за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головного управління Держкомзему у місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Демидова, 13), Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна 3)

про повернення земельної ділянки.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Прокурор (Прокурор Нахімовського району міста Севастополя) - не з'явився;

Позивач (Нахімовська районна в місті Севастополі Рада) –ОСОБА_3, завідувач юридичним відділом, довіреність №39 від 20.01.2011;

Відповідач (ФОП ОСОБА_2) - не з'явився;

Третя особа (Головне управління Держкомзему у місті Севастополі) –не з’явився

Третя особа (Севастопольська міська Рада) –ОСОБА_4, головний спеціаліст, довіреність №03-15/2525 від 14.07.2011.

Суть спору:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Нахімовської районної в місті Севастополі Ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з позовом про повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги, обґрунтовані самовільним зайняттям Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0016 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та використовується відповідачем для розміщення малої архітектурної форми після закінчення строку дії договору оренди без необхідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку, враховуючи те, що договір оренди від 226.09.2006 №040666100091 від 04.10.2006 припинив свою дію 04.10.2009 та не поновлений.

Ухвалою від 17.06.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 07.07.2011.

У ході розгляду справи позивач у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про розгляд справи за відсутністю представників позивача та зазначив, що позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі (вх. 6963/11 від 29.06.2011).

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 07.07.2011 на 20.07.2011.

У судове засідання 20.07.2011 відповідач явку уповноважених представників не забезпечила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно, про причини нез’явлення не сповістила.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем проживання ФОП ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Поштова кореспонденція фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, яка направлялась судом на означену адресу була повернута відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення у зв’язку з "закінченням терміну зберігання".

В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (v1228600-06) зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Представники позивача та третьої особи (Севастопольської міської Ради) у судовому засіданні 20.07.2011 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи (Севастопольської міської Ради), суд -

Відповідно до Типового положення про Київське та Севастопольське управління земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №930 від 07.08.1996 (930-96-п) , Севастопольське управління земельних ресурсів –місцевій державний орган, який знаходиться у підпорядкуванні Державного комітету по земельних ресурсах.

Управління в межах компетенції здійснює державне управління земельними ресурсами, забезпечує проведення земельної реформи, раціональне та охорону земель на території міста. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. № 1958 "Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель" (1958-2002-п) утворено в складі Державного комітету по земельних ресурсах Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель як урядовий орган державного управління та затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель.

Згідно з п. 3 та п. 5 вказаного Положення (1958-2002-п) Держземінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, обстежує земельні ділянки, які підлягають рекультивації, та видає спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених в установленому порядку, а також обстежує земельні ділянки, на яких заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Процедуру проведення перевірок, пов’язаних з належним використанням земель, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N312 (z1223-03) , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за N1223/8544 (надалі –Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Згідно із зазначеним Порядком Держкомзему (z1223-03) та її територіальним органам надано право проводити наступні види перевірок: планові, позапланові і оперативні. Відповідно до п.3.2 Порядку №312 (z1223-03) позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему і проводиться за наявності доручення, у тому числі і органів прокуратури. При цьому, вона може проводитися без попереднього повідомлення юридичних і фізичних осіб у разі неможливості їх своєчасного повідомлення (обмеження строку на проведення перевірки, тощо).

04.06.2010 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі, відповідно до статей 6 та 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"проводилася перевірка дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог земельного законодавства по АДРЕСА_2, про що був складений акт №618 та 1406 (арк.с. 11).

У результаті перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 на підставі рішення Нахімовської районної у місті Севастополі Ради №4-48/146 від 21.07.2006 надана в оренду земельна ділянка площею 0,0016 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до означеного рішення, між ФОП ОСОБА_2 та Нахімовською районною у місті Севастополі Радою був укладений договір оренди від 29.06.2006 строком на 3 році для розміщення малої архітектурної форми –торговельного кіоску з віднесенням земельної ділянки до категорії земель житлової та суспільної забудови.

Перевіркою, проведеною державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі було встановлено, що строк дії договору оренди був закінчений та не продовжувався, тобто означена земельна ділянка використовувалася ФОП ОСОБА_2 в порушення вимог Земельного кодексу України (2768-14) .

09.06.2010 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі Карташовим В.В. був складений акт обстеження земельної ділянки №618/0, за змістом якого встановлено закінчення строку дії договору оренди (арк.с. 15).

09.06.2010 ФОП ОСОБА_2 був виписаний припис №000308 у зв’язку з порушенням положень статей 125 та 126 Земельного кодексу України протягом 30 днів з моменту отримання копії означеного припису усунути порушення земельного законодавства, шляхом оформлення належним чином необхідних документів (арк.с. 9).

