у справі за позовом: Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури, м. Маріуполь в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради та Державної екологічної інспекції Азовського моря, м. Маріуполь

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь

про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 315049,48грн.

Маріупольській міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради та Державної екологічної інспекції Азовського моря, звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 315049,48грн.

В обґрунтування своїх вимог, прокурор посилався на те, що в ході перевірки, в період з 00 год. 01.01.2010р. по 24 год. 00 хв. 31.03.2010р., дотримання вимог природоохоронного законодавства України на підприємстві відповідача був встановлений факт скидання забруднених зворотних вод з водовипусків №1, 2, 3, 4, 5 до р. Кальчик і р. Кальміус, з концентрацією забруднюючих речовин, яка перевищує встановлені норми, у період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що проти позову заперечує в зв’язку з відсутністю доказів факту та розмірів спричинення Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" шкоди навколишньому середовищу, пов’язаному з перевищенням гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у контрольному періоді.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

Державною екологічною інспекцією Азовського моря при здійсненні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України було виявлено, що Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металу?ргійний комбінат ім. Ілліча" з 00 год. 01.01.2010р. по 24 год. 00хв. 31.03.2010р. здійснює скидання забруднених зворотних вод з перевищенням гранично допустимих норм.(протокол №29 від 21.06.2010р.)

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря було виконано розрахунок розмірів збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних скидань забруднюючих речовин зі зворотними водами Публічним акціонерним т?овариством "Маріуп?ольський металургійний комб?інат ім. Ілліча" до р. Кальчик і р. Кальміус за контролюємий період з 00 год. 01.01.2010р. по 24 годину 31.03.2010р.

Результати перевірки оформлені протоколом №29 від 21.06.2010р. з додатками. Крім того, позивачем, зг?ідно з "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення водного законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" були нара?ховані збитки, заподіяний державі, в загальній сумі 315049,48грн.

За усередненими даними відділу екологічного, аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря та лабораторії ЗОС ПАТ "ММК ім. Ілліча" перевищення вмісту забруднюючих речовин у скиді зворотних вод склало: по водовипуску №1 – завислі речовини – у 1,30 рази, азоту амонійного у 4,91 рази, хлориди – у 1,39 рази, сульфати - у 1,14 рази, заліза – у 1,47 рази; по водовипуску №2 – завислі речовини – у 1,11 рази, БСК5 – у 1,04 рази, хлориди – у 1,39 рази, сульфати – у 1,01 рази, залізо – у 1,30 рази; по водовипуску №3 – завислі речовини - - у 1,35 рази, нітрити – у 1,03 рази, БСК5 – у 1,07 рази, хлориди – у 2,39 рази, сульфати – у 1,03 рази, заліза - у 2,13 рази; по водовипуску №4 – завислі речовини – у 1,47 рази, хлориди – у 1,05 рази; по водовипуску №5 – завислі речовини – у 1,10 рази, сульфати у 1,01 рази.

Внаслідок порушення вимог діючого законодавства ( Закону України "Про охорону природного навколишнього середовища" (1264-12) ) державі заподіяний збиток на суму 315049,48грн. який розрахований у відповідності до "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення водного законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказам Мінприроди від 20.07.2009р. №389 і зареєстрованої в Мін’юсті України №767/16783 від 14.08.2009р. (z0767-09)

Оцінюючи матеріали справи, доводи сторін, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та про це було позначено вище, за "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року (z0767-09) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (z0767-09) (надалі - Методика), головним спеціалістом відділу держаного контролю атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів та поводження з відходами здійснено розрахунок збитку, заподіяного природному середовищу р. Кальчик та р. Кальміус в результаті скиду стічних вод з водовипусків №1, №2, №3, №4, №5 за період з 00 год. 01.01.2010 року по 24 годину 31.03.20109 року, відповідно до якого загальний розмір шкоди склав 315049,48 грн.

Як вбачається з розрахунку ( а.с. 7), при нарахуванні збитків застосована формула 12 Методики (z0767-09) .

Наведена формула визначена пунктом 7.1. Методики (z0767-09) , яким встановлений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (окрім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

Тобто, за наведеною методологією, необхідною умовою визначення суми збитків є встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду.

Відповідно до п. 1.7. граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді – це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування; граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.

Таким чином, лише в разі встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду обумовлена й правомірність застосування положень пункту 7.1. Методики (z0767-09) та формули 12.

В іншому випадку відсутні підстави для застосування цієї методології взагалі та, зокрема, пункту 7.1. та формули 12.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних відділу екологічного, аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря та лабораторії ЗОС ПАТ "ММК ім. Ілліча" щодо максимального перевищення норм забруднюючих речовин, які використовувались при проведенні розрахунку збитку, під час аналізу відібраних проб вод за актами відбору проб за І квартал 2010р. ( а.с. 22-27), взагалі не було встановлено факт перевищення нормативу гранично допустимого скиду (ГДС).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивачем не встановлено необхідної умови для належного застосування відповідного положення Методики (z0767-09) , що робить неприпустимим застосування Методики (z0767-09) , як наслідок – визначення збитків.

