Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фермерського господарства "Арій", ст. Драбово-Барятинське, 19842 Черкаської області

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія", с. Новомиколаївка Скадовського району Херсонської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватна виробничо-комерційна фірма "Агрорезерв", м. Херсон

про стягнення 63300 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - представники ОСОБА_1 доручення № 1-8-198 від 31.08.2011 р. та ОСОБА_2 доручення № 1-8-197 від 31.08.2011 р.

від третьої особи - не прибув

Фермерське господарства "Арій" (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" (відповідач) заборгованість в сумі 63300 грн.

Позивач не направив свого представника в судове засідання, надіслав клопотання в якому просить розглянути справу без участі його представника на підставі наявних у справі письмових доказів, в порушення вимог ухвали суду від 04.08.11, якою явку представника позивача визнано обов'язковою, так як відповідач надав нові докази, які не досліджувалися у господарській справі № 17/167-10.

Відповідач заперечує проти позову та пояснює, що між сторонами не укладався договір на проведення сільськогосподарських робіт, натомість, в липні 2008 року між СГВК "Лідія" та ПВКФ "Агрорезерв" (м. Херсон) було укладено договір на проведення сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю пшениці та ріпаку 2008 року. За умовами даного договору ПВКФ "Агрорезерв" (виконавець) може залучати для виконання окремих робіт інших осіб. На думку відповідача сільськогосподарська техніка позивача була залучена до робіт не відповідачем, а ПВКФ "Агрорезерв", між позивачем та відповідачем ніяких угод не укладалося, комбайн "Кейс 2166" виконував роботи у складі збирального загону ПВКФ "Агрорезерв", зобов'язання перед яким відповідач виконав у повному обсязі.

За клопотанням відповідача до розгляду справи залучено приватну виробничо-комерційну фірму "Агрорезерв", в якості третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог, що підтверджено ухвалою від 04.09.11.

Третя особа на направила свого представника в судове засідання, не надала відзив на позов та витребувані судом документи, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тими обставинами, що у серпні 2008 р. між фермерським господарством "Арій" та СВК "Лідія" була укладена усна домовленість щодо виконання комплексу робіт по збору врожаю на полях відповідача.

Позивач пояснив, що відповідно до вказаної домовленості, на адресу відповідача (Херсонська область Скадовський район, СВК "Лідія"), позивач направив с/г техніку (комбайн Кейс 2166) у супроводі спеціалістів, видавши останнім відповідні посвідчення про відрядження, зокрема - ОСОБА_3 та ОСОБА_4. від 7.07.2008 р. строком на 16 днів. Вказані посвідчення відповідач підписав та скріпив печаткою як по факту прибуття, так і по факту вибуття вказаних працівників.

Позивач зазначає, що його спеціалістами відповідачу був виконаний комплекс робіт по збору врожаю про що 22.07.2008 р. представником відповідача (головним агрономом), було засвідчено факт отримання наданих належним чином послуг, виписано та передано позивачеві підписаний та завірений печаткою відповідача акт виконаних робіт.

Позивач звертає увагу суду, що відповідно до вказаного акту виконаних робіт, в період з 09.07.2008 р. по 21.07.2008 р. позивач, комбайном "Кейс 2166", зібрав на полях відповідача озиму пшеницю з площі 155 га та озимого ріпаку з площі 42 га та зазначено, що загальна вартість таких робіт складає 63300 грн.

За поясненнями позивача між сторонами не було погоджено порядку та строків розрахунків, тому він 19.04.2011 р. направив до СВК "Лідія" вимогу щодо перерахування коштів у семиденний термін за виконану роботу, а саме: за збирання озимої пшениці з площі 155 га (300 грн./га на суму 46 500 гри.) та озимого ріпаку з площі 42 га (400 грн./га на суму 16 800 грн.).

Вказану вимогу відповідач залишив без задоволення.

Таким чином, позивач вважає дії відповідача є такими, що порушують майнові права позивача у зв'язку з чим останній звернувся за захистом до суду шляхом стягнення з останнього вартості виконаних робіт.

Відповідач заперечує проти викладених позивачем фактів.

Відповідач пояснив суду, що в червні 2008 року СГВК "Лідія" в особі голови правління Коваленка М.А. як замовник уклав договір з ПВКФ "Агрорезерв" (м. Херсон вул. Бериславське шосе, 44, ЗКПО 30667966, ІНН 306679621032) в особі директора Зайченка О.О. на виконання комплексу робіт по збору врожаю із застосуванням прогресивної техніки та технологій проведення сільськогосподарських робіт на полях СГВК "Лідія". Вказаний договір був зареєстрований у журналі реєстрації господарських договорів СГВК "Лідія" 26 червня 2008 року за № 74.

Відповідач пояснив, що згідно пункту 1.2 договору сторони домовились, що для виконання окремих робіт виконавець може залучати інших осіб, що не тягне за собою зміни умов договору.

Відповідач зазначив, що ПВКФ "Агрорезерв" як виконавець залучив для виконання робіт на полях СГВК "Лідія" комбайн "Кейс 2166", але кому він належав відповідачу не було відомо. На яких умовах здійснювалось співробітництво між ПВКФ "Агрорезерв" і фермерським господарством "Арій" відповідачу також не було відомо.

На думку відповідача, згідно укладеного договору всі питання по виконанню робіт, в тому числі і по оплаті за виконану роботу, йому слід було вирішувати з ПВКФ "Агрорезерв".

Відповідач звернув увагу, що в підпункті 3.2.7 пункту 3.2. договору від 26.06.08 було зазначено, що Замовник зобов'язаний забезпечити облік виконаних робіт виконавцем з щоденним (поетапним) фіксуванням в акті виконаних робіт. Доручити поетапне фіксування виконання робіт із сторони замовника головному агроному СГВК "Лідія" ОСОБА_2. Саме цим і пояснює відповідач наявність у позивача акту виконаних робіт за підписом головного агронома кооперативу ОСОБА_2. На думку відповідача, наявність цього документу не надає достатніх підстав вважати, що між СГВК "Лідія" і фермерським господарством "Арій" існували господарсько-правові стосунки і певні зобов'язання по оплаті за виконану роботу.

Відповідач підтверджує факт, що комбайн "Кейс 2166" виконував роботи по збиранню врожаю 2008 року, однак у складі збирального загону ПВКФ "Агрорезерв", з яким був укладено у письмовій формі господарський договір. Відповідач пояснив, що він вчасно і повністю розрахувався за весь об'єм робіт, виконаних збиральним загоном з ПВКФ "Агрорезерв", а тому всі спірні питання щодо оплати за виконану роботу слід вирішувати не з СГВК "Лідія", а з ПВКФ "Агрорезерв".

Судом встановлено, що зазначений спір розглядався у господарській справі господарського суду Херсонської області № 17/167-10. Справа була порушена за позовом фермерського господарства "Арій" до СВК "Лідія" та ПВКФ "Агрорезерв" про стягнення 85619 грн.94 коп. за атком приймання-передачі робіт, що доданий і до данної справи

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки у справі, що розглядається приймають участь ті ж самі сторони та розглядаються ті ж самі вимоги за змінених обставин, то суд дійшов до висновку, що він може прийняти до уваги факти без їх доведення, які були встановлені при розгляді господарської справи № 17/167-10.

Згідно рішення у справі № 17/167-10 досліджувались обставини, які мають значення і для розгляду даної справи, а саме доведеність наявності правочину між позивачем та відповідачем та докази виконання умов правочину щодо надання послуг позивачем із збирання врожаю влітку 2008 році відповідачу.

Згідно рішення суду у справі № 17/167-10 від 25.01.11, яке набрало сили після перегляду його апеляційною інстанцією 05.04.11 було встановлено наступне:

" Вивчивши та проаналізувавши фактичні обставини спору, заслухавши пояснення представників сторін, керівників підприємств позивача та відповідача-1 (СВК " Лідія"), суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають як такі, що заявлені передчасно з огляду на наступне.

Акт виконаних робіт від 22.08.08р., скріплений відтисками печаток позивача та відповідача-1 (СВК " Лідія"), а, отже, і підписаний уповноваженими на те сторонами, в тому числі і з боку відповідача-1(СВК " Лідія"), є належним доказом виконання робіт фермерським господарством "Лідія" на полях сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" влітку 2008 року, коли було зібрано пшениці на площі 155 га та ріпаку з площі 42 га. Факту викрадення печатки СГВК "Лідія" або махінацій з печаткою даного підприємства керівник СГВК "Лідія", який був присутнім в усіх судових засіданнях, не заявив. Факт виконання цих робіт саме комбайном "Кейс-2166" підтверджується не тільки актом виконаних робіт, але й відомостями лімітно-заборної картки на отримання паливо-мастильних матеріалів, згідно якої у період з 09.07.08р. по 20.07.08р. комбайнеру Лукашевичу на його комбайн "Кейс-2166" було відпущено 2660 літрів пального.

Оскільки відповідач-1(СВК " Лидія") заперечив факт існування попередньої домовленості з позивачем, а позивач не надав суду документального підтвердження існування такої домовленості, факт існування попередньої домовленості вказаних осіб щодо виконання робіт по збору врожаю влітку 2008 року суд визнає недоведеним, проте, положеннями ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, але не тільки шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також і шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За наведеного, суд констатує, що існування між позивачем та відповідачем-1 договірних відносин в частині виконання позивачем на полях відповідача-1 комбайном "Кейс-2166" робіт є встановленим фактом, оскільки замовлення, прийняті за ним, є підтвердженими.

Пояснення відповідача-1, що вказаний комбайн був залучений до роботи відповідачем-2 (ПВКФ "Агрорезерв") не знайшли ні усного ні документального підтвердження в процесі розгляду справи, таким чином ПВКФ "Агрорезерв" є неналежним відповідачем по справі, а тому позовні вимоги до відповідача-2 в частині стягнення 85629 грн. 94 коп. боргу за проведені сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю пшениці і ріпаку 2008 року, з яких 63300,00 грн. основної заборгованості, 4279 грн. 60 коп. річних та 18040 грн. 34 коп. інфляційних збитків не підлягають задоволенню." Також суд у справі № 17/167-10 дійшов до висновку, що датою складання акту приймання-передачі слід вважати 22.08.08

Таким чином, судом у господарській справі №17/167-10 за наявними доказами, наданими сторонами встановлено факт того, що комбайном "Кейс-2166", який належить позивачеві, було зібрано пшениці на площі 155 га та ріпаку з площі 42 га на полях відповідача. Також суд у справі № 17/167-10 дійшов до висновку щодо наявності договірних відносин між фермерським господарством "Арій" та СВК "Лідія" на підставі наданого акту виконаних робіт від 22.08.08. У зазначену господарську справу ні СВК "Лідія", ні ПВКФ "Агрорезерв" не надавали документальні докази наявності між ними договірних відносин щодо допомоги збирання врожаю кооперативу з боку фірми "Агрорезерв", тому суд дійшов до висновку про відсутність такого правочину між сторонами.

При розгляді даної справи відповідачем надані такі докази, тому суд висновки попереднього суду щодо наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем до уваги не приймає, бо попередній суд не досліджував такі докази, його висновки були зроблені без оцінки цих доказів.

Обставину щодо збирання пшениці на площі 155 га та ріпаку з площі 42 га на полях відповідача комбайном "Кейс-2166", який належить позивачеві, суд вважає доведеною тому при розгляді цієї справи не досліджує.

Відповідачем надано до матеріалів справи договір на виконання робіт без дати та номеру, укладеного між СГВК "Лідія" (Замовник) та ПВКФ "Агрорезерв" (виконавець) на виконання комплексу робіт по збору врожаю сільськогосподарських культур у 2008 році із застосуванням прогресивної техніки та технологій проведення сільськогосподарських робіт на полях СГВК "Лідія". ( т 1. арк.74).

Згідно пункту 1.2 договору сторони домовились, що для виконання окремих робіт виконавець може залучати інших осіб, що не тягне за собою зміни умов договору.

За п.2.1 цього договору Виконавець прийняв на себе зобов'язання щодо збирання пшениці на площі 300 га (терміни збирання 02.07.08-07.08.08), ріпаку на площі 700 га (термін збирання з 25.06.08 по 02.07.08).

За п.4.1.1 договору за кожний зібраний гектар ранніх зернових Замовник проводить розрахунок з Виконавцем по 265 грн., за кожний гектар збирання ріпака по 300 грн.

Відповідач надав до суду акт здачі-приймання виконаних робіт від 02.07.08 щодо збору технікою ПВКФ "Агрорезерв" ріпака на площі 344 га на суму 103200грн., ячменю на площі 65 га на суму 17225 грн., а всього на суму 120425 грн. та акт здачі-приймання виконаних робіт від 28.08.08 щодо збору ріпака на площі 175 га на суму 52500грн., пшениці на площі 198,1 га на суму 524998 грн.15 коп.

Із огляду на викладене суд дійшов до висновку, що за допомогою техніки третьої особи всього було зібрано врожай з площі 782.11 га, а вартість виконаних робіт склала 225 424 грн. 15 коп.

Вказані кошти нами були перераховані наступним чином:

- 04.07.2008 року - 30 000 грн.

- 09.07.2008 року - 20 000 грн.

- 10.07.2008 року - 31000 грн.

- 18.07.2008 року - 39 425 грн.

- 01.08.2008 року - 54 999 грн. 15 коп.;

- 13.08.2008 року - 20 000 грн.;

- 01.09.2008 року - 30 000 грн., а всього 225 424 грн. 15 коп., що підтверджено витягом із банківського рахунку та довідкою відповідача.

Відповідач стверджує, що в зазначену суму ввійшла і вартість робіт, які були виконані комбайном "Кейс-2166", а саме на суму 53675 грн., а не 63 300 грн., як вказується в позовній заяві. Відповідач пояснив, що якщо провести розрахунок вартості послуг за збирання 1 га озимого ріпаку та 1 га озимої пшениці виходячи із суми 63000грн. (ця сума зазначена у акті приймання- передачі від 22.08.08 та складає суму позову) то вартість збирання 1 га ріпаку становить 400 грн., а 1 га озимої пшениці 300 грн. Хоча згідно п. 4 договору, укладеного СГВК "Лідія" з ПВКФ "Агрорезерв", за кожен зібраний гектар озимого ріпаку відповідач платив виконавцю по 300 грн., а за гектар зібраних ранніх зернових - по 265 грн. Відповідач наполягає, що в 2008 році таких розцінок на збирання врожаю не існувало і він не міг укласти договір на зазначених умовах.

Суд дослідив надані відповідачем докази вищезазначених тверджень та дійшов до висновку, що вони доведені, виходячи з наступного.

Відповідно до статистичної звітності ф. 29 сх "Підсумки збору урожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" СГВК "Лідія" в 2008 році було засіяно:

- озимої пшениці - 996 га;

- озимого ячменю - 194 га;

- озимого ріпаку - 970 га.

Всього на площі 2160 га.

Згідно підсумкового реєстру збирання врожаю ранніх зернових культур 2008 року силами залучених комбайнів зібрано врожай на площі 782 га, на решті площі кооператив забезпечив збирання врожаю власними силами, а саме 7 комбайнами "Дон" (комбайнери ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7.), "Єнесей" (комбайнери ОСОБА_8., ОСОБА_9.), "Нива" ( комбайнери ОСОБА_10., ОСОБА_11).

