ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.11 Справа № 30/5009/2908/11
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs20111361) )
за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Віктор"(71052, с. Ланцеве Запорізької області, вул. Набережна, 144)
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Людвігсталь"(70315, с.Урицьке Розівського району Запорізької області, вул. Молодіжна, 10)
про стягнення суми,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 89 від 02.06.2011 р.;
від відповідача – в судове засідання 05.08.2011 р. не з’явився (ОСОБА_2, довіреність б/н від 26.06.2011 р. та ОСОБА_3, довіреність б/н від 26.06.2011 р. –судовому засіданні 27.07.2011 р.);
Селянське (фермерське) господарство "Віктор"звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Людвігсталь"(з урахуванням заяви від 05.08.2011 р. про відмову від позову в частині стягнення 441,64 грн. відсотків) 80000,00 грн. передплати.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2011 р. порушено провадження у справі № 30/5009/2908/11, розгляд якої призначено на 21.06.2011 р.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено до 27.07.2011 р.
Ухвалою господарського суду від 27.07.2011 р. строк вирішення спору у справі № 30/5009/2908/11 продовжено за клопотанням позивача до 11.08.2011 р., розгляд справи відкладено до 05.08.2011 р.
Після відкладення розгляду справи у судовому засіданні 05.08.2011 р. розгляд справи продовжено.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача позовні вимоги про стягнення 80000,00 грн. передплати підтримав. Посилаючись на приписи ст.ст. 174, 181 Господарського кодексу України, 530, 536 Цивільного кодексу України (435-15) зазначив, що всупереч вимог чинного законодавства, зобов’язання щодо поставки попередньо оплаченого товару відповідачем не виконані, грошові кошти в розмірі 80000,00 грн. не повернуті.
Згідно заяви від 05.08.2011 р., позивач остаточно просить стягнути з відповідача 80000,00 грн. передплати, від нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 441,64 грн. позивач відмовляється, з наслідками відмови ознайомлений.
Заява судом прийнята, у зв’язку з чим, розглядаються позовні вимоги СФГ "Віктор"про стягнення з СФГ "Людвігсталь"80000,00 грн. передплати.
Відповідач –Селянське (фермерське) господарство "Людвігсталь"–у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує. Позовну заяву вважає такою, що не відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. При цьому посилається на невідповідність підпису на позовній заяві дійсному підпису голови правління СФГ "Віктор"ОСОБА_4, що, на думку відповідача, є підставою для залишення позову без розгляду. Також вказує на пропуск позивачем встановленого ст. 257 ГК України строку позовної давності, у зв’язку з чим відповідач згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ГК України заявляє про застосування судом строків позовної давності до заявлених вимог позивача. По суті заявлених вимог пояснює, що у березні 2008 р. СФГ "Людвігсталь"на адресу позивача було поставлено товару (насіння сорго) на загальну суму 80000,00 грн.
Представник відповідача у судове засідання 05.08.2011р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 05.08.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача у судовому засіданні 27.07.2011 р., суд
ВСТАНОВИВ:
Як вказує позивач, на підставі усної домовленості між Селянським (фермерським) господарством "Віктор"(Покупцем, позивачем у справі) та Селянським (фермерським) господарством "Людвігсталь"(Продавцем, відповідачем у справі) виникли господарські зобов’язання, згідно з якими відповідач зобов’язався поставити товар (насіння сорго), а позивач –сплатити його вартість.
У зв’язку з цим відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 27 від 27.12.2007 року на суму 80000,00 грн. (копія міститься в матеріалах справи – арк. справи 24).
Згідно рахунку № 27 від 27.12.2007 року сторони домовились про кількість і вартість товару.
Платіжним дорученням № 621 від 27.12.2007 р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 80000,00 грн. (копія платіжного доручення –арк. справи 25).
Після отримання грошових коштів відповідач зобов’язання по відпуску товару не виконав.
У зв’язку з цим, 14.04.2011 р. позивач направив відповідачу лист (вих. № 72 від 14.04.2011 р.) з вимогою протягом 7-ми днів повернути на розрахунковий рахунок СФГ "Віктор"грошові кошти в сумі 80000,00 грн. (арк. справи 26-27).
Вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.
Позовні вимоги про стягнення з СФГ "Людвігсталь"на користь СФГ "Віктор"80000,00 грн. передплати стали предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).
Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини з купівлі-продажу, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки відповідача виразились у передачі товару, а обов’язки позивача полягають в оплаті товару.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу є оплатним; двосторонньо зобов’язуючим, а також консенсуальним, оскільки права та обов’язки сторін виникають вже в момент досягнення ними згоди за всіма істотними умовами.
