Сутність справи: Позивач ( Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Херсон, код ЄДРПОУ 14125171Е) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ( підприємство "Віта СЛС "Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", Голопристанський район, с.Більшовик, код ЄДРПОУ 30556994) 83901грн. 95коп. заборгованості по сплаті неустойки за період з травня 2011р. по червень 2011р. за порушення зобов'язання щодо збереження 5-ти вже існуючих та 18 додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України №413 від 03.05.1995р., яка була чинною на момент укладення договору; п.4.4.4 Інструкції "З надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", яка введена в дію наказом Міністерства праці та соціальної політики України №270 від 06.09.2010р (z0954-10) ., відповідно до яких робоче місце інваліда вважається створеним, якщо на ньому працевлаштовано інваліда, з яким в установленому законом порядку укладено трудовий договір.

Згідно звітів "Про працевлаштування інвалідів, створення робочих місць та збереження робочих місць" та умов договору №16-1 від 21.11.2006р. з травня 2011р. по червень 2011р. зобов'язання щодо кількості створених та збережених робочих місць для інвалідів відповідачем не виконані.

На 5 збережених та 18 створених для працевлаштування інвалідів місцях (разом 23 робочих місця) з 01.05.2011р. працювало 14 інвалідів, з 01.06.2011р. - 15 інвалідів.

Таким чином, відповідач порушив п.5.10 укладеного між сторонами 21.11.2006р. договору про надання безповоротної цільової фінансової допомоги, в зв'язку з чим на підставі пунктів 6.8 та 6.9 цього договору зобов'язаний щомісячно до працевлаштування інвалідів сплачувати Фонду неустойку у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне не зайняте місце.

Крім того, позивач посилається на наявність інших судових рішень місцевого та Запорізького апеляційного господарських судів, відповідно до яких з відповідача на користь позивача стягувалася неустойка за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. та з 25.05.2007р. по 01.10.2007р. за порушення взятих за договором від 21.11.2006р. зобов'язань щодо збереження 5-ти існуючих та 18 додатково створених робочих місць для інвалідів.

Як на думку позивача, встановлені в цих рішеннях факти на підставі ч.2 ст. 35 ГПК України не мають доводитися знову, що має бути врахованим при розгляді даної господарської справи.

Відповідач позов не визнає, посилається на те, що виконуючи договірні зобов'язання, ним збережено 5 вже існуючих та додатково створено і збережено 18 постійних робочих місць для інвалідів, що позивачем не заперечується.

З 01.05.2011р. на 23 робочих місцях працювало 14 інвалідів, а з 01.06.2011р. - 15 інвалідів.

Відповідачем було вжито заходи щодо працевлаштування інвалідів - надіслано інформацію шляхом подання звіту форми №3-ПН Голопристанському центру зайнятості; направлено заяву до кадрового агенства "Трейнинг центр".

З посиланням на ч.2 ст. 193, ч.2 ст. 218 ГК України, ст. 614 ЦК України відповідач вважає, що ним вжито усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, тому підстави для застосування до нього неустойки відсутні.

В свою чергу, також посилається на наявність рішення господарського суду Херсонської області від 07.06.2011р. по справі №5024/645/2011, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011р., яким у задоволенні аналогічного позову було відмовлено.

Розгляд справи відбувався з перервою, яка оголошувалася до 26.08.2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

21.11.2006р. між Херсонським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (відділення Фонду) та підприємством "Віта СЛС "Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (одержувач) укладено договір про надання безповоротної цільової фінансової допомоги у розмірі 795 844,00грн.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору відділення Фонду зобов'язалось надати, а одержувач - прийняти та використати за цільовим призначенням. безповоротну цільову фінансову допомогу .

Метою надання безповоротної цільової фінансової допомоги за цим договором є збереження вже існуючих та створення додаткових постійних робочих місць для інвалідів на виробничих потужностях Одержувача відповідно до умов бізнес - плану, шляхом технічного переоснащення виробничого обладнання одержувача, згідно з Переліком обладнання (п.2.1 договору).

На підставі пункту 5.6 вказаного договору одержувач зобов'язався щомісячно надавати відділенню Фонду звіт про цільове використання коштів фінансової допомоги та звіт про збереження існуючих і створення додаткових робочих місць для інвалідів за кошти Фонду соціального захисту інвалідів та заробітну плату працюючих інвалідів.

Пунктом 5.10 договору сторони домовились, що одержувач зобов'язується протягом дії договору зберігати 5 вже існуючих та 18 додатково створених постійних робочих місць для інвалідів (всього—23 інваліди).

Строк дії договору —до 01.01.2012р. (пункт 7.1 договору).

