Закрите акціонерне товариство страхова компанія "К’ЮБІІ –УГПБ Іншуренс"(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору страхування автотранспорту № Р 04694 сертифікат № 15394 від 14.10.2004р.. Також позивач просив стягнути з відповідача сплачені суми страхового відшкодування з вирахуванням сплаченої відповідачем страхової премії, що підлягає стягненню з відповідача 127 261, 56 грн..

В ході розгляду справи позивачем подана уточнена позовна заява (вхідний суду 06-20/6308 від 27.04.2009р.) згідно з якою доповнені підстави заявленого позову.

Подану заяву про доповнення та уточнення позовних вимог від 05.06.2009р. (вхідний суду № 06-37/19178), яка наявна в матеріалах справи до розгляду у справі не прийнято, про що зокрема судом була винесена ухвала від 09.06.2009р.. Вказаною ухвалою суд ухвалив заяву позивача залишити без задоволення, оскільки позивачем у заяві про доповнення та уточнення позовних вимог було змінено і предмет, і підстави позову, а саме позовні вимоги доповненні вимогами про стягнення з відповідача збитків у подвійному розмірі, 3% річних та збитків від інфляції, що є порушенням вимог процесуального закону.

Після скасування прийнятих у справі рішень, згідно з Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2010р. заявлені позовні вимоги підтримані, від відповідача отримані письмові пояснення з приводу наявних заперечень проти позову.

Провадження у справі зупинялось до набрання законної сили Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2010р. у справі № 2а-5056/09/2670, що вирішувалась за позовом ЗАТ СК "К’ЮБІІ Україна"до УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, треті особи МВС України, ЗАТ "Сільгосппродукт", Товарна Біржа "Еверест"про визнання протиправними дій щодо державної реєстрації у 2004 році автомобіля марки "Мерседес-Бенц", 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, зобов’язання скасувати державну реєстрацію зазначеного транспортного засобу.

Ухвалою суду від 01.06.2011р. провадження у справі було поновлено при отриманні клопотання відповідача з повідомленням про набрання законної сили судовим рішенням прийнятим Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 2а-5056/09/2670, на підтвердження чого надано Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011р..

Клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі до прийняття остаточного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товарної біржі "Еверест"щодо визнання недійсними біржових угод № 100908 від 10.06.2004р. та № 114055 від 30.09.2004р. купівлі-продажу автомобіля Benc CL 500"2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, а також до моменту отримання легалізованих матеріалів кримінальної справи стосовно викраденого автомобіля des-Benc CL 500"2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, котрий було викрадено в Німеччині в червні 2004 року, судом розглянута та у його задоволенні відмовлено при врахуванні наступного.

Підставою для зупинення провадження у справі згідно зі ст. 79 ГПК України є неможливість розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а не саме лише вирішення пов’язаної іншої справи іншим судом, а відтак враховуючи предмет та підстави заявленого позову у даній справі, розгляд Білоцерківським районним судом цивільної справи щодо визнання недійсними біржових угод № 100908 від 10.06.2004р. та № 114055 від 30.09.2004р. купівлі-продажу автомобіля Benc CL 500"2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 не є обставиною, що унеможливлює вирішення спору щодо недійсності договору страхування укладеного Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "К'Ю БІ І - УГПБ Іншуеренс"з Закритим акціонерним товариством "Сільгосппродукт"14.10.2004р..

Можливість зупинення провадження у справі до моменту отримання легалізованих матеріалів кримінальної справи стосовно викраденого автомобіля es-Benc CL 500"2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, котрий було викрадено в Німеччині в червні 2004 року, не передбачена Господарським процесуальним кодексом (1798-12) , зокрема ст. 79 ГПК України, а перелік підстав наведених у вказаній статті є вичерпним.

В судовому засіданні представником відповідача подано повідомлення у якому, посилаючись на зміну організаційно-правової форми товариства відповідач просив здійснити заміну сторони-учасника судового процесу його правонаступником.

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

ТОВ "Сільгосп-продукт"є правонаступником ЗАТ "Сільгосппродукт", підприємство зареєстровано за кодом ЄДРПОУ 30551781, що відповідно є підставою для заміни відповідача.

В свою чергу, надана представником позивача довіреність на представництво, підтверджує зміну назви організаційно-правової форми товариства, у зв’язку із прийняттям Закону "Про акціонерні товариства" (514-17) , внаслідок чого позивачем у справі є Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями, Страхова компанія "К’Ю БІ І Україна".

