Суть справи: Ухвалою суду від 27 липня 2011 року розгляд справи було відкладено на 05 серпня 2011 року на 12 год. 00 хв., у відповідності до п.п. 2,3 ч.1 ст. 77 ГПК України в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, звернулось до суду з позовом до Монастириської міської ради, вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Тернопільська область, про стягнення 122 433 грн. витрат, пов'язаних з підготовкою та проведенням приватизації об'єктів комунальної власності, судових витрат.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі. Представником позивача до матеріалів справи подано письмові пояснення № 10-12-02366 від 02.08.2011 року., в яких позивач зазначив, зокрема, наступне :

- відповідно до пункту 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна", Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" від 18.05.2000 № 1723-Ш (1723-14) рішенням Монастириської міської ради від 11.05.2007 №239 Регіональному відділенню були делеговані повноваження з приватизації об'єктів комунальної власності шляхом відчуження; Монастириська міська рада даним рішенням також зобов'язалася для покриття потреб, пов'язаних із процесом приватизації залишити Регіональному відділенню 10 відсотків коштів від вартості вищевказаних об'єктів після представлення розрахунку; Регіональне відділення свої зобов'язання щодо проведення приватизації комунального майна виконало в повному обсязі: за результатами проведеного аукціону з продажу об'єктів комунальної власності, укладено договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, що перебували на балансі Монастириської міської ради;

- згідно договору купівлі-продажу №788 від 22.08,2008 нежилого приміщення першого поверху будинку по АДРЕСА_3, в м. Монастириськ, площею 74,5 кв.м., вартість приватизованого об'єкта склала 774 000,00 грн.;

- згідно договору купівлі-продажу №353 від 21.05.2008 нежилого приміщення загальною площею 28,1 кв.м. першого поверху будинку по АДРЕСА_2, м. Монастириськ, вартість приватизованого об'єкта склала 83 200,00 грн.;

- згідно договору купівлі-продажу №215 від 02.04.2008 нежилого приміщення першого поверху нежитлового будинку загальною площею 247,45 кв.м. по вул. С.Бандери, 7, м. Монастириськ, вартість приватизованого об'єкта склала 612 000,00 грн.;

- кошти від приватизації об'єктів комунальної власності в сумі 1 224 333,33 грн. (без врахування ПДВ) регіональним відділенням в повному обсязі перераховані до місцевого бюджету Монастириської міської ради;

- 19.07.2011 за №448 до господарського суду Тернопільської області Монастириською міською радою подано заяву про визнання позову регіонального відділення про стягнення коштів на витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням приватизації об'єктів комунальної власності в сумі 122 433 грн. з умовою відстрочення виконання рішення суду.

В судове засідання представник відповідача з'явився. Представником відповідача до матеріалів справи подано уточнення заяви № 479 від 04.08.2011 року про визнання позову за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, в якому відповідач, зокрема зазначив, що він не погоджується із розрахунком суми витрат для забезпечення підготовки, проведення приватизації Регіонального відділення Фонду державного майна по Тернопільській області.

В судовому засіданні 20.07.2011 року учасникам судового процесу роз’яснено їх права та обов’язки згідно ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як вбачається з п. 1 рішення Монастириської міської ради Тернопільської області № 239 від 11.05.2007 року Монастириська міська рада вирішила включити в перелік об'єктів, що підлягають відчудженню шляхом приватизації нежитлові приміщення по вул. Ів. Франка, 4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3

Згідно п. 3 даного рішення, повноваження по відчудженню шляхом приватизації вищезгадуваних об'єктів делегувати Регіональному відділенню Фонду державного майна в Тернопільській області .

У відповідності до п. 4 даного рішення для покриття потреб, пов'язаних із процесом приватизації даних об'єктів залишити Регіональному відділенню Фонду державного майна 10% коштів від вартості вищевказаних об'єктів після представлення розрахунку.

рішенням Монастириської міської ради № 299 від 14.09.2007 року "Про доповнення рішення сесії Монастириської міської ради № 239 від 11 травня 2007 року" (п.п. 1, 2) визначено, що:

- приватизації підлягає нежиле приміщення першого поверху нежитлового будинку по вул. С. Бандери, 7 в м. Монастириська, загальною площею 247,45 кв. м. (шляхом продажу на аукціоні без збереження спеціалізації ).

рішенням Монастириської міської ради № 358/1 від 25.12.2007 року "Про доповнення рішення сесії Монастириської міської ради № 239 від 11 травня 2007 року" (п.п. 1, 2) визначено, що:

- приватизації підлягає нежиле приміщення першого поверху будинку по АДРЕСА_3 в м. Монастириська, площею 74,5 кв. м. (шляхом продажу на аукціоні із збереженням профілю).

рішенням Монастириської міської ради № 358/2 від 25.12.2007 року "Про доповнення рішення сесії Монастириської міської ради № 239 від 11 травня 2007 року" (п.п. 1. 2) визначено, що:

- приватизації підлягає нежиле приміщення. загальною площею 28,1 кв. м першого поверху будинку по АДРЕСА_2 в м. Монастириська (шляхом продажу на аукціоні без збереженням спеціалізаці) .

