Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Опарського виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"Дочірньої компанії "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", с. Опари, Дрогобицький район, Львівська область,

До відповідача: Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона", м. Львів,

про стягнення 3 489 грн. 45 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: ОСОБА_2 –представник (довіреність в матеріалах справи),

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки сторін відповідно до статті 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено та не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається права за позовом Опарського виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"Дочірньої компанії "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", с. Опари, Дрогобицький район, Львівська область, до Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона", м. Львів, про стягнення 3 489 грн. 45 коп. та стягнення судових витрат

Ухвалою господарського суду від 06.05.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 26.05.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: Позивач –12.05.2011 року рекомендованою поштою № 82164 0000723 5, Відповідач –10.05.2011 р. рекомендованою поштою № 79015 0324103 2, (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

В судовому засіданні 26.05.2011 року оголошено перерву до 09.06.2011 року, про що сторони належно повідомлені в судовому засіданні під розписку.

Судове засідання 09.06.2011 року відкладено на 23.06.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

В судовому засіданні 23.06.2011 року оголошено перерву до 05.07.2011 року, про що сторони належно повідомлені в судовому засіданні під розписку.

29.06.2011 р. за вх. №14512/11 від представника відповідача надійшло зауваження на протокол судового засідання від 23.06.2011 р.

Згідно приписів ст. 81-1 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

Протокол судового засідання 23.06.2011 року був підписаний складом суду того ж дня, тобто 23.06.2011 року.

Зауваження на протокол судового засідання від 23.06.2011 року подані відповідачем 29.06.2011 року (вх. № 14512/11).

Таким чином, відсутні підстави для розгляду зауважень до вищевказаного протоколу, оскільки зауваження на протокол судового засідання від 23.06.2011 року подані з пропуском встановленого чинним законодавством України строку.

В судове засідання 05.07.2011 року представник позивача з’явився.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач –Дочірня компанія "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 30019801, знаходиться за адресою: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЕ № 106952 (докази –в матеріалах справи).

Відповідач –Приватне підприємство "Торгівельна фірма "Герміона", є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 34368129, знаходиться за адресою: 79015, Львівська область, м. Львів, вул. Скісна, буд. 2 кв. 4, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 153990, Витягом з ЄДРПОУ серії АД № 186352 та Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 248 (докази в матеріалах справи).

Позовна заява підписана Начальником Опарського ВУПЗГ І.Б. Біляк, який у своїй діяльності керується Довіреністю від 14.12.2010 року № 1153, виданою Директором філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"Шимко Романом Ярославовичем (докази в матеріалах справи).

Філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"у своїй діяльності керується Положенням про філію "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"дочірньої компанії "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", затвердженим 15.12.1998 року Генеральним директором ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України"(докази в матеріалах справи).

Пунктом 10 Структури філії "УМГ "Львівтрансгаз"ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України"від 15.12.1998 року (Додаток № 1 до Положення) затверджено Опарське виробниче управління підземного зберігання газу як підрозділ на правах відділення (докази в матеріалах справи).

При цьому суд бере до уваги, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється судом на користь юридичної особи .

23.12.2010 року між Дочірньою компанією "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"від імені якої діяло Опарське виробниче управління підземного зберігання газу (надалі –позивач, покупець) та Приватним підприємством "Торгівельна фірма "Герміона"(надалі –відповідач, продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 101246197 (надалі - договір).

Згідно пункту 1.1. договору продавець, який є власником товару, зобов’язується поставити і передати його у власність (повне господарське володіння), а покупець зобов’язується прийняти і оплатити його на умовах договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування (номенклатура, сортамент, асортимент), кількість і ціни товару, що є предметом договору, вказується в Специфікації (додаток № 1 до договору), яка є невід'ємною частиною договору.

Розділом 2 договору передбачена якість товару, розділом 3 –його комплектність.

Строки і порядок поставки передбачено в розділі 5 договору.

Так, згідно пункту 5.1. договору товар повинен бути повністю поставлений покупцю протягом двадцяти днів після підписання договору на умовах"в м. Львів.

Датою поставки, згідно пункту 5.2. договору, вважається дата підписання сторонами Акта приймання-передачі. Перехід права власності на товар відбувається в момент підписання Акта приймання-передачі.

Розділом 6 договору передбачено ціну.

