Суддя Ніколаєнко Р.А.

За позовом відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м.Запоріжжя, вул..Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926)

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69093, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, ідент.№ НОМЕР_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (70435, АДРЕСА_3, ідент.№ НОМЕР_2)

про стягнення 4710,02 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

В засіданні 28.07.2011:

від позивача - ОСОБА_3 (дов.257 від 09.11.2010), ОСОБА_4 (дов.167 від 24.05.2011)

від відповідача - ОСОБА_5 (дов.615 від 18.03.2010)

від третьої особи – не з’явився

В засіданні 01.08.2011:

від позивача - ОСОБА_3 (дов.257 від 09.11.2010)

від відповідача - ОСОБА_1 особисто, ОСОБА_5 (дов.615 від 18.03.2010)

від третьої особи – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м.Запоріжжя заявлено позов до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 4710,02 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 4690 від 19.03.2007.

Ухвалою від 23.04.2010 заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №16/102/10 з призначенням судового засідання на 20.05.2010. Ухвалою від 20.05.2010 розгляд справи було відкладено до 03.06.2010. Ухвалою від 03.06.2010 строк вирішення спору продовжено до 23.09.2010, розгляд справи відкладено до 01.07.2010. В подальшому розгляд справи відкладався до 22.07.2010, до 19.08.2010, до 07.09.2010, до 20.09.2010, про що винесено відповідні ухвали. Крім того, в засіданні 07.09.2010 оголошувалась перерва до 08.09.2010.

Згідно з ухвалою від 20.09.2010 копії відповідних матеріалів з даної справи були надіслані до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області для приєднання до матеріалів кримінальної справи №10081002 з метою проведення перевірки та встановлення відповідності підписів на договорі про постачання електричної енергії № 4690 від 19.03.2007 між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ФОП ОСОБА_1, додаткових угодах до нього, актах прийому-передачі електричної енергії та рапортах про спожиту електроенергію. У зв’язку з цим провадження у справі було зупинено до отримання результатів перевірки.

15.06.2011 від прокуратури Орджонікідзевського району м.Запоріжжя судом отримано листа від 27.05.2011 вих.№ 91-1866, яким повідомлено, що в ході розслідування кримінальної справи № 10081002, порушеної за фактом підроблення підпису ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, Орджонікідзевським РВ ЗМУ ГУМВС виносилась постанова від 21.09.2010 про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручалося фахівцям НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області. Цим же листом повідомлено про завершення експертизи та надіслано копію висновку експертів № 186 від 27.12.2010.

Ухвалою від 06.07.2011 провадження у справі було поновлено з 28.07.2011 та на той же день призначено засідання суду.

Представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв’язку з неможливістю явки в судове засідання 28.07.2011 ФОП ОСОБА_1 особисто через перебування на стаціонарному лікуванні. Враховуючи, що інтереси ФОП ОСОБА_1 у даній справі представляє уповноважений представник за довіреністю, який бере участь у судових засіданнях, а також враховуючи сплив встановленого строку вирішення спору, клопотання відхилено судом.

За ініціативою суду в засіданні 28.07.2011 оголошувалася перерва до 01.08.2011.

В засіданні 01.08.2011 проголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги, засновані ним на положеннях Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правил користування електричною енергією, ст.ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 188, 193 Господарського кодексу України та на умовах договору про постачання електричної енергії № 4690 від 19.03.2007. Просить стягнути з відповідача 4710,02 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.08.2009 по 22.09.2009. Позивач зазначив, що за період з 01.08.2009 по 04.08.2009 сума боргу розрахована згідно показів розрахункового приладу обліку, що зафіксовані та надані відповідачем у рапорті (акті) про спожиту електроенергію згідно з п.4 додатка № 4 до договору № 4690, за період з 05.08.2009 по 31.08.2009 в зв’язку з неподанням рапорту розрахунок суми боргу здійснено за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії згідно з п.6.39 Правил користування електричною енергією та п.11 додатка № 4 до договору, за період з 01.09.2009 по 22.09.2009 - за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання також згідно з п.6.39 Правил та п.11 додатка № 4 до договору.

