- виключити майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року з договору застави укладеного між відповідачем та акціонерним комерційним промислово-інвестиційний банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філії "Кримське Центральне відділення Промінвестбанку";

- виключити майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року з державного реєстру обтяжень;

- зобов'язати відповідача повернути майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008, власнику - ТОВ "Склосервіс".

Представник позивача надав 22.11.2010 року клопотання (а.с. 114-115 т. 1), відповідно до якого просив суд читати позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати право власності на комплект обладнання для чистки форм Т-10, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року за ТОВ "Склосервіс";

- зобов'язати відповідача надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту №001/ 14 від 14 січня 2008 року;

- виключити майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року з договору застави укладеного між: відповідачем та третьою особою;

- виключити майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року з державного реєстру обтяжень;

- зобов'язати Відповідача повернути майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року, власнику - ТОВ "Склосервіс".

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.01.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт № 001/14 (додаток №1).

Відповідно до п. 1.1. даного контракту Продавець (позивач) продав, а покупець (відповідач) купив на умовах поставки EXW/Гостомель комплект устаткування для чистки форм Т-10.

Відповідно до п. 2.1 контракту загальна сума такого контракту складає 612694,50 грн.

Відповідач виконав свої зобов’язання по пункту 3.1. контракту згідно якого 35% суми контракту мають бути переведені на рахунок позивача на протязі 10 днів з моменту вступу контракту в дію. Але, наступні платежі не були переведені на рахунок позивача.

Відповідно до п. 4.5 Контракту "поставлене обладнання є власністю продавця до повної оплати її покупцем". Оскільки відповідач не здійснив повну оплату вартості контракту, право власності залишається за продавцем (позивачем).

На підставі вищевикладеного позивач звернувся із позовом до господарського суду.

рішенням господарського суду АР Крим від 08.12.2010 р. позовні вимоги задоволені частково, визнано право власності на комплект обладнання для чистки форм Т-10, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року за Товариством з обмеженою відповідністю "Склосервіс"; в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ВАТ "Сімферопольський склотарний завод" надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту №001/ 14 від 14 січня 2008 року – відмовлено; в задоволенні позовних вимог щодо виключення майна, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року з договору застави укладеного між: Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком і ВАТ "Сімферопольський склотарний завод" – відмовлено; в задоволенні позовних вимог щодо виключити майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року з державного реєстру обтяжень – відмовлено; в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ВАТ "Сімферопольський склотарний завод" повернути майно, що є предметом контракту №001/14 від 14 січня 2008 року власнику ТОВ "Склосервіс" – відмовлено; стягнуто з ВАТ "Сімферопольський склотарний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідністю "Склосервіс" суму державного мита в розмірі 6021,95грн. та 47,20 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2011 року апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в особі Філії "Кримське Центральне відділення Промінвестбанку" та апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" залишена без задоволення. рішення господарського суду АР Крим від 08.12.2010 року у справі № 5002-8/4950-2010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2011 року постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2011 р. та рішення господарського суду АР Крим від 08.12.2010 р. у справі № 5002-8/4950-2010 скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2011 року справа № 5002-18/2572.1-2011 прийнята до розгляду.

01.08.2011 року на адресу господарського суду від позивача надійшли пояснення, які були залучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.08.2011 року представник позивача надав пояснення з приводу позовних вимог, в яких зазначив, що на теперішній час позовні вимоги наступні:

- визнати право власності на комплект обладнання для чистки форм Т-10, що є предметом контракту № 001/14 від 14ю01ю2008 року за ТОВ "Склосервіс";

- зобов’язати ВАТ"сімферопольський склотарний завод" надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту № 001/14 від 14.01.2008 року;

- виключити майно, що є предметом контракту № 001/14 від 14.01.2008 року з договору застави, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком і ВАТ "сімферопольський склотарний завод";

- виключити майно, що є предметом контракту №001/14 від 14.08.2008 року з державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- зобов’язати ВАТ "Сімферопольський склотарний завод" повернути майно, що є предметом контракту № 001/14 від 14.01.2008 року власнику – ТОВ "Склосервіс". Суд залучив такі пояснення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.08.2011 року представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Для всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду справи та задовольнив клопотання позивача.

22.08.2011 року на адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог від 17.08.2011 року, в якому позивач просить суд залишити позов без розгляду в частині позовних вимог про:

- виключення майна,що є предметом контракту №001/14 від 14.01.2008 року з договору застави укладеного між позивачем та відповідачем;

- виключити майно, що є предметом контракту № 001/14 від 14.01.2008 року з державного реєстру обтяжень;

Позовні вимоги розглядати у наступній редакції:

"1. Визнати право власності на комплект обладнання для чистки форм Т-10, що є предметом контракту № 001/14 від 14.01.2008 року, за ТОВ "Склосервіс;

2. Зобов’язати відповідача надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту № 001/14 від 14.01.2008 року;

3. Зобов’язати відповідача повернути майно, що є предметом контракту №001/14 від 14.01.2008 року власнику – ТОВ "Склосервіс".

4. Всі судові витрати покласти на відповідача."

Згідно ухвали суду від 26.08.2011 року суд прийняв Клопотання позивача про уточнення позовних вимог від 17.08.2011 року до с в о г о р о з г л я д у.

26.08.2011 року на адресу господарського суду від третьої особи надійшов письмовий відзив на по позовну заяву, який був залучений судом до матеріалів справи.

26.08.2011 року через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк, у зв’язку з тим що строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора закінчився 14.07.2011 року та до теперішнього часу господарським судом не продовжений. Суд задовольнив таке клопотання.

06.09.2011 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, направивши на адресу суду письмовий відзив, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Суд залучає такий відзив на позов до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання 06.09.2011 року також не з’явився, був сповіщений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи в повному обсязі характеризують правовідносини між учасниками процесу, а також ту обставину, що строк розгляду даної справи вже закінчується, суд вважає можливим розглянути дану справу по суті за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, суд

14.01.2008 року між ТОВ "Склосервіс" (позивач) як Продавцем та ВАТ "Сімферопольський склотарний завод" (відповідач) як Покупцем був укладений Контракт № 001/14, згідно умов якого продавець продав, а покупець купив на умовах поставки EXW/ Гостомель комплект обладнання для чистки форм Т-10.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1 Контракту засвідчено, що загальна сума Контракту складає 612 694, 50 грн., в тому числі ПДВ - 102 115, 75 грн.

Відповідно до розділу 3 Контракту № 001/14 передбачено, що 35% загальної суми контракту будуть переведені на рахунок Продавця протягом 10 днів з моменту укладення контракту; 55 % загальної суми контракту будуть переведені на рахунок Продавця протягом 2 банківських днів моменту отримання Покупцем повідомлення про готовність Товару до відвантаження товару Покупцю; 10% загальної суми контракту будуть переведені на рахунок Продавця протягом 5 банківських днів з моменту пуску Товару.

Пунктом 4.1 Контракту встановлено, що товар повинен бути поставлений на умовах поставки EXW/ Гостомель в другому кварталі 2008 року протягом 3 днів з моменту отримання платежу відповідно до пункту 3.2 даного Контракту.

Згідно пункту 4.2 Контакту передбачено, що протягом 3 днів з моменту отримання Продавцем повідомлення Покупця про готовність товару до монтажу Продавець приступає до монтажу та пусконаладці Товару. Покупець зобов’язаний надати Продавцю необхідні для монтажу та пусконаладці умови.

На підставі видаткової накладної № РН-0000020 від 24.06.2008 року позивач відвантажив, а відповідач отримав комплекс обладнання для чистки форм Т-10 на загальну суму 612 694,50 грн.

Покупець частково сплатив суму за Контрактом № 001/14, а саме - 241 401, 50 грн., залишок заборгованості ВАТ "Сімферопольський склотарний завод" за Контрактом № 001/14 склав – 522 139,84 грн.

14 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком та ВАТ "Сімферопольський склотарний завод" був укладений Договір застави № 38-08/з-2, відповідно до пункту 1.2 якого предметом застави є комплект обладнання для чистки форм Т-10.

У подальшому, Відкрите Акціонерне Товариство "Науково-виробнича торгова інвестиційна "Компанія Економікс" звернулася до Господарського суду АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство відповідача по даній справі – а саме Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод", м. Сімферополь.

16 липня 2009 року згідно ухвали господарського суду АР Крим відносно боржника - Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" було введено процедуру розпорядження майном. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Асріянць О.Е. та призначена дата попереднього засідання.

При цьому, розглядаючи дану справу по суті, суд зауважує, що ще 16.07.2009 року відносно боржника - Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" було введено процедуру розпорядження майном, а з даним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод", м. Сімферополь (95040, м. Сімферополь, вул. Індустріальна, 41) про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій позивач звернувся до Господарського суду АР Крим лише 08 жовтня 2010 року.

На той вже час - ще 05 серпня 2009 року в газеті "Голос України" № 144 (4644) було розміщено оголошення про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" на підставі частини 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено, що з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

Відповідно до пункту 15 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як свідчать матеріали даної справи, 08 жовтня 2009 року ( вих. № 10/08) позивач звернувся до розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" з проханням повідомити про умови повернення вказаного обладнання Продавцю (а/с 4 т. 2).

Розпорядник майна Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" своїм листом (вих. № 01/20-10) від 20.10.2009 року повідомив позивача, що сума заборгованості за контрактом № 001/14 заявлена позивачем як конкурсні вимоги, була визнана судом та включена до реєстру вимог кредиторів. У зв’язку з чим вказане обладнання може бути повернуто тільки на підставі відповідного рішення суду (а/с 3 т. 2).

Таким чином, із матеріалів справи чітко вбачається, що позивач - ТОВ "Скло сервіс" - був визнаний к о н к у р с н и м к р е д и т о р о м з зарахуванням його вимог.

Як зауважив Вищий Господарський суд України у своєї Постанові від 18 травня 2011 року у справі № 5002-8/4950-2010, відповідно до п. 8.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) від 04.06.2004 року № 04-5/1193 (v1193600-04) в силу колізії між нормами Закону (2343-12) та нормами Законів України "Про іпотеку" (898-15) і "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) , які набули чинності з 01 січня 2004 року, в частині регулювання правового становища кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, у зв’язку з порушенням провадження у справах про банкрутство, судам слід виходити із системного тлумачення норм наведених вище законів та враховувати наступне:

До внесення відповідних змін до Закону (1255-15) стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) і Законом України "Про іпотеку" (898-15) , окремо від провадження у справі про банкрутство н е м о ж у т ь здійснюватись, оскільки встановлення у Законі (2343-12) особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника н е п р и п у с к а є задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов’язань окремих кредиторів).

Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами, встановленими Законом.

На думку суду, задоволення вимог кредитора ТОВ "Склосервіс" - позивача по даній справі – у порядку п о з о в н о г о провадження - про що і просить позивач, подаючи до суду даний позов, - п о з а м е ж а м и ліквідаційної процедури поставить у невигідне становище інших кредиторів боржника, що, в свою чергу, може привести до порушення їх прав та законних інтересів.

Така ж правова позиція Верховного Суду України викладена і у Постанові ВСУ від 02.12.2008 року у справі № 2-7/1997-2008.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року № 01-06/249 (v_249600-11) зазначено, що відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своєї діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України; невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Тому враховуючи всі обставини справи, норми діючого законодавства України, постанови Верховного Суду України по аналогічним справам, суд прийшов до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання права власності на комплект обладнання для чистки форм Т-10, що є предметом контракту № 001/14 від 14.01.2008 року, за ТОВ "Скло сервіс та зобов’язати відповідача повернути майно, що є предметом контракту №001/14 від 14.01.2008 року власнику – ТОВ "Склосервіс".

Що стосується позовної вимоги позивача - зобов’язати відповідача надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту № 001/14 від 14.01.2008 року, то суд зауважує наступне:

Спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб’єктами правовідносин з приводу їх прав та обов’язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Проте заявлені у даній справі вимоги про спонукання відповідача надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту № 001/14 від 14.01.2008 року, суд вважає безпідставними, оскільки вище переліченими договорами не встановлено о б о в’ я з о к відповідача вчиняти будь-які дії відносно надання позивачу розрахунку залишкової вартості такого обладнання.

Суд вважає, що у позивача н е і с н у є такого права вимагати від відповідача вчинити дії, які не ґрунтуються на матеріальних правовідносинах, що склалися між сторонами.

Відповідно до пункту 2 ст. 14 Цивільного Кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковими для неї.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що і в задоволенні позовної вимоги про: зобов’язати відповідача надати розрахунок залишкової вартості обладнання, що є предметом контракту № 001/14 від 14.01.2008 року повинно бути відмовлено в зв’язку з безпідставністю і такої позовної вимоги.