до відповідача: дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Енергетичні Технології", м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 6623,69 грн.,

Представники сторін:

від позивача - адвокат ОСОБА_1., довіреність №24932/4 від 27.12.2010р. (брала участь у судовому засіданні 23.06.2011 р.);

від відповідача - участі не брав;

від третьої особи - участі не брав.

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Енергетичні Технології" в порядку регресу - 6623,69 грн. понесених витрат, з покладенням на відповідача судових витрат, у тому числі і витрат на правову допомогу в сумі 1500,00 грн.

Присутній в судовому засіданні 23.06.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судових засіданнях 23.06.2011р. та 09.08.2011р. участі не брав, але 22.06.2011р. надіслав на адресу суду свої заперечення, згідно яких просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись, зокрема, на безпідставність виплати страхового відшкодування гр. ОСОБА_2 за пошкоджений транспортний засіб за наявності рішення Печерського районного суду, яке знаходиться в даний час на виконанні в органі державної виконавчої служби.

04.08.2011р. відповідач надіслав додаткові пояснення в яких зазначив, що всі доводи заперечень, що надані 22.06.2011р. підтримує та просить справу розглянути без участі відповідача.

Третя особа в судове засідання 09.08.2011р. не з'явилась, витребуваних доказів не подала.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

26.01.2006р. об 11:00 год. гр-н ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки "ГАЗ 32213224", державний номер НОМЕР_1 по вул. Червоноармійська, 141 в м. Києві при повороті ліворуч не зайняв відповідне крайнє ліве положення та не надав дорогу транспортним засобам, що рухались в попутньому напрямку, здійснив зіткнення з автомобілем марки "ДЕУ Ланос", державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності г-ну ОСОБА_2., чим порушив п. 10.4. Правил дорожнього руху України.

Згідно постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2006р. гр-н ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Громадянин ОСОБА_3 перебував на момент скоєння ДТП у трудових відносинах з ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі Енергетичні Технології" та керував автомобілем на правових підставах в силу виконання трудових обов'язків.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортний засіб автомобіль марки "ГАЗ 32213224", державний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_4 з яким ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі Енергетичні Технології" укладено договір позички автомобіля від 11.08.2005р. терміном дії з дати його підписання до 11.08.2007р., тобто ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі Енергетичні Технології" є особою, яка на відповідній правовій підставі володіло транспортним засобом марки "ГАЗ 32213224", державний номер НОМЕР_1, в момент вчинення ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку №293 автотоварознавчого дослідження розмір майнової шкоди завданої гр-ну ОСОБА_2 складає 9239,38 грн.

Всі вищезазначені факти встановлено рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2006р. по справі №2-914-1/06 (а.с. 11-15) і в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.

Цим же рішенням вирішено стягнути з ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі Енергетичні Технології" на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 9239,38 грн.

Однак, рішення Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2006р. по справі №2-914-1/06 не виконано в зв'язку з тим, що виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа №2-914 від 11.09.2006р. про стягнення з ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі Енергетичні Технології" на користь ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 9239,38 грн., входить до зведеного виконавчого провадження, яке зупинено постановою державного виконавця від 23.06.2006р. на підставі п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", що підтверджується довідкою відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції №2051 від 23.01.2008 р. (а.с. 50).

Тому, ОСОБА_2, скориставшись своїм правом, визначеним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , 01.08.2008 р. звернувся до моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою (а.с.46) про відшкодування шкоди, заподіяної під час вищезгаданого ДТП в сумі 9239,38 грн., повідомивши, зокрема, позивача про те, що його автомобіль "ДЕУ Ланос", державний номерний знак НОМЕР_2 по добровільному страхуванню "Каско" не застраховано і взаєморозрахунків з винною стороною не здійснено (а.с. 47).

Наказом моторного (транспортного) страхового бюро України №1039 від 27.05.2008р. "Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2" вирішено сплатити на рахунок останього 6623,69 грн. шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. (а.с. 48).

Згідно платіжного доручення №846 від 27.05.2008р. позивачем було відшкодовано ОСОБА_2 6623,69 грн. страхового відшкодування. (а.с. 54).

17.07.2008р. позивач надіслав відповідачу регресну вимогу №8649/3-2-05 від 16.07.2008р. про відшкодування шкоди в розмірі 6623,69 грн. (а.с. 22, 76), яка залишена відповідачем без задоволення.

В зв'язку з тим, що відповідач не відшкодував 6623,69 грн. завданої матеріальної шкоди, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту "а" пункту 41.1. статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом (1961-15) , у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7. статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

При цьому, господарський суд враховує положення пункту 41.3. вищезгаданої статті, якою передбачено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.

Відшкодування шкоди позивачем ОСОБА_2. в сумі 6623,69 грн. було здійснено з урахуванням того, що така шкода не компенсована останньому за договорами інших видів страхування.

Підпунктом 38.2.1. вказаного Закону (1961-15) передбачено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1. статті 13 цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи договори страхування цивільно-правової відповідальності на автомобіль марки марки "ГАЗ 32213224" не укладались.

Згідно з приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідальною за збитки, завдані джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

За приписами статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що відшкодування шкоди позивачем третій особі проведено безпідставно не грунтується на нормах Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) . Наявність невиконаного рішення Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2006р. по справі №2-914-1/06 не могло бути підставою для відмови позивача у виплаті страхового відшкодування третій особі.

Безпідставними є посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 намагається отримати від відповідача одну й ту ж суму два рази. Зважаючи на те, що обов'язок дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Енергетичні Технології" щодо виплати ОСОБА_2 заподіяної шкоди в сумі 6623,69 грн. виконано моторним (транспортним) страховим бюро України, відповідач має право відповідно до положень, зокрема, ч. ч. 2, 4 ст. 369 Цивільного процесуального кодексу України звернутись до Печерського районного суду м. Києва із заявою про визнання виконавчого листа від 11.09.2006 р. по справі №2-914 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Енергетичні Технології" на користь ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 6623,69 грн.

Згідно із ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються із державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката позивач подав суду контракт про надання правової допомоги №29 від 25.02.2009р. (а.с. 69-70), укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а також додаткову угоду до контракту №15 від 19.04.2011р. (а.с. 71), якою визначена вартість послуг адвоката по даній справі в сумі 1500,00 грн.

Право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджено поданим суду свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №687 від 21.08.2009 року. (а.с. 72).

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката у даній справі, суду подано платіжне доручення №2046 від 11.05.2011р. року на суму 1500,00 грн. (а.с. 72).

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати, а саме: державне мито в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 75, 82- 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Енергетичні Технології" (м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20, ідентифікаційний код 32718692) на користь моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, бульвар Русанівський, 8, ідентифікаційний код 21647131) - 6623,69 грн. заборгованості, а також 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.