Ухвалою суду від 04.04.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" до Барського споживчого товариства "Морський замок" про стягнення 226 678,69 грн. заборгованості за кредитним договором № 11365910000 від 26.06.2008р., що включає в себе 120 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 86 888,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 14789,85 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 5000 грн. - неустойки, з призначенням до слухання на 13.04.2011 р., однак в зв'язку з неодноразовою неявкою представника відповідача судові засідання відкладались.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

У судове засідання 30.05.2011 р. з'явились представники позивача і відповідача.

Представником позивача попередньо через канцелярію господарського суду та у судовому засіданні подавались заяви про уточнення предмета спору, в частині нарахування пені, а саме просить стягнути з відповідача 120 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 86 888.84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4880,00 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 455,71 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам та 5000 грн. - неустойки Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Зазначене клопотання розцінюється судом як відмова позивача від нарахування 9454,14 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань, в зв"язку з відмовою позивача від позову в даній частині.

Відповідачем через канцелярію господарського суду було подано клопотання щодо застосування строків позовної давності до нарахованих штрафних санкцій, а саме щодо нарахованої пені, неустойки та часткового нарахування заборгованості по процентам в розмірі 41,8 %.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав зменшені позовні вимоги, пояснення представника відповідача, який позов визнав частково, а саме в частині 120 000,00 грн. - заборгованості за кредитом та заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 25080,00 грн., дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

26 червня 2008 року між АТ "УкрСиббанк" та Барське споживче товариство "Морський замок", був укладений Кредитний договір № 11365910000, відповідно до умов якого позивач (Банк) надав відповідачу (Позичальнику) кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 120 000,00 грн.

Відповідно до умов кредитного договору, а саме п.п.1.3.1, 1.3.2 за користування кредитними коштами за договором з 26.06.2008 р. по 25.06.2009 р., встановлюється процентна ставка в розмірі 20,9% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов договору, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 41,8%. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу відповідача (позичальника) за договором.

Умовами договору сторонами було погоджено, що відповідач (позичальник) у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі, в терміни встановлені графіком погашення кредиту але не пізніше 25.06.2009 р.

Позичальник згідно кредитного договору зобов'язався сплачувати проценти у строк з 01-10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим,за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

Відповідач в супереч умов договору взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим у останнього, згідно розрахунку позивача, виникла заборгованість за кредитом в розмірі 120 000,00 грн. та 86 888,84 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом.

Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись претензії щодо погашення суми боргу (а.с.26-29), однак які останнім були залишені без реагування.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по наданню відповідачу (позичальнику) кредиту та дії відповідача по прийняттю зазначених кредитних коштів, свідчать про те, що у позичальника (відповідача) виникло зобов’язання по поверненню отриманих та використаних ним кредитних коштів та сплаті процентів за їх користування.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що відповідно до умов договору термін оплати встановлений сторонами та визначений договором.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Заперечення відповідача щодо нарахування 41,8 % на прострочену заборгованість, з тих підстав що це являється різновидом неустойки, що застосовується за порушення позичальником зобов'язання щодо несвоєчасного повернення кредиту і його клопотання про застосування до нарахованої суми як до нарахованої неустойки строки позовної давності є хибним, так як нараховані позивачем 86 888,84 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом не являється санкцією, а у відповідності до п.2 ст. 625 ЦК України, передбачений договором розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами, тому строки позовної давності в даному випадку не сплинули і тому не можуть бути застосовані.

Таким чином позовні вимоги позивача про стягнення 120 000,00 грн. - заборгованості по кредиту та 86 888,84 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України.

Щодо вимоги позивача про стягнення 4 880,00 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 455,00 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках, 5 000,00 грн. - неустойки, суд зазначає наступне.

За приписами статті 256 ЦК України позовна давність –це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 цього Кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для правильного обчислення позовної давності важливим є визначення її початкового моменту, оскільки від нього залежить правильне обчислення строку позовної давності і в кінцевому результаті –захист порушеного права.

За загальним правилом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права.

Статтею 267 Цивільного кодексу України, який діє на день ухвалення рішення у справі, також встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Разом з цим, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

В даному випадку початок перебігу позовної давності розпочався з 26.06.2009 р. (наступного дня після терміну повернення кредиту) і відповідно до вимог ст. 223 ГК України та ст. 258 ЦК України, застосовується терміном в один рік, тобто до 26.06.2010 р., однак позивач звернувся до суду з позовною заявою 31.03.2011 р.

Позиція про відмову в позові в зв'язку з пропуском строку позовної давності відображена в постанові Вищого господарського суду України від 20.01.2010 року у справі № 3/372-30-328.

Таким чином, в задоволенні вимог щодо стягнення 4 880,00 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 455,00 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках, 5 000,00 грн. - неустойки, слід відмовити.

Провадження по справі в частині стягнення 9454,14 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань, підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, в зв"язку з відмовою позивача.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4-3, 4- 5, 28, 30, 33, 43, п.4 ст. 80, ст. 82, 83, 84, 85 ГПК України, -

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Барського споживчого товариства "Морський замок", 23000, Вінницька область, м.Бар, вул. Червоноармійська, 15 (код ЄДРПОУ 32090488) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 61050 м.Харків, пр-т Московський, буд. 60 (інформація про реквізити: р/р29090000000113, МФО351005, ОКПО 09807750) 120 000, 00 грн. - основного боргу, 86 888,84 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом, 2068,89 грн. – відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 215,40 грн. – відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3.Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 4 880,00 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 455,00 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках, 5 000,00 грн. - неустойки, в зв'язку із пропуском строку позовної давності.