За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Новий Яричів Кам’янка-Буського району Л/о

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

про стягнення 162 230,92 грн.

Суддя Чорній Л.З.

При секретарі М. Фарина

Представники:

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_3 –представник

від відповідача –не з’явився

Судом роз’яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, смт. Новий Яричів Кам’янка-Буського району Л/о звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів про стягнення 162 230,92 грн.

Ухвалою суду від 19.01.2011 р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 01.02.11 р. Ухвалою суду від 01.02.11 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 25.02.11 р. Ухвалою суду від 25.02.11 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 09.03.11 р. В судовому засіданні 09.02.11 р. оголошено перерву до 11.03.11 р., яку продовжено до 16.03.11 р. В судовому засіданні 16.03.11 р. сторони дійшли згоди про необхідність призначення у даній справі автотоварознавчої експертизи на предмет встановлення вартості транспортного засобу. Ухвалою суду від 16.03.11 р. судом призначено у даній справі автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.

26.07.11 р. на адресу господарського суду з експертної установи ПП "Юридично-експертна компанія "Юрекс" повернуто матеріали справи №5015/225/11, які надсилались судом для проведення експертизи, без виконання у зв’язку з ненаданням відповідачем експерту об’єкту дослідження-автомобіля "RENAULT MAGNUM" реєстраційний номер НОМЕР_1. Враховуючи наведене, ухвалою суду від 15.08.11 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 25.08.11 р. Ухвалою суду від 25.08.11 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 02.09.11 р.

02.09.11 р. представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 1000,00 грн., втрачену вигоду в розмірі 4000,00 грн. та збитки, заподіяні знищенням транспортного засобу марки "RENAULT MAGNUM", 1999 року випуску, " реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі НОМЕР_5, тип ТЗ-сідловий тягач у розмірі 157 230,92 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав відзив на позовну заяву б/н від 21.02.11 р., проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне .

15 травня 2010 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір найму (оренди) транспортного засобу (надалі договір).

Згідно п. 1.1 Договору наймодавець (позивач) передав, а наймач (відповідач) прийняв в тимчасове платне користування (в найм/оренду) автомобіль марки "RENAULT MAGNUM", 1999 року випуску," реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі НОМЕР_5, тип ТЗ- сідловий тягач, зареєстрований за наймодавцем у МРЕВ ДАІ Жовківського району Львівської області 2007 року. Автомобіль, що переданий в найм (оренду), належить наймодавцеві на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 24.10.2007 р.

Плата за користування наймачем об'єкту найму встановлена сторонами у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, які наймач зобов'язався виплачувати готівкою щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору наймач гарантував, що здійснюватиме оплату за договором у передбачені у п. 3.1 договору строки; відшкодує збитки, завдані у зв'язку з втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Наймодавець та наймач взаємно підтвердили один одному, що невиконання взятих на себе за договором зобов'язань тягне за собою правові наслідки, передбачені чинним законодавством. Питання, не урегульовані в договорі (в тому числі і межі відповідальності при невиконанні чи неналежному виконанні умов договору, розірвання договору тощо) вирішуються відповідно до чинного законодавства (п.п. 6.1, 6.2 договору).

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу транспортний засіб в користування. Однак відповідач всупереч умов договору оплати за переданий в оренду транспортний засіб не здійснив.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, 21.06.10 р. на трасі Київ-Харків у Київській області належний ФОП ОСОБА_1 транспортний засіб потрапив у дорожньо-транспортну пригоду внаслідок якої отримав технічні пошкодження. Вказане підтверджується протоколом та додатком до протоколу про адміністративне правопорушення від 24.06.2010 р. серії АІ 313655, а також факт ДТП та вину водія-працівника ФОП ОСОБА_2 встановлено постановою Кам’янка-Бузького районного суду Л/о від 21.07.2010 р. Після вказаної ДТП відповідачем переданий в оренду автомобіль не повертався, будь-які збитки за пошкодження автомобіля позивачу відповідачем не відшкодовувались, орендна плата згідно договору найму не сплачувалась.

Враховуючи вищенаведене, 25.05.2010 р., 27.08.2010 р. та 24.12.2010 р. позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути переданий в оренду автомобіль та відшкодувати завдані збитки. Вказані листи залишено відповідачем без відповіді та без задоволення.

Станом на час подання позовної заяви до суду, відповідач транспортний засіб не повернув.

