У судовому засіданні 08.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва звернувся з позовом Національний комплекс "Експоцентр України" до Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа" про стягнення 100 000 грн. 00 коп. штрафу.

Позов обґрунтований тим, що, на думку позивача, відповідачем було несвоєчасно звільнено територію виставкових площ при проведенні виставки-ярмарку "Агро-2010", що згідно з укладеним між сторонами договором, є підставою для сплати відповідачем на користь позивача штрафу в розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 03.06.2011 порушено провадження у справі № 61/ 309 та призначено її розгляд на 22.06.2011.

В судовому засіданні 22.06.2011 представником позивача заявлено клопотання про виклик представника ТОВ "Амако"для дачі пояснень, яке було задоволено судом частково. Відповідно до ч. 2 ст. 30 ГПК України суд зобов’язав ТОВ "Амако"подати пояснення у письмовій формі з приводу строків здійснення вивозу майна, експонатів Корпорацією "Українська універсальна агропромислова біржа"після закінчення ХХІІ Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку "Агро-2010"з території Національного комплексу "Експоцентр України".

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але через відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 01.08.2011 з’явились представники сторін, суду надано документи на виконання вимог ухвали від 03.06.2011, які було долучено судом до матеріалів справи. Сторони надали додаткові пояснення по суті позовних вимог.

Представником відповідача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, яке було задоволено судом, а також, оголошено перерву в судовому засіданні до 08.08.2011.

У судове засідання 08.08.2011 з’явились представники сторін, представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про зобов’язання ТОВ "Амако"надати письмові пояснення, у задоволенні якого судом було відмовлено.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

11.05.2010 між Національним комплексом "Експоцентр України"(надалі також –позивачем) та Корпорацією "Українська універсальна агропромислова біржа"(надалі також –відповідачем) укладено договір № 36-2 (надалі також –Договір), згідно з яким сторони зобов’язались виконати комплекс узгоджених заходів, послуг та робіт щодо проведення ХХІІ Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку "АГРО-2010"(надалі також - виставки), на території позивача (м. Київ, проспект академіка Глушкова, 1).

Пунктом 1.2. договору сторони встановили терміни проведення виставки, які становлять, зокрема:

- монтажні роботи: 13.06. –14.06.2009 (з 9.00 до 20.00 год.);

- підготовчі роботи до відкриття: 15.06.2010 (з 8.00 до 12.00 год.);

- офіційне відкриття виставки: 15.06.2010 о 12.00 год.

- робота виставки: 15.06. –19.06.2010 (з 10.00 до 18.00 год.);

- демонтажні роботи: 20.06.2010 (з 9.00 до 12.00 год.).

Відповідно до п. 4.13. договору, у випадку несвоєчасного звільнення виставкових площ, як зазначено у додатку № 2, відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 100 000 грн. 00 коп.

У додатку № 2 до договору № 36-2 від 11.05.2010 зазначається (п. 8), що демонтаж і вивезення експонатів, демонтаж виставкових стендів відповідача та вивезення виставкового обладнання відбувається: у павільйонах та відкритих виставкових майданчиках біля павільйонів –19.06 з 18-00 до 20-00 год., 20.06.-21.06. з 9-00 до 20.00 год.; у відкритих майданчиках інших –19.06. з 18.00 до 20.00 год.

З тексту позовної заяви, а також пояснень позивача вбачається, що позивачем було зафіксовано за участю його представників та інших учасників виставки, що вивіз з території позивача майна експонентів здійснювався з порушенням строків, обумовлених договором. Про це свідчать акти від 24.06.2010, складені про те, що 24.06.2010 з території позивача виїжджали автомобілі учасників виставки, зокрема ТОВ "Амако".

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до п. 4.13. договору у випадку несвоєчасного звільнення виставкових площ, які зазначено у додатку № 2, замовник сплачує на користь виконавця штраф у розмірі 100 000 грн. та в якості доказів надає акти за фактом виїзду.

Проаналізувавши текст актів, суд приходить до висновку, що зазначені акти фіксують лише факт виїзду автомобілів, в них відсутня будь-яка інформація про вивезення автомобілями експонатів та сільськогосподарської техніки, що у відповідності до умов договору було б підставою для притягнення до відповідальності. Крім того, у п. 2.1.4. договору визначено дозволити виїзд вантажного/легкового автотранспорту учасників виставки та підрядних організацій за відповідно оформленими перепустками, без обмежень у часі, а отже, вільний в’їзд та виїзд автомобілів цим договором не обмежується.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не було документально підтверджено, що автомобілі ТОВ "Амако", зазначені в актах, при їх виїзді з території виставки були завантажені експонатами або сільськогосподарською технікою, що призвело б до порушення договору та настання підстав до притягнення до відповідальності Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа". Отже, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за позовом покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

В позові відмовити.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 12.08.2011