Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Просто"звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"9 921 323,31 грн. заборгованості за договором підряду №71/ГП від 01.02.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не розрахувався за виконані відповідно до укладеного ним господарського договору роботи у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2011 року порушено провадження у справі №23/236 та призначено її розгляд 14.06.2011 року.

31.05.2011 року представник Відповідача звернувся з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, проте у встановлені судом дні для ознайомлення з матеріалами справи не з’явився.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 14.06.2011 року представник Позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач повторно звернувся з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та перенесенням судового засідання для підготовки та надання суду відзиву у зв’язку з тим, що не отримав копію позовної заяви.

В матеріалах справи наявні фіскальний чек Укрпошти від 24.05.2011 року та опис вкладення у поштове відправлення від 24.05.2011 року, що є належними доказами направлення Відповідачу копії позовної заяви Позивачем.

За відсутності заперечень представника Позивача судом задоволене клопотання Відповідача та ухвалою від 14.06.2011 року перенесено розгляд справи на 09.08.2011 року.

02.08.2011 року Відповідач повторно подав через відділ діловодства суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з відпусткою його представника. З огляду на неповажність наведених Відповідачем причин та закінчення встановлених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) строків розгляду справи суд відмовив у задоволенні заявленого Відповідачем клопотання про перенесення судового засідання.

Представник Відповідача 20.06.2011 року ознайомився з матеріалами справи, був присутнім у судовому засіданні 14.06.2011 року, проте відзив на позов чи інших документів, які б визначили правову позицію Відповідача щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

В судове засідання 09.08.2011 року представник Відповідача не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 23/236 не виконав.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.08.2011 року оголошено вступну та резулятивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Максімус" укладено 01.02.2008 року договір підряду №71/ГП, відповідно до якого останнє зобов’язалось виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на будівництві торгового центру будівельних матеріалів по вулиці 250-річчя Донбасу у місті Макіївці. В свою чергу, Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

02.07.2009 року товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Максімус" направлено на адресу Відповідача лист №325/06/09 з вимогою підписати додані акти виконаних робіт за договором №71/ГП від 01.02.2008 року.

Листом №199/33 від 14.07.2009 року Відповідач фактично підтвердив отримання актів виконаних робіт від ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус" та повідомив про їх розгляд до 10.08.2009 року. Відповідно до наведених у листі пояснень, Відповідач відстрочив розгляд та підписання актів у зв’язку необхідністю зведення всіх обсягів робіт всіх організацій, що виконували будівництво об’єкту.

У той же час, пунктами 6.3.6, 13.1.1 та 13.2 договору №71/ГП від 01.02.2008 року встановлено обов’язок Відповідача прийняти та підписати акти виконаних робіт (або надати вмотивовану відповідь про відмову) протягом п’яти днів з моменту отримання відповідного повідомлення від підрядника.

Пояснення, наведені у листі Відповідача №199/33 від 14.07.2009 року, не можуть бути визнані судом як об’єктивні причини односторонньої зміни умов договору будівельного підряду.

Таким чином, Відповідач порушив своє господарське зобов’язання за договором №71/ГП від 01.02.2008 року в частині належного прийняття виконаних підрядником робіт.

Пунктом 13.3 укладеного ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус" та Відповідачем у справі договору №71/ГП від 01.02.2008 року встановлено, що у випадку не підписання замовником (Відповідачем) акту виконаних робіт у встановлені договором строки та ненадання обґрунтованої відповіді про відмову від підписання акт вважається підписаним, а роботи –прийнятими та підлягають оплаті.

07.09.2009 року ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус" повідомило Відповідача про зміну найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" та повідомило нові платіжні реквізити для здійснення розрахунків.

30.09.2009 року та 15.10.2009 року ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" (стара назва - ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус") повторно направила для підписання акти виконаних робіт (листи №227/09/09 та №252/10/09). Докази їх підписання або направлення Відповідачем мотивованої відмови від підписання в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідно до умов пунктів 13.3 та 12.3 договору №71/ГП від 01.02.2008 року у Відповідача виник обов’язок сплатити вартість визначених актами приймання-передачі робіт.

10 лютого 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" (стара назва - ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус") та Позивачем укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого Позивач набув права кредитора за договором №71/ГП від 01.02.2008 року .

Відповідно до статей 512- 517 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

14.03.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" листом №01-03 повідомило Відповідача про відступлення ним права вимоги за договором №71/ГП від 01.02.2008 року. Крім того, 07.04.2011 року Позивач направив Відповідачу претензію про сплату боргу та додаткових нарахувань. Означені звернення Відповідачем залишені без відповіді.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем у сумі 8 139 483,82 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і не спростований. За таких обставин, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідач не довів суду, що порушення господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 886 Цивільного кодексу встановлює, що у разі невиконання замовником обов’язків за договором будівельного підряду він сплачує підряднику неустойку, встановлену договором або законом.

Пунктом 15.7 договору №71/ГП від 01.02.2008 року встановлено, що у випадку порушення строків перерахування авансового, проміжних та кінцевих платежів замовник сплачує на користь підрядника пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 414 299, 72 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Просто" до товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11, ідентифікаційний номер 332490244) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Просто"(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31/27, ідентифікаційний номер 34925621) 8 139 483,82 грн. (вісім мільйонів сто тридцять дев’ять тисяч чотириста вісімдесят три грн. 82 коп.) основного боргу; 414 299, 72 грн. (чотириста чотирнадцять тисяч двісті дев’яносто дев’ять грн. 72 коп.) пені; 1 033 713,76 грн. (один мільйон тридцять три тисячі сімсот тринадцять грн. 76 коп.) інфляційних втрат; 333 826,01 грн. (триста тридцять три тисячі вісімсот двадцять шість грн. 01 коп.) трьох процентів річних; 25 500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.