Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Військової частини 3037 м. Донецька 1027,37 грн. пені за прострочення сплати рахунків за електроенергію, 187, 33 грн. - 3% річних, інфляційних у розмірі 12,31 грн., крім того, судові витрати.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання електроенергії № 933 від 15.10.2004р. з додатковими угодами до нього, рахунки за електроенергію за березень 2010р. та травень-листопад 2010р. акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та інш.

Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго" до приведення своєї діяльності відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) мало найменування Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго". Факт зміни найменування позивача підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 664521 (а.с.8).

Відповідач проти позовних вимог заперечив у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач пояснив, що фінансування внутрішніх військ провадиться за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів міністерств та відомств, у розпорядження яких знаходяться об’єкти, які охороняються цими військами. Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство внутрішніх справ, а відповідальним виконавцем бюджетної програми – Головне управління ВВМВС України. Фінансування видатків Військової частини проводиться з запізненням на один місяць. Крім того, зазначив, що позивач прострочив право вимоги на стягнення пені. Так перебіг позовної давності щодо рахунку за березень 2010р. та за травень 2010р. сплив 06.04.2011р. та 06.06.2011р. відповідно. Також зазначив, що позивачем до позовної заяви не надано жодного рахунку на оплату пені.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, заперечив проти доводів відповідача про відмову у задоволенні позову.

Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи відзиву на позов та наполягав на відмові у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

15.10.2004р. між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (далі - постачальник) та Військовою частиною №3037 (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 933 (а.с.18), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу як різновид товару, в межах 160,0 кВт приєднаної потужності, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно із п.2.2.3. та 2.2.4 Договору, споживач зобов’язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" та оплачувати послуги з компенсації перетікання енергії згідно з додатком №10 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації з перетікання реактивної енергії"

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Абзацом 3 пункту 5 Додатку № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" (а.с.27) встановлено, що для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачено споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру.

Пунктом 6 Додатку № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" встановлено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення у тому числі за день оплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції

Відповідно до п.9.4 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Додатковою угодою від 31.05.2010р. до договору сторони продовжували строк дії договору до 31.12.2011р. (а.с.23)

З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень 2010р., травень – листопад 2010р., скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на сплату активної та реактивної електроенергії, які отримані особисто представником відповідача (а.с.28-43).

Матеріали справи не містять доказів своєчасної оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 1027,37 грн. пені за прострочення сплати рахунків за електроенергію., 187, 33 грн. - 3% річних, та інфляційних у розмірі 12,31 грн.

За приписами статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за N 417/1442 (z0417-96) (з наступними змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України (436-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача, інфляційні втрати в сумі 12,31 грн. та 3 % річних у сумі 187,33 грн.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу "Законодавство", у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що суми 3% річних та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно, а саме, 3% річних – 187,33 грн. та інфляційні - 12,31 грн.

Щодо вимог позивача про нарахування та стягнення з відповідача пені за невиконання грошових зобов’язань за договором в розмірі 1 027,37 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України (436-15) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами Статті 258. ЦК України (435-15) для окремих видів вимог законом може встановлюватися пеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом здійснено перерахунок пені за допомогою програмного комплексу "Законодавство", у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що пеня у сумі 1 027,37 грн. нарахована позивачем арифметично вірно. Беручи до увагу заяву відповідача щодо застосування до пені строку позовної давності суд зазначає наступне. строк оплати за рахунком №933 від 31.03.2010р. настав 08.04.2010р., таким чином, застосовуючи приписи ст. 258 ЦК України, строк позовної давності за цим рахунком сплинув 08.04.2011р. З матеріалів справи вбачається, що позивач нарахував пеню за березень 2010р. з 01.07.2010 по 31.07.2010р. Стосовно вимог позивача щодо стягнення пені за рахунком №933 від 31.05.2010р. суд зазначає, що строк оплати за цим рахунком згідно умов договору настав 08.06.2010р., таким чином строк позовної давності за цим рахунком минув 08.06.2011р., позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за цим рахунком з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. Таким чином, суд робить висновок, що позивачем пропущено строк позовної давності за рахунками від 31.03.2010р. та від 31.05.2010р., тому вимоги позивача в цій частині позову не підлягають задоволенню.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково через сплив строку позовної давності – у розмірі 602,44 грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка до Військової частини 3037 м. Донецька про стягнення 1 027,37 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 3% річних у сумі 187,33 грн та інфляційних у розмірі 12,31 грн. задовольнити частково.

Стягнути з військової частини 3037 (83005, Донецьк, вул. Купріна,1 ЄДРПОУ 23316237) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131469, п/р 26004301745393 в філії Головного управління Промінвестбанку у Донецькій області, МФО 334635, код ОКПО 00131469) 602,44 грн. пені, суму 3% річних у розмірі 187,33 грн. та інфляційні у розмірі 12,31 грн.

Стягнути з з військової частини 3037 (83005, Донецьк, вул. Купріна,1 ЄДРПОУ 23316237) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) – витрати на сплату державного мита у сумі 66,68 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 154,27 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .