Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м.Донецьк про стягнення 75706,31 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію рішення №28/142 від 15.05.2009р., копію постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009р. по справі №28/142, копію претензії №06/2435 від 11.06.08р., копію листа-вимоги №06/345 від 17.06.2009р., копію листа-вимоги 306/619 від 26.10.2009р., копію довіреності, копії видаткових накладних, копії актів-приймання-передачі, копії товарно-транспортних накладних, копію договору купівлі-продажу №Р-2/1 від 01.12.2007р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.12.2009р. продовжено строк розгляду справи.

07.12.2009р. позивач надав лист №06/788 від 15.12.2009р., яким зазначив, що факт наявності заборгованості відповідача у розмірі 200000,00 грн. підтверджено актами звірки розрахунків та рішенням суду.

17.12.2009р. відповідач надав клопотання про зупинення провадження по справі.

18.01.2010р. позивач надав додаткові доводи, якими зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.01.2010р. зупинено провадження по справі №34/145 до розгляду Вищим господарським судом України справи №28/142.

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 01.07.2011р. справу передано на розгляд судді Мальцеву М.Ю.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.07.2011р. справу №34/145 прийнято до провадження та поновлено провадження по справі.

25.06.2011р. позивач надав заяву про зміну предмету позову, збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі – 43042,70 грн., інфляційної складової – 75077,50 грн., 3% річних – 19793,74 грн.

Відповідач у судові засідання з’являвся, але витребуваних документів не надіслав, тому відповідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними документами.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

01.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №Р-2/1 від 01.12.2007р.

Позивачем було поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних №РНП-003363 від 14.04.2008р., №РНП-003575 від 18.04.2008р., №РНП-002737 від 27.03.2008р.,№РНП-002563 від 21.03.2008р., №РНП-019894 від 11.12.2007р., №РНП-020046 від 14.12.2007р., №РНП-020095 від 14.12.2007р., копії яких додані до матеріалів справи. Прийняття товару відповідачем за вказаними накладним підтверджується відміткою про отримання товару.

ТОВ "Ранг" звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 200000,00 грн. за договором №Р-2/1 від 01.12.2007р.

рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2009р. у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ранг" до ТОВ "Торговий дім "Альтком" про стягнення 200000,00 грн. було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2009р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2009р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009р. було скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. по справі №28/142 позовні вимоги ТОВ "Ранг" були задоволені.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком" м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв заборгованість в сумі 200000,00грн., витрати за державним митом в сумі 2000,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 62,44 грн.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. по справі №28/142 встановлено, що поставка товару за вищезазначеними видатковими накладними відбулася саме в межах договору №Р-2/1 від 01.12.2007р.

Відповідно до п.3.2 договору №Р-2/1 від 01.12.2007р., оплата здійснюється шляхом перерахування Покупцем (відповідачем) грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (позивача), який визначений цим Договором, протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання Покупцем рахунку.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами як письмовими і речовими доказами та поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач не надав суду доказів в підтвердження отримання відповідачем рахунків, про що також було зазначено у рішенні господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. по справі №28/142, наявні в матеріалах справи докази не підтверджують правильність нарахування позивачем суми інфляції та 3% річних.

А відтак, нарахування позивачем відповідачу суми інфляції та 3% річних є необґрунтованим.

Також, позивач посилається на надіслані відповідачу претензію №06/2435 від 11.06.2008р., листи-вимоги №06/619 від 26.10.2009р., №06/345 від 17.06.2009р., №06/786 від 14.12.2009р., але зазначені вимоги судом до уваги не приймаються, оскільки пунктом 3.2 договору №Р-2/1 від 01.12.2007р. встановлено строк виконання зобов’язання, а стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначає позивач, факт посилання відповідачем у платіжних дорученнях №2607 від 30.12.2008р., №22 від 06.01.2009р., №983 від 23.07.2008р. на рахунки №Р-45557, №Р-31155 підтверджує виконання позивачем обов’язків, покладених на нього п.3.2 Договору №Р-2/1 від 01.12.2007р. Але зазначені платіжні доручення в матеріалах справи відсутні, а тому неможливо зробити висновок про належне виконання позивачем п.3.2 Договору №Р-2/1 від 01.12.2007р.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо заяви позивача про зміну предмету позову слід зазначити наступне.

Відповідно до вказаної заяви позивач збільшив позовні вимоги та змінив предмет позову (додаткові вимоги щодо стягнення пені) та просив суд стягнути з відповідача суму інфляції у розмірі 75077,50 грн., 3% річних – 19793,74 грн., пеню – 43042,70 грн.

Заява позивача про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог є фактично додатковою вимогою позивача, яка не заявлялась на момент подання позовної заяви до суду.

Також, слід зазначити, що заявлена позивачем пеня є фактично новим предметом та новою підставою позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, враховуючи вищевикладене, зазначена заява позивача судом до уваги не приймається.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 530 Цивільного кодексу України, господарський суд,

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м.Донецьк про стягнення 94871,24 грн. відмовити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв довідку на повернення зайве сплаченого державного мита у розмірі 3283,07 грн.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв довідку на повернення зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 236,00 грн.

рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).