Відповідач проти позову заперечив в повному обсязі, посилаючись на відсутність підстав для заявлення до нього таких вимог. Зазначив, що договір про постачання електричної енергії № 4690 від 19.03.2007 ним не укладався та є підробленим, рівно як є підробленими й рапорти про спожиту електроенергію, які подавалися позивачу невідомими особами. Пояснив, що раніше перебував з позивачем у правовідносинах на підставі договору № 4690 від 25.06.1999 на користування електричною енергією з ціллю енергоживлення приміщення крамниці по АДРЕСА_4 в м.Запоріжжя, але договір № 4690 від 19.03.2007 не підписував. В подальшому вказане приміщення було продано гр.ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 04.05.2007, який було нотаріально посвідчено та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів. Відповідач зазначив, що за зобов’язаннями з оплати спожитої електроенергії мають відповідати особи, якими використовувалося приміщення крамниці по АДРЕСА_4 у стягуваний період, але не він.

Позивач на заперечення відповідача надав суду письмові пояснення від 26.07.2011, де підтвердив, що 25.06.1999 ним з відповідачем укладався договір на користування електричною енергією № 4690, але в зв’язку з прийняттям нової редакції Правил користування електричною енергією у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 № 910 (z1399-05) виникла необхідність приведення договірних відносин у відповідність до цієї редакції Правил і тому була здійснена новація шляхом укладення договору № 4690 від 19.03.2007 про постачання електричної енергії. Позивач звернув увагу, що договір № 4690 від 19.03.2007 було укладено до продажу приміщення крамниці відповідачем. Також зауважив, що для проведення почеркознавчої експертизи, що проводилася в рамках кримінальної справи № 10081002 на виконання постанови Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, оригінал договору № 4690 від 19.03.2007 був наданий безпосередньо ФОП ОСОБА_1, з чого слідує, що відповідач був цілком обізнаний про наявність цього договору, схвалював його та не мав заперечень щодо його дії. Зазначив, що до теперішнього часу договір № 4690 від 19.03.2007 не розірвано, не визнано недійсним і та обставина, що відповідач з лише йому відомих причин довірив підписання договору іншій особі не виключає зобов’язання відповідача сплатити кошти за спожиту електричну енергію. Крім того, позивач вказав на невиконання відповідачем передбаченого п.6.18 Правил користування електричною енергією положення з обов’язкового повідомлення енергопостачальної організації про звільнення приміщення, а в разі неповідомлення про це споживач зобов’язаний здійснювати оплату спожитої на таких об’єктах електричної енергії та інші платежі, виходячи з умов відповідних договорів. А оскільки відповідач не повідомив позивача у встановленому порядку про звільнення приміщення з його продажем, обов’язок з оплати електроенергії не припинився. В судовому засіданні позивач представив повідомлення відповідача про необхідність розірвання договору № 4690 від 25.06.1999, яке він отримав лише 31.08.2010.

На доводи позивача щодо надання для проведення почеркознавчої експертизи оригіналу договору безпосередньо відповідачем, останній надав письмові пояснення, згідно з якими оригінал договору № 4690 від 19.03.2007 був ним знайдений вже після отримання позовної вимоги серед документів та майна, які частками вивозилися з раніше займаного приміщення після його продажу. Також відповідач зауважив на результатах експертизи, якими підтверджено, що підпис на договорі № 4690 від 19.03.2007 виконана не ним, а іншою особою. Також зазначив, що рапорти про спожиту електроенергію, які надавалися позивачу, ним не складалися та не підписувалися, а підписувалися та подавались зовсім іншими особами і службові особи позивача, приймаючи такі рапорти до обліку, свідомо допускали порушення.

Відповідач просить в позові відмовити в повному обсязі.

