До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"(далі –позивач) до Дочірнього підприємства "КВМ"(далі –перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"(далі –другий відповідач) про стягнення солідарно з відповідачів 1000 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами та стягнення з другого відповідача 4442204,84 грн., з яких 2050179,96 грн. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 1082676,69 грн. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами за збільшеною відсотковою ставкою, 404076,33 грн. інфляційні втрати за порушення строків повернення тіла кредиту, 140262,62 грн. інфляційні втрати за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами, 111363,17 грн. інфляційні втрати за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами за збільшеною відсотковою ставкою, 565310,76 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 40354,87 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами, 47980,45 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання другим відповідачем своїх договірних зобов’язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 09.01.2008р. № 804/09/01/2008/980-К/27 щодо сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у строки визначені договором, виконання яких забезпечено порукою з боку першого відповідача в розмірі 1000 грн.

Під час розгляду справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"подало клопотання від 19.05.2011р. про призначення судово-бухгалтерської експертизи, яке відхилено судом з огляду на його недоцільність та безпідставність, оскільки питання які товариство пропонує поставити на вирішення зазначеної експертизи не потребують спеціальних знань.

Також, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого другий відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві, які зводяться до безпідставності заявлених позовних вимог. ТОВ "Імені Гагаріна"в поданому відзиві посилаючись на ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України просив суд застосувати позовну давність у даному спорі в частині вимог про стягнення пені та з вказаних підстав відмовити в задоволенні вимог у зазначеній частині позову.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представники відповідачів, присутні в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили повністю та просилили суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Між позивачем - банк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"- позичальник був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 09.01.2008р. № 804/09/01/2008/980-К/27 (далі –кредитний договір),

У відповідності з умовами укладеного кредитного договору, банк надає позичальнику кредитні кошти в межах відкритої кредитної лінії зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитною лінією 18% річних. Термін користування кредитною лінією складає з 09.01.2008р. по 08.01.2009р. Ліміт заборгованості за кредитною лінією встановлюється в сумі, яка не може перевищувати 5613736,00 грн. Видача коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими траншами після подачі позичальником письмових заявок на видачу траншу та підписання окремих додаткових угод до даного договору (п. 1.1, 1.2 кредитного договору).

Додатковою угодою від 14.07.2008р. № 15/1 до кредитного договору встановлено відсоткову ставку за користування кредитною лінією в розмірі 23% річних.

В подальшому додатковою угодою від 17.09.2008р. № 1/3 до кредитного договору були внесені зміни до кредитного договору та викладено пункти 1.1.2, 2.3, 2.4, 3.2.3 та 3.2.5 у новій редакції, зокрема, встановлено, що транші в межах кредитної лінії надаються на строк до 08.01.2010р., термін користування кредитною лінією встановлюється з 09.01.2008р. по 08.01.2010р.

Транші видавались Товариству з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"на підставі Додаткових угод № 1 від 18.01.2008р. в сумі 86736,07 грн., № 2 від 21.01.2008р. в сумі 626562,50 грн., № 3 від 23.01.2008р. в сумі 626562,50 грн., № 4 від 18.02.2008р. в сумі 48383,72 грн., № 5 від 27.02.2008р. в сумі 214131,60 грн., № 6 від 03.03.2008р. в сумі 772062,63 грн., № 7 від 06.03.2008р. в сумі 596157, 64 грн., № 8 від 12.03.2008р. в сумі 936161,77 грн., № 9 від 01.04.2008р. в сумі 32158,78 грн., № 10 від 05.06.2008р. 1323827,50 грн., № 11 від 09.06.2008р. в сумі 54994,80 грн., № 12 від 12.06.2008р. в сумі 22060,18 грн., № 13 від 18.06.2008р. в сумі 25000 грн., № 14 від 07.07.2008р. в сумі 42098,06 грн., № 15 від 09.07.2008р. в сумі 85334 грн., № 16 від 18.07.2008р. в сумі 95440 грн., № 17 від 22.07.2008р. в сумі 10400 грн., № 18 від 28.07.2008р. в сумі 60000 грн., № 19 від 05.08.2008р. 36949 грн., № 20 від 07.08.2008р. в сумі 306104 грн., № 21 від 08.08.2008р. в сумі 210187,20 грн. Загальний розмір перелічених траншів складає 6211311,95 грн.