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

14 жовтня 2004 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "К'Ю БІ І - УГПБ Іншуеренс", за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані страхові послуги", та Закритим акціонерним товариством "Сільгосппродукт"був укладений договір страхування автотранспорту № Р 04694 сертифікат № 15394, відповідно до якого було застраховано автомобіль Мерседес-Бенс СL 500, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 02.10.2004 року.

Права та обов’язки сторін за договором визначені у розділі 9 договору, та зокрема, згідно з п. 9.1 страхувальник (відповідач у справі) зобов'язувався вчасно вносити страхові платежі (п. 9.1.1); при укладенні договору страхування надавати інформацію страховику про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки ступеню ризику та надалі інформувати страховика про будь-які зміни страхового ризику (п. 9.1.2); інформувати страховика про всі договори страхування, укладені у відношенні об'єкту страхування (п. 9.1.3); приймати всі заходи по запобіганню і зменшенню збитків внаслідок настання страхового випадку (п. 9.1.4); на вимогу страховика надавати всю інформацію необхідну для розслідування страхових випадків та встановлення суми збитків у письмовому вигляді (п. 9.1.5); повідомити ЗАТ "СК "К'Ю БІ І - УГПБ Іншуеренс"про збиток якомога швидше (протягом однієї доби по факту викрадення та не пізніше 3 робочих днів по всіх інших випадках) з моменту, коли йому стало відомо про такий збиток...

Зобов’язання страховика передбачені п. 9.3 договору. і зокрема страховик зобов'язувався ознайомити страхувальника, з умовами страхування (п. 9.3.1); протягом 7 днів після одержання необхідних та належним чином оформлених документів, вжити заходи щодо оформлення страхового акту (акту-релізу) та не пізніше 7 днів після підписання страхового акту (акту-релізу) здійснити виплату страхового відшкодування (п. 9.3.2); тримати в таємниці відомості про страхувальника за винятком, випадків передбачених законодавством України (п. 9.3.3)...

22 листопада 2004 року між сторонами було складено додаток № 1 до договору страхування автотранспорту (номер полісу Р 04694), на підставі якого було збільшено декларовану вартість застрахованого автомобіля, яка становить 464 200 грн., нараховано додаткову пропорційну страхову премію за 326 днів покриття, яку визначено в сумі 5 113, 82 грн. зі строком сплати не пізніше 30.11.2004р.. Додаток (додаткову угоду № 1), на виконання вказівок вміщених у Постанові Вищого господарського суду у даній справі від 01.06.2010р., залучено до матеріалів справи (наданий до справи з клопотанням, що зареєстроване за вхідним суду № 06-20/13244 від 10.09.2010р.).

За умовами договору (відповідно до пункту 3) страхова премія становить 27 379 грн. та має бути сплачена не пізніше 22.10.2004 року; якщо інше не узгоджене сторонами, покриття за цим договором та будь-якими додатками до нього починається з дня, вказаного як день початку дії Договору (з 14.10.2004 року), але не раніше моменту сплати страхувальником страховику відповідної страхової премії.

Сплата страхової премії в сумах 27 379 грн. та 5 113, 82 грн. підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 1087 від 22.10.2004р., № 1221 від 26.11.2004р., та відповідно свідчить про чинність укладеного договору страхування.

Згідно ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов‘язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування"договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.

Зазначене викладене, зокрема у Постанові Вищого господарського суду України у даній справі, вказівки якої, відповідно до ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, а відтак посилання позивача на порушення страхувальником своїх обов’язків передбачених п. 9.1.2 не можуть бути підставою недійсності укладеного договору, відповідно такі судом не беруться до уваги.

Вчинення дій спрямованих на виконання спірного договору обома сторонами підтверджується матеріалами справи, в тому числі сплатою страхових премій, прийняттям зазначених коштів позивачем, та виплатою страхового відшкодування згідно актів № L03177 від 22.11.2004р., № L03334 від 16.02.2005р., № L03649 від 16.06.2005р. (залучені до справи), що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями № 108515 від 30.11.2004р., № 109259 від 01.03.2005р., № 110161 від 30.06.2005р..

Таким чином, положення спірного договору та подальші дії сторін свідчать про їх волевиявлення під час укладення спірного договору та спрямованість спірного договору на реальне настання правових наслідків, ним передбачених. Вказане свідчить про відсутність підстав для визнання правочину недійсним на підставі ст. 215 ЦК України через недодержання вимог частин 3 і 5 ст. 203 ЦК України.

При вирішенні спору, суд враховує посилання позивача на положення ч. 2 ст. 998 ЦК України, як на підставу недійсності спірного договору, однак такі судом відхиляються через наступне.

В силу положень статті 29 Закону України "Про страхування"договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) .

