Заявлено вимогу про стягнення –95 901 грн. 29 коп. у тому числі: 6 196 грн. 63 коп. інфляційні, 1 319 грн. 13 коп. 3 % річних, 8 130 грн. 33 коп. пеня за кожен день прострочення платежу, 80 255 грн. 20 коп. за кожен день прострочення платежу.

До прийняття рішення по справі позивач подав клопотання яким просить стягнути з відповідача послуги адвоката в сумі 3 000 грн. 00 коп.

Відзиву на позов до суду не надійшло.

Представник відповідача в засідання не з’явився, поважності причин неявки не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про місце і час засідання суду.

Суд визнав можливість розглядати справу у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Наявні у справі матеріали дозволяють розглянути її за відсутності відзиву на позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.

Заслухавши представника позивача, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частково до задоволення з наступних підстав.

07.03.2008 між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з охорони власності №56.

У відповідності з цим договором Замовник (позивач) передає під охорону, а Виконавець (відповідач) приймає вказані у списку та плані (схемі) об‘єкти, які беруться під охорону, що і є додатком до договору.

Згідно п. 2.1.9 Договору Замовник зобов’язаний своєчасно проводити розрахунки за надані охоронні послуги.

Згідно п.4.2. Договору оплата за фактом надані послуги здійснюється згідно представлених актів здачі-приймання робіт (надання послуг) у формі безготівкового розрахунку за банківськими реквізитами Виконавця. Розрахунки здійснювати включно до 10 числа поточного місяця.

Згідно п.4.5. Договору якщо Замовник не сплачує платежі за надані послуги у строки, зазначені договором, то він зобов’язаний виплатити на користь Виконавця штраф у розмірі 0,5 % з суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.4.6 Договору у випадку, коли Замовник несвоєчасно здійснює розрахунок за надані послуги Виконавець нараховує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент невиконання зобов’язань від суми за кожний день прострочення.

Позивач свої послуги надавав своєчасно та якісно, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000012 від 31.03.2008, №ОУ-0000016 від 30.04.2008, №ОУ-0000020 від 31.05.2008, №ОУ-0000027 від 30.06.2008, №ОУ-0000031 від 31.07.2008, №ОУ-0000043 від 31.08.2008, №ОУ-0000052 від 30.09.2008, №ОУ-0000011 від 10.10.2008, №ОУ-0000060 від 31.10.2008, №ОУ-0000068 від 30.11.2008, №ОУ-0000074 від 31.12.2008, №ОУ-0000005 від 31.01.2009, №ОУ-0000010 від 27.02.2009, №ОУ-0000016 від 31.03.2009, №ОУ-0000021 від 30.04.2009, №ОУ-0000026 від 29.05.2009, №ОУ-0000031 від 30.06.2009, №ОУ-0000036 від 31.07.2009, №ОУ-0000044 від 31.08.2009, №ОУ-0000053 від 30.09.2009, №ОУ-0000063 від 30.10.2009, №ОУ-0000072 від 30.11.2009, №ОУ-0000079 від 31.12.2009, №ОУ-0000003 від 31.01.2010, №ОУ-000009 від 28.02.2010, №ОУ-0000015 від 31.03.2010, №ОУ-0000023 від 30.04.2010, №ОУ-0000032 від 31.05.2010, №ОУ-0000040 від 31.06.2010, №ОУ-0000048 від 31.07.2010, №ОУ-0000060 від 31.08.2010, №ОУ-0000068 від 30.09.2010, №ОУ-0000082 від 29.10.2010, підписані обома сторонами.

Відповідач здійснював оплату за надані послуги несвоєчасно чим порушив умови укладеного договору.

Розрахунок позову відповідачем не оспорено. Факт несвоєчасної оплати наданих охоронних послуг підтверджено актами здачі-прийняття робіт наявним в матеріалах справи.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов’язується за завданням другою сторони (Замовника) надати послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, Замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України (436-15) , іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач на підставі договору про надання послуг з охорони власності №56 від 07.03.2008, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 (543/96-ВР) та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, проценти річних та суму інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

Суд погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні інфляційних та трьох відсотків річних за період з 11.05.2008 по 14.11.2010 (система ЛІГА:ЗАКОН).

Суд не погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні пені за період з 11.05.2008 по 14.11.2010.

Статтею 13 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що розмір пені встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Строк протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється ЦК України (435-15) .

Відповідно до п.1 ч.2 ст. ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частина 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Пеня може бути розрахована лише за шість місяців з дня виникнення прострочення та стягнення в межах року, що передує зверненню позивача до суду із відповідною вимогою.

Згідно розрахунку, пеня за період з 16.11.2009 по 14.11.2010, по актах здачі-прийняття робіт №ОУ-0000063 від 30.10.2009, №ОУ-0000072 від 30.11.2009, №ОУ-0000079 від 31.12.2009, №ОУ-0000003 від 31.01.2010, №ОУ-000009 від 28.02.2010, №ОУ-0000015 від 31.03.2010, №ОУ-0000023 від 30.04.2010, №ОУ-0000032 від 31.05.2010, №ОУ-0000040 від 31.06.2010, №ОУ-0000048 від 31.07.2010, №ОУ-0000060 від 31.08.2010, №ОУ-0000068 від 30.09.2010, №ОУ-0000082 від 29.10.2010 становить 5 624 грн. 67 коп. (система ЛІГА:ЗАКОН).

У стягненні штрафу в сумі 80 255 грн. 20 коп. слід відмовити.

Заявлено вимогу про одночасне стягнення з відповідача штрафу та пені, що свідчить про намагання позивача застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і теж порушення договірного зобов’язання (прострочення виконання грошового зобов’язання), що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч.3 ст. 58 ЦК України.

Згідно даних статей ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і теж правопорушення, а зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Вказане підтверджується судовою практикою ВГСУ (постанова від 29.10.2009 №8/80-09, постанова від 04.03.2010 №17/121).

Клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат за послуги адвоката в сумі 3 000 грн. 00 коп. суд задовольнив.

04.05.2011 між адвокатом ОСОБА_1 та ПП. "Кажан" було укладено договір про надання правової допомоги, платіжним дорученням №2012 від 06.06.2011 ПП. "Кажан" оплатило послуги адвоката в сумі 3 000 грн. 00 коп.

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 13 140 грн. 43 коп. (6 196 грн. 63 коп. інфляційні + 1 319 грн. 13 коп. 3% річних + 5 624 грн. 67 коп. пені). Також 3 000 грн. 00 коп. – послуги адвоката.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 80 255 грн. 20 коп. штрафу в розмірі 0,5 % та 2 505 грн. 66 коп. пені слід відмовити.

Господарський суд ухвалами від 16.05.2011 та 26.05.2011 зобов’язував відповідача направити документи та свого представника. Представник в судове засідання не з’явився.

Процесуальні документи надіслані господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. ст. 28, 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Зазначені особи зобов’язані з’явитися до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним частково, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. 82, ГПК України (1798-12) , суд, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Енерголенд", вул. Благовісна, 220, кв. 37, м. Черкаси, код 33903324 на користь приватного підприємства "Кажан", вул. Смілянська, 128, кв. 181, м. Черкаси, код 32268126 –6 196 грн. 63 коп. інфляційні, 1 319 грн. 13 коп. три відсотки річних, 5 624 грн. 67 коп. пені, 3 000 грн. 00 коп. – послуги адвоката, 131 грн. 40 коп. витрат по сплаті держмита, 32 грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.