( Додатково див. постанову Донецького апеляційного господарського суду (rs19162879) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs19242428) )

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" с.ч.Тишки, Харківської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Агро-прогрес Україна" м.Макіївка, Донецької області

про стягнення 2 825грн. 48коп.

представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 - представник по довіреності № 1 від 21.01.2011р.

від відповідача – ОСОБА_2. - представник по довіреності від 15.04.2011р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 10.08.2011р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" с.ч.Тишки, Харківської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Агро-прогрес Україна" м. Макіївка, Донецької області боргу у сумі 1 919грн. 04коп., інфляційних у сумі 669грн. 74коп., пені у розмірі 314грн. 01коп., 3% річних у сумі 156грн. 94коп. (Усього 3 059 грн. 73 коп.)

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №1208-06 від 12.08.2008р. в частині строку сплати коштів за поставлену сільськогосподарську техніку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.07.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог та вважає, що позивач не виконав належним чином свого зобов"язання з передачі техніки, оскільки не передав йому свідоцтво про реєстрацію машин з відміткою компетентного органу про зняття техніки, що продається, з обліку, технічної документації на техніку. При цьому посилається на ч.3 ст. 538 ЦК України. Крім цього, звертає увагу суду на те, що арифметичний розрахунок 3% річних здійснений позивачем арифметично вірно. На підтвердження своєї позиції відповідач надав суду розгорнутий помісячний розрахунок інфляційних та пені.

Також відповідач звернувся до суду з заявою від 01.07.2011р. на підставі ст.ст. 267, 268 ЦК України, в якій просить суд застосувати строк позовної давності по відношенню до позовних вимог щодо стягнення пені.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою від 10.08.2011р. про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 1 919грн. 04коп., інфляційні у сумі 734грн. 99коп. та 3% річних у сумі 171грн. 45коп. (Усього 2 825грн. 48коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Позивач через канцелярію суду надав письмові заперечення на доводи відповідача, які розглянуті судом та прийнятті до уваги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

12 серпня 2008. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" с.ч.Тишки, Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Агро-прогрес Україна" м.Макіївка, Донецької області був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №1208-06, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов"язання передати у власність покупця, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов’язався прийняти та оплатити сільськогосподарську техніку, а саме трактор колісний, реєстраційний номер 2344ХБ, марка МТЗ-82, рік випуску-1989, заводський номер 666577, номер двигуна 570744, маса машини 3 420кг, тех. паспорт серія АБ №408037, який виданий 11.02.2008р.

Право власності на сільськогосподарську техніку, а також ризик випадкового пошкодження або втрати такої сільськогосподарської техніки переходить від позивача до відповідача в момент передачі техніки, за актом прийому-передачі позивачем відповідачу, крім сільськогосподарської техніки, яка не буде прийнята відповідачем (п.1.2 договору).

Згідно пункту 3.7 укладеного договору приймання-передача сільськогосподарської техніки оформлюється актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін.

Загальна сума даного договору складає 1 919,04грн., у т.ч. ПДВ 20%.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по акту прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 15.08.2008р. передав у власність відповідача трактор колісний, реєстраційний номер 2344ХБ, марка МТЗ-82, рік випуску-1989, заводський номер 666577, номер двигуна 570744, маса машини 3 420кг, тех. паспорт серія АБ №408037, який виданий 11.02.2008р. на суму 1 919,04грн. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази продажу сільськогосподарської техніки, а саме: акт прийому-передачі і переконав суд у факті її передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Агро-прогрес Україна" м.Макіївка, Донецької області.

Вказаний вище акт прийому-передачі підписаний з боку відповідача без будь-яких зауважень або заперечень. Тобто, відповідач внаслідок підписання цього акту повністю погодився з фактом та вартістю наданої позивачем техніки.

Пунктом 4.4 договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №1208-06 від 12.08.2008р. сторони встановили, що покупець сплачує прийняту ним у власність сільськогосподарську техніку на протязі трьох банківських днів з моменту оформлення сторонами акту прийому-передачі.

Однак, всупереч умовам договору відповідач не оплатив борг, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Агро-прогрес Україна" перед позивачем виник борг у сумі 1 919,04грн., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст. 525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст. 526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 1 919,04грн., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунок 3% річних у сумі 171грн. 45коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Щодо вимог про стягнення інфляційних, то вони підлягають частковому задоволенню з огляду на те, що індексування грошових сум, які підлягають сплаті, за змістом Рекомендацій Верховного суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі № 62-97р (v2-97700-97) від 03.04.1997 р., здійснюється за умови, що відповідне зобов’язання існувало з 1 по 15 число відповідного місяця, за який здійснюється розрахунок. Крім того, індекс інфляції встановлюється за повний місяць. Таким чином, беручи до уваги момент виникнення у позивача права вимоги по акту прийому-передачі щодо оплати поставленої сільськогосподарської техніки, нарахування інфляції з 19.08.2008р. суд вважає безпідставним.

Таким чином, згідно арифметичного підрахунку вимог щодо інфляційних здійсненого судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи "Ліга", встановлено, що розмір інфляційних за період з 01.09.2008р.-10.08.2011р. відносно заборгованості у сумі 1 919грн. 04коп. складає 700грн. 45коп.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення інфляційних задовольняє частково та стягує з відповідача інфляційні у сумі 700грн. 45коп.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" с.ч.Тишки, Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Агро-прогрес Україна" м.Макіївка, Донецької області про стягнення 2 825грн. 48коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Агро-прогрес Україна" (86181, Донецька область, м.Макіївка, смт.Ясинівка, маслоцех, рах.26001001000582 у ТОВ КБ "Український фінансовий світ" м.Донецьк, МФО 377777, ЄДРПОУ 35730766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (62440 с.Черкаські Тишки, Харківської області, вул.Радянська, 1; пошт.адр.: 83017 м.Донецьк, вул.Сігова,2г; п/р2600423449 в ХОД АПБ "Аваль", МФО 350589, ЄДРПОУ 31336865) борг у сумі 1 919грн. 04коп., інфляційні у сумі 700грн. 45коп., 3% річних у сумі 171грн. 45коп., витрати по сплаті держмита у сумі 93грн. 04коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233грн. 12коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.