Наведене кореспондується з положеннями статті 998 Цивільного кодексу України, згідно якої договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом (435-15) ; договір страхування також визнається судом недійсним, якщо: 1) його укладено після настання страхового випадку; 2) об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

В уточненнях до позовної заяви позивач зазначає, що у відповідності до ст. 336 Митного кодексу України об'єктом договору страхування був транспортний засіб марки Мерседес-Бенс СL 500, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, котрий підлягав конфіскації.

В свою чергу, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 29 Закону України "Про страхування"договір визнається недійсним при умові, що об'єкт страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

Згідно ст. 354 ЦК України конфіскація - це позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення.

Належних доказів, які б підтверджували наявність на момент укладення договору страхування судового вироку або рішення, що набуло законної сили про визнання транспортного засобу марки Мерседес-Бенс СL 500, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, таким, що підлягає конфіскації, суду не представлено.

Листом Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві № 51/вх 7655 від 03.10.2005 року позивача було повідомлено, що автомобіль Мерседес-Бенс СL 500, д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться під арештом з 30.11 .2004 року, тобто зазначені обставини мали місце після укладання договору страхування (договір укладено 14.10 .2004р.).

На судовий запит, Управлінням Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві листом за вих. № 10/1970 вх. від 23.03.2007 року надано інформацію, що 02.10.2004 року в МРЕВ № 1 при УДАІ ГУ МВС України за ЗАТ "Сільгосппродукт"було зареєстровано автомобіль Мерседес-Бенс СL 500, 2002 року випуску, у зв'язку з чим було видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1. Надані до реєстрації автомобіля документи відповідають вимогам правил "Державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів ...", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 (1388-98-п) року.

Враховуючи доводи позивача про вчинення договору під впливом помилки, що є підставою для визнання договору недійсним з підстав передбачених ст. 229 ЦК України суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Як про те зазначено, в Узагальненнях практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними за 2007 рік, що проведене Верховним Судом України (вміщені в інформаційній системі "Ліга") у розділі щодо аналізу правочинів вчинених під впливом помилки: - обставини щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати або, навпаки, бути відсутніми саме на момент вчинення правочину;

- сторона на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка насправді мала місце, тобто надати докази, які б свідчили про її помилку щодо істотних обставин правочину.

У поданих уточненнях до позову, позивач, посилаючись на обставини, які стали йому відомі після проведення страхового розслідування котре здійснювалось з 24 серпня 2005р. зазначив, що він помилився щодо обставин які мають суттєве значення при укладенні договорів страхування.

Згідно з положеннями пункту 4 спірного договору, об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані: з володінням, користуванням та розпорядженням майном; з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третій особі або її майну.

Документом, що посвідчує право власності страхувальника на майно, яке страхується, є, у даному випадку, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до п. 3 Правил "Державної реєстрації, перереєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (1388-98-п) державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС з метою контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів встановленим в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням вимог законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення інших обов'язкових платежів, використання транспортних засобів в умовах воєнного та надзвичайного стану, а також для забезпечення їх обліку та попередження протиправних дій щодо них.

На момент укладання договору страхування в органах ДАІ було зареєстровано право власності на автомобіль Мерседес-Бенс СL 500, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 за відповідачем та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Зазначені обставини, а також і питання правомірності дій Управління ДАІ ГУ МВС України щодо державної реєстрації у 2004 році автомобіля марки "Мерседес-Бенц", 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, наявності підстав для скасування державної реєстрації зазначеного транспортного засобу, були предметом дослідження при вирішенні в судовому порядку Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 2а-5056/09/2670.

Постанова, прийнята за результатами розгляду вказаної справи 20.05.2010р. набрала законної сили –залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011р. та відповідно є підставою для відхилення доводів позивача з приводу існування на момент укладення договору страхування обставин, які б свідчили що позивач помилявся щодо обставин які мають суттєве значення для спірного договору, а саме - щодо об'єкту страхування.

На страхування було взято транспортний засіб –автомобіль Мерседес-Бенс СL 500, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано за відповідачем 02.10.2004р., у зв'язку з чим було видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1, відповідно майнові інтереси страхувальника, є такими, що не суперечать законодавству України, а укладення договору страхування між сторонами 14.10.2004р. зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про страхування" (85/96-ВР) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Заявлені позовні вимоги щодо визнання недійсним договору страхування автотранспорту № Р 04694 сертифікат № 15394 від 14.10.2004р. задоволенню не підлягають, що відповідно є підставою для відмови у вимогах позивача щодо стягнення з відповідача сплачених сум страхового відшкодування, з вирахуванням сплаченої відповідачем страхової премії у розмірі 127 261, 56 грн..

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.