Згідно положень п. 2.5 кредитного договору відсотки за кредитною лінією нараховуються щомісячно, в останній робочий день місяця за період з першого по останній день календарного місяця на фактичні залишки заборгованості за кредитною лінією за фактичний час користування кредитною лінією і сплачуються позичальником у порядку, передбаченому п. 3.2.3 цього договору. При розрахунку плати за кредитною лінією приймається рік рівний 360 дням, в місяці враховується фактична кількість календарних днів.

Відповідно до п. 3.2.3 кредитного договору в редакції Додаткової угоди від 17.09.2008р. № 1/3 позичальник зобов'язується здійснювати щоквартальне погашення нарахованих відсотків за траншами кредитної лінії в валюті траншу в строк до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним кварталом (якщо 5 (п'яте) число припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то не пізніше першого робочого дня, що слідує за вихідним днем) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Згідно п. 3.2.5 кредитного договору в редакції Додаткової угоди від 17.09.2008р. № 1/3, позичальник зобов'язується забезпечити повне повернення отриманих траншів в межах Кредитної лінії і відсотків за користування ними в термін до 08.01.2010 року, а також сплату можливої неустойки.

Разом з тим, другий відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору та взяті власні зобов’язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, виконання яких забезпечено порукою з боку першого відповідача в розмірі 1000 грн., в зв’язку з чим за останніми рахувалася заборгованість за кредитним договором.

Оскільки, другий відповідач всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, не виконав своїх зобов’язань щодо повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у строки передбачені кредитним договором, які забезпечені порукою банк звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з ТОВ "Імені Гагаріна"та ДП "КВМ"наявної заборгованості за кредитним договором.

рішенням господарського суду Київської області від 24.06.2010р. у справі № 19/224-09 за позовом ВАТ КБ "Надра"до ТОВ "Імені Гагаріна"та ДП "КВМ"про стягнення 6018915,53 грн. та за зустрічним позовом ТОВ "Імені Гагаріна"до ВАТ КБ "Надра"про визнання угоди недійсною, залишеним в силі постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.09.2010р. первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Імені Гагаріна" 5582749,65 грн. заборгованості по поверненню кредиту, 421469,99 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, 9694,89 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, 25500, 00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та солідарно з ДП "КВМ"1000,00 грн. боргу на користь ВАТ КБ "Надра"; в частині стягнення 5000,00 грн. заборгованості по кредиту та відсоткам провадження припинено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

ТОВ "Імені Гагаріна"виконало зазначене рішення в повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий рахунок банку стягнуту суму, що підтверджується платіжним дорученням від 27.10.2010р. № 681 на суму 6040650,53 грн.

З рішення господарського суду Київської області від 24.06.2010р. у справі № 19/224-09 вбачається, що стягнуті з ТОВ "Імені Гагаріна"відсотки за користування кредитними коштами розраховані по 25.08.2009р.

Разом з тим, позивач безпідставно заявляє до стягнення суму заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами нарахованих за період з 01.04.2009р. по 25.08.2009р., оскільки сума заборгованості другого відповідача зі сплати процентів за користування кредитними коштами за вказаний період була стягнута з останнього вказаним рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, нарахування відсотків за користування кредитними коштами можливе лише за період з 26.08.2009р. по 27.10.2010р. –день повернення другим відповідачем банку всієї суми тіла кредиту.

Враховуючи встановлений судом період нарахування відсотків за користування кредитними коштами, положення п. 2.5 кредитного договору відповідно до якого при розрахунку плати за кредитною лінією приймається рік рівний 360 дням, суд здійснив власний розрахунок відсотків за користування кредитними коштами згідно якого заборгованість ТОВ "Імені Гагаріна"зі сплати відсотків за користування кредитними коштами перед позивачем за період з 26.08.2009р. по 27.10.2010р. складає 1616011,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, другий відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами згідно умов кредитного договору у повному обсязі у строки передбачені договором, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами за період з 26.08.2009р. по 27.10.2010р. в розмірі 1616011,03 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачі суду не надали.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно умов правочину від 03.06.2009р., завірена копія якого залучена до матеріалів справи, дочірнє підприємство "КВМ"поручилось за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"зобов'язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 804/09/01/2008/980 - К/27 від 09.01.2008 р. Згідно умов поруки дочірнє підприємство "КВМ"відповідає перед банком за виконання боржником –позичальником обов'язку по основному договору в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 названого Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що другий відповідач не належним чином виконав свої договірні зобов’язання щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, які забезпечені порукою, яка не припинена в порядку ст. 559 ЦК України та беручи до уваги те, що рішення суду у зазначеній вище справі № 19/224-09 виконано в повному обсязі ТОВ "Імені Гагаріна"суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення солідарно з відповідачів 1000 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та стягнення з другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1615011,03 грн.

В решті заявленої до стягнення сумі відсотків за користування кредитними коштами суд відмовляє, позаяк позивач всупереч умов кредитного договору при здійсненні розрахунку плати за кредитною лінією (відсотків за користування кредитними коштами) приймав рік не рівний 360 дням, як це обумовлено в п. 2.5 кредитного договору та з огляду на те, що позивач безпідставно заявив до стягнення суму заборгованості зі сплати зазначених відсотків за період за який заборгованість з їх сплати була стягнута з другого відповідача вищезазначеним рішенням суду та за період після повернення другим відповідачем тіла кредиту в повному обсязі.

Оскільки другим відповідачем порушено строки виконання грошових зобов’язань за кредитним договором щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, позивач просить суд стягнути з другого відповідача інфляційні втрати за час прострочення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати нараховані на суму заборгованості з повернення тіла кредиту за період прострочення з 09.01.2010р. по 14.11.2010р. складають 404076,33 грн., інфляційні втрати нараховані на суму заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами за період прострочення з 01.08.2009р. по 30.11.2010р. складають 140262,62 грн.

Згідно розрахунку інфляційних втрат нарахованих на прострочені платежі з повернення тіла кредиту за період з 09.01.2010р. по 14.11.2010р., здійсненого судом, вірна сума інфляційних втрат є більшою ніж заявлена до стягнення позивачем, в зв’язку з чим вимога позивача про стягнення з ТОВ "Імені Гагаріна"404076,33 грн. інфляційних втрат нарахованих на суму прострочення платежів з повернення тіла кредиту підлягає задоволенню.

Щодо нарахування інфляційних втрат на прострочені суми відсотків за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

Враховуючи положення п. 2.3 кредитного договору, яким передбачено, що нарахування відсотків за кредитною лінією здійснюється щомісячно, в останній робочий день місяця за період з першого по останній день календарного місяця на фактичні залишки заборгованості за кредитною лінією за фактичний час користування кредитною лінією, а також положення п. 3.2.3 цього ж договору в редакції додаткової угоди № 1/3 від 17.09.2008р. згідно якого погашення нарахованих відсотків за траншами кредитної лінії здійснюється щоквартально в валюті траншу в строк до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним кварталом (якщо 5 (п'яте) число припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то не пізніше першого робочого дня, що слідує за вихідним днем) суд дійшов висновку, що нарахування інфляційних втрат на прострочені платежі зі сплати відсотків за користування кредитними коштами має починатись після закінчення строку встановленого позичальнику для їх погашення, тобто 5 числа місяця, наступного за кварталом.

Згідно розрахунку інфляційних втрат на прострочені платежі зі сплати відсотків за користування кредитними коштами зробленого судом з врахуванням положень п. 2.5 кредитного договору, за яким відсотки нараховуються щомісячно та п. 3.2.3 цього ж договору в редакції додаткової угоди № 1/3 від 17.09.2008р., за яким відсотки сплачуються щоквартально, стягненню підлягають інфляційні втрати нараховані на прострочені платежі зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 75967,20 грн. В іншій частині заявленої до стягнення суми інфляційних втрат нарахованих на прострочені платежі зі сплати відсотків за користування кредитними коштами суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Заперечення другого відповідача проти позову у вказаній частині вимог, які полягають в безпідставному нарахуванні інфляційних втрат на прострочені платежі зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, оскільки зазначені прострочені платежі не є основним грошовим зобов’язанням, а відтак і положення ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть застосовуватись до вказаних правовідносин, судом відхиляються та не приймаються до уваги при вирішенні спору у даній справі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).

Таким чином, сплата позичальником процентів за своєю правовою природою є платою позикодавцю за користування кредитними коштами, обов’язок позичальника по сплаті процентів, як правило, передбачається умовами конкретного кредитного договору і є одним з основних грошових зобов’язань позичальника в силу перелічених вимог. А положення викладені в ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати на вимогу кредитора суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є відповідальністю боржника за порушення ним грошового зобов’язання.

Крім того, позивач посилаючись на п. 4.1 кредитного договору просить суд стягнути з другого відповідача за несвоєчасне повернення тіла кредиту та за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитними коштами пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка за розрахунками позивача складає: 565310,76 грн. за несвоєчасне повернення тіла кредиту за період прострочення з 09.01.2010р. по 10.07.2010р. та 40354,87 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період прострочення з 26.08.2009р. по 05.01.2010р.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань"визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 258 Цивільного Кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 2 вказаної норми ЦК України (435-15) встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У ст. 256 названого кодексу визначено поняття позовної давності, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строк позовної давності у даному спорі в частині вимог про стягнення пені нарахованої на суму прострочених платежів з повернення тіла кредиту за період з 09.01.2010р по 14.04.2010р. та в частині вимог про стягнення пені нарахованої на прострочені платежі зі сплати відсотків за користування кредитними коштами за період з 26.08.2009р. по 05.01.2010р. сплинув до звернення позивача з даним позовом до суду, який було подано до господарського суду 15.04.2011р., що підтверджується штампом канцелярії суду за вх. № 1518 від 15.04.2011р. на позовній заяві, про що другим відповідачем у справі зроблено заяву до винесення рішення, про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності.

Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, якою визначено, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, скорочений строк позовної давності в 1 рік для вимог про стягнення неустойки (в т.ч. пені), встановлений ч. 2 ст. 258 ЦК України та подану до винесення рішення у справі другим відповідачем заяву про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає лише пеня нарахована на суму прострочених платежів з повернення тіла кредиту за період з 15.04.2010р. по 09.07.2010р. в сумі 261700,95 грн.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з другого відповідача пені нарахованої на суму прострочених платежів з повернення тіла кредиту за період з 09.01.2010р. по 14.04.2010р. в розмірі 303609,81 грн. та пені нарахованої на прострочені платежі зі сплати відсотків за користування кредитними коштами за період з 26.08.2009р. по 05.01.2010р. в розмірі 40354,87 грн. задоволенню не підлягають в наслідок спливу позовної давності для вказаних вимог, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Крім того, позивач на підставі п. 4.3 кредитного договору, яким передбачено, що у випадку не надання (несвоєчасного надання) позичальником фінансової та/або будь-якої іншої звітності, на вимогу банку, позичальник сплачує банку штраф за вказані порушення у розмірі 0,01%, заявляє до стягнення з другого відповідача 47980,45 грн. штрафу за порушення п. 3.2.7. кредитного договору.

Крім того, позивач на підставі п. 4.3 кредитного договору просить суд стягнути з другого відповідача штраф в розмірі 47980,45 грн.