У відповідності до договору купівлі-продажу комунального майна –об'єкта групи А, що підлягає продажу на аукціоні від 02.04.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 215, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та фізичною особою ОСОБА_3 –нежиле приміщення першого поверху нежитлового будинку загальною площею 247,45 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, продане по ціні 612 000 грн ., в т. ч. податок на додану вартість –102 000 грн.

Згідно договору купівлі-продажу комунального майна - об'єкта групи А, що підлягає продажу на аукціоні від 21.05.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №353, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та фізичною особою ОСОБА_4 –нежиле приміщення, загальною площею 28,1 кв. м. першого поверху будинку по АДРЕСА_2, продане по ціні 83 200 грн ., в т. ч. податок на додану вартість –13 866 грн. 67 коп.

У відповідності до договору купівлі-продажу комунального майна –об'єкта групи А, що підлягає продажу на аукціоні від 22.08.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 788, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та фізичною особою ОСОБА_5 –нежиле приміщення першого поверху будинку по АДРЕСА_3 площею 74,5 кв. м, продане по ціні 774 000 грн ., в т. ч. податок на додану вартість –129 000 грн.

Вказані договори посвідчено приватним нотаріусом Монастириського районного нотаріального округу Тернопільської області –ОСОБА_6 згідно умов даних договорів купівлі-продажу об'єкти комунального майна продано на загальну суму 1 469 200 грн ., в т. ч. податок на додану вартість –244 866 грн. 67 коп.

В результаті здійсненої приватизації до місцевого бюджету Монастириської міської ради позивачем перераховані кошти в сумі 1 224 333 грн. 33 коп ., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 26 від 08.04.2008 р. на суму 25710 грн. 24 коп.

- № 27 від 09.04.2008 р. на суму 484289 грн. 76 коп.

- № 34 від 27.05.2008 р. на суму 3163 грн. 80 коп.

- № 35 від 29.05.2008 р. на суму 66169 грн. 53 коп.

- № 39 від 28.08.2008 р. на суму 9580 грн. 80 коп.

- № 41 від 19.09.2008 р. на суму 287500 грн.

- № 43 від 23.09.2008 р. на суму 26 666 грн. 67 коп.

- № 48 від 22.10.2008 р. на суму 135 000 грн.

- № 49 від 24.10.2008 р. на суму 186 252 грн. 53 коп. (належним чином засвідчені копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

Як стверджує позивач, Монастириська міська рада кошти в розмірі 10% від суми проданого комунального майна (покриття витрат, пов'язаних з підготовкою та проведенням приватизації об'єктів комунальної власності), що становить 122 333 грн. 33 коп . Регіональному відділенню фонду державного майна України по Тернопільській області не перерахувала.

Як визначається в ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997 року, з наступними змінами, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" N 2163-XII від 04 березня 1992 року, з наступними змінами, державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні

У відповідності до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону (2163-12) , інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Як визначається в п. 1 Закону України "Про Державну програму приватизації" (1723-14) , Державна програма приватизації на 2000-2002 роки (далі - Програма) визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Згідно п. 48 Закону України "Про Державну програму приватизації" (1723-14) , продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) та цієї Програми.

Як вбачається із договорів купівлі-продажу, які знаходяться в матеріалах справи, предметом купівлі-продажу було комунальне майно –об'єкти групи А, що підлягають продажу на аукціоні.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" № 2171-XII від 06 березня 1992 року, з наступними змінами, продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно:

- Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва;

- органи приватизації, створені місцевими Радами.

Згідно п. 3 рішення Монастириської міської ради № 239 від 11.05.2007 року Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Тернопільській області були делеговані повноваження по відчудженню шляхом приватизації об'єктів по вул. Ів. Франка, 4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Як визначається ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

20.07.2011 року від відповідача надійшла заява № 448 від 19.07.2011 року про визнання позову з умовою відстрочення виконання рішення суду, в якій відповідач, зокрема, зазначив, що Монастириська міська рада визнає позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, не відмовляється від виконання обов'язку по сплаті 122 433 грн. позивачу, однак, оскільки у міському бюджеті склалась важка фінансова ситуація, просить суд відстрочити виконання рішення до прийняття міського бюджету на 2012 рік.

05.08.2011 року від відповідача надійшло уточнення заяви № 479 від 04.08.2011 року про визнання позову за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, в якому відповідач, зокрема зазначив, що він не погоджується із розрахунком суми витрат для забезпечення підготовки, проведення приватизації Регіонального відділення Фонду державного майна по Тернопільській області, оскільки, як стверджує відповідач, даний розрахунок зроблений на основі суми 10 відсотків від вже приватизованого майна, а згідно п. 4 рішення міської ради № 239 від 11.05.2007 року "Про включення в перелік об'єктів, що підлягають відчуженню шляхом приватизації нежитлових приміщень по вул АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3" для покриття потреб, пов'язаних із процесом приватизації Регіональне відділення повинно було залишити собі 10 відсотків від вартості майна, що підлягало приватизації.

Суд критично оцінює твердження відповідача з огляду на наступне.

Згідно п. 4 рішення Монастириської міської ради Тернопільської області № 239 від 11.05.2007 року Монастириська міська рада вирішила: для покриття потреб, пов'язаних із процесом приватизації об'єктів залишити Регіональному відділенню Фонду державного майна 10% коштів від вартості вищевказаних об'єктів після представлення розрахунку .

У даному Рішенні не зазначено від якої саме вартості об'єктів, що підлягають відчудженню шляхом приватизації (початкової вартості чи вартості продажу майна з аукціону) здійснюватиметься сплата 10 % коштів, однак зазначено, що саме для покриття потреб, пов'язаних з процесом приватизації Регіональному відділенню фонду держмайна України по Тернопільській області залишити 10% коштів після представлення розрахунку .

Представником відповідача підтверджено, що позивачем виставлялись відповідачу рахунки на суму 122 433 грн. та такі рахунки отримувались відповідачем.

Також позивачем направлявся відповідачу ряд листів, зокрема, лист № 05-05-03550 від 08.09.2008 року з проханням виділити кошти в сумі 122 433 грн. з місцевого бюджету у відповідності до п. 4 рішення № 239 від 11.05.2007 року.

На даний лист відповідач:

- своїм листом № 732 від 10.09.2008 року повідомив позивача про те, що цей лист буде розглянуто на черговій сесії міської ради і про результати розгляду позивача буде повідомлено;

- своїм листом № 831 від 21.10.2008 року повідомив, що на сесії міської ради від 14 жовтня 2008 року відмовлено у виділенні коштів у зв'язку з тим, що дана сума може бути виділена тільки з загального фонду міського бюджету 2008 року, а в міському бюджеті таких коштів немає і уточнення за 9 місяців 2008 року міською радою не проводилося, тому що дохідна частина бюджету виконана на 95,93%.

Також позивач звертався до відповідача з листом № 05-05-03544 від 19.08.2009 року, в якому просить відповідача розглянути питання виділення субвенції в сумі 122 433 грн.

На даний лист відповідач повідомив позивача своїм листом № 732 від 16.09.2009 року про те, що у загальному фонду міського бюджету не вистачає коштів на виплату заробітної плати працівникам установ, що фінансуються з міського бюджету та на оплату енергоносіїв даними установами, оплата за які повинна бути здійснена в першочерговому порядку згідно Постанови Кабінету Міністрів № 1036 від 26 листопада 2008 року (1036-2008-п) , тому питання про виділення такої субвенції на даний час не може бути вирішено.

Також в матеріалах справи знаходиться претензія № 05-12-02802 від 02.09.2010 року "Про сплату коштів на витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням приватизації об'єктів комунальної власності в сумі 122 433 грн.", яка залишена без задоволення відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують перерахування Відповідачем Позивачу 10 % від суми проданого позивачем майна та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, Відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 122 433 грн. витрат, пов'язаних з підготовкою та проведенням приватизації об'єктів комунальної власності .

Стосовно клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду до прийняття міського бюджету на 2012 рік, слід зазначити наступне.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, суд може за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за ініціативою суду у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити або змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно Роз’яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96р. (v_333800-96) "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України" із наступними змінами, суд на підставі статті 121 ГПК має право відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочку виконання рішення законодавець визначив як - відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо. В даному випадку відстрочка не застосовується.

Підставою для відстрочки, розстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання даного рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

В Роз’ясненнях Президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96р. (v_333800-96) "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України" із наступними змінами, звернуто увагу на те, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Разом з тим, оцінюючи заявлене відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення суду до прийняття міського бюджету на 2012 рік, суд дійшов висновку, що останнє не підлягає до задоволення, оскільки жодних допустимих доказів, які б підтверджували неможливість виконання рішення суду чи наявність обставин, які унеможливлюють його виконання відповідачем згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України в обґрунтування вищезазначеного відповідачем суду не було представлено.

За таких обставин, господарський суд відхиляє клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення господарського суду .

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать нормам чинного законодавства.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Монастириської міської ради вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Тернопільська область, ідентифікаційний код 04058433, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14037372, - 122433 грн. витрат, пов'язаних з підготовкою та проведенням приватизації об'єктів комунальної власності.

Видати наказ.

3. Стягнути з Монастириської міської ради вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Тернопільська область, ідентифікаційний код 04058433 :

- 1224 грн. 33 коп. - державного мита в доход Державного бюджету України;

- 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на рахунок номер 31210264700002, одержувач коштів Державний бюджет м. Тернопіль 22050003, код ЗКПО 23588119, МФО банк одержувача 838012 ГУДК у Тернопільській області.

Видати накази.

4. рішення надіслати сторонам по справі .

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, через місцевий господарський суд.