За позовом Приватного підприємства "Ремонтно - будівельна фірма "Інтер'єр"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія"

Про стягнення 134 092,16 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача Машевський В.Л. –директор

ОСОБА_1. –представник за довіреністю

від відповідача ОСОБА_2. –представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього грошових коштів.

рішенням господарського суду міста Києва від 27 .11 .2007 №33/302 позов Приватного підприємства "Ремонтно - будівельна фірма "Інтер'єр" задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 111 598,40 грн. основного боргу, 8 287,68 грн. штрафу, 3 046,08 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції. 11 160,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 1 340,93 грн. витрат по оплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 рішення господарського суду міста Києва №33/302 від 27 .11 .2007 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2008 постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 залишена без змін.

Постановою Верховного суду України від 16.12.2008 постанова Вищого господарського суд\ України від 02.07.2008, постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 та рішенням господарського суду міста Києва від 27 .11 .2007 у справі №33/302 скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свою постанову Верховний суд України мотивував тим, що судами попередніх інстанцій не було повно та об'єктивно досліджено обставини справи, дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені судові рішення по справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

Згідно резолюції Голови господарського суду міста Києва від 06.02.2009 справу № 33/302 передано на новий розгляд судді Станік С.Р.

Ухвалою від 10.02.2009 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 33/302 до свого провадження, присвоїв їй реєстраційний № 33/302-47/115 та призначив до розгляду на 05.03.2009.

Ухвалою від 05.03.2009 суд відклав розгляд справи у зв'язку з необхідністю у витребуванні від сторін додаткових доказів, а також продовжив за клопотанням сторін строк розгляду спору у справі №33/302-47 /115 у більш тривалий термін, ніж встановлено ч.1 ст. 69 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 31.03.2009 надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 111 598,40 грн., 42 400,98 грн. витрати з урахуванням індексу інфляції, штрафні санкції у розмірі 26 374,90 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 11 160,00 грн. та судові витрати.

Представник відповідача 31.03.2009 надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив.

Ухвалою від 31.03.2009 судом задоволено клопотання позивача та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а провадження у справі було зупинено до надходження до господарського суду міста Києва висновку судової експертизи, та повернення матеріалів справи до господарського суду міста Києва.

До господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №33/302-47/115 та повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про неможливість проведення в цій справі судової будівельно –технічної експертизи, у зв'язку з її неоплатою позивачем, на якого суд ухвалою від 31.03.2009 поклав оплату зазначеної експертизи, у зв'язку з чим суд ухвалою від 25.01.2010 поновив провадження у справі та призначив її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 в справі №33/302-47/115 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а провадження у справі було зупинено до надходження до господарського суду міста Києва висновку судової експертизи, та повернення матеріалів справи до господарського суду міста Києва.

До господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №33/302-47/115 та висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 21.04.2011 № 1795/10-15, у зв’язку з чим ухвалою суду від 02.06.2011 провадження у зазначені справі було поновлено, розгляд справи призначено на 21.06.2011.

В судовому засіданні 21.06.2011 було оголошено перерву до 24.06.2011.

Позивач через канцелярію господарського суду міста Києва надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд установити, що ціна робіт, виконаних за договором підряду від 02.04.2007 р., укладеного між ПП РБФ "ІНТЕР'ЄР" (м. Житомир) та ТОВ "Енергія" (м. Київ) є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40 грн., у тому числі: в квітні 2007 р. - 159075,60 грн. та в червні 2007 р. - 82522,80 грн., а також стягнути з відповідача суму основного боргу –111 598,40 грн., індекс інфляції за весь час прострочення - в розмірі 66841,05 грн. та штрафні санкції - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за 0,5 року - в сумі 26274,90 грн., а також відшкодувати вартість послуг адвоката - в сумі 11 160 грн., вартість експертизи КНДІСЕ - в сумі 3 441,60 грн., вартість державного мита - в сумі 1 803,74 грн. та інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу - в сумі 118,00 грн.

В судовому засіданні 24.06.2011 представник позивача заявив клопотання про виклик в судове засідання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3. для надання останнім пояснень щодо виконаного висновку експертизи від 21.04.2011 № 1795/10-15.

