Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"в особі Розрахункового департаменту до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотозаводець-6" про стягнення 83 988,07 грн., за участю представників позивача –ОСОБА_1., довіреність № 137 від 31.03.2011 року, ОСОБА_2, довіреність № 577 від 01.10.2011 року, відповідача –ОСОБА_3, довіреність №84 від 09.09.2009 року,

У липні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 69 240,68 грн. основного боргу, 14 747,39 грн. інфляційних витрат, а загалом 83 988,07 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором № 01260/4-03 від 01.11.2002 року на послуги водопостачання та водовідведення за період з липня 2007 року по травень 2009 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.08.2009 року.

У судовому засіданні 30.09.2009 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволені позову.

У судових засіданнях 30.09.2009 року та 09.10.2009 року оголошувались перерви відповідно на 09.10.2009 року та 02.12.2009 року.

У судовому засіданні 17.12.2009 року представник відповідача подав заяву про зарахування зустрічних вимог, яка судом відхилена в зв’язку з необґрунтованістю.

У судовому засіданні 21.01.2010 року представник позивача надав суду письмові пояснення у справі.

У судовому засіданні 21.01.2010 року оголошувалась перерва на 04.02.2010 року.

04.02.2010 року представник відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про застосування строку позовної давності щодо боргу, який виник до липня 2007 року поза межами періоду даного спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2010 року зупинено провадження у справі № 52/466 до вирішення іншої пов’язаної з нею справи №2а-3475/09.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2011 року розгляд справи поновлено та призначено до розгляду на 01.06.2011 року.

У судовому засіданні 01.06.2011 року оголошувалась перерва на 16.06.2011 року.

У судовому засіданні 16.06.2011 року представник позивача подав заяву, в якій просив здійснити заміну Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", протокол від 20.12.2010 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке було утворене відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20 липня 2001 р. №359 шляхом перетворення Державного комунального об’єднання водопровідно-каналізаційного господарства "Київводоканал"у Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке є його правонаступником.

Згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб’єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-який стадії судового процесу.

Враховуючи викладене, суд у відповідності до статті 25 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне замінити позивача у справі Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

У судових засіданнях 29.06.2011 року та 06.07.2011 року оголошувались перерви відповідно на 06.07.2011 року та 11.07.2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"(постачальник) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мотозаводець-6"(абонент) було укладено договір № 01260/4-03 від 01.11.2002 року на послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідно до умов договору (п. 1.) постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов’язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65 (z0165-94) (далі –Правила), які були чинні на момент виникнення заборгованості, та втратили чинність 18.10.2008 року у зв’язку з набуттям чинності Правил користуванням системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 року (z0936-08) (Правила №190).

Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України Про питну воду та питне водопостачання є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону одним з основних обов’язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил № 65 (z0165-94) .

В п. 3.1, 3.7 Правил №190 (z0936-08) передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.1. договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Позивач належним чином виконував свої зобов’язання за договором, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки цілодобово.

Пунктами 3.5, 3.6 договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п’ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов’язаний у п’ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Відповідних повідомлень відповідач не подавав, повноважного представника до позивача не направляв.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів постачання питної води для потреб водопостачання і водовідведення протягом липня 2007 –травня 2009 років.

Вони ґрунтуються на даних підписаних обома сторонами актів зняття показань водолічильника.

02.04.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору №01260/4-03 від 01.11.2002 року про визначення обсягів поставленої холодної питної води, яка використовується абонентом для приготування гарячої, відповідно до умов якої розділ "Особливі умови"договору доповнено пунктом 5.5., яким сторони погодили, що порядок визначення обсягів поставленої питної води, використаної для приготування гарячої, та відповідної кількості стічних вод визначається відповідно до показань приладу обліку, встановленому в центральному тепловому пункті (ЦТП), що фіксуються представниками абонента та ВАТ "Київводоканал"і розподіляються між споживачами послуг, які приєднані до ЦТП, в процентному співвідношенні, залежно від кількості мешканців кожного будинку. Кількість стічних вод, скинутих абонентом в міську каналізаційну мережу після використання гарячої води, дорівнює обсягу питної води, що була використана для приготування гарячої води.

Згідно з твердженнями позивача, поданим ним розгорнутим розрахунком протягом указаного періоду він надав відповідачу послуг водопостачання та водовідведення за договором вартістю 204 703,94 грн. з урахуванням знижки та перерахунків.

Суд критично оцінює указані докази, оскільки розрахунок вартості наданих за договором послуг водовідведення проведений позивачем не на підставі тарифів на ці послуги, чинних протягом позовного періоду.

З пояснень позивача, матеріалів справи, вбачається, що вартість послуг водопостачання та водовідведення за спірний період для ІІ та ІІІ груп споживачів, зокрема, за грудень 2008 –лютий 2009 років, позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1661 від 27.11.2008 року (ra1661017-08) , 1780 від 25.12.2008 року (ra1780017-08) , 127 від 05.02.2009 року (ra0127017-09) .

Згідно з Указами Президента України відповідно №№ 1199/2008 від 24.12.2008 року (1199/2008) , 65/2009 від 03.02.2009 року (65/2009) , 76/2009 від 09.02.2009 року (76/2009) зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції (254к/96-ВР) та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов’язок виконувати рішення про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, які суперечать Конституції (254к/96-ВР) та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж позивачем оплати за ці послуги на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.

До 1 грудня 2008 р. тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, що надаються позивачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28 серпня 2007 р. (ra1127017-07) (ra1127017-07) Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1661 від 27 листопада 2008 р. (ra1661017-08) про втрату чинності розпорядженням № 1127 від 28 серпня 2007 р. (ra1127017-07) скасоване.

За таких обставин суд вважає необхідним здійснення нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення протягом грудня 2008 –лютого 2009 років за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28 серпня 2007 р. (ra1127017-07) в розмірі: для ІІ групи споживачів –1,20 грн./м3 стоків з ПДВ та 1,62 грн./м3 води з ПДВ, для ІІІ групи споживачів –1,68 грн./м3 з ПДВ та 2,82 грн./м3 води з ПДВ.

Таким чином, вартість послуг водопостачання та водовідведення на підставі чинних на час їх надання тарифів, становить 203 485,20 грн., виходячи з того, що вартість послуг наданих у грудні 2008 року становить 8 888,44 грн., а не 9 196,57 грн. як визначено позивачем, у січні 2009 року становить 9 029,52 грн., а не 9 599,29 грн., у лютому 2009 року –11 286,14 грн., а не 11 626,97 грн.

З розрахунку позивача вбачається, що відповідачем за спірний період з липня 2007 року по травень 2009 року було сплачено 135 463,26 грн., а також сплачено 23 371,95 грн. в рахунок погашення боргу за попередній період. Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів наявності боргу за попередній період та не доведено правомірності зарахування коштів, сплачених відповідачем у спірному періоді, в рахунок погашення боргів попередніх періодів, сплата відповідачем грошових коштів у розмірі 23 371,95 грн. враховується судом як оплата послуг водопостачання та водовідведення в спірний період.

Таким чином, відповідачем за спірний період було сплачено позивачеві 158 835,21 грн. (135 463,26 грн. + 23 371,95 грн. = 158 835,21 грн.), в зв’язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 01260/4-03 від 01.11.2002 року та додатковою угодою від 02.04.2007 року складає 44 649,99 грн. (203 485,20 грн. –158 835,21 грн. = 44 649,99 грн.).

Отже, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за зазначеним договором у спірний період з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення та має перед позивачем заборгованість у сумі 44 649,99 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 44 649,99 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню. В іншій частині позову про стягнення основного боргу слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання встановленого договором зобов’язання з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення вимоги позивача про стягнення суми інфляційних втрат є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 4 936,51 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

В іншій частині позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат в позові слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотозаводець-6"(02225, м. Київ, пр-т. Маяковського, 5Шумського, 6, код 22934022) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 44 649 (сорок чотири тисячі шістсот сорок дев’ять) грн. 99 коп. боргу, 4 936 (чотири тисячі дев’ятсот тридцять шість) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 495 (чотириста дев’яносто п’ять) грн. 87 коп. державного мита та 139 (сто тридцять дев’ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.