Відповідно до пункту 5.14 договору від 21.11.2006р. у випадку порушення взятих зобов'язань відповідач зобов'язався сплачувані відділенню Фонду неустойку, пеню та штраф у розмірі і порядку, передбачених договором та чинним законодавством.

Згідно із п.6.8 договору від 21.11.2006р. за порушення зобов'язання щодо збереження додаткових робочих місць для інвалідів одержувач сплачує відділенню Фонду неустойку у порядку та розмірі, передбачених п. 6.7 договору (у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленої на час виникнення порушення даного зобов'язання, за кожне робоче місце, що не зайняте інвалідом після спливу строку для його створення).

Пунктом 6.9 договору від 21.11.2006р. встановлено, що за порушення зобов'язання щодо збереження 5-ти вже існуючих робочих місць для інвалідів одержувач щомісячно, до працевлаштування на відповідних робочих місця необхідної кількості інвалідів, сплачує відділенню Фонду неустойку п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленої на час виникнення порушення даного зобов'язання, за кожне робоче місце, що не зайняте інвалідом після спливу строку для його створення.

Стверджуючи про порушення відповідачем умов вказаного договору від 21.11.2006р. щодо збереження, протягом дії договору, 5 вже існуючих та 18 додатково створених постійних робочих місць для інвалідів, Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 83 901грн. 95коп. заборгованості по сплаті неустойки за період з травня 2011р. по червень 20011р.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд відмовляє у задоволенні позову з врахуванням наступного.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України (436-15) , іншими законами або договором.

Зазначені приписи кореспондуються із приписами ст. 614 ЦК України, частиною 1 якої передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно із пунктом 5.10 договору відповідач зобов'язався зберігати 5 вже існуючих та 18 додатково створених постійних місць для інвалідів.

На виконання договору підприємством "ВІТА СЛС" збережено 5 існуючих та додатково створено і збережено 18 постійних місць для інвалідів, що не заперечується позивачем.

Підставою для нарахування неустойки є факт відсутності працюючих інвалідів відповідно до створеної кількості місць.

З 01.05.2011р. на 23 робочих місцях працювало 14 інвалідів, а з 01.06.2011р. 15 -інвалідів.

З метою працевлаштування інвалідів відповідач направив до Голопристанського центру зайнятості звіти форми №3-ПН в кількості 4 штук, в яких повідомляв про наявність вакансій (з їх переліком) для працевлаштування інвалідів на спеціальні робочі місця.

Відповідно до наказу Міністерства праці і соціальної політики від 19.12.2005р. №420 (z1534-05) "звіт про наявність вакансій" (форма (№3-ПН) подається до служби зайнятості роботодавцями, починаючи з 01.04.2006р. тільки при потребі.

Факт подання протягом 2011р. до Голопристанського РЦЗ звітів форми 3-ПН в кількості 4-х штук підтверджується їх копіями, наданими в матеріали справи, та безпосередньо довідкою центру зайнятості від 08.06.2011р. №734.

Окрім того, для працевлаштування інвалідів на вакантні робочі місця для інвалідів відповідачем було направлено до кадрового агенства "Тренинг центр" заяву про наявність шести вакансій. Копії зазначеної заяви з відміткою агенства надано в матеріали справи.

Таким чином, відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів, направлених на пошук інвалідів та їх працевлаштування на створені місця.

Викладене свідчить про відсутність вини відповідача у тому, що протягом зазначеного позивачем періоду кількість працюючих інвалідів була меншою, ніж передбачено договором.

При цьому, слід зазначити, що Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) не встановлено, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов'язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені ним робочі місця.

Відповідно до ст.18-1 вказаного Закону пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, здійснює державна служба зайнятості.

Посилання позивача на приписи постанови Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. (314-95-п) "Про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інваліда" господарським судом відхиляються, оскільки у період нарахування неустойки вона не діяла на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №70 (70-2007-п) .

Посилання позивача на преюдиційність фактів, встановлених у рішенні господарського суду Херсонської області від 11.02.2010р. по справі №9/15-10 та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 22.07.2008р. по справі №14/116-ПД-08 також відхиляються, оскільки у вказаних судових рішеннях встановлені факти, що не входять до предмету доказування по даній справі, а саме: у зазначених рішеннях встановлено факти невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання безповоротної цільової фінансової допомоги від 21.11.2006р. щодо періоду з 25.05.2007р. по 01.10.2007р. та щодо періоду з 01.04.2009р. по 30.09.2009р., а в даній справі предметом позову є наявність чи відсутність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки за невиконання своїх зобов'язань за договором про надання безповоротної цільової допомоги від 21.11.2006р. за період з травня 2011р. по червень 2011р.