- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" виконати в натурі зобов’язання за договором від 30.07.2010 р. №1410РП/830 – передати Державному акціонерному товариству "Чорноморнафтогаз" проектну документацію згідно з Завданням на проектування, а саме: Технологічну частину; Автоматизацію технологічних процесів; Водопроводу та каналізації, пожежегасіння; Електропостачання та електрообладнання; Охороно-пожежної сигналізації; Оцінку впливу на навколишнє середовище;

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" виконати в натурі зобов’язання за договором від 30.07.2010 р. №1410РП/830, а саме згідно з Завданням на проектування передати Державному акціонерному товариству "Чорноморнафтогаз" кошторисний розрахунок по кожному етапу робіт та зведений кошторисний розрахунок по завершенню останнього етапу робіт;

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" виконати в натурі зобов’язання за договором від 30.07.2010 р. №1410РП/830, а саме згідно з Завданням на проектування передати Державному акціонерному товариству "Чорноморнафтогаз" проект організації будівництва.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що 30.07.2010 р. між сторонами у справі був укладений договір підряду на виконання проектних робіт для будівництва №1410РП/830, за умовами якого відповідач зобов’язався виконати та передати позивачеві роботу: облаштування Архангельського ГМ на період промислової розробки. Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" зазначає, що відповідачем не виконані проектні роботи за третім та четвертим етапами, а саме: технологічна частина, автоматизація технологічних процесів, водопровід та каналізація, пожежегасіння, електропостачання та електрообладнання, охоронно-пожежна сигналізація, оцінка впливу на навколишнє середовище. Крім того, позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" також не був наданий кошторисний розрахунок по кожному етапу робіт і зведений розрахунок по завершенню останнього етапу робіт, а також не надав проект організації будівництва. Наведене позивач розцінює як порушення відповідачем договірного зобов’язання та просить суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" виконати належним чином свої обов’язки.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" не надало вихідні дані, а саме: технічні вимоги від управління МНС України на організацію пожежегасіння на платформі. За твердженням відповідача, вказані вимоги повинні були бути запитані позивачем у відповідних наглядових та погоджувальних органах, у зв’язку з відсутністю технічних норм на території України по організації пожежегасіння на гідротехнічних спорудах. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" зазначає, що воно не отримало від Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" технічні вимоги від управління МНС України, що не надає можливості видати позивачеві вказану в позовній заяві проектну документацію, у зв’язку з порушенням умов договору позивачем.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

30.07.2010 р. між Державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" (Підрядник) був укладений договір №1410РП/830 підряду на виконання проектних робіт для будівництва, пунктом 1.1 якого передбачено, що Замовник зобов’язується прийняти та оплатити, а Підрядник зобов’язується на свій ризик виконати та передати Замовнику роботу:

- облаштування Архангельського ГМ на період промислової розробки.

Вимоги до виконуваної роботи, що є предметом цього договору, встановлюються Замовником в Завданні на проектування, яке є невід’ємною частиною цього договору (п. 1.2 Договору)

Підрядник зобов’язується виконати роботи відповідно до Завдання на проектування, вихідних даних, діючих стандартів, норм та правил та здати їх Замовнику у встановлені в цьому договорі строки (п. 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору зміст та строки виконання робіт визначаються відповідно до Календарного графіку виконання робіт, який є невід’ємною частиною цього договору (Додаток Б).

В календарному графіку виконання робіт сторони виклали перелік робіт та строки їх завершення.

Зокрема, ІІ етап робіт мав був здійснений підрядником в період з 30.07.2010 р. по 15.12.2010 р. та включає в себе проектні роботи, з яких:

1. Технологічна частина.

2. Архітектурно-будівельна частина.

3. Автоматизація технологічних процесів.

4. Водопровід та каналізація, пожежегасіння.

5. Електропостачання та електрообладнання.

6. Охоронно-пожежна сигналізація.

ІУ етап робіт мав бути завершений відповідачем в строк до 25.12.2010 р. та складається з наступних проектних робіт:

1. Лінійна частина.

2. Проект виробництва робіт.

3. Оцінка впливу на навколишнє середовище.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" посилається на те, що відповідачем порушені договірні обов’язки та не виконані проектні роботи за третім та четвертим етапами, а саме: технологічна частина, автоматизація технологічних процесів, водопровід та каналізація, пожежегасіння, електропостачання та електрообладнання, охоронно-пожежна сигналізація, оцінка впливу на навколишнє середовище.

Крім того, відповідно до завдання на проектування по завершенню першого етапу робіт підрядник мав надати замовнику проект організації будівництва, по завершенню кожного етапу - кошторисний розрахунок, а за останнім етапом – зведений кошторисний розрахунок. Вказані обов’язки, за твердженням позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" виконані не були.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Згідно з частиною 1 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що листом від 14.12.2010 р. (а. с. 58) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" звернулося до Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" та повідомило, що після погодження з позивачем компоновки обладнання на БК Архангельського ГМ ним був направлений запит до ГУ МНС України в АР Крим на отримання технічних умов на пожежегасіння, відповідь на який до теперішнього часу не надійшла. В цьому листі відповідач зазначив, що без ТУ на пожежегасіння видача розділів проекту "Пожежегасіння", "Автоматизація технологічних процесів" та "Електропостачання і електрообладнання" в повному обсязі неможлива, у зв’язку з чим просив посприяти в отриманні технічних умов на пожежегасіння. Аналогічна інформація була викладена в листах відповідача від 31.01.2011 р., 22.02.2011 р. та 01.03.2011 р.

