Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

рішення прийняте 02.08.2011, оскільки 20.07.2011 у судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" до Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (з урахуванням заяви позивача про зміну (уточнення) позовних вимог, поданої в 03.09.2010) про:

- усунення перешкод в користуванні майном (цілісним майновим комплексом-цехом виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ. LXI), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84) шляхом повного демонтування шлагбауму по вул. Мурманська, 7, м. Київ, на шляху до цілісного майнового комплексу - цеху виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ LXI) по вул. Червоноткацька, 84, м. Київ;

- усунення перешкод в користуванні майном (цілісним майновим комплексом-цехом виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ. LXI), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84) шляхом повного демонтування бетонного паркану з колючим дротом протяжністю 8 м напроти в'їзних воріт цілісного майнового комплексу - цеху виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ. LXI) по вул. Червоноткацька, 84, м. Київ;

- усунення перешкод в користуванні майном (цілісним майновим комплексом-павільйоном (літ. CLXXXIX), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 63В) шляхом повного демонтування самовільно збудованих металевих в'їзних воріт по вул. Червоноткацька на шляху до цілісного майнового комплексу - павільйону (літ. CLXXXIX), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червойоткацька, 63В;

- зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкоди у користуванні цілісним майновим комплексом-цехом виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ LXI) (знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84) та цілісним майновим комплексом-павільйоном (літ. CLXXXIX) (знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 63В), які належить на праві власності позивачу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.09.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Радикал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акваторія" (позивач) укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу –цех виробництв 75% змочующих порошків ДДТ (літ. LXI), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84. Вказане приміщення знаходиться поруч з майновим комплексом, який раніше придбало Закрите акціонерне товариство "Холдингова компанія "Бліц Інформ" (відповідач). Згідно Договору купівлі-продажу від 12.03.2008 позивач також придбав цілісний майновий комплекс - павільйон (літ. CLXXXIX), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червойоткацька, 63В. Придбане приміщення позивач переобладнав та здає в оренду в якості складських та офісних приміщень. Єдиний доступ великогабаритного вантажного транспорту до приміщень позивача, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84, пролягає через вул. Мурманську, яку відповідач самовільно перекрив. Відповідач самовільно встановив ворота з контрольно-пропускним пунктом та бетонний паркан з колючим дротом, чим блокує можливість повноцінного доступу позивача через вул. Мурманську (що знаходиться у загальному користуванні) до належного йому нерухомого майна по вул. Червоноткацькій, 84 та по вул. Червоноткацькій, 63В. Відповідач відмовляється надати можливість проїзду через самовільно збудовані ним ворота. Існує ще прохід до приміщень позивача через вулицю Червоноткацьку, проте великогабаритний вантажний транспорт технічно не здатен проїхати цим шляхом. За таких обставин, позивач керуючись ст. 391 Цивільного кодексу України вважає, що відповідач зобов‘язаний усунути перешкоди у користуванні позивачем нежитловим приміщенням шляхом демонтування паркану та воріт, збудованих відповідачем.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що зведення відповідачем металевих в‘їзних воріт по вул. Мурманська було пов‘язано лише із задоволенням власних потреб для більш зручного обслуговування власного майна. Відповідач вказує на те, що до моменту побудови вказаних металевих воріт взагалі не було проїзду, оскільки їх місце займав бетонний паркан. Крім того, відповідач зазначає, що металеві ворота по вул. Мурманській не перешкоджають позивачу у вільному доступі до його майна іншими шляхами, якими позивач користувався до моменту побудови вказаних воріт; зведений бетонний паркан не перегороджує автомобільні шляхи, оскільки зведений на території відповідача. Металеві ворота по вул. Червоноткацькій відповідач не будував, ворота існували ще до купівлі відповідачем нерухомого майна у 2001 році, а тому наявність воріт, як перешкода у здійсненні позивачем правомочностей щодо розпорядженням його майном розглядатись не може.

02.08.2011 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням представника позивача у відрядженні.

Клопотання судом визнано необґрунтованим, причини неявки до суду –неповажними. Позивачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваторія", а не конкретний представник, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

16.09.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Радикал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акваторія" (покупець, позивач) укладено Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.

За умовами вказаного Договору продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, яким є цілісний майновий комплекс-цех виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ. LXI), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84.

За Договором купівлі-продажу, укладеним 12.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Радикал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акваторія", позивач купив нерухоме майно – цілісний майновий комплекс - павільйон (літ. CLXXXIX), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червойоткацька, 63В.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося позивача, який мав довести факт встановлення саме відповідачем воріт з контрольно-пропускним пунктом та бетонного паркану з колючим дротом, а також факт порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача щодо користування нежитловими приміщеннями, належними позивачу на праві власності.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

У п. 7 листа Вищого арбітражного суду України "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" № 01-8/98 від 31.01.2001 (v8_98800-01) для подання позову про усунення порушень права власності не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника необхідно довести факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей, тобто сам факт порушення.

Згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 12.07.2001 між Відкритим акціонерним товариством "Радикал" (продавець) та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (покупець, відповідач), відповідач купив майновий комплекс ВАТ "Радикал", що знаходиться у місті Києві по вул. Мурманській,7, який включає все нерухоме майно з усіма інженерними комунікаціями, залізничними, автомобільними іншими шляхами. спорудами,мережами, газовим господарством, підводами та сполученням ВАТ "Радикал".

Відповідно до п. 1.3 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.07.2001 року склад нерухомого майна, його опис, та ціна купівлі-продажу окремих об'єктів нерухомості викладені в Додатку № 1 до Договору, перелік комунікацій та іншого майна, яке переходить у власність відповідача, викладено у Додатку № 2 до Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.07.2001 до складу придбаного відповідачем нерухомого майна входить контрольно-пропускний пункт, паркан, ворота, будівля КПП бази, збудованої госпспособом (п.п. 45, 55-65 Додатку № 1).

Тобто, суд приходить до висновку, що дані споруди (ворота з контрольно-пропускним пунктом та бетонний паркан) існували ще до укладення відповідачем договору купівлі-продажу та увійшли до складу нерухомого майна, придбаного відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту встановлення саме відповідачем воріт з контрольно-пропускним пунктом та бетонного паркану з колючим дротом і створення відповідачем перешкод у користуванні нерухомим майном, що належить позивачу на праві власності.

Надані позивачем фотознімки не можуть слугувати належними доказами, оскільки не підтверджено, що на них зображено саме ті об’єкти, які є предметом спору у даній справі.

Крім того, у п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 (v_973600-07) зазначено, що за приписами статті 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Суд не повинен перебирати на себе не притаманні йому функції експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2010 у справі № 11/193 за клопотанням позивача у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу для встановлення факту існування чи відсутності воріт з контрольно-пропускним пунктом та бетонного паркану з колючим дротом на момент придбання відповідачем нерухомого майна, а також факту наявності перешкод у користуванні нерухомим майном належним позивачу на праві власності.

Матеріали справи № 11/193 експертною установою повернуті до суду без виконання експертизи, у зв’язку з неоплатною вартості експертного дослідження.

Згідно з п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 (v_123600-07) у разі відмови чи ухиленні заінтересованої сторони від оплати витрат пов’язаних із проведенням судової експертизи господарський суд розглядає справи на підставі наявних доказів.

Таким чином, суд враховує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження встановлення відповідачем воріт з контрольно-пропускним пунктом та бетонного паркану з колючим дротом і створення відповідачем перешкод у користуванні належним позивачу нерухомим майном, а дії позивача, які призвели до невиконання експертизи, свідчать про недоведеність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Позивачем не доведено та не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві України, не доведені позивачем належними та допустимими доказами, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

У зв’язку з відмовою в позові судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32- 34, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У задоволенні позову відмовити повністю.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.08.2011