18.07.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк"(надалі ПАТ "Кредитпромбанк", позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору № 70-2/09Б від 29.04.2009р. купівлі-продажу цінних паперів що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "Юність"(надалі ТОВ-фірма "Юність", відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будбізнесефект"(надалі ТОВ "Будбізнесефект", відповідач-3).

Ухвалою суду від 31.05.2011р. до участі у справі третіми особами залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива"(ПЗНВІФ "Венчурний Капітал") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Ініціатива".

Під час розгляду справи, за клопотанням позивача, до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ТОВ "Інвестиційна компанія Поділля-Капітал", яке є особою до якої перейшли права кредитора від ТОВ "Будбізнесефект"у справі про банкрутство ТОВ –фірми "Юність", що розглядається Господарським судом Вінницької області від 07.02.2011р. № 5/145-09.

Позовні вимоги мотивовано тим, що договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б від 29.04.2009р., укладений між ТОВ "Будбізнесефект"та ТОВ - фірмою "Юність"є фіктивним правочином, вчиненим без наміру створення правових наслідків, бо відповідач-3 продав цінні папери не будучи їх власником, а відповідач-1 отримав цінні папери без їх зарахування на свій рахунок.

Відзив відповідача-1 залучений до матеріалів справи та містить заперечення щодо заявлених позивачем вимог з посиланням на документи, що підтверджують виконання оспорюваного договору.

Від відповідача-2 до справи отримані пояснення та документи які витребовувались судом.

Відповідач-3 на розгляд справи не з’являвся, відзиву на позов не надав та не надіслав, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції (довідка станом на 06.07.2011р. наявна у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

29 квітня 2009 року між ТОВ "Будбізнесефект"та ТОВ-фірмою "Юність"укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б, який за твердженням позивача є фіктивним правочином, вчиненим без наміру створення правових наслідків.

За умовами договору (п. 1.1) продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити наступні цінні папери:

Вид ЦП, форма випуску - інвестиційні сертифікати, іменні;

Форма існування - бездокументарна;

Назва емітента - ТОВ "КУА АПФ "Ініціатива" (ПЗНВІФ "Венчурний Капітал");

Код ЄДРПОУ - 33097725;

Код ISIN UA - 4000024376;

Номінальна вартість 1 штуки - 1 000 грн.;

Вартість 1 штуки - 1 084,74 гривень;

Кількість, штук - 35031 штука;

Загальна номінальна вартість - 35 031 000,00 грн.;

Загальна вартість - 37 999 526,94 грн..

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою вказаної статті зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу ( ЦК України (435-15) ), серед яких договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Права та обов’язки, що виникають для сторін з укладеного ними договору визначені його положеннями, та зокрема, згідно з п. 2.1 договору на покупця покладено обов’язок здійснити розрахунки шляхом перерахування суми договору на розрахунковий рахунок продавця у строк до 30.04.2010р. включно, а п. 3.2 договору передбачає обов’язок продавця до 30 квітня 2009р. включно надати розпорядження на переказ цінних паперів з рахунку № 004448, найменування зберігача: ТОВ "ФК "Ініціатива"(рахунок зберігача в депозитарії системи 1153) на рахунок у ЦП № 004450, найменування зберігача: ТОВ "ФК "Ініціатива"(рахунок зберігача в депозитарії системи 1153), який належить покупцю.

Заявляючи вимоги про недійсність договору № 70-2/09Б позивач стверджує, що договір між його сторонами укладено без наміру реального настання відповідних правових наслідків, бо відповідач-3 продав цінні папери не будучи їх власником, а відповідач-1 отримав цінні папери без їх зарахування на свій рахунок.

Порушення своїх прав та звернення до суду з вимогами про недійсність договору саме з підстав його фіктивності, позивач обґрунтовує тим, що він є кредитором у справі про банкрутство ТОВ-фірма "Юність", яка розглядається Господарським судом Вінницької області, а укладення договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б від 29.04.2009р. призвело до неплатоспроможності боржника.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином визнається судом недійсним.

Позивачем не надано належних доказів фіктивності спірного договору, оскільки про виконання договору свідчать матеріали справи, в тому числі надані до справи зберігачем (ТОВ "ФК "Ініціатива") виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 004450, № 004448, залучений до справи акт прийому-передачі складений 30.04.2009р. до договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б, розпорядження від 30.04.2009р. за яким на виконання облікової операції по договору зберігачем був здійснений переказ цінних паперів на рахунок відповідача-1.

Виконання договору означає що визначена ч. 5 ст. 203 ЦК України ознака (відсутність правових наслідків угоди), при наявності якої правочин може бути визнаний недійсним, в даному випадку відсутня. Угода на виконання умов якої були створені юридичні наслідки та за якою сторони вчинили відповідні дії не може бути визнана фіктивною.

Твердження позивача про те, що відповідач-3 здійснив продаж цінних паперів не будучи їх власником, що обумовлюється відсутністю в договорі відповідної вказівки, судом не приймається, оскільки незазначення в договорі посилання на підставу виникнення права власності у продавця жодним чином не підтверджує того, що продавцю цінні папери, які є предметом договору не належать. Жодних належних доказів, що цінні папери отримані відповідачем-1 за договором № 70-2/09Б на момент укладення спірного договору належали іншій особі, або ж не були оформленими на продавця –ТОВ "Будбізнесефект"суду не представлено.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Так, про реальність намірів сторін досягти відповідних правових наслідків укладенням спірного договору свідчать матеріали справи, а саме документи підтверджуючі виконання договору.

З урахуванням обставин справи, судом визнається, що підстави на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог не свідчать про недійсність укладеного договору, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -

У задоволенні позовних вимог відмовити.

рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.