11 березня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Каскад"(далі – позивач) до закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 669 322,01 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень від 25.02.2008 року (далі –договір), згідно з якими позивач зобов’язувався передати відповідачу у строкове, платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 4 094,90 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 201-203 (далі – орендоване приміщення), а відповідач зобов’язувався його прийняти, вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідач орендну плату за період з 01.10.2010 року до 05.10.2010 року не сплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у сумі 42 421,85 грн., 165 856,75 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 353 437,45 грн., та три проценти річних у розмірі 107 605,96 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2011 року, справу призначено до розгляду 29.03.2011 року.

29 березня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 12.04.2011 року.

12 квітня 2011 року представник позивача у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача направив на адресу суду відзив на позовну заяву, вважав вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, необгрунтованою. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 17.05.2011 року.

17 травня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити. Крім цього, заявила клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважав його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 31.05.2011 року.

31 травня 2011 року у судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 07.06.2011 року.

07 червня 2011 року представник позивача у судовому засіданні заявила клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке підлягало задоволенню судом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

25 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Каскад"(далі –позивач) та закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ"(далі –відповідач) був укладений договір оренди нежитлових приміщень (далі –договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався передати відповідачу у строкове, платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 4 094,90 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 201-203 (далі –орендоване приміщення), а відповідач зобов’язувався його прийняти, вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

13 березня 2008 року позивач передав відповідачу частину орендованого приміщення, а саме: приміщення, загальною площею 3 000 кв.м., що розташовані на 1, 3, 4 та 5 поверхах орендованого приміщення та прилеглу територію, план якої визначений у додатку №1 до договору, а також іншу частину орендованого приміщення, а саме: приміщення, загальною площею 1 094,9 кв.м., що розташовані на другому поверсі орендованого приміщення, про що між сторонами були підписані акти приймання-передачі орендованого приміщення (далі –акти).

06 липня 2010 року відповідач направив позивачу лист, у якому повідомляв позивача про припинення дії договору з 06.10.2010 року.

Позивач проти припинення дії договору не заперечував, на адресу відповідача направив рахунок №24 від 01.10.2010 року на сплату орендної плати за період з 01.10.2010 року до 05.10.2010 року в сумі 42 421,85 грн.

Відповідач орендну плату за період з 01.10.2010 року до 05.10.2010 року не оплатив.

Ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

П. 9.3 договору передбачено, що орендна плата сплачується на підставі рахунків позивача у гривнях.

Згідно з додатком №5 до договору, орендна плата за 1 кв.м. у жовтні 2010 року становила 64,23 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з господарського договору), в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від вчинення певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України закріплено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Ст. 599 Цивільного кодексу закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач жодних документів, що підтверджують оплату ним орендної плати або спростовують доводи позивача, суду не надав.

Так, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 42 421,85 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача 165 856,75 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 353 437,45 грн., та три проценти річних у розмірі 107 605,96 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

П. 9.1.1 договору передбачено, що у зв’язку з тим, що будинок потребує ремонту і орендар не в змозі його використовувати належним чином, сторони домовились, що протягом перших 10 місяців після прийняття будинку відповідачем орендна плата не нараховується і не сплачується відповідачем.

Згідно з умовами договору, термін користування (строк оренди) – це строк користування оренди орендованим приміщенням (будинком).

Термін користування будинком починається через 10 місяців з моменту підписання акту приймання-передачі будинку (будь-якої його частини), як це передбачено в ст. 2 цього договору (п. 4.1.1 договору).

Відповідно до п. 9.7.1 договору, орендна плата за перші три місці терміну користування сплачується авансом у такі строки: 460 000,00 грн. –до кінці першого кварталу 2008 року, решта –до кінця другого кварталу 2008 року.

П. 9.7.2 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць оренди після перших трьох місяців оренди, що сплачені авансом, перераховуються відповідачем позивачу через 10 календарних днів після закінчення відповідного місця оренди, за який здійснюється оплата, на підставі отриманого рахунку від позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 11.3 договору передбачено, що у випадку прострочення перерахування відповідачем позивачу орендної плати, передбаченої цим договором, відповідач сплачує пеню у розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за фактичний період прострочення від суми заборгованості, але в будь-якому випадку не більше встановленої чинним законодавством.

рішенням господарського суду Київської області від 02.04.2010 року у справі №20/015-10 за позовом відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Каскад"до закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ"про стягнення заборгованості у розмірі 1 271 130,98 грн., з відповідача стягнуто на користь позивача борг зі сплати орендної плати за період з березня 2009 року по серпень 2009 року в сумі 1 271 130,98 грн.

рішенням господарського суду Київської області від 02.11.2010 року у справі №19/167-10/9 за позовом відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Каскад"до закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ"про стягнення заборгованості у розмірі 3 245 249,25 грн., з відповідача стягнуто на користь позивача борг зі сплати орендної плати за період з вересня 2009 року по вересень 2010 року в сумі 3 245 249,25 грн.

Так, розмір пені, враховуючи період заборгованості з 11.03.2010 року до 31.08.2010 року, суму боргу у розмірі 4 516 380,23 грн., облікову ставку Національного банку України, що до 07.06.2010 року становила 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009 року №468), з 08.06.2010 року по 07.07.2010 року –9,5% (Постанова НБУ від 07.06.2010 року №259), з 08.07.2010 року по 09.08.2010 року –8,5% (Постанова НБУ від 07.07.2010 року №320), а з 10.08.2010 року –7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 року №377), складає 297 909,63 грн. (за розрахунком суду).

Враховуючи, що пеня визначена позивачем у розмірі 165 856,75 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

12 квітня 2011 року представник відповідача направив на адресу суду відзив на позовну заяву, вважав вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, необґрунтованою, оскільки такий вид відповідальності за порушення стороною зобов’язання умовами договору передбачений не був, а також зазначив, що на адресу відповідача позивач не направляв вимогу про сплату суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Доводи відповідача спростовуються положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно з якими боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 11.03.2010 року до 31.01.2011 року складає 661 день, тому три проценти річних від суми 4 516 380,23 грн. становлять 107 508,33 грн., які підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 11.03.2010 року до 31.01.2011 року у 2010 році: у березні-100,9% (УК №64 від 08.04.10р.), квітні - 99,7% (УК №83 від 08.05.10р.), травні –99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні –99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні –99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні –101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні –102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні –100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), листопаді –100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), грудні –100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.); у 2011 році: у січні –101,0% (УК №23 від 08.02.2011р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 4 516 380,23 грн., складає 350 434,50 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 291, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 599, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82- 85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Каскад"до закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ"про стягнення заборгованості у розмірі 669 322,01 грн. задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ"(08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, код 20048090) на користь відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Каскад"(03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 54, код 21632282) основний борг у сумі 42 421,85 грн. (сорок дві тисячі чотириста двадцять одна грн. 85 коп.); 165 856,75 грн. (сто шістдесят п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят шість грн. 75 коп.) пені; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 350 434,50 грн. (триста п’ятдесят тисяч чотириста тридцять чотири грн. 50 коп.); три проценти річних у розмірі 107 508,33 грн. (сто сім тисяч п’ятсот вісім грн. 33 коп.); 6 662,21 грн. (шість тисяч шістсот шістдесят дві грн. 21 коп.) витрат на сплату державного мита; 234,91 грн. (двісті тридцять чотири грн. 91 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.