За позовом: Прокурора Комінтернівського району Одеської області; в особі, якою є Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області;

До відповідача: Приватного підприємства "НОРА";

Третя особа: Відділ Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області;

про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від прокуратури: не з'явився;

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача : ОСОБА_1.(за довіреністю);

Від 3-ої особи : не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : 22.06.2011 р. за вх. №3584/2011 прокурор Комінтернівського району Одеської області в особі, якою є Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею Приватним підприємством "НОРА" (далі –Відповідач) за участю третьої особи - Відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області.

Прокурор та позивач на позовних вимогах наполягають.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував, відповідно до підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Прокуратурою Комінтернівського району, в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі №051200900184 встановлено, що 09 березня 1998 року Приватному підприємству "НОРА" видано державний акт серія І-ОД №001314 на право постійного користування землею загальною площею 0,3056 га для розміщення та реконструкції торгової площі в с. Фонтанка.

Як зазначено в державному акті, його видано на підставі рішення сесії Фонтанської сільської ради народних депутатів №4/15-ХХІІ від 31 січня 1998 року.

В позовній заяві зазначено, що в результаті досудового слідства по кримінальній справі встановлено, що сесією Фонтанської сільської ради рішення про передачу в постійне користування Приватним підприємством "НОРА" земельної ділянки площею 0,3056 га для розміщення та реконструкції торгової площі в с. Фонтанка не приймалось.

На час подання позову, досудове слідство по зазначеній кримінальній справі завершено, кримінальна справа направлена до суду та розглянута судом.

В той же час, прокурор Комінтернівського району Одеської області в особі, якою є Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області повідомив, що в порушення вищевказаних норм чинного законодавства, без згоди територіальної громади с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області в особі сесії Фонтанської сільської ради, з комунальної власності незаконно було вилучено земельну ділянку площею 0, 3056 га та передано її у постійне користування Приватному підприємству "НОРА".

З огляду на викладене, прокурор Комінтернівського району звернувся на захист інтересів держави в особі Фонтанської сільської ради в зв'язку з тим, що було порушено делеговане право територіальної громади с. Фонтанка в особі Фонтанської сільської ради на розпорядження земельною ділянкою загальною площею 0, 3056 га.

Таким чином, прокурор Комінтернівського району Одеської області в особі, якою є Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області просить суд визнати недійсним державний акт серія І-ОД №001314 на право постійного користування землею площею 0,3056 га для розміщення реконструкції торгової площі в с. Фонтанка, який виданий Приватному підприємству "НОРА" 09 березня 1998 року.

14.07.2011 року за вх. №22707/2011 представник відповідача надав до суду письмовий відзив на позов прокурора Комінтернівського району Одеської області в особі, якою є Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, відповідно до якого вважає вимоги позивача необгрунтованими та такими які не підлягають задоволенню.

19.08.2011 року за вх. №28954/2011 прокурор Комінтернівського району Одеської області надіслав на адресу суду відзив на заперечення відповідача, надаючи при цьому роз’яснення тверджень Приватним підприємством "НОРА".

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно п.6 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру"прокурор має право звернутись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вище встановлено господарським судом, порядок надання земельних ділянок в постійне користування визначений Земельним кодексом України (2768-14) , що діяв на момент видачі Приватному підприємству "НОРА" зазначеного державного акту на право постійного користування землею.

Так, ч. 5 ст. 7 Земельного кодексу України, що діяв на момент видачі державного акту на право постійного користування землею, було передбачено, що у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності.

Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки.

Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Окрім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом (2768-14) та іншими законами України.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) . Право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог п. п. 34 ст. 26, ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" та п.1 ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади с. Фонтанка віднесено виключно до компетенції сесії Фонтанської сільської ради.

Таким чином, господарський суд доходить до висновку, що власником спірної земельної ділянки площею 0,3056 га є територіальна громада с. Фонтанка в особі Фонтанської сільської ради, як органу, що уповноважений по закону розпоряджатися землями територіальної громади.

У своєму відзиві на позовну заяву прокурора Комінтернівського району Одеської області в особі, якою є Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області відповідач стверджував, що раніше, тобто 09.03.2011 року листом за № 16/1650 вих11 прокуратура Комінтернівського району Одеської області вже зверталась з такими позовними вимогами до господарського суду Одеської області. У прийнятті позовної заяви господарським судом Одеської області було відмовлено ухвалою від 04.04.2011 року у справі № 11/17-2011-422 як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах України.

Господарський суд встановив, що дійсно 04 квітня 2011 року господарським судом Одеської області відмовлено у прийнятті позовної заяви прокурора Комінтернівського району до розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Однак, у вказаній статті не зазначено обмеження щодо повторного звернення до господарського суду з аналогічним позов, в зв'язку з чим прокурором району, після прийняття Постанови №6 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (v0006600-11) , з метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, вирішено повторно звернутися до господарського суду Одеської області з позовного заявою про визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою Приватним підприємством "НОРА" недійсним.

Також, Приватне підприємство "НОРА" зазначає, що відповідач, використовує вищезазначену спірну земельну ділянку на праві постійного користування. Право користування землею посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії І-ОД № 001314, який зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за №21.

Відповідач наполягає, що документи на землекористування були оформлені у 1998 році, тобто до вступу в силу Земельного кодексу України (2768-14) в редакції від 25.10.2001 року (з послідуючими змінами та доповненнями).

Легітимність правовстановлюючих документів на землекористування, виданих до вступу в силу Земельного кодексу України (2768-14) в редакції від 25.10.2001 року визнана рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 (v005p710-05) у справі №1-17/2005.

На час подання позову, у відповідності до вимог глави 34 чинного Земельного кодексу України (2768-14) земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер земельної ділянки: 5122786400020012622 (копія реєстраційної картки земельної ділянки серії АБЄ № 379539 додається до матеріалів справи).

Але, судом досліджено та встановлено, що рішенням Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року (v005p710-05) у справі 1-17/2005, на яке посилається відповідач, зазначено, що згідно зі статтею 22 Конституції України (254к/96-ВР) конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Однак, в п. 5.2 цього рішення (v005p710-05) зазначено, що згідно з частиною третьою статті 41 Конституції України (254к/96-ВР) громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ця конституційна гарантія не може тлумачитися як така, що заперечує державний захист інших визнаних майнових прав громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства.

Таким чином, стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Як зазначено в позовній заяві прокурора району, право постійного користування земельною ділянкою набуто Приватним підприємством "НОРА" на підставі рішення сесії, якого юридично не існувало, в зв'язку з чим право на землю відповідачем набуто неправомірно та не відповідає вимогам ст. 7 Земельного кодексу України, що діяв на момент видачі державного акта.

Згідно до тверджень Приватного підприємства "НОРА", 07 травня 1999 року набрало законної сили рішення Арбітражного суду Одеської області по справі № 17-6/2468, яким рішення сесії Фонтанської сільської ради № 4/15-ХХІІ від 31 січня 1998 року про передачу в постійне користування відповідачу земельної ділянки визнано чинним, а рішення Фонтанської сільської ради № 22-ХХІІІ "Про розгляд протесту прокурора на рішення на рішення сесії Фонтанської сільської ради № 4/15-ХХІІ від 31 січня 1998 року" визнано недійсним.

Однак, так як відповідач посилається на рішення арбітражного суду Одеської області від 07 травня 1999 року, яким скасовано рішення сесії Фонтанської сільської ради від 28 грудня 1998 року "Про розгляд протесту прокурора на рішення Фонтанської сільської ради народних депутатів від 1 січня 1998 року", суд зазначає, що на момент розгляду цієї справи в суді, а також на момент внесення протесту на рішення сесії про передачу в постійне користування земельної ділянки Приватним підприємством "НОРА", прокурору невідомо було про підробку протоколу №1 та рішення сесії Фонтанської сільської ради №4/15-ХХІІ від 31 січня 1998 року.

Як вбачається з рішення арбітражного суду Одеської області, в судовому засідання факт легітимності рішення сесії №4/15-ХХІІ від 31 січня 1998 року та протоколу пленарного засідання №1 не встановлювався, в зв'язку з чим доводи відповідача про визнання дійсним рішення сесії "Про передачу в постійне користування Приватному підприємству "НОРА" не спроможними.

З огляду на вищевикладене, досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним державний акт серія І-ОД №001314 на право постійного користування землею площею 0,3056 га для розміщення реконструкції торгової площі в с. Фонтанка, який виданий Приватному підприємству "НОРА" (67571, Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, код ЄДРПОУ 25025295) 09 березня 1998 року.

3. Стягнути з Приватного підприємства "НОРА" (67571, Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, код ЄДРПОУ 25025295) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 85,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Приватного підприємства "НОРА" (67571, Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, код ЄДРПОУ 25025295) на користь Державного бюджету України (р/р 31213264700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050003) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.