Суть спору: Ялтинська міська рада звернулась до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" про розірвання договору оренди земельної ділянки розташованої по вул. Щорса, в районі будинку 17 в м. Ялта площею 1,25 га., зареєстрованого в Ялтинському міському управлінні земельних ресурсів 14.06.2005 року за № 040502100084 і укладеного між Ялтинською міською радою та ЗАТ "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки"; а також про розірвання договору оренди земельної ділянки розташованої по вул. Лукомського, в районі будинку № 21 в м. Ялта площею 0,1 га. зареєстрованого в Ялтинському міському управлінні земельних ресурсів 14.06.2005 року № 040502100085 і укладеного між Ялтинською міською радою та ЗАТ "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки".

Позовні вимоги мотивовані тим, що надані відповідачу в оренду земельні ділянки не були освоєні у встановлені строки, чим порушено вимоги чинного законодавства та умови договорів оренди.

09 червня 2009 р. від позивача надійшла заява про доповнення підстав позову, відповідно до якої останній, посилаючись на ст. 651 ЦК України, просить розірвати договори оренди земельних ділянок з підстав несплати відповідачем орендної плати, що порушує п. 4.1. договорів. Заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до умов договору та чинного законодавства він приступив до використання земельних ділянок в строк, проте позивачем приймались рішення, які перешкоджали відповідачу приступити до будівництва Регіонального центру сейсмобезпеки, також Виконавчий комітет Ялтинської міської ради без наявних на те підстав не видав дозвіл на початок будівництва. Крім того, відповідач зазначає, що не отримував попередження про дострокове припинення договору оренди, що порушує його права як орендаря.

рішенням господарського суду АР Крим від 14.12.2009р. у справі №2-5/2062-2009 (суддя Гаврилюк М.П.) позов Ялтинської міської ради до ЗАТ "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2010р. апеляційну скаргу ЗАТ "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" залишено без задоволення, рішення господарського суду АРК від 14.12.2009р. у справі № 2-5\2062-2009 залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 13 липня 2010 р. по справі № 2-5/2062-2009 р. касаційну скаргу задоволено. рішення господарського суду АР Крим від 14.12.2009 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2010 р. по справі № 2-5/2062-2009 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду АР Крим та передано в провадження судді Ловягіній Ю.Ю. з присвоєнням нового номеру - № 2-30/5087.1-2010.

рішенням господарського суду АР Крим від 13.12.2010 р. (суддя Ловягіна Ю.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. рішення господарського суду АР Крим від 13.12.2010 р. по справі № 5002-30/5087.1-2010 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27 квітня 2011 р. по справі № 5002-30/5087.1-2010 касаційну скаргу задоволено частково. рішення господарського суду АР Крим від 13.12.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Справу передано судді Лукачову С.О. з привласненням їй нового номеру № 5002-28/2026.2-2011, справу прийнято до провадження ухвалою господарського суду АР Крим від 20.05.2011р.

Строк розгляду справи продовжувався відповідно до статті 69 ГПК України.

У засіданні суду оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

30 липня 2004р. рішенням Ялтинської міської ради 22-ої сесії 24-го скликання № 227 Закритому акціонерному товариству "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" надані в оренду земельні ділянки площею 1,25 га та 0,1 га для розміщення і обслуговування об’єктів позабюджетного регіонального центру сейсмобезпеки та розміщення і обслуговування сейсмолабораторії за адресою: м. Ялта, вул. Щорса, в районі будинку №17 та по вул. Лукомського, в районі будинку №21 в м. Ялта (а. с. 32, т. 1).

26 січня 2005 року між Ялтинською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Ялтинському міському управлінні земельних ресурсів, про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 14.06.2005р. за № 040502100084 (а. с. 7-10, т. 1).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку (відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі –УКЦВЗ): "землі досліджень та розробок", код –1.11.5, розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Щорса, в районі будинку № 17.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,25 га, у тому числі по угіддям: 1,25 – "землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі", у тому числі "зелені насадження загального користування".