Відповідно до п. 2.2. Методики (z0767-09) факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

За умовами п. 2.3. Методики (z0767-09) , при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

При цьому, документів у підтвердження проведення атестації лабораторії, що здійснювала інструментально-лабораторні вимірювання в даній справі, позивачем надано не було.

Пунктами 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3. Методики (z0767-09) визначено, що вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів. Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному. При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.

Згідно п. 2.4. Методики (z0767-09) з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

За приписами п. 2.5. Методики (z0767-09) , якщо розрахунковий період не перевищує п'ять діб, проби води відбираються два рази: в момент виявлення порушення умов водокористування і в кінці розрахункового періоду.

Тобто, з наведених положень методики вбачається, що вони взагалі не містять обставин, які обумовлюють можливість застосування граничнодопустимої концентрації речовин у воді замість граничнодопустимого скиду. Навпаки, методика визначає забрудненість водних об'єктів виключно через наднормативні скиди забруднюючих речовин, що підтверджується взагалі розділом II Методики, який регламентує саме забруднення наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами і, зокрема, п. 2.1., який визначає, які скиди вважаються саме наднормативними з перевищенням ГДС.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що розрахунок збитків, заподіяних природному середовищу р. Кальчик та р. Кальміус в результаті скиду зворотних вод з водовипускників №1, №2, №3, №4, №5 за період з 00 год. 01.01.2010р. по 24 год. 31.03.2010р., зроблено безпідставно, що оскільки позивачем при розрахунку застосовувалися положення Методики (z0767-09) , які можливо застосовувати тільки у тих випадках, коли встановлено перевищення гранично допустимого скиду, та факт встановлення такого перевищення відсутній.

Крім того, суд зауважує, що за приписами п. 1.4. Методики (z0767-09) , вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією Азовського моря не було проведено документальну перевірку відповідача щодо дотримання ним вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої було б зроблено висновок про здійснення відповідачем порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів щодо здійснення наднормативних скидів забруднюючих речовин до р. Кальчик та р. Кальміус.

Позивачем, відповідно, не було складено акту перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, в якому були б зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, встановлені такою перевіркою.

При цьому, слід зауважити, що за відсутністю Акту здійсненої перевірки, лише 21.06.2010р. Державною екологічною інспекцією Азовського моря було складено Протокол № 29 з додатками ( а.с. 8-19) .

Відповідно ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки.

Статтею 35 цього ж Закону визначено, що державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншим законодавством України. Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) визначені правові й організаційні засади, принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, а також права, обов'язки і відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що винятково законами встановлюється спосіб здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно ст. 1 цього Закону, спосіб здійснення державного нагляду (контролю) – це процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Така процедура визначена статтями 4- 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що містять загальні вимоги здійснення державного нагляду (контролю) і передбачають здійснення державного нагляду (контролю) шляхом проведення планових і позапланових заходів.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. (ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".)

Частиною 1 статті 6 цього Закону визначено підстави для здійснення позапланових заходів. Частиною 3 наведеної статті передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити відомості, визначені частиною 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає "Порядок організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання у відношенні дотримання вимог природоохоронного законодавства", затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464 (z0018-09) (надалі - Порядок).

Пунктом 1.3. Порядку (z0018-09) визначено, що він поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної екологічної інспекції Азовського моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Мінприроди) та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб).

Пунктами 2.2., 2.3. Порядку (z0018-09) визначено, що для здійснення перевірки керівником відповідно органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки; на підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника органу Мінприроди (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (п. 4.13. Порядку (z0018-09) ).

Відповідно до п. 1.4. акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Мін природи (п. 4.21. Порядку (z0018-09) ).

Як вже було вказано вище, Державною екологічною інспекцією Азовського моря не було складено акту перевірки, в якому було б зафіксовано проведення планової або позапланової перевірки відповідача, та виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Наведене свідчить про недотримання позивачем Порядку організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання у відношенні дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464 (z0018-09) , що виключає наявність підстав для застосування, при визначенні розмірів відшкодування збитків, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року (z0767-09) , так як, наслідок, дозволяє зробити висновок про безпідставність проведення позивачем розрахунку збитку, заподіяного природному середовищу р. Кальчик та р. Кальміус в результаті скиду зворотних вод з водовипуску №1, №2, №3, №4, №5 Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.

Оскільки, факт перевищення відповідачем встановлених нормативів гранично -допустимого скидання забруднюючих речовин є таким, що не встановлений, у суду відсутні підстави вважати наявним факт порушення з боку відповідача статті 44 Водного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача, Державної екологічної інспекції Азовського моря, м. Маріуполь Донецької області, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають віднесенню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

Відмовити в задоволенні позовних вимог Маріупольському міжрайонному природоохоронному прокурору в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради та Державної екологічної інспекції Азовського моря до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 315049,48грн.