Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державне підприємство "Укркосмос" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Ар Ю М'юзік" про стягнення грошової заборгованості 506 533 грн. 27 коп. за контрактом № 4/2009 від 30.03.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 порушено провадження у справі №61/300, розгляд справи призначено на 22.06.2011.

У судових засіданнях оголошувались перерви.

Представники позивача в судове засідання призначене на 01.07.2011 з’явились, підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 01.07.2011 з’явився, просив суд припинити провадження по справі на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з вирішеням спору 19.11.2010 по справі Господарського суду м. Києва №12/197.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином за адресами, вказаними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У судовому засіданні 01.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

30.03.2009 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Контракт № 4/2009 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник (надалі - Контракт).

Згідно п.12.3 Контракту, термін дії контракту закінчується 14.06.2011 року.

Відповідно до п. 1.1 Контракту виконавець надає послуги з технічного забезпечення супутникової передачі телесигналу телевізійного каналу замовника.

Пунктом 2.1 Контракту сторони погодили, що вартість щомісячних послуг виконавця, які надаються замовнику згідно з пунктом 1.1 даного Контракту, визначена у протоколі погодження договірної ціни (Додаток №1).

Оплата послуг, вказаних в п. 1.1 Контракту, здійснюється замовником на підставі рахунка-фактури, що виставляється виконавцем на перший робочий день кожного місяця на наступний місяць і направляється замовнику листом або кур’єром, а копія надається по факсу за вимогою замовника (п. 2.2 Контракту).

Відповідно до п.2.3 Контракту, оплата проводиться до 25 числа кожного місяця за наступний місяць перерахуванням на розрахунковий рахунок виконавця ціни послуг згідно з п.2.1 Контракту в національній валюті.

Акти здачі-приймання виконаних робіт з надання послуг, передбачених п.1.1 Контракту, складаються виконавцем щомісячно і надаються для підписання і оформлення замовнику листом або кур'єром, а копія надається по факсу за вимогою замовника. Після підписання і оформлення один екземпляр акту здачі-приймання виконаних робіт повертається на адресу виконавця рекомендованим листом з повідомленням або кур’єром (п.2.5 Контракту).

У відповідності до п.п. 3.2.1 п. 3.2. Контракту, замовник зобов’язаний: своєчасно сплачувати виконавцю послуги відповідно до розділу 2 цього Контракту.

Позивач належним чином надав відповідачу послуги відповідно до Контракту, що підтверджується наступними актами здачі-приймання виконаних робіт: №5 за вересень 2009 р. на суму 90 267 грн. 48 коп., №6 за жовтень 2009р. на суму 97 458 грн. 60 коп., №7 за листопад 2009р. на суму 95 566 грн. 20 коп., №8 за грудень 2009р. на суму 93 295 грн. 32 коп., №1 за січень 2010р. на суму 91 402 грн. 92 коп. Вказані акти здачі-приймання виконаних робіт належним чином оформлені - підписані та скріплені печатками сторін.

Крім того, у відповідності до умов Контракту позивач виставляв та направляв (докази містяться в матеріалах справи) рахунки-фактури для оплати, а саме: №5АрЮ-2009 від 03.08.2009 р. на суму 90 267 грн. 48 коп. (послуги за вересень 2009 р.), №6АрЮ-2009 від 01.09.2009р. на суму 97 458 грн. 60 коп. (послуги за жовтень 2009 р.), №7АрЮ-2009 від 01.10.2009р. на суму 95 566 грн. 20 коп. (послуги за листопад 2009 р.), №8АрЮ-2009 від 02.11.2009р. на суму 93 295 грн. 32 коп. (послуги за грудень 2009 р.), №1АрЮ-2010 від 01.12.2009 р. на суму 91 402 грн. 92 коп. (послуги за січень 2010 р.).

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов’язання за Контрактом, оскільки згідно п. 2.2 та п. 2.3 Контракту відповідач мав оплатити зазначені вище послуги на загальну суму 467 990 грн. 52 коп., однак відповідач не оплатив.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 467 990 грн. 52 коп.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (436-15) , який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

При укладенні господарських договорів сторони визначають зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Факт надання послуг згідно умов договору підтверджується наявними в справі матеріалами, зокрема підписаним між сторонами документами.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав своє зобов’язання щодо оплати фактично наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідач просив суд припинити провадження по справі на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з вирішеням даного спору 19.11.2010 по справі Господарського суду м. Києва №12/197.

Ч. 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Однак, позивач по даній справі подав позов у зв’язку з несплатою відповідачем наданих позивачем послуг згідно актів здачі-приймання виконаних робіт №5 за вересень 2009 р., №6 за жовтень 2009р., №7 за листопад 2009р., №8 за грудень 2009р., №1 за січень 2010р., а рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2010 по справі №12/197 (на яке посилається відповідач) суд вирішував спір щодо несплати відповідачем наданих позивачем послуг згідно актів здачі-приймання виконаних робіт № 3 за липень 2009 р. та № 4 за серпень 2009р.

Тому, суд не задовольняє клопотання відповідача про припинення провадження по справі у зв’язку з тим, що даний господарський спір не вирішений між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Стосовно твердження відповідача ненадання позивачем робіт та про відсутність у нього заборгованості перед позивачем у зв’язку з підписанням між сторонами акту звіряння розрахунків (в якому відсутні спірні акти здачі-приймання виконаних робіт), який є підтвердженням відсутності боргу, суд зазначає наступне.

Акти здачі-приймання виконаних робіт №5 за вересень 2009 р. на суму 90 267 грн. 48 коп., №6 за жовтень 2009р. на суму 97 458 грн. 60 коп., №7 за листопад 2009р. на суму 95 566 грн. 20 коп., №8 за грудень 2009р. на суму 93 295 грн. 32 коп., №1 за січень 2010р. на суму 91 402 грн. 92 коп. належним чином оформлені - підписані та скріплені печатками обох сторін.

Суд враховує, згідно пояснень позивача, що акти звірки взаєморозрахунків за 2009 та 2010 рр. підписані представниками позивача помилково, оскільки дані акти не відображають всю повноту інформації, тобто є неповними, та через недбалість працівників бухгалтерії позивача, до вказаних вище актів звірки взаєморозрахунків не були внесені суми заборгованості відповідача за період з вересня 2009 року по січень 2010 року включно.

Однак, послуги за період з вересня 2009 року по січень 2010 року були фактично надані позивачем відповідачу, що підтверджується зазначеними вище актами.

Крім того, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, а у розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами –договором, накладними, рахунками тощо.

Такої ж позиції притримується і Вищий господарський суд України у своїй постанові №17/717 від 16.12.2010р.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в розмірі 467 990 грн. 52 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 22 132 грн. 01 коп. та інфляційних збитків в розмірі 70 410 грн. 74 коп. є правомірними та підлягають задоволенню в зазначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких доказів сплати відповідачем суми основної заборгованості станом на момент винесення судового рішення, відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно з приписами ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд,-

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ар Ю М’юзік"(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 55, 4-й поверх; код 33151855) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Державного підприємства "Укркосмос"(01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 20, оф. 210; код 24381357) 467 990 (чотириста шістдесят сім тисяч дев’ятсот дев’яносто) грн. 52 коп. основного боргу, 70 410 (сімдесят тисяч чотириста десять) грн. 74 коп. інфляційних збитків, 22 132 (двадцять дві тисячі сто тридцять дві) грн. 01 коп. трьох відсотків річних, 5 605 (п’ять тисяч шістсот п’ять) грн. 33 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 01.07.2011