Обласне комунальне підприємство теплових мереж ( позивач) просить суд стягнути з АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс" (відповідача) суму заборгованості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2009 року по січень 2011 року в сумі 80112,69 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Визнати належним відповідачем по справі Публічне акціонерне товариство "Куряжський домобудівельний комплекс" код ЄДРПОУ 04852585.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 28.10.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № 6808 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві теплову енергію на суму 80112,69 грн. яка відповідачем не сплачена.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в зв*язку з недоведеністю позивачем обсягів поставленої теплової енергії про що докладніше викладено в відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 04.07.11 року до 22.08.11 року до 9,30 хв.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що 28.10.2009 року між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (Енергопостачальна організація) та АТЗТ"Куряжський домобудівельний комплекс" було укладено договір купівлі-продажу № 6808 ( а.с.14-28).

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати (тобто надавати послуги з постачання) відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п.6.3 договору відповідач повинен був за 3 дні до початку розрахункового періоду сплатити позивачу вартість, зазначеної в додатку №1 до договору кількості теплової енергії, що є заявкою на наступний розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Згідно п.6.5. договору різниця між заявленою та фактично спожитою енергією мала бути оплачена відповідачем не пізніше як в термін не пізніше 18-го числа місяця,наступного за розрахунковим.

У відповідності до зазначеного договору ( додаток 1 б) сторони погодили перелік об*єктів постачання теплової енергії та зазначили порядок обліку теплової енергії шляхом встановлення приладів обліку ( а.с.22).

Позивач зобов'язання по постачанню теплової енергії вважає виконаними у повному обсязі - поставив відповідачу теплову енергію, в передбачених в договорі обсягах, а відповідач, в свою чергу, свої зобов'язання щодо сплати вартості теплової енергії за період з листопада 2009 року по січень 201 року не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 80112,69 грн., відповідно до договору № 6808 купівлі-продажу теплової енергії.

Позивач посилається на акти № 772/0, 771/0, 773/0, 774/0 про підключення споживача до джерела теплової енергії ( а.с.32-33) з посиланням на лист відповідача та акти про відключення об*єкту від теплопостачання за №№ 78/ХТР-3, 67/ХТР-3, 68/ХТР-3 від 09.04.10 року.

02.03.11 року позивачем була надіслана претензія на адресу відповідача та акти прийому-передачі виконаних робіт від 30.11.2009 року, 31.12.2009 року та 28.02.10 року ( а.с.62-63).

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними з огляду на слідуючі обставини, облік теплової енергії у відповідності до умов договору повинен відбувається на підставі приладів обліку, таких документів позивачем надано не було. ( а.с.22). Крім того, як стверджує відповідач починаючи з січня 2009 року ним було передано багатоквартині будинки що розташовані за адресою: Харківська обл, Харківський район, смт.Пісочин, мікрорайон "Мобіль", вул.Кушнарьова Є.П 2а. ТОВ"Мобількомунсервіс " з метою утримання на балансі переданого майна, управління майном, ведення бухгалтерської, статистичної звітності ( п.1.1 договору за № У- 162/09 на передачу житлового будинку на баланс для управління, подальшої експлуатації та обслуговування.

У відповідності до Постанови Кабінету Мінстрів України від 3 липня 1995 р. N 483 (483-95-п) " Про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії в побуті" заборонено, починаючи з другого півріччя 1995 р., введення в дію житлових будинків, закладів культури, об'єктів соціально-побутового та виробничого призначення без оснащення засобами обліку і приладами регулювання споживання води та теплової енергії.

У відповідності до "Правил користування тепловою енергією" зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 листопада 1999 р. за N 825/4118 (z0825-99) , а саме пункт. 1.2. "Правил"- правила обов'язкові для виконання всіма постачальниками теплової енергії (далі - енергопостачальні організації),споживачами теплової енергії (далі - споживачі), організаціями, що виконують проектування, пуск та налагоджування обладнання для передавання, постачання та споживання теплової енергії.