Так, згідно пункту 6.1. договору ціна за одиницю товару передбачена Специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 6.2. та 6.3. встановлено, що загальна ціна договору складає 27 150 грн. 00 коп. Ціни по договору вказані з врахуванням податку на додану вартість включають в себе вартість товару та інші витрати згідно договору та додатків до нього, покладені на продавця.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що покупець проводить розрахунки з продавцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом тридцяти днів з дня поставки.

Строк дії договору встановлено в розділі 9.

Так, пунктом 9.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010 року.

У Видатковій накладній від 03.02.2011 року № 25 одержання товарно-матеріальних цінностей позивачем здійснювалось на підставі Договору № 101246197 від 23.12.2010 року, вказана видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін (докази в матеріалах справи).

Таким чином, суд дійшов висновків, що датою підписання договору є 23.12.2010 року.

Угодою від 31.01.2011 року про зміни і доповнення до договору № 101246197 від 23.12.2010 року сторони дійшли згоди про те, що пункт 9 договору слід викласти в такій редакції: "цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 15.02.2011 року, а в частині розрахунків –до повного виконання"(докази в матеріалах справи).

Розділом 10 договору передбачено відповідальність сторін.

Так, пунктами 10.1. та 10.2. договору передбачено, що за порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, в тому числі неодержані прибутки, а управнена сторона застосовує штрафні санкції в порядку, передбаченому діючим законодавством України. У разі порушення з вини продавця строків поставки товарів, передбачених договором продавець сплачує покупцю за прострочення пеню в розмір 0,1 відсотка від суми договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який стягується пеня, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф в розмірі 10 відсотків вказаної вартості. Виплата збитків не звільняє сторону, яка порушила умови договору, від виконання договірних зобов’язань.

Зазначений договір складено у письмовій формі, підписано уповноваженими особами та їх підписи скріплені печатками двох сторін договору, в силу статей 207, п. 1 частини 1 статті 208 та 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Основною і визначальною ознакою договору поставки є правовий статус постачальника товару.

Доказів про те, що вказаний договір визнано недійсним та/або незаконним - суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідач своїх зобов’язань за договором не виконав, в порушення вимог пункту 5.1. договору 03.02.2011 року поставив, а позивач прийняв шість датчиків-реле температури Т21ВМ-09-Ех ціною 4 525 грн. 00 коп. за штуку, загальною вартістю 32 580 грн.00 коп., що підтверджується Накладною від 03.02.2011 року № 25 та Актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 03.02.2011 року (докази в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач вчинив прострочення поставки товару.

З метою досудового врегулювання спору позивач 17.03.2011 року направив відповідачу Претензію № 2 про перерахування заборгованості неустойки (пені) та штрафу на суму 3 489 грн. 45 коп., у якій просить відповідача перерахувати пеню в розмірі 231 грн. 45 коп. та штраф 3 258 грн. 00 коп. за прострочення поставки товару за договором.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

В даному випадку господарське зобов’язання виникло з договору від 23.12.2010 року № 101246197, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом (435-15) та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом (436-15) , іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом (436-15) та іншими законами.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі (436-15) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

П. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002року № 2921-111 (2921-14) , передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 231 грн. 45 коп. пені.

Позивачем при нарахуванні штрафних санкцій за договором, які належить стягнути з відповідача на його користь допущено помилку. Так як кількість днів при розрахунках позивач зазначив 33 дні, при перерахунку судом кількість днів становить 22.

Сума пені судом перерахована та становить 304 грн. 37 коп.

Позовних вимог в порядку статті 22 ГПК України позивачем не уточнено, тому суд дійшов висновків, що з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню в межах предмета спору у сумі 231 грн. 45 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити, оскільки прострочення поставки товару становило 22 дні, а згідно п. 10.2. договору штраф в розмірі 10 відсотків від вартості договору нараховується за прострочення поставки товару, більше ніж на 30 днів.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши подані документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення частково.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 77, 82 – 85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд,-

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з боржника: Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона"(юридична адреса: 79015, Львівська область, м. Львів, вул. Скісна, буд. 2 кв. 4; поштова адреса: 79015, Львівська область, м. Львів, вул. Любінська, 6; код ЄДРПОУ 34368129) на користь стягувача: Дочірньої компанії "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; 82164, Львівська область, Дрогобицький район, с. Опари; код ЄДРПОУ 30019801) 231 грн. 45 коп. - пені; 6 грн. 77 коп. - державного мита та 15 грн. 65 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.