Представник відповідача проти заявленого клопотання –не заперечив.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, вирішив задовольнити заявлене клопотання та викликати в судове засідання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3. для надання останнім пояснень щодо виконаного висновку експертизи від 21.04.2011 № 1795/10-15, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено ухвалою суду від 24.06.2011 до 12.07.2011.

В судовому засіданні 12.07.2011 представники позивача повідомили суд про те, що експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3. прибути у дане судове засідання не має можливості.

Також, в судовому засіданні 12.07.2011 представниками позивача було заявлене клопотання про призначення в справі №33/302-47/115 повторної судової будівельно-технічної експертизи.

Представник відповідача проти призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи –заперечував, посилаючись на відсутність підстав для повторного проведення експертизи.

Суд, дослідивши матеріали справи. заслухавши представників сторін, вирішив заявлене клопотання про призначення в справі №33/302-47/115 повторної судової будівельно-технічної експертизи –відхилити, оскільки в матеріалах справи наявний висновок відповідної експертизи, в якому експертом надано відповіді на поставлені судом питання, а відтак підстави для повторного проведення експертизи –відсутні.

Представники позивача в судовому засіданні 12.07.2011 заявлені вимоги (з урахуванням здійснених уточнень позовних вимог) –підтримали у повному обсязі. Просили суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним були виконані для відповідача згідно умов договору підряду №5 від 02.04.2007 роботи у квітні місяці 2007 року на суму 159 075,60 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та актом №5 приймання виконаних підрядних робіт за квітень місяць 2007 року, які підписані сторонами із проставленням печаток сторін та в червні місяці 2007 року на суму 82 522,80 грн., що підтверджується односторонньо підписаними з боку позивача (підрядника) із проставленням печатки останнього довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та актом приймання виконаних підрядних робіт за червень місяць 2007 року. У зв"язку з тим, що відповідачем (замовником) було сплачено на користь позивача (підрядника)за виконані останнім роботи тільки 130 000,00 грн., то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача решти грошових коштів.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні вимог позивача з урахуванням здійснених уточнень –відмовити. Заперечення мотивані тим, що сторонами не було погоджено вартість виконаних позивачем в червні місяці 2007 року робіт, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт за червень місяць 2007 року з боку відповідача (замовника) не підписані, печатка підприємства - відповідача не проставлена, а договором підряду №5 від 02.04.2007 сторонами не визначено вартість робіт по договору, а вказано тільки про те, що вартість робіт є договірною та динамічною.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

02.04.2007 між відповідачем - ТОВ "Енергія", як замовником, та позивачем –ПП "РБФ "Інтер’єр", як підрядником, було укладено договір підряду № 5 (далі –договір підряду № 5 від 02.04.2007), відповідно до умов якого підрядник на свій ризик зобов’язався виконати власними чи залученими силами всі передбачені замовленням роботи по будівництву житлового будинку у м. Житомирі межах вул. Родонової –ЛЕП- пров. Шумського (діл. №28).

Умовами договору підряду № 5 від 02.04.2007 сторони погодили, що вартість робіт по даному договору є договірною, договірна ціна вартості робіт є динамічною і є невід’ємною частиною договору, зміна вартості робіт погоджується сторонами і оформляється окремими доповненнями до договору (п. 2.1), виконані підрядником роботи приймаються шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання –передачі (Кб-2в), обсяг виконаних робіт приймається по факту їх виконання (п. 2.2), початок виконання робіт –02.04.2007, закінчення робіт – 31.07.2007 (п. 2.3), замовник перераховує підряднику вартість виконаних робіт протягом 10 днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів (ф. 2, ф. 3) (п. 5.2), за порушення строків проведення розрахунків замовник сплачує підряднику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт (п. 6.3).

Відповідно до акту приймання виконаних робіт № 5 за квітень 2007 року та довідки про вартість виконаних робіт у квітні 2007 року, які підписані представниками замовника (відповідача) та підрядника (позивача) та посвідчено печатками обох сторін, вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт складає загалом 159 075,60 грн.

Згідно акту приймання виконаних робіт за червень 2007 року та довідки про вартість виконаних робіт у червні 2007 року, які підписані лише представниками підрядника (позивача), вартість виконаних позивачем робіт у зазначеному місці визначена в сумі 82 522,80 грн. Замовником (відповідачем) зазначені акт та довідка – не підписані і печаткою –не посвідчені.

