ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2011 року
м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України у складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Балюка М.І.,
Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.І.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гірний" та ОСОБА_7, третя особа – колективне сільськогосподарське підприємство "Пам’ять Леніна", про визнання права власності на жиле приміщення, виселення та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою колективного сільськогосподарського підприємства "Пам’ять Леніна" на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 9 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 17 червня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2007 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гірний" (далі – СВК "Гірний") та ОСОБА_7, третя особа – колективне сільськогосподарське підприємство "Пам’ять Леніна" (далі – КСП "Пам’ять Леніна"), про визнання права власності на жиле приміщення, виселення та відшкодування моральної шкоди. Позивачка зазначала, що була членом КСП "Пам’ять Леніна" та мала право на майновий пай в розмірі більше 8 000 грн. 10 листопада 2005 року їй як переможцю аукціону з виділу майна пайового фонду в рахунок належної їй частки пайового фонду виділено кімнату АДРЕСА_1. Однак, зазначеною кімнатою гуртожитку без законних підстав користується відповідачка ОСОБА_7 За таких обставин позивачка просила визнати за нею право власності на спірну кімнату та виселити з неї відповідачку.
Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 9 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 17 червня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6 право власності на кімнату АДРЕСА_1 та виселено з неї ОСОБА_7
У касаційній скарзі КСП "Пам’ять Леніна", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення про визнання за позивачкою права власності на спірну кімнату гуртожитку суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачка набула право власності на спірне жиле приміщення в порядку, встановленому законом для виділення членам колективного сільськогосподарського підприємства в натурі належної їм частки майна пайового фонду підприємства, та вправі вимагати усунення перешкод у користуванні ним.
Однак з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.
Однією з таких підстав згідно зі ст. 9 Закону України "Про колективні сільськогосподарські підприємства" є одержання членами колективного сільськогосподарського підприємства в натурі частки з пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства.
На виконання Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" від 29 січня 2001 року № 62 (62/2001) постановою Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" від 28 лютого 2001 року (177-2001-п) № 177 затверджено Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих (далі – Методика). Згідно з п. 18 зазначеної Методики (177-2001-п) у процесі розрахунку пайового фонду складаються переліки активів за їх призначенням: майно, яке передбачається для задоволення боргів; майно соціальної інфраструктури; майно, яке не підлягає паюванню та майно пайового фонду.
На підставі п. 20 Методики (177-2001-п) об’єкти житлового фонду включаються до переліку майна соціальної інфраструктури. Для визначення майнових паїв членів підприємства згідно з п. 22 Методики (177-2001-п) використовується майно пайового фонду.
Судом установлено, що в процесі виділення в натурі належного позивачці майнового паю в КСП "Пам’ять Леніна" їй виділено жиле приміщення - кімнату АДРЕСА_1.
Встановивши такі обставини суду слід було з’ясувати, чи на законних підставах спірне жиле приміщення віднесено до пайового фонду КСП "Пам’ять Леніна", відтак, чи правомірно набуте воно позивачкою в рахунок належного їй майнового паю.
З’ясування зазначених обставин має значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалення судом рішення без їх з’ясування та належної оцінки є помилковим.
Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу колективного сільськогосподарського підприємства "Пам’ять Леніна" задовольнити.
Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 9 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 17 червня 2010 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема Судді: М.І. Балюк Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін