Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Київ - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ЗОРЯНА"", смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область - далі по тексту –відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати лізингових платежів за період з 20.11.2009року по 29.12.2010року, у розмірі 373 736,38 грн. за довгостроковим Договором фінансового лізингу № 484 від 24.09.2007р. та Додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача на підставі п.16.1 умов вищеназваного Договору фінансового лізингу № 484 від 24.09.2007р., а саме за порушення строків сплати лізингових платежів пеню у сумі 27 099,00 грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті - 132 459,02 грн. інфляційних, 3% річних у сумі 5 723,90 грн. та 10 262,90 грн. вартості виконавчого напису.

На підставі п.13.2 умов вищеназваного Договору фінансового лізингу, у випадку дострокового припинення дії даного договору лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця неустойку за дострокове припинення даного договору фінансового лізингу у сумі 4-х середньомісячних лізингових платежів у сумі 107 703,44 грн., оскільки середньомісячний лізинговий платіж становить 26 925,86 грн. у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 107 703,44 грн. неустойки.

Без посилання на умови вищеназваного Договору фінансового лізингу та без посилання на письмові докази, того, що позивач отримав від відповідача технічний засіб у стані неналежному до його технічної експлуатації позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 308 942,10грн., що становить вартість по відновлювальному ремонту даного технічного засобу.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 9 660,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач у друге судове засідання з'явився, відзив на позов надав у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості з оплати лізингових платежів за період з 20.11.2009року по 29.12.2010року, у розмірі 373 736,38 грн., пені у сумі 27 099,00 грн., 132 459,02 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 5 723,90 грн. не заперечував.

В частині стягнення неустойки у сумі 107 703,44 грн., 10 262,90 грн. вартості нотаріальних послуг та 308 942,10 грн. –витрат на відновлювальний ремонт технічного засобу заперечував у повному обсязі посилаючись на наступне:

- вимоги позивача щодо стягнення збитків в розмірі 10 262,90 грн., які він поніс у зв'язку з вчиненням виконавчого напису нотаріуса від 01.12.2010 р. (реєстровий №2370) про повернення від відповідача на користь позивача транспортного засобу, який був переданий за договором лізингу, не підлягають задоволенню виходячи з того, що стягнення за виконавчим написом провадиться у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) (ст. 90 Закону України "Про нотаріат"), отже право на стягнення з боржника оплати послуг приватного нотаріуса, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису, повинне бути реалізоване в процесуальних формах та у спосіб, встановлений Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , а тому відсутні правові підстави для стягнення зазначених коштів в сумі 10 262,90 грн., як збитків.

Вимоги щодо стягнення неустойки в сумі 107 703,44 грн. позивач обґрунтовує умовами п.п. 13.1.4, 13.2 договору лізингу, але його твердження суперечать п. 13.1.4 договору лізингу, дія договору може бути достроково припинена з ініціативи Лізингоодержувача, але не раніше 12 місяців з дати передачі транспортного засобу у лізинг. При цьому Лізингоодержувач повинен повідомити Лізингодавця про намір припинити дію цього договору письмово не менш ніж за 30 днів до дати припинення, а також, за вимогою Лізингодавця, сплатити Лізингодавцеві неустойку за дострокове припинення цього договору, окрім випадків, які визначені в пунктах 6.6 та 13.1.3 даного договору, в сумі:

5 (п'яти) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення

дії Плану лізингу, що є невід'ємною частиною Договору, протягом перших двох років дії цього Плану лізингу.

4 (чотирьох) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового

припинення дії Плану лізингу, що є невід'ємною частиною Договору, протягом третього року дії цього Плану лізингу.

3 (трьох) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення

дії Плану лізингу, що є невід'ємною частиною Договору, протягом строку, що перевищує три роки дії цього Плану лізингу.

Відповідно до п.13.2 договору лізингу, у випадку дострокового припинення дії цього Договору Лізингоодержувач зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати пред'явлення вимоги Лізингодавця, перерахувати йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим договором та додатками до нього, що залишилися несплаченими на дату розірвання Договору, та сплатити на вимогу Лізингодавця неустойку (окрім випадків, які зазначені в пунктах 6.6 та 13.1.3 даного договору) за дострокове припинення цього договору в сумі:

5 (п'яти) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення

дії Плану лізингу, що є невід'ємною частиною Договору, протягом перших двох років дії цього Плану лізингу.

4 (чотирьох) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового

3 (трьох) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення

Вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації витрат на відновлювальний ремонт транспортних засобів в сумі 308 942,10 грн. не є обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню, так, позивач обґрунтовуючи свої вимоги в даній частині посилаючись на те, що він отримав транспортний засіб з пошкодженнями, що суперечить договору лізингу, а тому поніс збитки по їх відновленню.

В той же час, відповідно до п.12.7 договору, транспортний засіб повертається у чистому і вимитому вигляді, і в такому стані, і з таким обладнанням як під час надання, беручи до уваги нормальний знос, який може бути визначений, на вимогу Лізингоодержувача, в додатку до даного договору.

Відповідно до п.12.8 договору, якщо транспортний засіб повертається Лізингодавцеві у такому стані, який не відповідає вимогам п.12.7 договору (пошкодженим), то Лізингодавець має право виконати ремонт з метою відновлення стану транспортного засобу і має право на одержання компенсації від Лізингоодержувача для покриття витрат на ремонт. При цьому Акт про повернення транспортного засобу підписується на дату завершення ремонту і Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі протягом всього строку ремонту транспортного засобу.

Але Позивачем не надано належних переконливих доказів того, що транспортний засіб повернуто у стані, який не відповідає вимогам п.12.7 договору, а саме - пошкодженим.

Так Акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачу їх стягувачу від 29.12.2010 р. (серія АА №084952) (а.с.42) не містить інформації про стан транспортного засобу та зауважень з цього приводу з боку представника позивача. Транспортний засіб був переданий позивачу в смт. Магдалинівка та своїм ходом доїхав до м. Дніпропетровська.

Крім того, проведення діагностичних заходів відносно транспортного засобу здійснено у період з 20.01.2011р. по 25.11.2011р., згідно замовлення-наряду від 20.01.2011р. № И-000027, Акту від 25.01.2011р. № И-000027. Тобто між моментом фактичної передачі транспортного засобу та його діагностикою пройшов досить довгий період часу - фактично місяць.

Посилання позивача в якості підстав стягнення згаданої суми на рахунок-фактуру від 25.01.2011 р. № И-000039 на суму 304 172,39 грн. (а.с.73), додатки до акту від 26.01.2011 р. № ЕЛ-00000064 на суму 304 172,39 грн. (а.с.74), від 31.01.2011 р. № ЕЛ-00001281 на суму 4769,71 грн. (а.с.75), є безпідставними, оскільки не пов'язані з предметом спору.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України "Про лізинг", умови ремонту і технічного обслуговування предмету лізингу можуть визначатися окремим договором.

10.05.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 26.05.2011року у зв'язку з тим, що сторони у судове засідання не з'явилися та позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

26.05.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 09.06.2011року у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явився відзив на позов та витребувані судом документи не надав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

09.06.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 16.06.2011року з метою надання сторонам часу надати сторонам додатково докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.

16.06.2011р. в четвертому судовому засіданні справу було розглянуто без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

24.09.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоряна" (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 484 відповідно до п. 2.1 договору, Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового Лізингу транспортний засіб у відповідності із замовленням на транспортний засіб.

Лізингодавець виконав свої зобов'язання і на підставі замовлення № 484/001 від 14.09.2007 р., передав Лізингоодержувачу транспортний засіб трактор CLAAS Atles 946, шасі № Н4452ЕААО100640, реєстраційний № 07924КС, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу № 484/001 від 05.05.2008р.

Відповідно до п. 5.1 договору лізингу за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачується лізингові платежі, розмір та строки сплати, яких передбачено в плані лізингу, що підтверджується планом лізингу № 484/001 від 24.09.2007 р. зі змінами від 01.05.2008 р., 13.09.2008 р., яким визначено строк сплати лізингових платежів.

Сторони п. 7.16 договору лізингу визначили, що Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортних засобів і не входять до складу місячних лізингових платежів.

Пунктом 16.1 договору сторони передбачили, що при порушенні Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, Лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Вищенаведені факти були встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2009 р. по справі № 27/150-09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Зоряна" і відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не повинні доводитися знову при вирішенні спору по справі, в якій беруть участь ті самі сторони, тобто по справі № 10/5-10.

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2009 р. по справі 27/150-09 позов було задоволене частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоряна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Євро Лізинг" - 367 грн. 39 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 474 грн. 34 коп. - пені, 219 грн. 39 коп. –3% річних. В іншій частині позову провадження по справі було припинене за відсутністю предмету спору. Заборгованість по справі стягувалася станом на 15.04.2008р.