Також, позивачем для доручення до матеріалів справи, додано Акт передачі виконаних робіт по будівництву житлового будинку № 28 у м. Житомир в межах вул.. Радонова-ЛЕП-пров. Шумського, який підписано лише представником позивача та посвідчено печаткою позивача, в якому позивачем наведено перелік виконаних робіт. Замовником (відповідачем) зазначений акт –не підписано і печаткою –не посвідчено.

Згідно банківських виписок по особовому рахунку позивача, відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних робіт по договору підряду № 5 від 02.04.2007 в сумі 130 000,00 грн., а саме: 04.04.2007 –50 000,00 грн., 11.04.2007 –50 000,00 грн., 10.05.2007 –30 000,00 грн., що сторонами по справі не заперечувалось.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України (435-15) про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Вимогами статті 844 Цивільного кодексу України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до імперативних норм статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до вимог договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, то в подальшому він втрачає право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ч. 1, 2 статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. У разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 в справі №33/302-47/115 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставлені питання щодо фактичного виконання робіт, зазначених у акті приймання виконаних робіт № 5 за квітень 2007 року та довідці про вартість виконаних робіт у квітні 2007 року, у акті приймання виконаних робіт за червень 2007 року та довідці про вартість виконаних робіт у червні 2007 року, їх вартість.

Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів.

Згідно статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

23.05.2011 до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1795/10-15 від 21.04.2011, складений судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно якого у його резолютивній частині "Висновок"на питання суду щодо ринкової вартості робіт, виконаних позивачем у квітні та червні місяці 2007 року та оформлених відповідними актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, експертом надано відповідь, що визначити вартість фактично виконаних робіт при будівництві житлового будинку № 28 у м. Житомир в межах вул. Радонова-ЛЕП-пров. Шумського в квітні та червні не є можливим.

У пункті 2 резолютивної частини висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1795/10-15 від 21.04.2011, на питання суду щодо фактичного виконання робіт, зазначених у акті приймання виконаних робіт № 5 за квітень 2007 року та довідці про вартість виконаних робіт у квітні 2007 року, у акті приймання виконаних робіт за червень 2007 року та довідці про вартість виконаних робіт у червні 2007 року, експертом надано відповідь про те, що на час проведення обстеження роботи по будівництву житлового будинку № 28 у м. Житомир в межах вул. Радонова-ЛЕП-пров. Шумського, про які йдеться в актах приймання виконаних підрядних робіт за квітень, червень 2007 та акті передачі виконаних робіт –виконані.

Суд, дослідивши висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1795/10-15 від 21.04.2011, складений судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, приймає його як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки його складено уповноваженою особою ліцензованої установи і яка попереджена про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку.

В свою чергу, наданий позивачем висновок № 59-2007 спеціаліста від 23.11.2007, в якому йдеться про визначення загальної вартості складених актів виконаних робіт щодо виконання робіт по будівництву будинку в межах вул. Родонової –ЛЕП- пров. Шумського (діл. №28) у м.Житомирі, згідно якого спеціалістом вказано, що вартість виконаних робіт складає: за квітень 2007 року –119 343,60 грн. та за червень 2007 року –79 086,00 грн. –судом не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ в підтвердження фактичного виконання та вартості робіт в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, адже особа, яка складала зазначений висновок не була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку згідно ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1795/10-15 від 21.04.2011, встановлено, що визначити вартість фактично виконаних робіт при будівництві житлового будинку № 28 у м. Житомир в межах вул. Радонова-ЛЕП-пров. Шумського в квітні та червні не є можливим, але роботи на зазначеному будівництві виконані, але сторонами за квітень місяць підписано та посвідчено печатками акт приймання виконаних робіт № 5 за квітень 2007 року та довідку про вартість виконаних робіт у квітні 2007 року, згідно яких сторонами погоджено вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт у квітні місяці 2007 року загалом в сумі 159 075,60 грн., відповідачем жодних зауважень або заперечень щодо вартості та обсягу виконаних робіт за даними актом та довідкою за квітень 2007 року –в порядку ст. 843, 853 Цивільного кодексу України позивачу не заявлялось, а відтак суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов’язок оплати виконаних за ними робіт, вартість яких визначена сторонами та погоджена шляхом їх підписання та посвідчення печатками в сумі 159 075,60 грн.