Вузол обліку теплової енергії - комплекс приладів і пристроїв, що забезпечують облік теплової енергії, маси (обсягу) теплоносія, а також контроль і реєстрацію його параметрів. Конструктивно вузол обліку являє собою набір "модулів", які врізаються в трубопроводи. У вузол обліку тепла входять: обчислювач, перетворювачі витрати, температури, тиску, прилади індикації температури і тиску, а також запірна арматура.

Вузол обліку- Прийнятий в експлуатацію комплект приладів та обладнання, що забезпечує облік теплової енергії, а також контроль і реєстрацію параметрів теплоносія.

Розрахунковий прилад обліку Прилад обліку (система обліку), на теплової енергії основі показань якого визначається (комерційний) кількість спожитої теплової енергії при взаєморозрахунках між виробниками, теплопостачальниками і споживачами (в т.ч. виконавцями комунальних послуг).

У відповідності до п. 12.5.1.- розрахунок за теплову енергію, яка відпускається споживачеві, проводиться за платіжними дорученнями, виписаними на підставі показань розрахункових приладів обліку або розрахунковим способом, і діючих тарифів за розрахунковий період (місяць):

- проміжні розрахунки - за споживання теплової енергії в першій і другій декадах місяця (або в першій половині місяця);

- остаточний розрахунок - у перших числах періоду, наступного після розрахункового, за винятком суми проміжних платежів.

Тривалість розрахункового періоду й терміни платежів фіксуються в договорі про користування тепловою енергією.

Акт прийняття теплового вузла обліку складається за участю представника енергопостачальної організації та район теплових мереж у присутності споживача, них відповідального за експлуатацію систем теплоспоживання .

Крім того, з експлуатаційним персоналом споживача повинно бути проведено інструктаж щодо порядку зняття показань приладів обліку й передавання відомостей у енергопостачальну організацію.

Але, сторони передбачили також і наступний порядок розрахунків, а саме, якщо власник вузла обліку щомісячно не виконує зняття показів вузлів обліку 25 числа поточного місяця та не подає облікових документів, кількість теплової енергії,яка відпущена Споживачу,визначається розрахунковим способом з наступним перерахунком по фактичним показникам, після проведення контрольного знімання показів вузла обілку представником Теплопостачальної організації та складання відповідного акту. (додаток № 4 до договору № 6808 від 28.10.09 року).

У відповідності до п. 6.3 договору, Споживач за 3-и дні до початку розрахункового періоду самостійно сплачує своїм длорученням Теплопостачальній організації вартість зазначеної в додатку 1а до договору кількість теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову ененгію Споживач здійснює: до 28 числа поточного місяця,при розрахунках за показниками приладів обліку.

Споживач з 12 по 15 числов місяця,наступного за розрахунковим, отримує від Теплопостачальної організації за адресою: м.Харків, вул.Балашовська,25,документи за розрахунковий період: рахунок -фактура,акт звіряння розрахуків.

Так в обгрунтування позову позивачем надано розрахунок суми боргу з нарахуванням Гкал за спірний період з листопада 2009 року по січень 2011 року.,що становить 80112,69 грн. яка не сплачена відповідачем.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 651ЦК України, ст. 173, 188 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 25, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Куряжський домобудівельний комплекс" (код ЄДРПОУ 04852585. Харківська обл, Харківський район, смт.Пісочин-2,вул.Кільцева,41 р/р 26003811041482 ХОФ АКБ УСБ МФО 351016) на користь Обласного комунального підприємства теплових мереж (Харківська обл, Харківський район, с.Циркуни МЖК "Інтернаціоналіст"49 р/р 26005155880011 АКБ"Базис" м.Харкова, МФО 351760 код 31556309) суму основного боргу 80112,69 грн, державне мито 801,12 грн, та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.