Таким чином, із наданих доказів витікає, що збір врожаю на всіх площах, які засіяні ранніми зерновими культурами та на яких врожай міг бути на них зібраним до 22.08.08, забезпечили кооператив та ПВКФ "Агрорезерв". Суд дійшов до висновку, що комбайн "Кейс" дійсно працював на полях відповідача в складі загону техніки, направленої ПВКФ " Агрозерв" на підставі укладеного договору від 26.06.08.

Згідно відомостей лімітно-заборних карток на отримання паливно-мастильних матеріалів в складі збирального загону ПВКФ "Агрорезерв" працювало 4 комбайни:

- комбайн "Джон Дір" під керуванням комбайнера ОСОБА_12.;

- комбайн "Джон Дір" під керуванням комбайнера ОСОБА_13.;

- комбайн "Джон Дір" під керуванням комбайнера ОСОБА_14.;

- комбайн "Кейс-2166" під керуванням комбайнера ОСОБА_15 Комбайн "Джон Дір" під керуванням комбайнера ОСОБА_12. був задіяний на виконанні робіт в період з 26 червня по 01 липня 2008 року включно і йому було видано СГВК "Лідія" 2220 літрів дизельного пального. Комбайн "Джон Дір" під керуванням комбайнера ОСОБА_13. був задіяний на виконанні робіт в період з 26 червня по 01 липня 2008 року включно і йому було видано СГВК "Лідія" 2455 літрів дизельного пального. Комбайн "Джон Дір" під керуванням комбайнера ОСОБА_14. був задіяний на виконанні робіт в період з 03 липня по 13 липня 2008 року включно і йому було видано СГВК "Лідія" 2955 літрів дизельного пального. Комбайн "Кейс-21662" під керуванням комбайнера ОСОБА_15 був задіяний на виконанні робіт в період з 09 липня по 20 липня 2008 року включно і йому було видано 2660 літрів дизельного пального. Всього 4-ма комбайнами під час збирання врожаю з площі 782.11 га було використано 10290 літрів дизельного пального, тобто в середньому 13.156 літра на 1 га площі, що є допустимою нормою. Згідно п. 3.2.3 укладеного з ПВКФ "Агрорезерв" договору СГВК "Лідія" зобов'язався забезпечити комбайни пальним з розрахунку до 15 літрів на 1 га площі. Отже, якщо прийняти до уваги, що комбайн "Кейс-2166" працював окремо від 3-х інших комбайнів, то вони витратили на збирання врожаю з площі 782.11 га всього 7630 літрів дизельного палива, що становить 9.750 літра на 1 га площі, а це при існуючих нормах та технічних характеристиках комбайнів не можливо, мало б місце нецільове використання пального на 2660л. В ході розгляду справи відповідач заявляв клопотання про витребування оригіналу акту виконаних робіт від 22.08.2008 р., для призначення у справі почеркознавчої експертизи, оскільки головний агроном відповідача ОСОБА_2 пояснював, що при підписані акту виконаних робіт ним на акті була відсутня сума вартості робіт. Головний агроном своїм підписом тільки підтвердив обсязи виконаних робіт. Відповідач наполягає, що слова "Вартість робіт 63000 грн." дописані іншими особами після підпису цього акту сторонами. Ухвалою від 04.09.11 суд витребував оригінал спірного акту від позивача для розгляду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Позивач направив письмові пояснення щодо витребування судом оригіналу документу, на підставі якого він ґрунтує свої вимоги. Позивач не направив витребуваний документ та надав оцінку діям суду щодо цієї вимоги, вважаючи, що такі дії є протиправними та ставить перед судом питання: що знову має довести позивач?, правомірність вимог?, розмір вимог? Позивач вважає, що всі відповіді на ці питання надані в процесі іншої справи № 17/167-10. Ознайомившись з такими поясненнями, суд дійшов до висновку про процесуальне зловживання своїми процесуальними правами позивачем, проявом неповаги до суду та необізнаністю господарського процесу. Для з'ясування всіх вищенаведених питань суд вважав необхідним забезпечення явки в судове засідання представника позивача. В зв'язку з ухиленням позивача від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, суд виносить ухвалу про накладення на позивача штрафу. Оскільки, свого представника позивач не направив у судове засідання 01.09.11, то суд продовжив розгляд справи за наявними матеріалами та