При цьому, в листі від 31.01.2011 р. (№01-11/1410/111 відповідач повідомив, що в листі Управління від 20.12.2010 р. інституту було рекомендовано звернутися до НІО-3 Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України для розробки концепції з протипожежного захисту об’єкта або отримання технічних умов для проектування системи пожежегасіння. УкрНДІПБ, в свою чергу, повідомив, що технічні умови із забезпечення протипожежного захисту об’єктів видаються органами державного пожежного нагляду, тобто розробка технічних умов не входить до їхньої компетенції, а без технічних умов розробляти розділ проекту "Пожежегасіння" інститут не має права. Виходячи з цього, відповідач повідомив про наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджають виконанню умов календарного графіку видачі проектно-кошторисної документації.

Так, в пункті 8.2 Договору закріплено, що сторона, яка не може виконати зобов’язання за цим договором, повинна протягом трьох днів з моменту (дати) виникнення вказаних обставин повідомити іншій стороні про початок, строк дії та припинення обставин, що перешкоджають виконанню умов цього договору, з додаванням довідки Торгівельно-промислової палати або іншого компетентного органу, який дії в місці настання обставин непереборної сили.

Враховуючи, що відповідачем до листа від 31.01.2011 р. (№01-11/1410/111 було додане відповідне листування на підтвердження неможливості отримання технічних умов, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" були виконані умови договору та попереджено позивача про наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджають своєчасному виконанню календарного плану.

Після цього, листом №01-11/1410/452 від 12.04.2011 р. відповідач направив на адресу Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" для розгляду та погодження проект договору субпідряду з ТОВ "Пожежний аудит" на розробку індивідуальних технічних умов в частині пожежної безпеки по об’єкту "Облаштування Архангельського ГМ на період промислової розробки".

Оскільки залучення субпідрядника (розробника ТУ) позивачем погоджено не було, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" листом №01-11/1410/507 від 19.04.2011 р. попросило надати технічні умови на пожежегасіння, однак вказане звернення було залишено позивачем поза увагою.

Відповідно до частини 1 статті 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Замовник зобов'язаний, серед іншого, надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором (ст. 889 ЦК України).

В пункті 4.1 Договору підряду №1410РП/830 від 30.07.2010 р. сторони передбачили, що Замовник зобов’язаний передати Підрядникові завдання на проектування, вихідні дані в обсязі, необхідному для виконання робіт за цим договором.

Однак, матеріали справи свідчать, що необхідні відповідачеві для виконання робіт вихідні дані (технічні умови в частині пожежної безпеки по об’єкту "Облаштування Архангельського ГМ на період промислової розробки") не лише не були надані позивачем, а й не було погоджено залучення іншого підрядника для їх розроблення. В свою чергу, отримання зазначених ТУ є необхідною передумовою для подальшого виконання відповідачем своїх договірних обов’язків.

При цьому, пункт 6.2 Договору підряду №1410РП/830 від 30.07.2010 р. визначає, що підрядник приступає до робіт отримання від замовника оформленого належним чином договору, надання завдання на проектування, вихідних даних, необхідних для виконання робіт за цим договором.

При затриманні замовником оформлення цього договору, завдання на проектування, надання вихідних даних, строки початку та закінчення робіт за календарним графіком переносяться на число днів затримання без додаткового погодження (п. 6.3 Договору).

Відповідно до частин 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, однак прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з частинами 1, 2 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За таких обставин, суд вважає непереконливими твердження позивача про прострочення відповідачем виконання проектних робіт за календарним графіком, оскільки матеріалами справи підтверджується, що свої зобов’язання відповідач не має можливості виконати внаслідок недотримання самим позивачем договірних умов, зокрема, щодо надання необхідних вихідних даних.

До того ж суд звертає увагу на те, що обраний позивачем спосіб захисту права у вигляді спонукання підрядника передати проектну документацію не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, статтею 890 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов'язаний, серед іншого, передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт, тобто передумовою звернення замовника до підрядника з вимогою передати проектну документацію є наявність такої готової документації, тобто виконання підрядником своїх договірних обов’язків.

Однак, матеріали справи свідчать, що до теперішнього часу проектна документація за ІІ та ІУ етапами робіт не виготовлена через відсутність необхідних для цього вихідних даних – технічних умов з пожежегасіння, у зв’язку з чим обрання позивачем способу захисту у вигляді спонукання відповідача передати проектну документацію суд вважає помилковим.

Враховуючи невиконання відповідачем в повному обсязі передбачених договором підрядних робіт, не є обґрунтованими і вимоги Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" про спонукання Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" передати кошторисні розрахунки по кожному етапу робіт та зведений кошторисний розрахунок. Крім того, суд звертає увагу на те, що вимога позивача в цій частині достатньо не вмотивована з огляду на наявність в матеріалах справи відповідних кошторисів, підписаних підрядником та скріплених його печаттю (а. с. 24-57).