Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 5363/01-17/03-16 від 03.12.2010 р.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 4538 від 15.10.2010 р.)

прокурора - не з'явився

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с. Горбані

за участю Прокуратури Харківської області, м. Харків

про стягнення 28 442,61 грн.

Позивач, Державна екологічна інспекція в Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФОП ОСОБА_3, про стягнення шкоди, що заподіяна державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 28442,61 грн.

рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2010 року по справі № 42/306-10 (суддя Яризько В.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 року (судді: Черленяк М.І –головуючий, Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.) у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Державна екологічна інспекція в Харківській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Цивільного кодексу України (435-15) , Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про охорону природного навколишнього середовища" (1264-12) .

Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2011 р. по справі № 42/306-10 касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Харківській області задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 року у справі № 42/306-10 господарського суду Харківської області та рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010 року у даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

04.07.2011 р. від Прокуратури Харківської області надійшов лист про вступ у розгляд справи прокурора на підставі ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор у судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (v0075600-02) (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 (v_289800-97) із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (v_675600-07) (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період 30-31 березня, 01-03 квітня 2009 року Позивачем було проведено плановий захід - перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Відповідачем, який здійснює свою діяльність за адресою: Харківська область, Зміївський район, сільська рада Задонецька, кафе "Доброго Вам здоров'я". За результатами чого, було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30-31березня, 01-03 квітня 2009 року № 00251, в якому зазначалось, що на момент перевірки представлено договір купівлі - продажу нежитлової будівлі від 09.07.2008 року відповідно до якого ОСОБА_3 купила у ТОВ фірми "Зміїв Білдінг" комплекс номер б/н, що знаходиться: Харківська область, Зміївський район, Задонецька сільська рада, "Доброго Вам здоров'я".

Відповідачем надано також акт прийняття - передачі нежитлової будівлі від 09.07.2008 року відповідно до якого ОСОБА_3 прийняла Комплекс -нежитлову будівлю (кафе) літ. А-1, загальною площею 249,5 кв. м., житловий будинок літ. Б-1, загальна площа 97 кв.м., погріб літ. И, сарай літ. Л, сарай літ. Н., сарай літ. О, навіс літ. К, навіс літ. М, загальною площею 499,3 кв.м.

На право постійного користування землею, Відповідачем, представлено державний акт серія ХР 12-00-002676, який належить ТОФ фірмі "Зміїв-Білдінг", земельна ділянка загальною площею 0,3846 га. Відповідно до розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 30.09.2008 року № 804 "Про припинення ТОВ фірмі "Зміїв Білдінг" право постійного користування земельною ділянкою припинено, земельну ділянку площею 0,3846 передано до земель запасу рекреаційного призначення на території Задонецької сільської ради.

Земельна ділянка на якій розташовані будівлі огороджена металевим парканом.

Відповідно до замірів повіреною рулеткою № 070447, яка відповідає вимогам ДСТУ 4179-2003 (свідоцтво про повірку № 5279 від 17.10.2009р.) площа земель, які використовуються під проходи та проїзди становить 0,21207 га. Документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою під проходами та проїздами Відповідачем не представлено.

Таким чином, встановлено, що Відповідач самовільно використовував земельну ділянку, на момент проведення даної перевірки, без наявності документів що посвідчують право власності, право постійного користування на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 124, 125 Земельного Кодексу України.

10 квітня 2009 року, з метою усунення виявлених недоліків, порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення перевірки, Позивачем було винесено припис від 10.04.2009 року № 04-18-69, яким вимагалось на протязі 10 днів після отримання припису: представити до Державної екологічної інспекції документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою під проходами та проїздами до будівель ОСОБА_3 за адресою: Харківська область, Зміївський район, сільська рада За донецька, кафе "Доброго Вам здоров'я".

Даний припис особисто отримано Відповідачем, про що свідчить підпис ОСОБА_3, зроблений власноруч на приписі (том 1 а.с. 11-12).

У відповідь на припис Відповідачем на адресу Позивача було направлено лист, яким повідомлено, що приміщення кафе "Доброго Вам здоров'я" належить їй "на праві приватної власності на підставі Договору купівлі - продажу, що укладений 09.07.2008 р. з ТОВ Фірма "зміїв Білдінг" та посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу, реєстраційний № 959", "11.02.2009р., а "Документи в стадії виготовлення".

З огляду на вищезазначене, вбачається, що Відповідач звернулась до Харківської обласної державної адміністрації із заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 0,3846 лише після спливу 6 місяців.

В зв'язку з виявленими порушенням Державною екологічною інспекцією в Харківській області з урахуванням норм передбачених "Методикою визначення розмірів шкоди, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту без спеціального дозволу" (963-2007-п) , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2008 року, розраховано суму збитку та складено претензію № 54, щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі в розмірі 28 442,61 грн., яку 26.03.2010 року, було направлено на адресу Відповідача, вимоги даної претензії на момент розгляду даної справи не виконано, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи відповідних доказів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приймаючи до уваги рекомендації Вищого господарського суду України, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об’єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 123 Земельного Кодексу України " надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування"

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України, "Контроль за використанням та охороню земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України"

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України," Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав."

Відповідно до ст. 1 Закону України " Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду)"

Відсутність права власності або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування на право постійного користування земельною ділянкою підтверджується самим Відповідачем у листі щодо виконання припису, із змісту якого вбачається, що "Документи в стадії виготовлення".

Згідно ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Положеннями статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (пункт б) статті 20 Закону); подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пункт з) статті 20 Закону).

Згідно затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 (z0120-07) , Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, до завдань останньої віднесено здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пункт 3), а до її повноважень - право подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пункт 5).

Відповідно до пункту 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 (963-2007-п) розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619 (1619-2000-п) .

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосовування заходів дисциплінарної, цивільно - правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України "Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини".

Згідно ст. 69 Закону " Про охорону навколишнього природного середовища", "Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів."

Згідно п 1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України - "Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до вимог ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель належить до компетенції спеціально уповноваженого органу з питань екології та природних ресурсів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 1 ст. 43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд доходить до висновку про те, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а докази останнього не спростовують доказів позивача по справі.

На підставі п. 27 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито", розділу II Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 "Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (1258-2005-п) Державна екологічна інспекція в Харківській області звільняється від сплати державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідно до статей 44- 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 14 Конституції України, ст. 56 Закону України "Про охорону земель", ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.ст. 16, 20, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 125, 187, 188, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44- 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, р/р 33111331700235 УДК у Зміївському районі, код ЄДРПОУ УДК 24134337, банк одержувача ГУ ДКУ в Харківській області, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 28 442,61 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста сорок дві гривні 61 копійка.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) – 284,43 грн. державного мита.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 15 липня 2011 року

по справі № 5023/3585/11 (н.р. 42/306-10).