Також, 26 січня 2005 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Ялтинському міському управлінні земельних ресурсів, про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 14.06.2005р. за № 040502100085 (а. с. 18-21, т. 1).

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку (відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі –УКЦВЗ): "землі досліджень та розробок", код –1.11.5, розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Лукомського, в районі будинку № 21.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1 га, у тому числі по угіддям: 0,1 га – "забудовані землі", у тому числі "з трьома та більше поверхами".

Як встановлено п. 3.1 договорів, договори оренди укладені строком на 10 років.

Згідно п. 5.2 договорів, цільове призначення земельних ділянок – землі досліджень та розробок.

Умови та строки надання земельних ділянок в оренду регламентовані розділом 6 договорів, зокрема п. 6.2 встановлює, що надання земельних ділянок в оренду здійснюється відповідно до розробленого проекту відводу земельної ділянки.

Строк освоєння земельних ділянок 2 роки з моменту укладення договору та його державної реєстрації. У випадку не освоєння земельних ділянок у вказані строки або використання їх не за цільовим призначенням договори розриваються у порядку, встановленому діючим законодавством (п. 6.5 договорів).

Пунктом 12.4.1 договорів також передбачено, що дія договорів припиняється шляхом їх розірвання у випадку не освоєння земельної ділянки протягом 2-х років.

23 червня 2005 року Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради прийнято рішення № 938 "Про надання дозволу Закритому акціонерному товариству "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" на виконання проектно-пошукових робіт для будівництва комплексу об’єктів позабюджетного регіонального центру сейсмобезпеки по вул. Щорса, в районі будинку №17 та сейсмолабораторії по вул. Лукомського, в районі будинку № 21, у м. Ялті (а. с. 45, т.1).

Пунктом 3 вказаного відповідача зобов’язано отримати в УДА архітектурно-планувальне завдання, розробити проект та узгодити з УДА та усіма зацікавленими службами міста, дозвіл на будівництво отримати у встановленому законом порядку.

20 липня 2007 року на 11-й сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради прийнято рішення № 41 "Про внесення змін в рішення № 227 22-ої сесії Ялтинської міської ради 24-го скликання від 30.07.2004р.", яким внесені зміни в п. 5 рішення № 227 Ялтинської міської ради в частині зміни строку освоєння земельної ділянки та викладено пункт у такій редакції: "Строк освоєння земельної ділянки 3 роки" (а. с. 31, т.1).

Однією з підстав заявленого позову є те, що відповідач у передбачений трьохрічний строк не здійснив освоєння земельних ділянок, наданих йому в оренду за спірними договорами.

Суд не приймає зазначену позицію позивача з огляду на наступне.

Позивач обґрунтовує свої доводи, зокрема, листом Управляння головного архітектора Ялтинської міської ради № 2/2501 від 04.06.2009 року (а. с. 124, т. 1), відповідно до якого на ділянках в районі будинку № 21 по вул. Лукомського та будинку № 17 по вул. Щорса будівельні роботи ЗАТ "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" не проводяться, до освоєння земельної ділянки не приступав. Також зазначено, що проект на стадії розробки Генерального плану був розглянутий 16.03.2006 року на Містобудівній раді м. Ялти № 01/03-2006, проекти будівель та споруд на первісній стадії розробки. Ескізний проект Управлінням головного архітектора не узгоджено.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов’язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Пунктом 5.2 договорів передбачено, що цільове призначення земельних ділянок - землі досліджень та розробок.

Пунктом 6.5 договорів оренди визначено, що у випадку не освоєння земельних ділянок у вказані договором строки або використання їх не за цільовим призначенням договори розриваються у порядку, встановленому діючим законодавством.

Проте, відповідно до п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 (v0006600-11) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі". Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутність будівельних робіт на спірних земельних ділянках, зазначена у листі Управляння головного архітектора Ялтинської міської ради, не свідчить про нецільове використання орендованих земель.