Відповідно до відповіді на відповідний запит господарського суду Дніпропетровської області по справі № 10/5-10, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2009 р. по справі № 27/150-09 набуло законної сили. Отже, установлені ним факти для суду ( при розгляді справи № 10/5-10) мають преюдиціальний характер.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Ч.1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до наданих позивачем документів, вбачається, що у порушення зобов'язань за Договором лізингу, відповідач не здійснював сплату Лізингових платежів належним чином. За розрахунком позивача станом на 17.11.2009р. сума заборгованості за лізинговими платежами складала 228 321 грн. 42 коп., яку рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2010року в примусовому порядку було стягнуто з відповідача.

Приймаючи до уваги, що після прийняття рішення суду відповідач суму боргу не сплатив і продовжував не виконувати умови вищеназваного договору у відповідача перед позивачем в період з 20.11.2009року по 29.12.2010року виникла заборгованість по сплаті платежів у сумі 373 736,38грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем у повному обсязі у відзиві на позов та в судовому засіданні.

Оскільки відповідач несвоєчасно і не у повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання, позивач на підставі п.5.6 договору лізингу, який передбачає у разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса від 01.12.2010року № 2370, 29.12.2010року відповідно до Акту, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, про вилучення у боржника-відповідача відділом державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області транспортного засобу, а саме трактор CLAAS Atles 946, шасі № Н4452ЕАА0100640, реєстраційний № 07924 КС, який позивач, згідно даного акту, прийняв від відповідача без жодних зауважень, і в подальшому без повідомлення та згоди відповідача в односторонньому порядку провів його ремонт.

На протязі 2010року позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-вимогами про проведення лізингових платежів у добровільному порядку, які відповідач отримав, але залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати лізингових платежів за період з 20.11.2009року по 29.12.2010року, у розмірі 373 736,38 грн. за довгостроковим Договором фінансового лізингу № 484 від 24.09.2007р. та Додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача на підставі п.16.1 умов вищеназваного Договору фінансового лізингу № 484 від 24.09.2007р., а саме за порушення строків сплати лізингових платежів пеню у сумі 27 099,00 грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошових зобов'язань 132 459,02 грн. інфляційних, 3% річних у сумі 5 723,90 грн. та 10 262,90 грн. вартості виконавчого напису.

Без посилання на умови вищеназваного Договору фінансового лізингу та без посилання на письмові докази, того, що позивач отримав від відповідача технічний засіб у стані неналежному до його технічної експлуатації позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 308 942,10грн. що становить вартість по відновлювальному ремонту даного технічного засобу.

Відповідач у друге судове засідання з'явився, відзив на позов надав у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості з оплати лізингових платежів за період з 20.11.2009року по 29.12.2010року, у розмірі 373 736,38грн., пені у сумі 27 099,00грн., 132 459,02грн. інфляційних та 3% річних у сумі 5 723,90грн. не заперечував у повному обсязі.

В частині стягнення неустойки у сумі 107 703,44грн., 10 262,90грн. вартості нотаріальних послуг та 308 942,10грн. –витрат на відновлювальний ремонт технічного засобу заперечував у повному обсязі посилаючись на порушення позивачем умов договору та чинне законодавство України.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст. 33 Господарського кодексу України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі. Таке ж зобов'язання відповідача перед позивачем передбачено й п. 4.7, 8.1.4. договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), отже матеріалами справи доведено факт не виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою ( штрафом, пенею ), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 16.1. Договору лізингу передбачено, що при порушенні Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу та/або інших платежів, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки, у зв'язку з чим за порушення Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, позивачем на підставі п. 16.1. Договору лізингу нарахована пеня у сумі 27 099 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом у зв'язку з чим позивач у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України та умов договору нарахував збитки від інфляції, які склали 132 459 грн. 02 коп. та суму 3% річних від простроченої суми у розмірі 5 723 грн. 90 коп.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та в обґрунтування своїх позовних заперечень, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати лізингових платежів за період з 20.11.2009року по 29.12.2010року, у розмірі 373 736,38 грн.,., неустойки у сумі 107 703,44 грн., пені у сумі 27 099,00 грн., 132 459,02 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 5 723,90 грн. не заперечував у повному обсязі, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, визнаних відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення 10 262,90грн. вартості нотаріальних послуг виконавчого напису нотаріуса від 01.12.2010року № 2370, позовні вимоги позивача, слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню частково у сумі 8 762,90грн., оскільки позивач надав докази вартості нотаріальних послуг саме на суму 8 762,90грн., а решту суму нотаріальних послуг, що становить 1 500,00грн. - документально не обґрунтував.

