Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Моїсеєнко В.М., судді Котельницька В.Л., Рунова В.В., при секретарі судового засідання Даніловій Т.А. розглянувши матеріали справи № 5021/173/2011

за позовом : Прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми

до відповідачів: 1.Відкритого акціонерного товариства "SELMI", м.Суми

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "СОГДА-БСЕ-ОІЛ-КОМПАНІ", м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1.Арбітражний керуючий ВАТ"SELMI"-Лісниченко Є.С.

2.Комітет кредиторів ВАТ "SELMI"

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: Бабченко С.Г.

від відповідачів: 1. Лялько І.С.

2. не з’явився

3-і особи : 1.Лісниченко Є.С.

2. голова комітету кредиторів Машкіна Л.А.,

прокурор: Правдюк В.В.

Суть спору: прокурор просить суд визнати договір № 19/01 від 29.10.2010р. про санацію (інвестування) ВАТ "SELMI", укладений між Відкритим акціонерним товариством "SELMI" в особі арбітражного керуючого Лісниченко Є.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОГДА-БСЕ-ОІЛ-КОМПАНІ" недійсним.

Перший відповідач та перша 3-тя особа подали відзив на позовну заяву № а19/31 від 22.02.2011р., в якому просять суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Другий відповідач подав відзив на позов № У-03-14 від 21.03.2011р, в якому зазначає, що на момент порушення справи № 5021/173/2011 відповідачі не мали можливості розпочати виконання оскаржуваного договору, так як жодна із сторін договору не може розпочати виконувати взяті на себе зобов’язання без відкриття процедури санації та без затвердження плану санації ВАТ "SELMI", та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник другої 3-ї особи подала відзив на позовну заяву б/н від 23.03.2011р., в якому також просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивач не наводить жодного доказу в підтвердження своєї позиції по справі.

Перший відповідач та перша третя особа подали клопотання № 19/81 від 19.07.2011р., в якому зазначають, що у позивача відсутнє право на оскарження договору, оскільки позивач та прокурор не довели своєї заінтересованості щодо оскаржуваного договору, як це передбачено ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України. а отже просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Враховуючи те, що дане клопотання подане у відповідності до ст. 22 ГПК України, суд долучає його до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

29 жовтня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "SELMI", в особі арбітражного керуючого Лісниченко Є.С. та товариством з обмеженою відповідальністю "СОГДА-БСЕ-ОІЛ-КОМПАНІ" був укладений договір № 19/01 про санацію (інвестування) ВАТ "SELMI".

Відповідно до п.1.1 даного договору, інвестор ТОВ "СОГДА-БСЕ-ОІЛ-КОМПАНІ" зобов'язується виступити санатором Відкритого акціонерного товариства "SELMI" в межах справи про банкрутство, порушеної господарським судом Сумської області, з метою повного відновлення платоспроможності боржника на умовах плану санації, затвердженого комітетом кредиторів та господарським судом, а боржник - ВАТ "SELMI" повністю і беззастережно передає всі належні на момент укладення вказаного договору майнові, немайнові, корпоративні та інші права.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання. Згідно оскаржуваного договору, копія якого міститься в матеріалах справи, сторонами він був підписаний 29.10.2010р.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим нормативним актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 11 січня 2010 року була порушена справа № 6/1-10 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "SELMI". Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області по справі № 6/1-10 від 26.04.2011р. розпорядником майна боржника відкритого акціонерного товариства "SELMI" було призначено арбітражного керуючого Лісниченко Є.С.

За результатами попереднього засідання, судом 11.11.10р. був затверджений реєстр вимог кредиторів та призначено дату проведення перших загальних зборів кредиторів на 03.12.10р., а засідання суду було призначено на 25.01.11р., на якому повинно було розглядатися питання щодо винесення ухвали про санацію боржника; прийнята постанови про визнання його банкрутом; припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 17 п.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора, схвалення плану санації боржника.

Матеріали справи свідчать, що арбітражний керуючий Лісниченко Є.С. під час виконання повноважень розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "SELMI" в порушення вимог ст.ст. 13, 14, 17 ч.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерством економіки України 04.05.01, без погодження з комітетом кредиторів, одноособово обрала інвестора, з яким уклала договір про санацію боржника (оскаржуваний договір).

З матеріалів справи слідує, що на час укладення договору №19/01 від 29.10.2010р. про санацію (інвестування) Відкритого акціонерного товариства "SELMI", судом не був затверджений реєстр вимог кредиторів, а відповідно і не був обраний комітет кредиторів. Факт порушень вимог чинного законодавства розпорядником майна Лісниченко Є.С. підтверджується також Актом планової перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов провадження господарської діяльності від 17.12.10, проведеної фахівцями сектору з питань банкрутства у Сумській області Державного департаменту з питань банкрутства.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі вищевикладеного господарський суд вважає, що укладання оскаржуваного договору без затвердження реєстру вимог кредиторів та без обрання самого комітету кредиторів є наслідком визнання недійсним договору №19/01 від 29.10.2010р. про санацію (інвестування) ВАТ "SELMI", який в зв'язку з цим не породжує тих прав і обов'язків, яких бажали сторони.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, суд вважає, що незаконне укладення оскаржуваного договору може призвести до відчуження майна підприємства-боржника як джерела для розрахунків з працівниками, державою, та іншими кредиторами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок першого відповідача відшкодовується 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір № 19/01 від 29.10.10 про санацію (інвестування) ВАТ "SELMI", укладений між Відкритим акціонерним товариством "SELMI" в особі арбітражного керуючого Лісниченко Є.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОГДА-БСЕ-ОІЛ-КОМПАНІ".

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "SELMI" (40009, м.Суми, вул. Комсомольська, 68-А, код 04799336) в доход державного бюджету м. Суми (рах. 31112095700002, код платежу 22090200, код ЄДРПОУ 23636315, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, символ звітності банку 095) 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "SELMI" (40009, м.Суми, вул. Комсомольська, 68-А, код 04799336) в доход державного бюджету м. Суми (рах. 31211264700002, код платежу 22050003, код ЄДРПОУ 23636315, банк одержувача ГУДКУ Сумської області, МФО 837013) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.