В свою чергу, оскільки акт приймання виконаних робіт за червень 2007 року та довідка про вартість виконаних робіт у червні 2007 року на суму 82 522,80 грн. підписані лише представниками підрядника (позивача), а замовником (відповідачем) зазначені акт та довідка –не підписані і печаткою –не посвідчені, а висновком експертизи дано відповідь про те, що визначити вартість фактично виконаних робіт при будівництві житлового будинку № 28 у м. Житомир в межах вул. Радонова-ЛЕП-пров. Шумського в квітні та червні не є можливим, отже ціна у зазначених актів та довідці за червень 2007 року – між сторонами двосторонньо не погоджена, а відтак і підстави для оплати вказаних у них робіт за цінами, які визначені позивачем самостійно –у відповідача відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем по договору підряду № 5 від 02.04.2007 наявна заборгованість в сумі 29 075,60 грн. (159 075,60 грн. (вартість робіт у квітні 2007 року) –130 000,00 грн. (часткова оплата) = 29 075,60 грн.), яка не була погашена у встановлений сторонами у п. 5.2 договору підряду № 5 від 02.04.2007 термін (протягом 10 днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів), а відтак суд частково задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу, а саме в розмірі 29 075,60 грн.

Також, за прострочення виконання зобов’язання по оплаті вартості виконаних робіт по договору підряду № 5 від 02.04.2007 позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати та штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт (згідно поданих уточнень позовних вимог).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання свого зобов’язання по оплаті виконаних робіт по договору підряду № 5 від 02.04.2007 в сумі 29 075,60 грн., прострочення оплати зазначеної суми основного боргу відбувалось з 11.05.2007 (оскільки 10.05.2007 відповідачем було частково погашено борг, а саме перераховано 30 000,00 грн., внаслідок чого сума заборгованості склала суму 29 075,60 грн.) по 31.05.2011 (гранична дата нарахування, визначена позивачем самостійно в уточненнях позовних вимог), а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат є законною, обґрунтовано, але такою, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних втрат складає 23 841,99 грн.:

Також, розглянувши вимогу позивача, з урахуванням здійснених уточнень позовних вимог, про стягнення з відповідача штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт в сумі 26 274,90 грн. суд дійшов наступних висновків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.3 договору підряду № 5 від 02.04.2007 сторони погодили, що за порушення строків проведення розрахунків замовник сплачує підряднику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, судом встановлено, що сторонами погоджено такий вид штрафної санкції як штраф, який згідно імперативних вимог закону обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання і не визначається строком прострочення,, а оскільки відповідачем не виконано своє зобов’язання у повному обсязі щодо оплати позивачу 29 075,60 грн. заборгованості, яке виникло 11.05.2007 (оскільки 10.05.2007 відповідачем було частково погашено борг, а саме перераховано 30 000,00 грн., внаслідок чого сума заборгованості склала суму 29 075,60 грн.), а відтак суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафної санкції – штрафу, виходячи зі ставки подвійної облікової ставки НБУ на момент виникнення відповідної суми боргу (17%) та розміру невиконаного зобов’язання – 29 075,60 грн.

Отже, згідно розрахунку суду, розмір штрафу складає: 29 075,60 грн. х 17% = 4 942,85 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги позивача, заявленої в уточненнях позовних вимог, про установлення того, що ціна робіт, виконаних за договором підряду від 02.04.2007 р., укладеного між ПП РБФ "ІНТЕР'ЄР" (м. Житомир) та ТОВ "Енергія" (м. Київ) є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40 грн., у тому числі: в квітні 2007 р. - 159075,60 грн. та в червні 2007 р. - 82522,80 грн. суд вважає за необхідне припинити в цій частині провадження на підстав п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір в цій частині не підвідомчій саме господарським судам.

Відповідно до норм ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім : спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Таким чином, суд зазначає, що предметом позову має бути матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна спиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами по справі, зокрема, підписання актів приймання-здачі виконаних підрядних робіт, зобовязання прийнняття робіт. З ними закон не пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав або обов’язків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які входять в підставу позову. На відміну від норм Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (п. 4 ст. 254 та Глава 37), якими передбачено можливість розгляду судами в порядку окремого провадження справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не містить положень щодо підвідомчості таких спорів господарським судам. Отже, категорія спорів щодо встановлення певних юридичних фактів у правовідносинах між юридичними особами не підлягає розгляду господарськими судами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 29 075,60 грн. основного боргу, 23841,99 грн. інфляційних втрат, 4 942,85 грн. штрафу, в іншій частиін вимоги задоволенню не підлягають. В частині вимоги позивача про установлення того, що ціна робіт, виконаних за договором підряду від 02.04.2007 р., укладеного між ПП РБФ "ІНТЕР'ЄР" (м. Житомир) та ТОВ "Енергія" (м. Київ) є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40 грн., у тому числі: в квітні 2007 р. - 159075,60 грн. та в червні 2007 р. - 82522,80 грн. –то провадження в цій частині на підстав п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню, оскільки спір в цій частині не підвідомчій саме господарським судам.

Також, позивачем у позові заявлено про відшкодування йому за рахунок відповідача понесені ним судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 11 160,00 грн., понесення яких підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме: договором № 14/1 від 01.06.2007, який укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_1. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 264 від 20.07.1999), платіжним дорученням № 183 від 12.09.2007 про оплату послуг адвоката на суму 11 160,00 грн., актом виконаних робіт від 11.09.2007 на суму 11 160,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на послуги адвоката та судової експертизи підлягають пропорційному відшкодуванню в сумі 3 154,26 грн. та 972,73 грн. відповідно, тобто пропорційно розміру заявлених вимог (з урахуванням здійснених уточнень) та задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 5 49 ГПК України (1798-12) витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача пропорційно розміру заявлених вимог (з урахуванням здійснених уточнень) та задоволених позовних вимог.

Також, позивачем при подачі позову ціна позову була заявлена в сумі 134 092,16 грн., виходячи з якої ним було сплачено державне мито в сумі 1 340,93 грн. згідно платіжного доручення № 198 від 26.09.2007, 462,81 грн. –платіжним дорученням № 39 від 20.03.2009 (доплата за збільшення позовних вимог), а враховуючи те, що позивачем було збільшено ціну позову до 204 714,35 грн., про що заявлено відповідні уточнення позовних вимог від 23.06.2011, і відповідне збільшення ціни позову позивачем державним митом не оплачено, відтак в доход Державного бюджету України з позивача підлягає стягненню державне мито в сумі 243,40 грн. за збільшення позовних вимог, які судом розглянуті.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариста з обмеженою відповідальністю "Енергія"(код ЄДРПОУ 30141294, місцезнаходження: 03037 м.Київ, вул. Солом’янська, 5 оф. 1007), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцмем під час виконання судового рішення на користь Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер’єр"(код ЄДРПОУ 31888687, місцезнаходження: 10012 м. Житомир, вул. Гоголівська, 4, оф. 210) суму основного боргу в розмірі 29 075 (двадцять дев’ять тисяч сімдесят п’ять) грн. 60 коп., а також інфляційних втрат – 23 841 (двадцять три тисячі вісімсот сорок одна) грн. 99 коп., штраф - 4 942 (чотири тисячі дев’ятсот сорок дві) грн. 85 коп., а також витрати по сплаті державного мита – 509 (п’ятсот дев’ять) грн. 80 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 33 (тридцять три) грн. 35 коп., витрат на послуги адвоката –3 154 (три тисячі сто п’ятдесят чотири) грн. 26 коп., витрати по оплаті судової експертизи - 972 (дев’ятсот сімдесят дві) грн. 73 коп. В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма "Інтер’єр"(код ЄДРПОУ 31888687, місцезнаходження: 10012 м. Житомир, вул. Гоголівська, 4, оф. 210) в доход Державного бюджету України 243 (двісті сорок три) грн. 40 коп. державного мита.

4. Провадження у справі в частині вимоги щодо установлення того, що ціна робіт, виконаних за договором підряду від 02.04.2007 р., укладеного між ПП РБФ "ІНТЕР'ЄР" (м. Житомир) та ТОВ "Енергія" (м. Київ) є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40 грн., у тому числі: в квітні 2007 р. - 159075,60 грн. та в червні 2007 р. - 82522,80 грн. –припинити на підставі п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України оскільки спір в цій частині не підвідомчій саме господарським судам.

5. Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення –21.07.2011.