Проектування, будівництво та ввід в експлуатацію об’єктів комплексу здійснюється поетапно, отже, посилання головного архітектора щодо знаходження проекту комплексу центру на стадії первісного розроблення є вірним лише на момент розгляду Містобудівною радою проекту – 16.03.2006р., а у подальшому відповідачем було розроблено наступні стадії проекту.

Щодо стадії розробки Генерального плану центру сейсмобезпеки, судом встановлено, що в період 1996-2001 років відповідачем розроблено перший варіант проекту, який отримав всі необхідні погодження, про що свідчать надані дозвільні документи (а. с. 122 – 150, т.4, 1-11, т. 5) серед яких погодження, зокрема, Державного комітету по архітектурі та містобудівництву лист № 498/01 від 04.07.1996р.; Міністерства економіки Автономної Республіки Крим лист № 010-7/360 від 15.07.1996р.; Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України лист № 3/7-368 від 22.12.2001р.

Директор ЗАТ "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" пояснив, що у зв’язку з тим, що за домовленістю сторін відповідачу була надана інша земельна ділянка, останній був змушений у період 2005-2009 років розробити другий варіант проекту центру сейсмобезпеки на підставі рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 938 від 23.06.2005р.

Як вбачається з виписки з протоколу Містобудівної ради № 01/03-2006 від 16.03.2006р. (а. с. 13, т. 4) відповідачу погоджені проект генерального плану комплексу об’єктів та схему транспортної системи обслуговування центру.

Судом встановлено, що комплекс центру сейсмобезпеки складається з наступних об’єктів: будівлі готелю № 1-4, Інститут технології гарантованої сейсмічної та техногенно-динамічної безпеки, сейсмообсерваторія, аквапарк, коледж сейсмобезпеки, сейсмолабораторія, музей геофізики, котеджі, а також під’їзні та міські дороги та підземні пішохідні переходи (а. с. 25-26, т. 4).

Як пояснив відповідач, нормативні строки тривалості проектування зазначеного комплексу центру сейсмобезпеки складає 5 років, також, в матеріалах справи міститься довідка про тривалість будівництва комплексу (а. с. 73-74, т. 4), яка складена на підставі "Норм продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений. СНиП 1.04.03-85. Ч. 1 и 2. Москва, 1991г.", відповідно до довідки при будівництві комплексу у складі декількох основних об’єктів тривалість будівництва визначається як сума тривалості кожного окремого об’єкту, та складає 238 місяців, а при сумісності одночасного будівництва окремих об’єктів - 30% від тривалості будівництва всіх об’єктів, тобто 30% від 238 місяців, що дорівнює 6 років.

Таким чином, вивчивши проект комплексу центру сейсмобезпеки, об’єм та характер будівництва, а також строки проектування та реальні строки здачі об’єкту, суд дійшов висновку, що з огляду на багатопрофільність та складність будівництва, визначений спірними договорами строк у 2 роки є нереально малим для освоєння земельних ділянок.

Крім того, суд зазначає, що 29 січня 2009р. Ялтинською міською радою було прийнято рішення № 181, яким скасовано рішення Ялтинської міської ради № 227 від 30.07.2004р. "Про передачу земельних ділянок в оренду ЗАТ "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" на території Ялтинської міської ради" з внесеними змінами рішенням № 41 від 20.07.2007р. (а. с. 30, т. 1). Проте, рішення Ялтинської міської ради № 181 було скасовано рішенням господарського суду АР Крим від 14.05.2009р. у справі № 2-1/2141-2009 (а. с. 104, т. 2), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2009р. (а. с. 106 – 109, т. 2).

Тобто, рішення Ялтинської міської ради № 227 від 30.07.2004р., на підставі якого укладено спірні договори оренди земельних ділянок, є дійсним. Відповідно до п. 5 даного рішення, "при неосвоении земельного участка в течение 2 лет, земельный участок будет изъят и передан в земли запаса городского Совета".

Також, відповідно до п. 6.5 спірних договорів, строк освоєння земельних ділянок 2 роки з моменту укладення договору та його державної реєстрації. У випадку не освоєння земельних ділянок у вказані строки або використання їх не за цільовим призначенням договори розриваються у порядку, встановленому діючим законодавством. Аналогічне положення передбачено п. 12.4.1 договорів, а саме: дія договорів припиняється шляхом його розірвання у випадку не освоєння земельної ділянки протягом 2 років.

При цьому, рішенням № 41 від 20.07.2007р. продовжено строк освоєння земельних ділянок до 3 років, проте, судом встановлено, що сторонами не укладено додаткових угод до договорів оренди, в частині продовження строку їх дії.

21 березня 2008р. на 16 сесії 5 скликання Ялтинською міською радою винесено рішення № 298 (3) "Про відмову у внесенні доповнення у п. 3.4 рішення 22-ої сесії Ялтинської міської ради 24-го скликання від 30.07.2004р. № 227 "Про передачу земельних ділянок в оренду ЗАТ "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" на землях, які знаходяться у віданні Ялтинської міської ради", в частині зазначення строку освоєння земельної ділянки, у зв’язку з невиконанням умов договору" (а. с. 127, т. 1).

Судом встановлено, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами, в яких просив продовжити свідомо занижений строк освоєння орендованих земельних ділянок, посилаючись на тривалість та складність проектування об’єктів комплексу, про що свідчать матеріали справи, а саме: лист № 10 від 23.04.2008р. (а. с. 24, т. 4); лист № 11 від 26.05.2008р. (а. с. 27-29, т. 4), проте, позивач залишив без уваги зазначені звернення.

Враховуючи отримане погодження проекту генерального плану комплексу об’єктів (виписка з протоколу Містобудівної ради № 01/03-2006 від 16.03.2006р.), внесення Ялтинською філією Державного головного територіального Науково-дослідного та проектного інституту об’єктів центру до детального плану території центральної частини м. Ялта (лист вих. № 756 від 11.10.2006р.,а. с. 15-19, т. 4), суд дійшов висновку, що відповідач належним чином та своєчасно здійснював оформлення дозвільної документації для отримання дозволу на будівельні роботи.

Станом на дату погодження проекту генерального плану комплексу об’єктів відповідача - 16.03.2006р., правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів регулювалися Законом України "Про планування і забудову територій" (1699-14) .

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій", в редакції закону станом на 16.03.2006р., який регулював спірні відносини, фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними правилами забудови.

У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом (1699-14) .

Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок).

Порядок отримання дозволу на будівництво тимчасових споруд та розміщення реклами визначається місцевими правилами забудови відповідно до закону.

Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури.

У разі надання негативного комплексного висновку заінтересованим особам також надаються роз'яснення та відповідні рекомендації. Роз'яснення та рекомендації надаються в письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення.

При наданні дозволу на будівництво органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від заявника документи, не передбачені регіональними та місцевими правилами забудови та цим Законом (1699-14) .

У разі необхідності спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури мають право залучати до підготовки комплексного висновку інші органи виконавчої влади.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування надається заявнику протягом двох місяців з дня подання заяви.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.

Відповідно до ст. 29 зазначеного закону, дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі:

проектної документації;

документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою;

угоди про право забудови земельної ділянки;

рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;

комплексного висновку державної інвестиційної експертизи;

документа про призначення відповідальних виконавців робіт.

Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подання заяви.

У разі відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт заявнику надаються роз'яснення щодо невідповідності поданих документів вимогам законодавства. Роз'яснення надаються у письмовій формі протягом одного місяця з дня звернення.

Відмову надання дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Аналогічні положення були закріплені у "Положенні про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", затверджений Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року N 273 (z0945-00) (на даний час втратив чинність), який регулював будівельні відносини на час погодження проекту відповідачем.

Відповідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Відповідач посилається на те, що не отримав відповідну дозвільну документацію на проведення будівництва внаслідок неправомірних дій та бездіяльності позивача, спрямованих на не освоєння земельних ділянок, які є предметом спірних договорів.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують спробу відповідача захистити порушене право на отримання дозвільної документації, у встановленому законом порядку, зокрема звернення до суду з відповідним позовом.

Суд також встановив, що відповідач не ставив питання про розірвання спірних договорів внаслідок невиконання договірних зобов’язань позивачем.

Судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача з повідомленням про розірвання договорів оренди протягом 2008-2009 років. Позивач лише 29.07.2010 р. звернувся до відповідача з листом № 02.10-07/622 про розірвання договорів оренди (а. с. 67, т. 3).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання, зміни і розірвання господарських договорів, відповідно до якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Позивач не надав докази надсилання вказаного листа на адресу відповідача, проте, як пояснив останній, згідно з інструкцією по діловодству в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів АР Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМ України від 17.10.1997 р. № 1153 (1153-97-п) , немає прямої вказівки на форму сповіщення відповідача про розірвання договору (а. с. 89. Т. 3).

Проте, відповідно до норм Господарського кодексу України (436-15) позивач повинен сповістити відповідача письмово про припинення дії договорів оренди. Представники відповідача зазначили, що вказаний лист позивача на їх адресу не надходив.

Пунктом 12.5 спірних договорів оренди сторони встановили, що сторони згодні з тим, що дострокове розірвання договору можливе лише при умові письмового попередження зацікавленої сторони не пізніше ніж за два місяці.

Як слідує з матеріалів справи, позов був поданий 13 квітня 2009 р., відповідно до умов пункті 12.5 договору позивач повинен був сповістити відповідача про дострокове розірвання договору не менш як за 2 місяця до подання позову. Однак сповістив листом лише 29.07.2010р. Отже, на момент подачі даного позову такого листа не існувало.

Таким чином, позивачем не дотримано вимог законодавства та умов договору щодо його розірвання.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. № 6 (v0006600-11) , розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач також просить розірвати договори оренди, у зв’язку з несплатою відповідачем орендної плати.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, відповідач належним чином здійснював сплату орендних платежів з червня 2005 по 01.012009р. Проте, станом на 20.05.2009р. за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 121 629,07 грн., а розмір пені за несвоєчасне внесення орендних платежів - 4414,25 грн., про що свідчить лист відділу економіки Ялтинської міської ради від 02.06.2009р. (а. с. 126, т. 1).

Крім того, відповідно до інформації, наданої Державною податковою інспекцією у м. Ялта (лист № 4607/9/15-3 від 11.06.09. (а. с. 136, т. 1), станом на 01.06.2009р. за відповідачем склалася заборгованість по орендній платі у розмірі 137 427,80 грн., а сума штрафних санкцій за несвоєчасну сплату погодженого податкового зобов’язання по орендній платі складає 6751,58 грн.

Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.09.2010 р. по справі № 2а-6086/10/16/0170 встановлено, що під час розгляду даної справи відповідачем подано до Державної податкової інспекції у м. Ялта уточнюючу декларацію орендної плати за землю за 2009р., відповідно до якої зменшено суму податкового зобов'язання з земельного податку, також, відповідно до відомостей про сплату у ЗАТ "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" станом на 22.09.2010 р. податкова заборгованість з орендної плати по декларації за 2009 р., яка є предметом спору в справі, відсутня (а. с. 83-84, т. 3).

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2009р. у справі № 2а-1954/09/7/0170 за позовом Державної податкової інспекції м. Ялта до ЗАТ "Кримський міжнародній центр сейсмобезпеки" про стягнення заборгованості у сумі 32395,41грн., стягнуто з відповідача податкову заборгованість перед Державним бюджетом України в розмірі 52 294,80 грн. (а. с. 34-35, т. 4). Також, зазначеною постановою встановлено, що відповідач задекларував податкове зобов’язання на загальну суму 238792,24грн., подавши декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008р., також, актом перевірки Державної податкової інспекції м. Ялта встановлено, порушення відповідачем ст. 17 Закону України "Про плату за землю" в частині несвоєчасної сплати орендної плати. Відповідач під час розгляду адміністративної справи заперечував проти задоволення позову з підстав відсутності коштів та проблемними обставинами, пов’язаними з комерційною діяльністю останнього.

Крім того, в матеріалах справи наявна постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2010р. у справі № 2а-380/10/11/0170 за позовом Державної податкової інспекції м. Ялта до ЗАТ "Кримський міжнародній центр сейсмобезпеки" про стягнення заборгованості перед бюджетом з земельного податку та фінансовим санкціям у сумі 131 758,60грн. (а. с. 36-38), якою позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Даною постановою встановлено, що відповідач самостійно надав податкову декларацію № 15806 орендної плати на земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р., згідно з якою останнім нарахована до сплати за поточний рік сума у розмірі 274 120,40грн., яка підлягає сплаті на протязі року щомісячно у сумі 22 843,40 грн. Також встановлено, що сплачено земельний податок за 2009р. за період з січня до червня 2009р. у сумі 12 000,00грн., тобто, за відповідачем, станом на 08.08.2009р. склалася податкова заборгованість з орендної сплати за землю у сумі 137 060,40 грн. Крім того, постановою встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю за серпень 2008р. у сумі 19 899,35 грн. З терміном сплати 30.09.2008р. сплачена: у сумі 19783,10 грн. з затримкою платежу 31 календарний день; у сумі 116,25 грн. з затримкою платежу 59 календарних днів; узгоджена сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю за вересень 2008р. у сумі 19 899,35 грн. з терміном сплати 30.10.2008р. сплачена: у сумі 19 651,42 грн. з затримкою платежу 29 календарних днів, у сумі 247,93 грн. з затримкою 61 календарний день.

Доказів скасування у встановленому законом порядку вищезазначених постанов Окружного адміністративного суду АР Крим до матеріалів справи не надано.

В матеріалах справи також відсутні докази виконання відповідачем вказаних постанов Окружного адміністративного суду АР Крим

Відповідно п.п. 3 п. 9.1.2 договорів оренди земельних ділянок, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Так, постановами Окружного адміністративного суду АР Крим встановлено, що відповідач не виконував належним чином договірні зобов’язання щодо своєчасного внесення орендної плати.

Судом встановлено, що відповідно до листа Державної податкової адміністрації у м. Ялта № 2979/9/15-3 від 14.06.2011р. (а. с. 50, т. 4), станом на 14.06.2011р. за відповідачем числиться податковий борг по орендній платі за земельні ділянки в сумі 198 156,24 грн., в тому числі по штрафним санкціям – 129 526,94 грн. Податкова заборгованість склалась за строком сплати 30.04.2008р. Сума податкового зобов’язання по орендній платі на 2009р. склала 22843,40 грн. (з врахуванням уточнюючого розрахунку по орендній платі до зняття нарахувань за 2009р.). На 2010-2011р.р. розрахунки орендної плати в ДПІ м. Ялти не надані, сплати не проводилися, остання сплата до бюджету – від 11.06.2010р. Розрахункові суми втрат склали: 2010р. – 645317,00 грн., 4 міс. 2011р. – 215105,00 грн.

Відповідач пояснив суду, що зупинив перерахування орендних платежів до місцевого бюджету у зв’язку з не виконанням позивачем умов п.п. 2 п. 9.2. договорів оренди земельних ділянок, відповідно до якого орендодавець зобов’язаний не втручатися у господарську діяльність орендаря та не чинити йому будь-яких перешкод при виконанні умов даного договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

З аналізу наведених положень ЦК (435-15) та ГК України (436-15) , суд робить висновок, що у разі порушення або невиконання одною стороною договору своїх зобов’язань, у другої сторони не виникає право зупиняти виконання своїх зобов’язань. Єдиними наслідками невиконання одною стороною своїх зобов’язань по договору, є право іншої сторони відмовитись від договору, якщо це встановлено договором або законом або ініціювати питання про його розірвання.