ФОП ОСОБА_2 - третя особа, який належним чином повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвал суду за адресою реєстрації згідно з даними ЄДР, вимоги суду не виконав, в засідання суду не з’явився, але це не перешкоджає вирішенню спору.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд не знайшов підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ( ГПК України (1798-12) )доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарських суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем у підставу позовних вимог про стягнення з відповідача 4710,02 грн. заборгованості за спожиту за період з 01.08.2009 по 22.09.2009 електроенергію покладено договір на постачання електричної енергії № 4690 від 19.03.2007.

Згідно із змістом вказаного договору ВАТ "Запоріжжяобленерго" являється постачальником електричної енергії, а ФОП "ОСОБА_1" –споживачем.

Згідно з п.2.3 договору споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

За приписами ст. 275 Господарського кодексу України ( ГК України (436-15) ) відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі типових, до категорії яких відноситься договір про постачання електричної енергії, повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст.179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст.181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування типового договору.

За ч.ч. 3, 6 ст. 179 ГК України укладення договору є обов’язковим для сторін, між іншим, якщо договір є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання. Суб’єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зобов’язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції.

Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом укладається у формі єдиного документа (що в даному випадку є обов’язковим), підписаного сторонами.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В зв’язку із запереченням відповідачем факту підписання договору про постачання електричної енергії № 4690 від 19.03.2007, при розгляді даної справи для всебічного з’ясування всіх її обставин, судом було ухвалено Орджонікідзевському РВ ГУМВС України в Запорізькій області, прокуратурі Орджонікідзевського району м.Запоріжжя та прокуратурі Запорізькій області забезпечити та провести в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України перевірку щодо підробки документів (договору № 4690 від 19.03.2007, додатків до нього, рапортів) та використання завідомо підробленого документа.

Постановою Орджонікідзевського РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 28.08.2010 було порушено кримінальну справу № 10081002 за фактом підробки договору про постачання електричної енергії № 4690 від 19.03.2007 між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ФОП ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

В ході розслідування вказаної кримінальної справи постановою Орджонікідзевського РВ ЗМУ від 21.09.2010 було призначено судову почеркознавчу експертизу щодо підробки підпису ФОП ОСОБА_1, проведення якої доручено фахівцям НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області.

Після завершення експертизи належним чином завірений висновок експертів від 27.12.2010 № 186 представлено суду.

Предметом експертного дослідження являлися оригінал договору № 4690 від 19.03.2007 на постачання електричної енергії, вилучений у ОСОБА_1 (аркуші №№ 6, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21) та оригінал договору № 4690 від 19.03.2007 на постачання електричної енергії, вилучений у ВАТ "Запоріжжяобленерго" (аркуші №№ 1, 6, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21).

За результатами дослідження зроблено висновок, що підписи, виконані від імені гр.ОСОБА_1 у графах "Споживач" та "ПП ОСОБА_1" на аркушах №№ 6, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 договору, вилученого у ОСОБА_1, та на аркушах №№ 1, 6, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 договору, вилученого у ВАТ "Запоріжжяобленерго", виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Таким чином, експертизою доведено той факт, що договір про постачання електричної енергії № 4690 від 19.03.2007, на якому засновані вимоги позивача, відповідачем не підписувався, а відтак в силу приведених вище норм ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) зазначений правочин не можна вважати вчиненим сторонами.

Матеріалами справи та поясненнями встановлено, що 25.06.1999 було укладено договір про користування електричною енергією № 4690.

Згідно з п.1.1.1 договору № 4690 від 25.06.1999 позивач –електропостачальна організація здійснює постачання електричної енергії відповідачу –споживачу, який здійснює оплату спожитої електроенергії згідно з договірними умовами.

Пунктом 10.1 договору № 4690 від 25.06.1999 узгоджено, що договір укладено на строк до 31.12.2000, вступає в силу з моменту підписання та вважається щорічно продовженим якщо за місяць до закінчення цього строку не надійде заяви однієї з сторін про відмову від договору або його перегляд.

