За позовом : Фермерського господарства "ОСОБА_3.", с. Спаське

До: Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс-Агро", с. Голубівка

Про : стягнення 2 162 228,42 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1. ( дов. від 05.01.11 р. );

Від відповідача: ОСОБА_2 ( дов. №07 від 15.03.11р.)

СУТЬ СПОРУ :

ФГ "ОСОБА_3."( позивач ) звернулося з позовом до ТОВ АФ "Олімпекс-Агро"( відповідач ) про стягнення 2 162 228,42 грн. - вартості врожаю с/г культур 2008 р., безпідставно зібраних відповідачем на земельних ділянках,які з 07.04.08 р. орендуються позивачем. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи ст. 95 Земельного кодексу України та ст.ст. 1212, 1213 ЦК України . Окрім того позивачем були заявлені клопотання про призначення судово-економічної експертизи з метою визначення обсягів та вартості врожаю с/г культур 2008 р.,зібраних відповідачем на вищезазначених земельних ділянках ; та про витребування додаткових доказів від Головного управління статистики у Дніпропетровській області та у відповідача .

ТОВ АФ "Олімпекс-Агро"(відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на наступні обставинами: рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.10 р. у справі № 16/28-10 відмовлено в задоволенні позовних вимог ФГ "ОСОБА_3."до ТОВ АФ "Олімпекс-Агро"про стягнення 2 329 197,00 грн. –вартості неодержаної позивачем с/г продукції на земельних ділянках,які з 07.04.08 р. орендуються позивачем ( тобто фактичні обставини як у одній, так і у іншій господарській справі є одніми й тими ж ; різниться лише правове обґрунтування позовних вимог ).Під час розгляду попередньої справи господарський суд дійшов до висновку про правомірність дій відповідача та відсутність його вини в неотриманні позивачем доходів внаслідок не можливості засіяти орендовані земельні ділянки .Також судом було встановлено, що з урахуванням абз.4 п.2.3. договорів оренди земельних ділянок обов’язок повернути орендодавцям земельні ділянки наступав у орендаря ( відповідача ) лише після збору врожаю, тобто, з урахуванням циклу посіву та збирання озимих с/г культур –восени 2008 р. Враховуючи наявність цього рішення, відповідач вважає, що провадження у справі має бути припинено на підставі ч.2 ст. 80 ГПК України –оскільки є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Заперечував відповідач також і проти задоволення клопотань позивача про призначення судової експертизи та витребування додаткових доказів .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

30.03.08 р. між ФГ "ОСОБА_3." ( орендар ) та фізичними особами - власниками земельних ділянок ( орендодавці ) було укладено 172 договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . Відповідно до п.2.3. цих договорів вони діють до 31.12.2012 р., в разі припинення дії договору до закінчення польових робіт та збору врожаю, земельні ділянки повертаються орендодавцю після повного завершення збору врожаю, що знаходиться на орендованих ділянках . Загальна площа орендованих земельних ділянок склала 853,95 га.

Як встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.10 р. у справі № 16/28-10 за участю тих же сторін : 12-13 листопада 2002 р. тими ж фізичними особами - власниками земельних ділянок ( орендодавці ) та ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" ( орендар ) було укладено 172 договори оренди тих самих земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . Відповідно до п.2.3. цих договорів вони діють до 06.01.2008 р. - 26.03.2008 р., в разі припинення дії договору до закінчення польових робіт та збору врожаю, земельні ділянки повертаються орендодавцю після повного завершення збору врожаю, що знаходиться на орендованих ділянках . Загальна площа орендованих земельних ділянок склала 853,95 га. Ці земельні ділянки восени 2007 р. ( тобто у період дії договорів оренди земельних ділянок, укладених з ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" ) були засіяні відповідачем озимими культурами. Отже, враховуючи умови укладених з відповідачем договорів оренди земельних ділянок, щодо можливості повного завершення збору врожаю на цих ділянках, не можна вважати, що відповідачем ці земельні ділянки були самовільно зайняті. Відповідно ж до приписів ст. 35 ГПК України : факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Дійсно ст. 95 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію ( що означає, що землекористувачі мають право володіти,користуватися та самостійно розпоряджатися посівами і насадженнями сільськогосподарських та інших культур на земельній ділянці, що належить їм на праві користування, а також виробленою на ній сільськогосподарською продукцією рослинного та тваринного походження. Але лише за умови, що ці посіви, насадження с/г та інших культур були здійснені за рахунок коштів саме цього землекористувача, а не його попередника . Ці умови і передбачені у п.2.3. договорів оренди земельних ділянок,укладених фізичними особами - власниками орендованих земельних ділянок,як з ТОВ АФ "Олімпекс-Агро"у 2003 р., так із ФГ "ОСОБА_3." у 2008 р.

У відповідності до приписів статті 1212 ЦК України : особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно ; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи ж правомірність користування ТОВ АФ "Олімпекс-Агро"вищезазначеними земельними ділянками до часу повного закінчення збору врожаю с/г культур 2008 р., позовні вимоги ФГ "ОСОБА_3."не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та фактичних обставинах справи, а тому задоволенню не підлягають. Не вбачає суд і достатньо правових підстав для задоволення клопотань позивача про призначення судової експертизи та витребування додаткових доказів .

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 1212 ЦК України ; ст.95 ЗК України ; ст.ст. 35, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд,-

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача .