( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs11969064) ) ( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs17317857) ) ( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs21839654) ) ( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs7579099) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Кіровоградської області (rs10259113) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Кіровоградської області (rs5086088) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs12693259) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs18683383) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs24326246) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs8881794) )

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянувши матеріали справи № 15/60(16/85)

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Новий час", с. Фурманівка Новоукраїнського району

до відповідача: селянського (фермерського) господарства "Урожай, с. Фурманівка Новоукраїнського району

про стягнення збитків в сумі 36 334 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.12.10 ;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.01.2011 року;

У судовому засіданні оголошувались перерви відповідно 12.01.2011р. до 12 год. 24.01.2011р., 24.01.11р. до 14 год. 10 хв. 03.02.2011р., 03.02.11р. до 12 год. 08.02.2011р. та 23.05.2011р. до 16 год. 06.06.2011р., в порядку, визначеному ст. 77 ГПК України.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Новий час" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з селянського (фермерського) господарства "Урожай" збитків в сумі 36 334 грн.

рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2009 року у справі № 16/85 в задоволенні позовних вимог повністю відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2010 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2009 року у справі № 16/85 скасовано, позовні вимоги задоволено.

На виконання вказаної постанови господарським судом Кіровоградської області видано наказ від 25.01.2010року.

Постановою Вищого господарського Суду України від 25.03.2010 року касаційну скаргу задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2010 року скасовано, справу № 16/85 направлено на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 26.04.2010 року суддею Мохонько К.М. дану справу прийнято до свого провадження та присвоєно № 15/60(16/85).

рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.06.2010 року у справі № 15/60(16/85) в задоволенні позовних вимог повністю відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.06.2010 року у справі № 15/60(16/85) залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського Суду України від 02.12.2010 року касаційну скаргу задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.06.2010 року скасовано, справу № 15/60(16/85) направлено на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

За резолюцією голови господарського суду Кіровоградської області В.М. Балика від 22.12.2010 року, справу передано на розгляд судді Т.В. Макаренко.

Ухвалою суду від 23.12.2010 року суддею Макаренко Т.В. прийнято справу № 15/60(16/85) до свого провадження та присвоєно даній справі № 12/167(15/60(16/85)).

Позивач надіслав до суду письмові пояснення від 11.01.2011 року в яких зазначає наступне.

Посилання Відповідача при розгляді даної справи на те, що Позивачем проведений по суті капітальний ремонт приміщення, є не мотивованим.

Капітальний ремонт полягає у відновленні або поліпшенні експлуатаційних показників будинку, із можливою заміною конструкцій (переплануванням), інженерного обладнання, без зміни будівельних габаритів об'єкта. Виконання капітального ремонту потребує попередньої розробки та затвердження проектно-кошторисної документації (накази Держжитлокомунгоспу України від 17.05.05 №76 та від 11.11.05 № 162).

Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в від 29.04.09 р. жодна з позицій понесених Позивачем витрат на ремонт не віднесена до капітальних, найбільша з яких є скління 50 кв.м. вікон пошкодженого приміщення (позиція 13), загальною вартістю 3891 грн.

Посилаючись на норми статей 22, 767, 779 ЦК України, ст.ст. 225, ч.6 ст. 226 ГК України позивач зазначає, що внаслідок порушення Відповідачем своїх зобов'язань Позивачу заподіяні збитки, пов'язані з допущеним погіршенням його майна в розмірі вартості витрат на відновлення його належного стану, сума яких становить 36334,00 грн. При цьому дії Позивача щодо проведення ремонту майна підрядним способом, за викладених обставин та з огляду на поведінку Відповідача, були єдино можливими за для відновлення свого порушеного права та підтвердження відповідно до вимог законодавства розміру збитків.

Свої заперечення щодо позовних вимог позивач виклав у поясненні від 04.01.2011 року.

Відповідач стверджує, що пташник на момент передачі був ще в гіршому стані, ніж коли передавався 22 серпня 2008 року по Акту прийому-передачі. Акт від 27 червня 2004 року взагалі не підписувався Берловим. Але якщо навіть співставити вищевказані акти, можна прийти до висновку, що кошти витрачені на ремонт, який проведений Позивачем, не можуть бути визнані як збитки.

Так, в акті від 22 серпня 2008 року в якості недоліків вказано:

біля приміщення лежить куча ракушняка, димоход потребує ремонту, потрібно прибрати солому, приміщення не очищене від навозу, відсутні 5 громовідводів (які, до речі, не передавалися згідно того ж акту від 27 червня 2004 року взагалі), та ін.

Відповідно до Акту № 1 виконаних робіт за квітень місяць, який є підставою для Позивача для відшкодування збитків, вказані роботи:

мурування неоштукатурених печей і груб, улаштування цементної стяжки, демонтаж вентиляційних шахт, улаштування вентиляційних шахт, забивання вибоїв у цементних підлогах, копання ям вручну, установлення елементів каркасу із колод та пластин, готування важких цементних розчинів та ін. Також включено вартість плити чавунної, дверцяток та ін., коли навіть в акті від 27 червня 2004 року зазначено про їх відсутність.

Все вищевикладене дає підстави вважати, що Позивач намагається вартість проведеного ремонту власного пташника компенсувати за рахунок Відповідача.

Відповідно ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Відповідно ст. 794 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. На момент укладення договору (2004 рік) взагалі діяла норма, яка передбачала строк в один рік .

Відповідач звертає увагу суду, що позивач в позовних вимогах наполягає на виконанні договірних зобов'язань по договору оренди, а відповідач вважає, що договір оренди від 27 червня 2004 року є нікчемним, а тому ніяких зобов'язань по договору у сторін немає.

Господарським судом ухвалою від 08.02.2011 року за клопотанням позивача було призначено у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, яку доручено провести Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у даній справі на період проведення експертизи до одержання її результатів зупинено.

Після надходження 06.05.2011 року на адресу господарського суду висновку Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 379,380/23 судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі № 12/167 від 21.04.2011 року ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2011 року провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, дослідивши подані сторонами докази, господарський суд,-

Між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Новий час" (далі - Орендодавець) в особі директора Зайченко В.В. та селянським (фермерським) господарством "Урожай" (далі - Орендар) в особі голови правління Берлова С.О. укладено договір оренди пташника - брудера від 27.06.2004 року (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець передає в оренду пташник-брудер, Орендар зобов'язується зберігати пташник-брудер, проводити ремонт, кожен місяць вносити орендну плату в сумі 50 /п"ятдесят/ гривень в касу, а також кожен місяць розраховуватися за користування електроенергією згідно показників лічильника до першого числа слідуючого місяця (п. 1.2.).

Розділом 2 Договору сторони передбачили відповідальність сторін, згідно п. 2.1 сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору в розмірі фактичних і документально підтверджених збитків згідно чинного законодавства України.

Крім того, сторони визначили, що при не внесенні своєчасно орендної плати та плати за користування електроенергією підлягають сплаті штрафні санкції у розмірі 0,5% від установленої суми за кожен день прострочки, а також розривається договір при невиконанні умов договору (п. 2.2 Договору).

Термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 01.09.2008 року (п. 3.1. Договору).

Договір підписано обома сторонами, підписи представників скріплено круглими печатками.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарські договори відповідно до змісту ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих договорів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнанні такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою належить до договорів оренди, правовідносини у яких регулюються положеннями параграфу 5 Господарського кодексу України (436-15) , а також параграфом 4 Цивільного кодексу України (435-15) .

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України).

Об'єктом оренди відповідно до ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Матеріали справи свідчать (зокрема акти прийому передачі від 27.06.04р, 22.08.08р. витяги з книги обліку розрахунків з організаціями та особами за 2004,2005, 2006, 2007, 2008р., письмові пояснення сторін), що сторонами виконувався договір оренди, а тому доводи відповідача стосовно того, що договір оренди пташника-брудера від 27.06.2004 року є неукладеним, суд вважає неспроможними.

Господарський суд також враховує, що відповідно до норм статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові ВГСУ від 25.03.2011 року зазначено, що укладений 27.06.2004 року сторонами договір оренди ними виконувався, що не дає підстав вважати цей Договір неукладеним (акр. справи 83, т.2).

Доводи відповідача щодо нікчемності договору оренди від 27.06.2004 року, оскільки сторонами не дотримано вимоги статті 794 Цивільного кодексу України стосовно посвідчення договору оренди в нотаріальному порядку, спростовуються наступним. Цивільний кодекс України (435-15) містить ряд положень, якими передбачено нікчемність правочину, укладеного з недотриманням форми, а саме: ч. 3 ст. 719, ч.2. ст. 981, ч.2 ст. 1055, ч.2 ст. 1059, ч. 2 ст. 1107, ч.1 ст. 118, ч.1 ст. 1257.

Отже, відсутність нотаріального посвідченя договору оренди від 27.06.2004 року не встановлює його нікчемність, а лише могло свідчити про те, що такий договір не був укладений сторонами спору.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи і про що вже зазначалося раніше, дії сторін свідчать про виконання вказаного договору сторонами, що виключає визнання його неукладеним.

Доказів того, що договір оренди від 27.06.2004 року визнаний недійсним у судовому порядку сторонами господарському суд не подано.

В ході розгляду спору встановлено та не заперечується і самим відповідачем, що останній користувався пташником-брудером на протязі майже 4-х років.

У судовому засіданні представник відповідача стверджував, що акт приймання-передачі пташника-брудера керівником фермерського господарства "Урожай" не підписувався, але належних доказів, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України з цього приводу відповідачем до матеріалів справи не подано.

В ході розгляду справи обговорювалося питання щодо призначення судової почеркознавчої експертизи з метою з'ясування питання щодо підпису акту приймання-передачі керівником фермерського господарства "Урожай", сторонам пропонувалося надати свої пропозиції з цього приводу та надався час відповідачу для забезпечення явки керівника ФГ "Урожай" з метою відібрання зразків підпису в судовому засіданні. Однак, представником відповідача у судовому засіданні було повідомлено суду, що забезпечити явку керівника ФГ "Урожай" не має можливості.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що акт приймання-передачі пташника-брудера, який є предметом договору оренди від 27.06.2004 року, підписаний не Берловим С.О., а іншою особою.

В ході розгляду справи також встановлено, що відповідач повернув орендоване майно позивачу, про що свідчать акти приймання-передачі майна від 22.08.2008 року та від 23.08.2008 року (арк. справи 13-15, т.1), складені в присутності орендаря, тобто до закінчення дії договору оренди . У вказаних актах були зазначені недоліки об'єкта оренди, з якими не погодився представник відповідача .

Позивач у судовому засіданні наполягав, що згідно цих актів приймання-передачі він не приймав орендоване майно, а тільки оглянув його з метою надання відповідачу часу для усунення недоліків, а тому в подальшому він звертався до відповідача з листами - повідомленнями № 59 від 04.11.08р, № 63 від 18.11.2008р., № 4 від 17.03.09р., № 16 від 23.04.2009р., а остаточною датою приймання-передачі орендованого майна вважає 02.04.2009, коли пташник- брудер було оглянуто комісією та визначено перелік робіт, необхідних для відновлення орендованого майна (арк. справи 22-23, т.1).

Господарський суд вважає доводи позивача щодо прийняття-передачі об'єкту оренди у квітні 2009 року безпідставними, оскільки в акті від 22.08.2008 року зазначено С.О.Берлова, як особу, яка здає приміщення.

Крім того, цією ж особою було зазначено, що з відомостями, зазначеними в цьому акті відповідач не погоджується, оскільки не враховано стан приміщення на момент отримання цього майна в оренду.

В акті приймання-передачі пташника-брудера від 27.06.2004 року було зазначено, що на момент його передачі в оренду відповідачу була відсутня вагонетка підвісної дороги; про потребу ремонту електрообладнання ; у підсобному приміщенні є плита для опалення, але на ній відсутня чавунна плита; про теплогенератор у неробочому стані, який знаходився у прибудові .

Інших зауважень щодо стану орендованого майна та прилеглої території у відповідача не було.

Натомість, в акті від 22.08.2008 року про вищезазначені недоліки (крім плити чавунної) не йдеться, а зазначаються наступні недоліки орендованого майна:

- відсутня труба на димоході;

- вибите скло у у вікнах (всього 201 шибка);

- знято шифер з пристройки;

- приміщення не очищене від сміття;

- зірвано коньок на даху (49 м.);

- розбиті два душники, які потребують ремонту;

- розбито 4 метри франтону;

- відсутні 5 громовідводів;

- огорожа повалена, потребує ремонту;

- територія біля приміщення зарощена бур'янами.

В акті від 23.08.2008 року зазначено, що виявлено пошкодження лічильника електроенергії, який представники сторін вирішили направити на експертизу за згодою обох сторін; плита розібрана, потрібно відремонтувати та прибрати сміття.