Судом встановлено, що відповідно до листа Державної податкової адміністрації у м. Ялта № 13175/10/15-3 від 18.07.2011р. (а. с. 23, т. 5), станом на 18.07.2011р. податковий борг по орендній платі складає 198 156,24 грн., з яких 68629,30 грн. – основний платіж (орендна плата), 129526,94 грн. – штрафні санкції.

Судом встановлено, що 18.07.2011р. відповідачем сплачено 68629,30 грн. на користь місцевого бюджету м. Ялта, відповідно до графи "призначення платежу" зазначено: "орендна плата за землю з юридичних осіб для ЗАТ КМЦС за 2008-2009". Щодо суми у розмірі 129526,94 грн. відповідач пояснив, що в зазначену суму включено штрафні санкції, нараховані на нормативну суму податку за оренду землі за 2009р., при цьому сума податку за оренду 2009р. була уточнена відповідачем податковою декларацією, а з приводу даної суми відповідач має намір звернутися до Окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта.

Пунктами 4.1 спірних договорів оренди землі, чітко передбачений обов’язок орендаря сплачувати орендну плату кожний місяць в термін до 30 числа місяця, наступного за звітним.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що орендні платежі за 2010р. та першу половину 2011 р. відповідачем не сплачувались.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України встановлено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. № 161-XIV, станом на 01.01.2010р. (далі – Закон), орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 31 Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Відповідно до п. 12.4 договорів оренди земельних ділянок встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання у випадках: не освоєння земельної ділянки протягом 2 років; взаємної згоди сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною зобов’язань, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом; вимоги однієї із сторін у випадку не виконання іншою стороною зобов’язань, передбачених договором; добровільної відмови орендаря від оренди земельної ділянки.

До істотних умов договору оренди землі, п. 3. ч. 1 ст. 15 Закону віднесено орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Дотримання зазначеної умови є обов’язковим для відповідача, згідно ст. 629 ЦК України, а їх порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору згідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи встановлений факт систематичної несплати відповідачем орендних платежів за земельні ділянки, а також те, що зазначена умова договорів оренди землі віднесена законодавством до істотних умов договору, суд вважає, що несплата орендної плати є суттєвим порушенням умов договору у розумінні ст. 610, п. 2 ст. 651 ЦК України, одним із наслідків якого законодавець визначає розірвання договору (ст. 611 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договорів оренди землі підлягають задоволенню.

Судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн., суд покладає на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені – 19.07.2011р.

рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України – 25.07.2011р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Щорса в районі будинку № 17 в м. Ялта, площею 1,25 га, зареєстрований у Ялтинському міському управлінні земельних ресурсів 14 червня 2005 року за № 040502100084 та укладений між Ялтинською міською радою (98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1, код ЄДРПО України 25149223) та Закритим акціонерним товариством "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" (98600, м. Ялта, вул. Північна, 13, код ЄДРПО України 24025269).

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки, розміщеної по вул. Лукомського, в районі будинку № 21 в м. Ялта, площею 0,1 га, зареєстрований у Ялтинському міському управлінні земельних ресурсів 14 червня 2005 року за № 040502100085 та укладений між Ялтинською міською радою (98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1, код ЄДРПО України 25149223) та Закритим акціонерним товариством "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" (98600, м. Ялта, вул. Північна, 13, код ЄДРПО України 24025269).

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" (98600, м. Ялта, вул. Північна, 13, код ЄДРПО України 24025269) в дохід державного бюджету м. Сімферополь (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 85, 00 грн.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кримський міжнародний центр сейсмобезпеки" (98600, м. Ялта, вул. Північна, 13, код ЄДРПО України 24025269) в дохід державного бюджету м. Сімферополь (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 118,00 грн.