У п. 4.3 кредитного договору сторони встановили, що у випадку не надання (несвоєчасного надання) позичальником фінансової та/або будь-якої іншої звітності, на вимогу банку, позичальник сплачує банку штраф за вказані порушення у розмірі 0,01% від суми фактичної заборгованості за кредитною лінією на дату порушення.

Відповідно до п. 3.2.7 кредитного договору позичальник зобов’язаний надавати банку за першою вимогою бухгалтерську і статистичну звітність, планові і звітні документи, зміни та доповнення до всіх поточних господарських договорів, а також інші матеріали, необхідні для видачі, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням і погашенням. Також сторони погодили терміни надання звітності.

Проте, позивачем в підтвердження зазначених позовних вимог не надано доказів, зокрема, доказів звернення до позичальника з такою вимогою та відповідно не надання позичальником фінансової та/або будь-якої іншої звітності на вимогу банка, а також доказів порушення позичальником встановлених термінів надання звітності, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з другого відповідача 47980,45 грн. штрафу є недоведеною та безпідставною, а відтак суд відмовляє в задоволені позову у вказаній частині вимог.

Також, позивач на підставі п. 3.3.15 кредитного договору, яким передбачено, що банк має право підвищити відсоткову ставку за користування кредитом на 2% річних при порушенні умов, вказаних в п. 3.2.8, 3.2.9, 3.2.10, 3.2.11, 3.2.12, заявляє до стягнення з другого відповідача за період з 26.09.2009р. по 14.11.2010р. 1082676,69 грн. збільшеної відсоткової ставки за кредитом та інфляційні втрати, нараховані на прострочені платежі зі сплати збільшеної відсоткової ставки за період з 01.09.2009р. по 28.02.2011р. в сумі 111363,17 грн.

Згідно ч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Крім того, відповідно до п. 6.2 кредитного договору зміни в цей договір вносяться лише у письмовій формі у вигляді додаткових угод, що є невід’ємною частиною цього договору.

Банк під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів звернення до позичальника з повідомленням про збільшення відсоткової ставки на 2% річних, та доказів укладання додаткової угоди між банком та позичальником щодо підвищення відсоткової ставки на 2% річних.

Суд також зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 34 ГПК України, які б підтверджували наявність порушень позичальником умов, вказаних в п. 3.2.8, 3.2.9, 3.2.10, 3.2.11, 3.2.12 кредитного договору.

Враховуючи викладене суд відмовляє в задоволення вимоги в частині стягнення 1082676,69 грн. збільшеної відсоткової ставки за кредитом та 111363,17 грн. інфляційних втрат нарахованих на прострочені платежі зі сплати збільшеної відсоткової ставки.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 1000 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та стягнення з другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"1615011,03 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 404076,33 грн. інфляційних втрат нарахованих на прострочені платежі з повернення тіла кредиту, 75967,20 грн. інфляційних втрат нарахованих на прострочені платежі зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 261700,95 грн. пені нарахованої на простроченні платежі з повернення тіла кредиту є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Решта позовних вимог недоведені, безпідставні та непідтверджені належними та допустимими доказами в зв’язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного останній суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Дочірнього підприємства "КВМ"(код ЄДРПОУ 34239542) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"(код ЄДРПОУ 33515149) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"(код ЄДРПОУ 20025456) 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"(код ЄДРПОУ 33515149) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"(код ЄДРПОУ 20025456) 1615011 (один мільйон шістсот п'ятнадцять тисяч одинадцять) грн. 03 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 404076 (чотириста чотири тисячі сімдесят шість) грн. 33 коп. інфляційних втрат нарахованих на суму прострочених платежів з повернення тіла кредиту, 75967 (сімдесят п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят сім) грн. 20 коп. інфляційних втрат нарахованих на суму прострочених платежів зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 261700 (двісті шістдесят одну тисячу сімсот) грн. 95 коп. пені нарахованої на суму прострочених платежів з повернення тіла кредиту, 23577 (двадцять три тисячі п’ятсот сімдесят сім) грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита та 125 (сто двадцять п’ять) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.