Тобто, зобов’язання сторін у відносинах купівлі-продажу є зустрічними і передбачають одночасність їх виконання, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 531 ЦК України при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої зобов’язання одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.
Правила оплати майна у відносинах купівлі-продажу врегульовані ст. 692 ЦК України, згідно з якою покупець зобов'язаний оплатити товар одразу після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В силу положень ст. 531 ЦК України допускається дострокове виконання обов’язку, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Як свідчать матеріали справи, в даному випадку позивач, не очікуючи поставки Товару, достроково виконав своє зобов’язання –перерахував відповідачу грошові кошти за Товар в розмірі 80000,00 грн., що не суперечило ані домовленостям сторін, ані чинному законодавству.
Перерахування грошових коштів позивачем відповідачу в розмірі 80000,00 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи копією платіжного доручення № 621 від 27.12.2007 р. та оригіналом податкової накладної № 69/2 від 27.12.2007 р.
За приписами ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.
За правилами ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Наведена правова норма передбачає можливість пред’явлення до продавця альтернативних вимог –або передати обумовлені договором купівлі-продажу товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки обумовлений сторонами Товар не було відпущено Покупцю (позивачу), він звернувся до Продавця (відповідача) з листом від 14.04.2011 р. (вих. № 72), в якому вимагав від останнього протягом 7-ми днів повернути на розрахунковий рахунок СФГ "Віктор" грошові кошти в сумі 80000,00 грн.
Всупереч приписів закону та вимог позивача відповідач свої зобов’язання щодо повернення грошових коштів позивачу не виконав.
З огляду на викладене, суд вважає, що лист позивача (вих. № 72 від 14.04.2011 р.) з вимогою повернути перераховані грошові кошти залишено відповідачем без задоволення необґрунтовано.
Доказів повернення грошових коштів в розмірі 80000,00 грн., які були сплачені позивачем, СФГ "Людвігсталь"не надано.
Посилання відповідача на поставку позивачу у березні 2008 р. товару (насіння сорго) загальною кількістю 10000 кг. на суму 80000,00 грн., судом до уваги не приймається, як недоведене належними засобами доказування твердження.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані, зокрема, встановлюються письмовими доказами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини.
В даному випадку, відповідачем, всупереч вимог ст.ст. 32- 34 ГПК України, не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів. До того ж, позивач проти отримання товару від відвідача заперечує.
При цьому, суд зауважує, що відповідач має право звернутись до правоохоронних органів для встановлення фактів на які він посилається. За умови доведення факту поставки на адресу позивача насіння сорго, відповідач не позбавлений можливості подати до суду заяву, в порядку статей 112- 113 ГПК України про перегляд рішення по даній справі за нововиявленими обставинами.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог СФГ "Віктор", слід зазначити, що суд не вважає строк позовної давності пропущеним, оскільки предметом даного спору є вимоги СФГ "Віктор"про повернення 80000,00 грн. передплати на підставі Вимоги (вих. № 72), з якою позивач звернувся до відповідача 14.04.2011 р.
Інші доводи відповідача викладені ним у відзиві на позов, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 80000,00 грн. передплати є доведеними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Приймаючи до уваги заяву позивача про відмову від позову, в частині стягнення 441,64 грн. відсотків, підписану повноважною особою та, враховуючи, що часткова відмова позивача від позову не суперечить законодавству і фактичним обставинам справи, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, суд вважає за доцільне прийняти відмову СФГ "Віктор"від позову в частині стягнення 441,64 грн. відсотків.
Провадження у справі № 30/5009/2908/11, в частині стягнення 441,64 грн. відсотків, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, припиняється.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі (державне мито в сумі 800,00 грн. та 212,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Селянського (фермерського) господарства "Віктор"(с. Ланцеве Запорізької області) до Селянського (фермерського) господарства "Людвігсталь"(с. Урицьке Розівського району Запорізької області) задовольнити.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Людвігсталь"(70315, с.Урицьке Розівського району Запорізької області, вул. Молодіжна, 10); код ЄДРПОУ 24518871, п/р 26003215159191 Донецьк. ОФ ПАТ "УСБ"м. Донецьк МФО 334011) на користь Селянського (фермерського) господарства "Віктор"(71052, с. Ланцеве Запорізької області, вул. Набережна, 144; код ЄДРПОУ 24907331; п/р № 2600270039 ЗОДАТ "Райффайзен Банк Аваль"м. Запоріжжя, МФО 313827) 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 800 (вісімсот) грн. 00 коп. державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В частині позовних вимог щодо стягнення 441,64 грн. відсотків провадження у справі припинити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Л.П. Кагітіна
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.08.2011 р.