За позовом Приватного підприємства фірми "Лубникомунтранс", юридична адреса: 37500, Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни, вул. Березова, 55; фактична адреса: 37500, Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни, вул. Радянська, 111, кв. 10

до Лубенського комунального підприємства фірми "Житло", 37500, Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни, вул. Радянська, 99

про стягнення 10103,77 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Крамаренко В.В., Касьяненко І.Т. (керівник)

від відповідача: не з'явився

рішення оголошено в судовому засіданні 23.08.2011 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 10103,77 грн. заборгованості згідно договору № 1 про прийом та складування твердих відходів і промислових відходів та відходів виробництва на міському звалищі від 01.11.2010 року, з яких: 9865,30 грн. - основний борг, 191,91 грн. - інфляційні нарахування та 46,56 грн. - 3% річних.

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 42), відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив:

01.11.2010 року між Приватним підприємством фірмою "Лубникомунтранс" (позивач, підрядник) та Лубенським комунальним підприємством фірмою "Житло"(відповідач, замовник) був укладений договір № 1 про прийом та складування твердих відходів і промислових відходів та відходів виробництва на міському звалищі (а.с. 9), у відповідності до умов якого підрядник збирає у замовника та доставляє тверді побутові відходи та відходи виробництва 3-4 класу небезпеки власним транспортом, які зобов'язується приймати, розміщувати та захоронювати на звалищі.

Приписами п. 1.2. договору № 1 про прийом та складування твердих відходів і промислових відходів та відходів виробництва на міському звалищі від 01.11.2010 року (далі - договір) встановлено обов'язок підрядника виконувати обумовлені договором роботи згідно погодженого сторонами графіку.

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість робіт складає 16,73 грн. без ПДВ за 1 куб.м. твердих побутових відходів.

Згідно п. 4.1. договору, цей договір діє з 01.11.2010 року до 01.11.2011 року. Протоколом від 01.11.2010 року (а.с. 10) сторони погодили продовження терміну дії договору до 31.12.2011 року.

На виконання умов договору позивачем у період з грудня 2010 року по квітень 2011 року були виконані роботи з приймання, розміщення та захоронення твердих побутових відходів на суму 34865,30 грн., про що свідчать наявні у справі копіями товарно-транспортних накладних за грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року та квітень 2011 року (а.с. 24, 26, 28, 30, 32) та виставлені відповідні рахунки (а.с. 23, 25, 27, 29, 31).

Згідно п. 2.2. договору, замовник бере на себе зобов'язання проводити оплату щомісячно у п'ятиденний термін після отримання рахунку.

В порушення умов договору відповідач за виконані роботи розрахувався лише частково.

30.03.2011 року між сторонами було складено акт взаємозвірки розрахунків (а.с. 13), згідно якого станом на 01.04.2011 року заборгованість відповідача складає 9892,24 грн..

Загальна сума сплачених відповідачем на виконання умов спірного договору грошових коштів складає 25000,00 грн., в т.ч.: 17.12.2010 року - 5000,00 грн., 13.01.2011 року - 3000,00 грн., 26.01.2011 року - 2000,00 грн., 01.02.2011 року - 3000,00 грн., 04.03.2011 року - 2000,00 грн., 15.03.2011 року - 3000,00 грн., 08.04.2011 року - 3000,00 грн., 13.04.2011 року - 2000,00 грн. та 17.05.2011 року - 2000,00 грн.

В судовому засіданні 23.08.2011 року представники позивача пояснили, що грошові кошти, які надходили від відповідача на виконання умов договору, були зараховані в рахунок погашення заборгованості за відповідний період надходження. Крім того, представники позивача зазначили, що заборгованість за квітень 2011 року в розмірі 6973,06 грн. відповідачем погашено в повному обсязі платежами від 08.04.2011 року на суму 3000,00 грн., від 13.04.2011 року на суму 2000,00 грн. та від 17.05.2011 року на суму 2000,00 грн. При цьому залишок грошових коштів, сплачених відповідачем 17.05.2011 року, в сумі 26,94 грн. зараховані в рахунок погашення заборгованості за березень 2011 року.

Таким чином станом на 21.06.2011 року сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 9865,30 грн., в т.ч.: 1973,06 грн. за грудень 2010 року, 1973,06 грн. за січень 2011 року, 3973,06 грн. за лютий 2011 року та 1946,12 грн. за березень 2011 року.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем рахунків, суд при вирішенні даного спору виходить з того, що станом на момент складення акту взаємозвірки розрахунків від 30.03.2011 року рахунки за грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року та березень 2011 року були отримані відповідачем, оскільки наявність заборгованості за цими рахунками останнім в момент підписання акту взаємозвірки розрахунків не заперечувалася.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спірним договором в сумі 9865,30 грн. є правомірними, обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 191,91 грн. та 3% річних в сумі 46,56 грн. за період з лютого 2011 року по травень 2011 року.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги викладене вище щодо дати отримання рахунків, судом з урахуванням п. 2.2. договору за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок інфляційних витрат та 3% річних за період з 06.04.2011 року по 31.05.2011 року, які склали 207,74 грн. та 45,50 грн. відповідно. Отже, стягненню підлягають 191,91 грн. інфляційних витрат та 45,50 грн. 3% річних.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32- 34, 43, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Лубенського комунального підприємства фірми "Житло" (37500, Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни, вул. Радянська, 99, код ЄДРПОУ 32646544) на користь Приватного підприємства фірми "Лубникомунтранс" (юридична адреса: 37500, Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни, вул. Березова, 55; фактична адреса: 37500, Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни, вул. Радянська, 111, кв. 10, р/р 26005301110856 в ПАТ "Банк Форум", МФО 322948, код ЄДРПОУ 32646639) - 9865,30 грн. основного боргу, 191,91 грн. інфляційних витрат, 45,50 грн. 3% річних, 101,99 грн. державного мита та 235,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.