Заперечення відповідача, що стягнення за виконавчим написом провадиться у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) (ст. 90 Закону України "Про нотаріат"), отже право на стягнення з боржника оплати послуг приватного нотаріуса, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису, повинно бути реалізоване в процесуальних формах та у спосіб, встановлений Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , а тому відсутні правові підстави для стягнення зазначених коштів в сумі 10 262,9 грн., як збитків, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 1 500,00грн.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 308 942,10грн. – витрат на відновлювальний ремонт технічного засобу, переданого відповідачем позивачеві виконавчого напису нотаріуса від 01.12.2010року № 2370, 29.12.2010 року відповідно до Акту, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, про вилучення у боржника-відповідача відділом державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області транспортного засобу, а саме трактор CLAAS Atles 946, шасі № Н4452ЕАА0100640, реєстраційний № 07924 КС, який позивач, згідно даного акту, прийняв від відповідача без жодних зауважень, і в подальшому без повідомлення та згоди відповідача в односторонньому порядку провів його ремонт, слід визнати необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суперечать матеріалам справи та чинному законодавству України.

Заперечення відповідача щодо вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу в сумі 308 942,1 грн. є обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Так, позивач обґрунтовуючи свої вимоги в даній частині посилається на те, що він отримав транспортний засіб з пошкодженнями, що суперечить договору лізингу, а тому поніс збитки по їх відновленню.

Але позивачем не надано належних переконливих доказів того, що транспортний засіб повернуто у стані, який не відповідає вимогам п.12.7 договору, а саме - пошкодженим.

Так Акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачу їх стягувачу від 29.12.2010 р. (серія АА №084952) (а.с.42) не містить інформації про стан транспортного засобу та зауважень з цього приводу з боку представника позивача. Транспортний засіб був переданий Позивачу в с.м.т. Магдалинівка та своїм ходом доїхав до м. Дніпропетровська.

Крім того, проведення діагностичних заходів відносно транспортного засобу здійснено у період з 20.01.2011р. по 25.11.2011р., згідно замовлення-наряду від 20.01.2011 р. № И-000027, Акту від 25.01.2011 р. №И-000027, тобто між моментом фактичної передачі транспортних засобів та його діагностикою пройшов досить довгий період часу - фактично місяць.

Посилання позивача в якості підстав стягнення згаданої суми на рахунок-фактуру від 25.01.2011р. № И-000039 на суму 304 172,39 грн. (а.с.73), додатки до акту від 26.01.2011 р. № ЕЛ-00000064 на суму 304 172,39 грн. (а.с.74), від 31.01.2011 р. №ЕЛ-00001281 на суму 4 769,71 грн. (а.с.75), є безпідставними оскільки не пов'язані з предметом спору.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України "Про лізинг", умови ремонту і технічного обслуговування предмету лізингу можуть визначатися окремим договором

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по справі у вигляді 9 660,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними позивачем, такими що не суперечать матеріалам справи та чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 15, 16, 292, 525, 526, Цивільного кодексу України (435-15) , ст.ст. 33, 49, 82- 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" господарський суд -

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоряна"(51100, Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, смт. Магдалинівка, вул. Комарова, 53 б, код ЄДРПОУ 25011453, п/р 2600130191 в філії - Магдаленівське відділення № 2997 Ощадного банку України, МФО 306221) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (03680, м. Київ, бул. Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 32774741, п/р № 26003030836400 в АКІБ "УКРСИББАНК", м. Харків, МФО 351005) заборгованості з оплати лізингових платежів у розмірі 373 736,38 грн. (триста сімдесят три тисячі сімсот тридцять шість грн. 38 коп.), пеню у розмірі 27 099,00 грн. (двадцять сім тисяч дев'яносто девять грн. 00 коп.), інфляційних втрат у розмірі 132 459,02грн. (сто тридцять дві тисячі чотириста пятдесят девять грн. 02 коп.), 3% річних у розмірі 5 723,90грн. (п'ять тисяч сімсот двадцять три грн. 90 коп.), неустойки у сумі 107 703,44грн. (сто сім тисяч сімсот три грн. 44 коп.), вартості нотаріальних послуг у розмірі 8 762,90грн. (вісім тисяч сімсот шістдесят дві грн. 90 коп.), державного мита у розмірі 6 554,85грн. (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 85 коп.) та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 160,15грн. (сто шістдесят грн. 15 коп.).