Із поданих відповідачем до матеріалів справи актів приймання-виконаних робіт по ремонту пташника від 28.06.2004 року (акр. справи 108, т.1) не вбачається, що відповідачем проводились саме ті ремонтно-відновлювальні роботи, зауваження щодо яких відображені в підписаному сторонами акті приймання-передачі пташника-брудера від 27.06.2004 року.

Сторонами не подано до матеріалів справи доказів, що позивачем чи відповідачем якимось чином усувались недоліки майна, відображені в акті приймання-передачі від 27.06.2004 року .

В ході розгляду справи встановлено, що вартість робіт по усуненю недоліків, зазначених в акті від 27.06.2004 року не включені позивачем до збитків, які заявлені ним до відшкодування по даній справі, окрім встановлення плити чавунної ціною 202 грн..

Відповідачем не подано до матеріалів справи доказів, які свідчать, що наявність недоліків орендованого приміщення, які відображені в акті від 27.06.2004 року впливає та у якій мірі на розмір шкоди, який заявлено позивачем до стягнення.

Редакція п. 2.1 договору оренди пташника-брудера від 27.06.2004 року та текст позовної заяви свідчать, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача саме договірних збитків.

Заперечуючи позовні вимоги з посиланням на неналежний стан майна на момент передачі його в оренду, Відповідач не надав відповідних доказів, як не надав і доказів відсутності своєї вини у пошкодженні майна Позивача (що за змістом ст.614, 767 ЦК та згідно ст. 33 ГПК є його обов'язком) .

Згідно ст. 767 ЦК України, наймодавець передає наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані. Ст. 779 ЦК України визначено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини; у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків; наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Відповідно до ч.б ст. 226 ГК України у разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

У статті 225 ГК України Законодавцем наведено склад та розмір відшкодування збитків, до складу яких, зокрема, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відтак внаслідок порушення Відповідачем своїх зобов'язань Позивачу заподіяні збитки, пов 'язані з допущеним погіршенням його майна в розмірі вартості витрат на відновлення його належного стану, сума яких становить 32603,00 грн.

При цьому дії Позивача щодо проведення ремонту майна підрядним способом, за викладених обставин та з огляду на поведінку Відповідача, були єдино можливими за для відновлення свого порушеного права та підтвердження відповідно до вимог законодавства розміру збитків.

Відповідно до норм ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 614 ЦК України).

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

В зв'язку з не приведенням Відповідачем майна до належного стану, визначення вартості його пошкоджень було проведено Позивачем згідно до вимог законодавства - за наслідком визначення їх обсягу та усунення шляхом проведення ремонту майна підрядним способом. Відповідні витрати здійснені у безготівковій формі, на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в від 29.04.09 р., в якому розрахунок окремих складових робіт та витрат, як прямих, так і додаткових (обов'язкових при відновленні майна підрядним способом), здійснений за нормативами (ст.З Акту), врегульованих Державними будівельними нормами та розцінками, в поточних цінах станом на 27.02.09 р. (а.с.26-41 т.1). Обґрунтованість витрат на придбання пошкодженого електролічильника підтверджено актом від 23.08.08 р., підписаним Відповідачем без зауважень.

Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в від 29.04.09 р. жодна з позицій понесених Позивачем витрат на ремонт не віднесена до капітальних, найбільша з яких є скління вікон пошкодженого приміщення .

Розмір збитків, понесених позивачем підтверджується також Висновком № 379, 380/23 судової будівельно-технічної експертизи, складений 21.04.2011р експертом Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (арк. справи 146- 149, т.3, арк. справи 1-41, т.4).

Враховуючи вищенаведене господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, в сумі 32603,00 грн. (за виключенням вартості ремонту воріт, плити та частково скління вікон (стягується вартість ремонту 201 шибки, замість 362 шибок, як заявлено позивачем в позові), оскільки позивачем не наведено підстав для включення цих витрат (саме 362 шибки) до складу збитків.

З огляду на вищенаведене господарський суд відмовляє в задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до норм ст.ст. 44, 49 ГПК України державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 85, 116, 117 ГПК України (1798-12) , господарський суд, -

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Урожай, с.Фурманівка Новоукраїнського району, код ЄДРПОУ 23221092 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Новий час", с. Фурманівка Новоукраїнського району, код ЄДРПОУ 04341991 збитки в сумі 32603,00 грн., державне мито в сумі 326,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 278,12 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.