Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.М"(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 19.04.2011 р. (вх. № суду 1561 від 19.04.2011 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоттей Україна"(далі –відповідач) про стягнення заборгованості по Договору оренди приміщень № 4-3/2008 від 25.02.2008 р. в сумі 173 685,60 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 21.04.2011 р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/062-11 та призначено її розгляд на 10.05.2011 р. об 11 год. 40 хв. за участю повноважних представників сторін.

Позивач в судовому засіданні 10.05.2011 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 10.05.2011р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 21.04.2011 р. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 21.04.2011 р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 24.05.2011р. за участю повноважних представників сторін.

Відповідач надав відзив від 24.05.2011 р. на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, оскільки на його думку в Договорі оренди приміщень № 4-3/2008 від 25.02.2008 р. сторони не погодили всі істотні умови тому він є неукладеним, отже, вважаючи Договір оренди неукладеним, відповідач не приступав до використання спірного майна. Крім того, про неукладеність Договору також свідчить акт від 28.03.2008 року відповідача про не допуск його на об’єкт. Відповідач вважає, що за відсутності підписаних між сторонами актів про надання послуг з оренди (актів виконаних робіт) виключається факт користування орендованим майном.

Через канцелярію суду представник позивача подав додаткові письмові пояснення від 31.05.2011р. (вх. № 7368 від 31.05.2011 р.). Розгляд справи відкладався до 05.07.2011 року.

В судовому засіданні 07.06.2011 р. представник позивача в прядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України надав клопотання про продовження строку вирішення спору.

В судовому засіданні 05.07.2011 р. позивач подав додаткові письмові пояснення від 05.07.2011р., в яких заперечення відповідача вважає неаргументованими та надуманими, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Позивач в судовому засіданні 05.07.2011 р. надав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на грошові кошти відповідача та майно в межах ціни позову. Зазначене клопотання господарським судом залишається без задоволення, як необґрунтоване належними та допустимими доказами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.М"("Орендодавець", надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хоттей Україна"("Орендар", надалі - відповідач) 25.02.2008 р. було укладено договір оренди приміщень № 4-3/2008 (далі –Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, позивач передає в оренду, а відповідач бере в оренду таке приміщення. Адреса будинку у якому знаходиться приміщення, що орендується: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, 21-й км Житомирського шосе, 7 (п. 1.1 Договору).

Загальна площа приміщення, що орендується - 94,6 кв. м (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору приміщення, що орендується, використовується орендарем під офісні приміщення.

Як передбачено п. 3 Договору, приміщення що орендуються, вважаються переданими позивачем та прийнятими відповідачем в оренду з моменту підписання акту прийому-передачі, який має бути підписаний в термін не пізніше 10 діб з дня підписання даного Договору. В акті зазначається стан приміщення.

На виконання умов Договору оренди приміщень № 4-3/2008 від 25.02.2008 року позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 94,6 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі від 01.03.2008 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Також, позивач надав суду зведений акт вартості будівель та споруд приміщення, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, 21-й км Житомирського шосе, 7, який містить поверховий план та експлікацію внутрішніх площ приміщення.

Відповідно до п. 5.1 Договору, розмір орендної плати складає 51,00 грн. (з ПДВ) за 1 кв.м за один місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 7 числа кожного поточного місяця оренди за відповідний місяць оренди (п. 5.2 Договору).

Враховуючи передачу в оренду приміщення площею 94,6 кв. м, вартість оренди такого приміщення складає 4824,60 грн. на місяць.

Пунктом 4 Договору передбачено термін оренди з 01.03.2008 року по 28.02.2009 року, також визначено, що якщо жодна сторона в термін 30 діб до закінчення Договору не заявить про намір його розірвати, Договір пролонгується на 1 рік.

Як стверджує позивач, відповідачем з моменту прийняття приміщення в оренду і до дати подання позову орендні платежі не сплачувались, заяви про розірвання Договору оренди не подавались, приміщення з оренди не поверталось.

У зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача вартість орендного користуванням спірним майном за 36 місяців в сумі 173 685,60 грн.