В судовому засіданні відповідачем не заперечувався факт ДТП та пошкодження автомобіля марки "RENAULT MAGNUM", 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, проте у своєму відзиві на позов від 21.02.2011 р. відповідач зазначив, що представлена відповідачем довідка про повну вартість автомобіля не може бути належним доказом нанесених збитків при ДТП, а належним доказом у даному випадку може бути лише висновок експерта про вартість збитків, завданих транспортному засобу внаслідок ДТП.

Враховуючи наведене, за спільним клопотанням сторін судом призначено автотоварознавчу експертизу з метою з’ясування питань щодо залишкової вартості автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, матеріальної шкоди, завданої володільцеві автомобіля ОСОБА_1, придатності автомобіля для подальшої експлуатації та щодо можливості проведення ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого транспортного засобу.

Про час та місце проведення судової експертизи сторони були належним чином повідомлені як експертом, так і судом. Вказане підтверджується матеріалами справи.

Проте, всупереч вимог ухвал суду відповідачем не було представлено експерту об'єкт дослідження, що унеможливило проведення судової експертизи та з’ясування стану автомобіля, завданих йому пошкоджень.

Суд, поновлюючи провадження у справі, зобов’язав відповідача надати письмові пояснення щодо невиконання ухвали суду від 16.03.11 р. в частині ненадання спірного автомобіля для проведення судової експертизи. Однак, відповідач в судові засідання від 15.08.11 р. та 02.09.11 р. не з’явився, будь-яких письмових пояснень суду не надав, чим перешкоджає повному та всебічному встановленню обставин справи.

Натомість, позивачем до матеріалів справи долучено пояснення громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які стверджують, що переданий в оренду відповідачу автомобіль "RENAULT MAGNUM", 1999 року випуску," реєстраційний номер НОМЕР_2 є повністю знищений, розібраний та проданий по запчастинах. Вказані громадяни були присутніми при продажі ОСОБА_2 окремих запчастин вказаного транспортного засобу. Відповідачем зворотнього суду не доведено. Крім того, 01.09.2011 р. позивач звернувся з заявою в правоохоронні органи з метою вжиття заходів до ОСОБА_2, який, зазначає позивач, "умисно знищив чуже майно-транспортний засіб "RENAULT MAGNUM", 1999 року випуску," реєстраційний номер НОМЕР_2, чим заподіяв шкоду у великих розмірах".

Враховуючи вказане, у зв’язку з неможливістю повернення автомобіля, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, заподіяні знищенням транспортного засобу марки "RENAULT MAGNUM", 1999 року випуску, " реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі НОМЕР_5, тип ТЗ- сідловий тягач у розмірі 157 230,92 грн. Розмір збитків визначено позивачем відповідно до реальної вартості автомобіля станом на травень 2010 р., що підтверджується довідкою Львівської філії Українського Центру Післяаварійного Захисту "Експерт-Сервіс", що діє на підставі сертифікату №9596/10 суб’єкта оціночної діяльності від 11.05.2010 р.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача упущену вигоду в розмірі 4000,00 грн. до моменту звернення з позовом до суду, оскільки відповідачем орендна плата не сплачувалась, майно не повернуто, доказів розірвання договору оренди (найму) транспортного засобу сторонами не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Щодо вказаного, варто відмітити, що законодавець підтримує позицію згідно з якою до розміру шкоди включається не тільки пряма шкода, а й неотримані прибутки. При цьому відшкодування шкоди в натурі не є перешкодою до відшкодування, крім того, ще й заподіяних збитків у вигляді неотриманих доходів. Цієї точки зору дотримується і Пленум Верховного суду України, який своєю постановою від 27.03.1992 р. №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) роз’яснив судам, що при відшкодуванні як заподіяних збитків в натурі, так і грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані у зв’язку з заподіянням шкоди майну доходи.

Також суд вважає правомірною і такою, що підлягає до задоволення позовна вимога щодо стягнення з відповідача 1000 грн. орендної плати згідно договору найму (оренди) транспортного засобу.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

При розгляді вказаної справи, судом були створені необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи. Позивачем вжито всіх необхідних заходів для встановлення об’єктивної істини в справі та наданні доказів, що підтверджують позовні вимоги.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В зв’язку з вказаним суд вважає позов підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст. 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (79054, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (Львівська область, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 157 230,92 грн. завданих збитків, 4000,00 грн. упущеної вигоди, 1000,00 грн. орендної плати, 1 622,31 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

рішення складено