрацьований час .
За таких умов формальна непролонгація договорів № 3 та № 4 окремим документом між сторонами не має ніякого значення, оскільки з дій відповідача вбачається волевиявлення на користування орендованим майном.
Крім того, листом від 18.11.2009 року № 76 (а.с. 78 том 2) відповідач прямо підтвердив позивачу чинність договорів між сторонами № 3 та № 4, додаткової угоди до договору № 56 від 01.06.2009 року та заявив про відсутність підстав для укладення нового договору між сторонами.
Бухгалтерський облік операцій за договорами оренди автотранспорту, його правильність та достовірність не має ніякого значення в питанні правомірності вимоги позивача до відповідача про стягнення щомісячних орендних платежів, яка повинна підтверджуватися лише правильним розрахунком орендних платежів та фактом передачі в користування майна орендарю. За нормами ЦК України (435-15) обов'язок виконання зобов'язання ніяким чином не випливає із правильності та достовірності бухобліку господарської операції і не пов"язується із ним, тим більше, що позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, а відповідач сам собі оформляє документи на забезпечення орендованого транспорту ПММ, ремонтом, водіями та іншим і позивач на цю бухгалтерію не має ніякого впливу.
Думка відповідача про те, що він має право користуватися орендованим майном безкоштовно і в зв'язку із цим не обліковує по своїх бухгалтерії борг перед позивачем, не звільняє відповідача від виконання зобов'язання перед позивачем, оскільки таке не передбачено жодним нормативним актом, а думка про право на безоплатне користування орендованим майном у відповідача є хибною.
Всі правовідносини між сторонами, їх права та обов'язки судом з'ясовано, оцінка правовідносинам надана, всі питання по постанові ВГСУ від 05.07.2011 року місцевим судом при повторному розгляді справи вирішено.
З цих підстав позовні вимоги підлягають до повного задоволення і з відповідача на користь позивача слід стягнути 457 365,00 грн. боргу по орендній платі за користування автотранспортом за період з 01.11.2009 року по 31.03.2010 року.
На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 4 573,68 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця"(м. Черкаси, бул. Шевченка, 345, код 36701739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1", (м. Черкаси, вул. Гагаріна, 35, кв.55, код 33018250) – 457 365,00 грн. заборгованості за надані послуги, 4 573,68 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Суддя
Н.М. Спаських
Повник текст рішення підписано 08 вересня 2011 року