В результаті порушень вимог статті 125, ч. 5 статті 126 Земельного кодексу України та статті 25 Закону України "Про оренду землі"07.06.2010 Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі був складений протокол №000257 про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_2 (арк.с. 13).

Також судом встановлено, що Нахімовською районною Радою у місті Севастополі 25.06.2010 було прийнято рішення №С 48 –25/3568 від 25.06.2010, згідно з яким поновлено строк дії Договору оренди земельної ділянки площею 0,0016 га по АДРЕСА_2 для розміщення малої архітектурної форми, укладеного з ФОП ОСОБА_2.

Відповідно до протесту Прокуратури Нахімовського району міста Севастополя, отриманого Нахімовською районною у місті Севастополі Радою 29.07.2010 вимагалося скасувати рішення Нахімовської районної Ради у місті Севастополі №С 48-25/3568 від 25.06.2010, враховуючи факт наявності рішення Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 (постанова від 01.12.2009 по справі 20-11/217-12/154-9/057), відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 було зобов’язано перенести об’єкт малої архітектурної форми, у зв’язку з тим, що її розміщено з порушенням правил протипожежної безпеки.

Згідно з листом Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 26.07.2010 №2135/4-3 у продовжені строку договору оренди було ФОП ОСОБА_2 було відмовлено.

рішенням №С49-12/3582 від 27.08.2010 Нахімовської районної у місті Севастополі Ради було вирішено задовольнити протест прокуратури Нахімовського району у місті Севастополі від 28.07.2010 №46-2858 на рішення Нахімовської районної у місті Севастополі Ради №С48-25/3568 від 25.06.2010 на підставі Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 та висновку Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 26.07.2010; рішення Нахімовської районної у місті Севастополі Ради №С48-25/3568 від 25.06.2010 було скасовано.

Позаплановою перевіркою від 03.09.2010, що була проведена державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі (акт №1406, арк.с. 10) було встановлено, що припис держаного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі виконаний не був –виявлене порушення усунено не було, в 30-денний строк необхідні право встановлювальні документи оформлені не були, земельна ділянка –не звільнена.

03.09.2010 Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі був складений протокол №000511 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення та частиною першою статті 211 Земельного кодексу України.

Протокол підписаний ФОП ОСОБА_2 з відміткою, що необхідні документи за означену земельну ділянку оформлюються (арк.с. 12).

Листом від 18.10.2010 №2098 Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Севастополі звернулося до Прокурора Нахімовського району міста Севастополя з пропозицією розглянути питання про подачу позовної заяви про повернення безпідставно зайнятої земельної ділянки (арк.с. 17).

Враховуючи те, що станом на теперішній час порушення вимог земельного законодавства у вигляді безпідставного зайняття земельної ділянки не було усунено, прокурор звернувся до суду з вимогами про зобов’язання відповідача повернути зайняту земельну ділянку, що використовується відповідачем без оформлення необхідних правовстановлюючих документів після закінчення строку дії договору оренди.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України та пункту 2 ст.ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладено представництво інтересів держави при наявності порушень, або загрози протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Згідно із ст. 13 Конституції України, земля, її надра. атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основа національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної, приватної власності.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До земельних належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, які регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним кодексом України (2768-14) від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповненнями), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (2768-14) , або за результатами аукціону.

Доказів щодо наявності у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 діючого договору оренди на спірну земельну ділянку або іншої підстави набуття прав на спірну земельну ділянку, що передбачені законодавством України, суду не надавалось, як і доказів щодо добровільного звільнення земельної ділянки, усунення виявлених порушень, незважаючи на те, що згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана надати докази у підтвердження своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Оскільки дія договору оренди припинена 04.10.2009, а фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не звільнила земельну ділянку, рішення Нахімовською районною у місті Севастополі Радою про продовження договору оренди на новий строк не приймалось, то подальше користування цією ділянкою є неправомірним.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (2768-14) .

За ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Дії фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 після закінчення дії договору оренди відповідають поняттю "самовільне зайняття земельної ділянки", яке визначене у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Статтею 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Положеннями ст. 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 90 Земельного кодексу України встановлено, що власники земельних ділянок мають право: самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора в частині зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача, а саме –державне мито у розмірі 85 грн., а також 236 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82- 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути зайняту земельну ділянку площею 0,0016 га, яка розташована у місті Севастополі по АДРЕСА_2 та використовується під розміщення малої архітектурної форми після закінчення строку дії договору оренди без правовстановлюючих документів.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 85,00 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.