ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2011 Справа № 18/1666/11
( Додатково див. постанову Харківського апеляційного господарського суду (rs19228851) )
за позовом Фермерського господарства "Річ Ленд", 37100, Полтавська обл., Чорнухинський р-н, с. Харсіки, пров. Колгоспний, 13
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
про : (1) зупинення дії рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011;
(2) визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011,
Суддя Ківшик О.В.
Представники:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: ОСОБА_1., довіреність № 02/4125 від 05.07.2011 р..
У судовому засіданні 07.07.2011 р. в порядку ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 25.08.2011 р. до 13 год. 30 хв..
25.08.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору : розглядається позовна заява Фермерського господарства "Річ Ленд", с. Харсіки до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава про 1) зупинення дії рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011 та 2) визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011.
Позивач після оголошеної у судовому засіданні 07.07.2011 р. перерви представництво у судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав. Останній був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчить підпис його представника у розписці про перерву.
Позивач надав суду клопотання у вигляді телеграми вх. № 13566д від 25.08.2011 р. про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість прибуття представника. Суд відхиляє дане клопотання. При цьому суд виходить з того, що позивач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК України, як з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України).
Відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР (475/97-ВР) ) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.
Позивач надав суду заяву № 77 від 07.07.2011 р. (вх. № 10970д від 07.07.2011 р.) про уточнення (зміну) позовних вимог, відповідно до якої відмовляється від вимоги щодо зупинення дії рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011 та просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач, зокрема, вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Оскільки дії позивача щодо відмови від позову в частині першої вимоги не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, за формою заява відповідає приписам ст. 78 ГПК України, суд приймає заяву про відмову від позову.
Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведеної заяви позивача.
Відповідач позов не визнає за мотивами відзиву № 02/4111 від 04.07.2011 р. (вх. № 10761д від 05.07.2011 р.), посилаючись на правомірність спірного рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін (представника позивача - у минулому судовому засіданні), оцінивши надані докази,
встановив :
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) .
За результатами розгляду матеріалів справи № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Фермерського господарства "Річ Ленд" та відповідно до ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п. 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482 (z0291-01) зі змінами та доповненнями, п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 року за № 471/2911 (z0471-98) , із змінами та доповненнями, адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 12 квітня 2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011, яким :
- визнано дії селянського фермерського господарства "Річ Ленд" у вигляді неподання: інформації на вимогу територіального відділення від 22.12.2010 р. № 02/5864 у встановлені головою територіального відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
- визнано дії селянського фермерського господарства "Річ Ленд" у вигляді неподання інформації на вимогу територіального відділення від 27.01.2011 р. № 02/760 у встановлені головою територіального відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
- за порушення, вказане в пункті 1 даного рішення, відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на селянське фермерське господарство "Річ Ленд" накладено штраф у розмірі 1 700,00 (одна тисяча сімсот) гривень;
- за порушення, вказане в пункті 2 даного рішення, відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на селянське фермерське господарство "Річ Ленд" накладено штраф у розмірі 1 700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.
Позовна заява Фермерського господарства "Річ Ленд", с. Харсіки до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава про зупинення дії рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011 та визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011 надійшла до господарського суду Полтавської області 09.06.2011 р., тобто в межах строку, встановленого ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 3 Закону України № 3659-ХІІ від 26.11.1993 р. "Про Антимонопольний комітет України" (із змінами та доповненнями) основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Згідно з пунктом 5 статті 17 названого Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений, зокрема, такими повноваженнями: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України (затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України № 32-р від 23.02.2001 р. та зареєстроване в міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482 (z0291-01) ) містить аналогічний за змістом припис (пункт 8 Положення).
Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, зокрема, що:
- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом;
- невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до статті 22-1 названого Закону суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону, накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо правомірності застосування адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заходів майнової відповідальності до Фермерського господарства "Річ Ленд" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до оспорюваного рішення.
Територіальне відділення АМК при прийнятті оспорюваного рішення кваліфікувало дії Фермерського господарства "Річ Ленд" за ознаками п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як дії у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 22.12.2010 р. № 02/5864 та вимогу від 27.01.2011 р. № 02/760 у встановлені головою територіального відділення строки.
Враховуючи викладене, суд при вирішенні даного спору має з'ясувати обставини, які входять до предмету доказування в даній справі, а саме, по-перше, чи було повідомлено суб'єкта підприємницької діяльності про необхідність надання ним відомостей та у який спосіб, та, по-друге, причини, з яких відомості не було надано.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у справах щодо скасування рішення органу антимонопольного комітету та аналогічних справах діє правило розмежування обов'язків по доказуванню. Юридична особа або підприємець не зобов'язані доказувати незаконність рішення. На позивачеві лежить обов'язок довести факт порушення прийнятим рішенням його законних прав та інтересів. Обов'язок доказування законності прийнятого рішення покладається на орган, який таке рішення прийняв. Фактично слід зазначити на існування доказової презумпції незаконності спірного нормативного акта. Прийняте спірне рішення відповідача вважається незаконним, якщо інше не доказано органом або посадовою особою, яка його прийняла.
