Позивач зазначав, що між ним як правонаступником Державного комунального об’єднання "Київводоканал" та відповідачем укладено договір № 8199/4-11 на послуги водопостачання та водовідведення від 20 червня 2000 р., згідно з яким він зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній –оплачувати надані послуги.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом квітня 2008-лютого 2011 років питну воду та надані послуги водовідведення вартістю 225541,11 грн., заборгувавши йому станом на 1 березня 2011 р. 139481,88 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу за час прострочення 17319,23 грн., три проценти річних з простроченої суми 4628,89 грн., пеню 6278,73 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 червня 2000 р. позивачем як між правонаступником Державного комунального об’єднання "Київводоканал" та відповідачем укладено договір № 8199/4-11 на послуги водопостачання та водовідведення.

За умовами договору позивач зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а останній –оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України (z0936-08) .

Кількість поданої води згідно п.п. 3.1, 3.2 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Кількість стічних вод згідно п. 3.4 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об’ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (z0936-08) .

Строк оплати за договором відповідно до умов п. 3.6 встановлений п’ять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до розділу 5 договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до вимог п. 3.13 чинних з жовтня 2008 року Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р. (z0936-08) , розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Згідно з наявними доказами тепловий пункт, з якого здійснюється постачання гарячої води на балансі, в управлінні, віданні, користуванні відповідача не перебуває.

Тому у позові про стягнення 137088,62 грн. боргу по оплаті вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, наданих протягом жовтня 2008-лютого 2011 років (згідно наданого позивачем розгорнутого розрахунку позовних вимог), слід відмовити.

Поданим позивачем розгорнутим розрахунком, який в частині визначення вартості питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення за період жовтня 2008-лютого 2011 років, а також вартості питної води для потреб гарячого водопостачання за період квітня-вересня 2008 року відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору, проведений на підставі даних маршрутних листів і розшифровок рахунків абонента, актів про зняття показань водолічильника, стверджується факт постачання позивачем відповідачу у вказані вище періоди питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення вартістю 68068,32 грн., питної води для потреб гарячого водопостачання вартістю 17590,48 грн. з урахуванням знижки, а загалом –85658,80 грн.

Згідно з поясненнями позивача та вищевказаним розрахунком розмір проведених відповідачем платежів за надані протягом позовного періоду послуги за договором становить 83147,10 грн.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що оплати у розмірі 13750 грн. були зараховані позивачем в рахунок оплати питної води, використаної відповідачем після жовтня 2008 року для потреб гарячого водопостачання, хоча обов’язок проводити оплату цих обсягів у нього був відсутній. Тому суд вважає, що кошти у розмірі 13750 грн. повинні бути зараховані в рахунок оплати послуг водопостачання і водовідведення за договором.

Таким чином, загальний розмір проведених відповідачем протягом позовного періоду платежів за договором становить 83147,10 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 2511,70 грн. боргу (85658,80-83147,10), а також виходячи з дійсного розміру прострочених сум та тривалості прострочення 1825,52 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 602,44 грн. три проценти річних з простроченої суми, 721,41 грн. передбаченої п. 4.2 договору пені.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд

позов Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-3" (03134, м. Київ, вул. Булгакова, 7, код 22893777) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код 03327664) 2511,70 грн. боргу, 1825,52 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 602,44 грн. три проценти річних з простроченої суми, 721,41 грн. пені, 62,97 грн. витрат по оплаті державного мита, 8,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.