04 квітня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"(далі –позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 38 127,93 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на наступні обставини:

01 серпня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про співпрацю щодо надання в користування нежитлових приміщень (далі –договір), згідно з умовами якого позивач для забезпечення безкоштовної видачі молока та харчування змінного персоналу зобов’язувався передати в безоплатне користування відповідачу нежитлові приміщення: №23, загальною площею 11,6 м.кв.; №24, загальною площею 5,8 м.кв.; №25, загальною площею 12,2 м.кв., та №26, загальною площею 76,6 м.кв., (приміщення буфету) другого поверху адміністративно-побутового корпусу відповідача (далі –приміщення), а відповідач зобов’язувалась приміщення прийняти та забезпечити видачу молока та комплексного харчування змінного персоналу.

Під час перевірки фінансово-господарської діяльності позивача контрольно-ревізійним відділом в м. Славутич було виявлено порушення чинного законодавства України, зокрема ненарахування позивачем протягом всього періоду дії договору орендної плати відповідачу.

З метою усунення зазначеного порушення, позивач нарахував орендну плату за весь період дії договору, тобто з 01.08.2006 року до 31.03.2010 року, в сумі 38 127,93 грн., та направив на адресу відповідача рахунок для її сплати.

Відповідач орендну плату за період з 01.08.2006 року по 31.03.2010 року не сплатила.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 38 127,93 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2011 року, справу призначено до розгляду 26.04.2011 року.

26 квітня 2011 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявила клопотання про продовження строків розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з’явилась, витребуваних ухвалою суду документів не надала, про причини неявки суд не повідомила.

Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 31.05.2011 року.

27 квітня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1, що свідчить про те, що відповідач була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

31 травня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 14.06.2011 року.

14 червня 2011 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач заявила клопотання про розгляд справи без її участі, проти позову заперечувала, просила суд у його задоволенні відмовити.

Враховуючи те, що відповідач була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

01 серпня 2006 року між комунальним підприємством "Управління житлово-комунального господарства"(далі –позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі –відповідач) був укладений договір про співпрацю щодо надання в користування нежитлових приміщень (далі –договір), згідно з умовами якого позивач для забезпечення безкоштовної видачі молока та харчування змінного персоналу зобов’язувався передати в безоплатне користування відповідачу нежитлові приміщення: №23, загальною площею 11,6 м.кв.; №24, загальною площею 5,8 м.кв.; №25, загальною площею 12,2 м.кв., та №26, загальною площею 76,6 м.кв., (приміщення буфету) другого поверху адміністративно-побутового корпусу відповідача (далі – приміщення), а відповідач зобов’язувалась приміщення прийняти та забезпечити видачу молока та комплексного харчування змінного персоналу.

Позивач передав приміщення відповідачу, а відповідач прийняла його, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі нерухомого комунального майна в користування від 01.08.2006 року, долученим до матеріалів справи.

У період з 31.03.2010 року до 02.06.2010 року контрольно-ревізійним відділом в м. Славутич було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача та виявлено порушення норм п. 1 ч. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та ст. 759 Цивільного кодексу України, а саме ненарахування позивачем протягом всього періоду дії договору відповідачу орендної плати та ненаправлення відповідачу рахунків для її оплати, що підтверджується актом ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.09.2007 року до 01.03.2010 року №33-31/12 від 09.06.2010 року (далі –акт), долученим до матеріалів справи.

З метою усунення зазначеного порушення, позивач нарахував відповідачу орендну плату за період дії договору з 01.08.2006 року до 31.03.2010 року. Орендну плату за перший місяць після укладання договору (базовий місяць) було визначено згідно з методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Славутич, а розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди було визначено шляхом корегування розміру орендної плати за базовий місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Так, загальна сума орендної плати склала 38 127,93 грн., у тому числі 6 354,66 грн. ПДВ.

Відповідач орендну плату за період з 01.08.2006 року по 31.03.2010 року не оплатила, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 23.03.2011 року.

У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 38 127,93 грн.

Ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"закріплено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Так, суд дійшов висновку, що передача державного або комунального майна у тимчасове користування іншій особі на безоплатній основі законодавством не передбачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) (зокрема з господарського договору), в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від вчинення певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України закріплено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до п.п. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", не є об'єктом оподаткування операції, зокрема, з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 38 127,93 грн. є необґрунтованою та підлягає зменшенню на суму ПДВ, тобто на 6 354,66 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.п. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82- 85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 38 127,93 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"(Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код 31476318) борг у розмірі 31 773,27 грн. (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят три грн. 27 коп.); 317,73 грн. (триста сімнадцять грн. 73 коп.) витрат на сплату державного мита; 196,67 грн. (сто дев’яносто шість грн. 67 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.