поясненням відповідача. Представник відповідача пояснив, що при розгляді господарської справи №17/167-10 позивачем також не надавався оригінал акту приймання - передачі від 22.08.08. При розгляді згаданої вище справи, господарський суд дійшов до певних висновків про наявність договірних відносин на підставі копії цього документу. Однак, копія документу приховує факт дописки вартості робіт зроблених іншою ручкою з іншим чорнилом. Вимога надати оригінали документів за клопотанням відповідача є законною процесуальною дією з боку суду, яка передбачена ст. 38 ГПК України. Оскільки представник позивача не з'явився та аргументовано зазначені доводи не спростував, позивач не направив оригінал акту приймання - передачі від 22.08.08 на огляд суду, суд дійшов до висновку, що господарський суд у справі №17/167-10, роблячи висновки про наявність договірних відносин на підставі акту приймання-передачі від 22.08.08, не оглядав оригінал документу та не надавав оцінку доводам відповідача щодо підробки документу. З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним дослідити оригінал вищезазначеного документу для оцінки доводів відповідача щодо підробки документу та розгляду по суті клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Оскільки позивач оригінал акту приймання - передачі виконаних робіт від 22.08.08 не надав, то суд в задоволенні клопотання про проведення судової експертизи відмовляє, бездіяльність позивача щодо надання витребуваного документу оцінює як визнання обґрунтованості доводів відповідача щодо підробки акту та приймає цей факт при вирішенні спору як такий, що доведений відповідачем належним чином. Також суд розцінює ухиляння позивача надати витребуваний оригінал документу як відсутність його у позивача. На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача не доведені, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини, які породжують господарські зобов'язання, зокрема щодо сплати вартості робіт зі збирання врожаю у 2008 році у відповідача, яку останній сплатив ПВКФ "Агрорезерв". Суд дійшов до висновку, що за вимогами про сплату вартості робіт позивачу слід звертатись до ПВКФ "Агрорезерв". Надана копія акту приймання - передачі від 22.08.08, яка оспорюється відповідачем (він вважає її частково підробленою) не може бути належним доказом, що підтверджує наявність усної домовленості. Зазначені висновки суду спираються на наступні норми законодавства.

Згідно ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. У ст. 208 ЦК України наводиться перелік правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі. До таких правочинів, відповідно п.1 ч.І цієї статті належать правочини, які вчиняються між юридичними особами. Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Відповідно до глави 61 ЦК України (435-15) істотними умовами договору підряду є: конкретний перелік робіт, ціна договору, строки виконання, якість робіт, обов'язки сторін, ризик випадкового знищення або пошкодження майна, порядок оплати робіт та взаємна відповідальність сторін. Для того, щоб договір міг вважатись укладеним, необхідна не тільки наявність істотних умов договору, але й дотримання форми договору у всіх випадках, коли встановлені відповідні вимоги щодо форми. Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

У ст. 208 ЦК України наводиться перелік правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі. До таких правочинів, відповідно п.1 ч.І цієї статті належать правочини, які вчиняються між юридичними особами. Як витікає із матеріалів справи позивач не надав договору підряду на виконання робіт по збиранню врожаю, укладеного між позивачем та відповідачем або доказів, які б підтвердили погодження між сторонами усіх істотних умов договору підряду, тобто доказів які б свідчили, що сторони уклали договір без дотримання письмової форми. В зв'язку з викладеними обставинами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені, в зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 06.09.11