Відповідач проти позову заперечував, як вбачається з відзиву та наданих в ході розгляду спору пояснень, відповідач вважає, що Договір оренди є неукладеним, оскільки не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, зокрема, щодо складу і вартості майна та використання амортизаційних відрахувань.

Дослідивши заперечення відповідача, судом встановлено, що Договір оренди є укладеним в частині умов, які визначені сторонами в такому Договорі, зокрема, щодо предмету, майна, ціни, строків сплати тощо. Про згоду з викладеними в Договорі умовами свідчать підписи сторін та їх печатки.

Крім того, про визнання відповідачем Договору укладеним свідчить його звернення до господарського суду міста Києва з позовною заявою про розірвання спірного Договору. Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2011 р. зазначені позовні матеріали повернуті ТОВ "Хоттей Україна"без розгляду.

Щодо наданого відповідачем акту від 28.03.2008 року про не допуск на орендовану територію для розвантаження, судом встановлено, що відповідний акт складений про не допуск до складських приміщень, які орендуються по Договору оренди № 3-3/2008, а предметом розгляду у справі № 16/062-11 є оренда офісних приміщень за Договором № 4-3/2008 від 25.02.2008 р.

Також суд зазначає, що зазначений акт про не допуск складений в односторонньому порядку без участі представників позивача та відповідачем не надано доказів, що ним вживалися заходи відновлення свого порушеного права, передбачені ст.ст. 762, 766 Цивільного кодексу України, а саме щодо зменшення орендної плати, або відмови від Договору, або розірвання Договору у зв‘язку із неможливістю використовувати офісне приміщення (як зазначалося вище позовна заява про розірвання спірного Договору повернута судом без розгляду). Відповідно до п. 4.3 Договору, відповідач має право відмовитися від даного Договору, попередивши позивача в термін 30 діб.

Відповіддно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В розумінні ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Як вбачається з умов Договору оренди, предметом є нежитлове приміщення площею 94,6 кв. м, яке знаходиться в приміщенні, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, 21-й км Житомирського шосе, 7.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено судом, позивач на виконання ст. 765 Цивільного кодексу України передав майно наймачеві (відповідачу) у встановлений в Договорі строк за актом від 01.03.2008 р.

З огляду на встановлені судом обставини, між сторонами фактично розпочались відносини оренди, оскільки майно було передано в оренду відповідачу.

Відповідно до норми ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, згідно з п. 8 Договору передбачено повернення майна з оренди за актом приймання-передачі.

Доказів припинення орендних відносин відповідачем не надано, зокрема, не надано відповідного акту про повернення майна позивачу.

За відсутності акту про повернення майна з оренди, майно вважається таким, що перебуває у володінні та користуванні відповідача за актом прийому-передачі від 01.03.2008 р., складеним у зв’язку з виконанням Договору оренди приміщень № 4-3/2008 від 25.02.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті орендної плати за ним утворилась заборгованість за період з 01.03.2008 р. по 28.02.2011 р., яка згідно позовних вимог становить 173 685,60 грн. (94,6 м.кв. х 51 грн. х 36 місяців).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та під час судових засідань проти позову заперечував, але не довів суду належними доказами правомірність своїх заперечень, а саме, відповідач не надав належних доказів на підтвердження того, що позивачем чинились перешкоди в користуванні відповідачем орендованим офісним приміщенням. Також, як свідчать матеріали справи, відповідач підписав акт прийому-передачі нежилого приміщення від 01.03.2008 р., у якому зазначено, що цей акт складено у відповідності з Договором оренди нежилого приміщення № 4-3/2008 від 25.02.2008 р., який також підписаний відповідачем, що свідчить про згоду з викладеними в Договорі умовами.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за договором оренди приміщень № 4-3/2008 від 25.02.2008 р. у сумі 173 685,60 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, отже, вимога про стягнення з відповідача 173 685,60 грн. підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоттей Україна" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 42, кв. 39 код ЄДРПОУ 34842252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.М"(01035, м. Київ, вул. Урицького, 27/5, кв. 24, код ЄДРПОУ 34842252) 173 685 (сто сімдесят три тисячі шістсот вісімдесят п’ять) грн. 60 коп. заборгованості, 1 736 (одна тисяча сімсот тридцять шість) грн. 86 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.