Враховуючи, що у п.10.1 копії договору, яка знаходиться в матеріалах справи, містяться виправлення, зазначається, що такі самі виправлення містить і оригінал договору, оглянутий судом у судовому засіданні.

Докази припинення договору № 4690 від 25.06.1999 в узгодженому сторонами порядку відсутні, їх відсутність не спростовується позивачем.

За твердженням позивача, з укладенням договору № 4690 від 19.03.2007 відбулася новація, внаслідок чого договір № 4690 від 25.06.1999 припинив свою дію та одночасно виникли зобов’язання за договором № 4690 від 19.03.2007.

З такою позицією погодитися не можна, оскільки вона суперечить вимогам закону та умовам договору № 4690 від 25.06.1999.

Укладення (переукладення) договору про той же предмет новацією не являється.

Але у будь-якому разі новація має відбуватися за домовленістю сторін, новація в односторонньому порядку не допускається. Так, ст. 604 ЦК України встановлено, що зобов’язання про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація) припиняється за домовленістю сторін.

Умови про те, що з укладенням нового договору на постачання електроенергії припиняє дію договір № 4690 від 25.06.1999, ні договір № 4690 від 25.06.1999, ні договір № 4690 від 19.03.2007 не містять.

Не заперечується, що згідно з п.1 постанови НКРЕ України від 17.10.2005 № 910 (z1399-05) "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія цих Правил, не пізніше трьох років з дня набрання чинності постановою необхідно було привести взаємовідносини між собою у відповідність до Правил у новій редакції, але таке має відбуватися з дотриманням встановлених законом норм.

За приписами ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Матеріалами справи спростовується факт підписання відповідачем договору № 4690 від 19.03.2007, покладеного у підставу позову, а відтак і факт його укладення. Зазначене виключає підстави для стягнення заявленої суми на заявлених підставах.

За таких обставин, в позові відмовляється.

Обґрунтування позивача не можуть бути прийняті до уваги внаслідок вищевикладеного, а також в зв’язку з наступним.

Не заперечується, що за п.6.18 Правил користування електричною енергією у разі звільнення займаного приміщення та остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов’язаний повідомити про це постачальника електричної енергії не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем для звільнення приміщення та остаточного припинення користування електричною енергією включно. Постачальник електричної енергії, у такому разі, зобов’язаний припинити постачання електричної енергії за договором. В разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення постачальника електричної енергії та остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов’язаний здійснювати оплату спожитої на таких об’єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Проте, у підставу позову позивачем однозначно покладено договір № 4690 від 19.03.2007, який, як встановлено матеріалами справи та поясненнями, відповідачем не підписувався.

З тих же причин не можуть впливати на вирішення спору зауваження позивача на тому, що договір № 4690 від 19.03.2007 передує продажу відповідачем приміщення по АДРЕСА_4 в м.Запоріжжі.

Довідкою ОП "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" від 14.07.2011 підтверджується, що 11.05.2007 право власності на приміщення крамниці по АДРЕСА_4 в м.Запоріжжя зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.2007 № 368, укладеному ОСОБА_2 з відповідачем. В подальшому –24.06.2010 право власності на приміщення перейшло до ОСОБА_7, а 12.07.2010 –до ОСОБА_8

Твердження про те, що довіра відповідача підписати за нього цей договір іншій особі не звільняє його від обов’язку з оплати електроенергії є недоречними. Будь-які докази щодо цього не мають місця. Позивач при укладенні договору мав належним чином переконатися в особі контрагента.

Зауваження позивача на тому, що оригінал договору № 4690 від 19.03.2007 для проведення експертизи був наданий безпосередньо відповідачем також не можуть впливати на результат вирішення спору, враховуючи пояснення відповідача, приведені в описовій частині рішення.

Зазначається, що позивач не позбавлений права захистити свої права щодо отримання плати та поставлену електроенергію у інший спосіб та на інших підставах.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишають за позивачем. .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В позові відмовити.

рішення оформлено та підписано 05.08.2011.