У відзиві на позов Полтавське територіальне відділення Антимонопольного комітету України обґрунтовує правомірність оскаржуваного позивачем рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України посиланням на відповідне повідомлення позивача щодо необхідності надання ним відповідної інформації та обов'язковість подання такої на вимогу органу Антимонопольного комітету України.
Як вбачається з рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 квітня 2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011 та не спростовується позивачем, Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України з грудня 2010 року по лютий 2011 року здійснювалося дослідження ринку комбікормів, з огляду на що відповідачеві було направлено письмові вимоги :
- від 22.12.2010 р. № 02/5864 (а.с. 28), якою було запропоновано до 14 січня 2011 року надати визначену у вимозі інформацію за 7 пунктами. Рекомендований лист № 3600005386363 від 22.12.2010 р. з даною вимогою, адресований Фермерському господарству "Річ Ленд", був вручений 24.12.2010 р. Приймак. Дана обставина підтверджується листами Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 02-33-48 від 09.02.2011 р. (а.с. 33-34), № 02-0-43 від 21.07.2011 р. (а.с. 48) та № 02-20-44 від 09.08.2011 р. (а.с. 51);
- від 27.01.2011 р. № 02/760 (а.с. 31), якою було запропоновано протягом 7-ми календарних днів з дня отримання вимоги надати визначену у вимозі інформацію за 9 пунктами. Рекомендований лист № 3600108098463 від 28.01.2011 р. з даною вимогою, адресований Фермерському господарству "Річ Ленд", був вручений 01.02.2011 р. Приймак. Дана обставина підтверджується листами Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 02-20-07 від 14.03.2011 р. (а.с. 35), № 02-0-43 від 21.07.2011 р. (а.с. 48) та № 02-20-44 від 09.08.2011 р. (а.с. 51).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними регулюється правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (270-2009-п) . Відповідно до п. 2, п. 94 вказаних Правил надання послуг поштового зв'язку адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім'я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування. Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.
За приписами ст. 237 - ст. 239 Цивільного Кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Довіреність на одержання поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання (ст. 245 Цивільного Кодексу України), довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (ст. 246 Цивільного Кодексу України).
Матеріалами справи спростовується належне повідомлення позивача про необхідність надання ним відомостей на вказані вимоги, оскільки останні отримані неуповноваженою особою. Посилання відповідача на договір про надання послуг з доставки поштової кореспонденції № 78, укладений 20.12.2010 р. між Центром поштового зв'язку № 10 Полтавської дирекції УДППЗ "Укрпошта" та ТОВ "Баришевська зернова компанія" (а.с. 49), не може свідчити про наявність волевиявлення саме Фермерського господарства "Річ Ленд" на доручення ОСОБА_2 на одержання поштових відправлень від його імені, за договором про надання послуг з доставки поштової кореспонденції № 91, укладеним 04.01.2011 р. між Центром поштового зв'язку № 10 Полтавської дирекції УДППЗ "Укрпошта" та Фермерським господарством "Річ Ленд" (а.с. 50), відповідальною особою на одержання поштових відправлень від імені останнього з 04.01.2011 р. по 31.12.2011 р. є ОСОБА_3.
Виходячи з викладеного, відповідачем належними та допустимими засобами доказування не доведено суду факт належного повідомлення Фермерського господарства "Річ Ленд" про витребувану від нього інформацію за вимогами Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2010 р. № 02/5864 та від 27.01.2011 р. № 02/760, а тому у територіального відділення АМК при прийнятті спірного рішення не було достатніх правових підстав для кваліфікації дій позивача за ознаками п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а відтак і для застосування до позивача штрафу на підставі статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у п. 8 Листа Вищого господарського суду України від 13.04.2007 р. № 01-8/229 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (v_229600-07) (із змінами).
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є :
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 (v5_35800-00) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За викладеного, враховуючи доказову презумпцію незаконності спірного рішення, викладені у рішенні висновки не відповідають обставинам справи, відповідачем порушені норми законодавства, що регулюють процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття неправильного рішення та невірної кваліфікації Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дій позивача за наведеними вище нормами Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) . Отже, заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним, позовні вимоги підтверджені як нормами права, так і поданими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог щодо зупинення дії рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011 позивачем подано заяву про відмову від позову в цій частині, яка прийнята судом.
За таких обставин провадження у справі в цій частині слід припинити в порядку п. 4 статті 80 ГПК України.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32- 34, 43, 49, 78, п. 4 ст. 80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011 повністю.
3. Стягнути з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1), код ЄДРПОУ 21076316 на користь Фермерського господарства "Річ Ленд" (37100, Полтавська обл., Чорнухинський р-н, с. Харсіки, пров. Колгоспний, 13), код ЄДРПОУ 35654140 - 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
4. Припинити провадження у справі в частині вимог щодо зупинення дії рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.04.2011 року № 02/30-рш по справі № 02-13-50/34-2011/19-2011/20-2011.
5. рішення надіслати сторонам за адресами, вказаними у його вступній частині.
СУДДЯ
О.В.КІВШИК
Повне рішення складене 29.08.2011 р..
Примітка : рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.