Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Прокурора Галицького району м.Львова, пл. Маланюка, 3, м.Львів, 79000,

в інтересах держави, в особі Управління державної служби охорони при

ГУМВС України у Львівській області, вул. Липинського, 44, м.Львів,79019;

до відповідача: ДП Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат,

вул.Ребета,6, м.Івано-Франківськ,76000.

в особі Старицького військового лісгоспу,

с. Старичі, Яворівський район, Львівська область,81052.

про: стягнення заборгованості в сумі 11 480,00грн.

За участі представників сторін:

Від позивача: Журавльова Н.Є. - старший прокурор представництва інтересів громадян та держави в судах, (посвідчення №93 від 11.12.09р.);

Від позивача: ОСОБА_1, (довіреність № 12/1-735 від 12.03.11р.);

Від відповідача: ОСОБА_2, (довіреність №694 від 01.06.11р.).

Прокурор Галицького району м.Львова, в інтересах держави, в особі Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Державного підприємства Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат, в особі Старицького військового лісгоспу, заборгованість в сумі 11 480,00грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору на охорону об"єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України №1228 від 13.01.11р., згідно умов якого, позивач надав замовнику/відповідачу охоронні послуги, обумовлені Договором;

- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема п.2 розділу 2, який встановлює порядок розрахунків між сторонами за надані послуги, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 11 480,00грн.;

- звернення до відповідача з претензією №12/6-494 від 16.02.11р., з вимогою про погашення заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, вказуючи при цьому на:

- те, що Договір №1228 від 13.01.11р. всупереч п.3.4. Положення Старицького військового лісгоспу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", затвердженого 01.09.09р. директором ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", не затверджено директором ліспромкомбінату, а тому він не набув юридичної сили, а відповідно у відповідача не виникли обов"язки по договору ;

-те, що матеріали справи не містять жодного належного доказу, в підтвердження факту надання позивачем відповідачу охоронних послуг. Доводи позивача вважає безпідставними та необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи і заперечення сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши Договір №1228 від 13.01.11р., на який, як на підставу своїх позовних вимог, посилається позивач, керуючись нормами діючого законадавства, суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 11 480,00грн. заборгованості за охорону об"єкту постами Державної служби охорони при МВС України.

Згідно ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В даному спірному випадку позивачем не доведено перед судом факту існування між сторонами договірних відносин, як і не доведено факту надання послуг охорони у порядку визначеному законом. Договір № 1228 від 13 .01.2011 р. всупереч п. 3.4 Положення Старицького військового лісгоспу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" / договори, укладені Лісгоспом, набувають юридичної сили після їх затвердження директором ліспромкомбінату/, не затверджено керівником вищого органу .

Із доданих до матеріалів справи додатків не вбачається, що додатки №№ 1,3/а.с.15-18/ укладено до Договору № 1228 від13.01.11р.

Поданий позивачем Акт № № ШЕВ-002920 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за січень 2011р./а.с.22/ не підписано замовником -відповідачем по справі.

Акт приймання під охорону Старицького військового лісгоспу/а.с.19/ не оформлений відповідно до загальних вимог ведення діловодства, а саме не містить підпису особи, яка прийняла об"єкт під охорону ; відсутні посилання на № договору, дату; підпис начальника УДСО при ГУМВС України у Львівській області, який погодив Акт, не скріплено печаткою установи.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування /ст. 34 Господарського процесуального кодексу України/.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Подані позивачем письмові докази визнаються судом не допустимими і не належними, як цього вимагає закон, а тому не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог. Відповідач позовні вимоги спростував.

З урахуванням всіх наведених обставин та вимог діючого законодавства, враховуючи те, що відповідач по справі є державним підприємством - суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити через невідповідність наведених доводів фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 207, 208, Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 181 Господарського кодексу України, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

в задоволенні позову Прокурора Галицького району м.Львова, пл. Маланюка, 3, м.Львів, 79000, в інтересах держави, в особі Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області, вул. Липинського, 44, м.Львів,79019, до відповідача ДП Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат, вул.Ребета,6, м.Івано- Франківськ,76000, в особі Старицького військового лісгоспу, с. Старичі, Яворівський район, Львівська область,81052, про стягнення заборгованості в сумі 11 480,00грн. - відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.07.2011р.